1. Відповідно до Закону України від 17 грудня 1998 року N 320 "Про фіксований сільськогосподарський податок" платниками податку можуть бути сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

2. З метою підтримки тваринницької галузі Законом України від 18 лютого 1999 року N 442 "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, яка повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Рибна продукція в цьому законі не врахована.

Але відповідно до Указу Президента України від 2 грудня 1998 року N 1328 "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" з 1 січня 1999 року до 1 січня 2004 року не підлягають сплаті до бюджету суми податку на додану вартість, які нараховуються сільгосптоваровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, а залишаються в розпорядженні сільгосппідприємств і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.