Прийняття Закону України "Про внесення зміни до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків" спонукала ситуація, що виникла на території держави. Практично в усіх регіонах значно почастішали випадки спалювання сухої рослинності і насамперед стерні та решток соломи. Такі дії призводять до забруднення повітря продуктами горіння, пошкодження лісосмуг, лісів, унікальної заповідної рослинності, завдають значної шкоди якісному стану грунтів.

Саме з метою запобігання цим негативним явищам і прийнято закон, основним положенням якого визначено досить сувору відповідальність фізичних і посадових осіб за спалювання рослинності через механізм застосування штрафних санкцій. Так, накладення штрафів на громадян визначено у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти (у попередній редакції було відповідно від трьох до семи та від трьох до десяти).

Що стосується заповідного фонду, то на громадян накладається штраф у розмірі від десяти до двадцяти, а на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів (було відповідно від п'яти до восьми та від семи до десяти).

Під випалюванням сухої природної рослинності або її залишків варто розуміти усі випадки несанкціонованого спалювання (у попередній редакції закону випадки конкретизувались). Повноваження щодо накладання штрафних санкцій надані органам Міністерства екології та природних ресурсів України.