Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

1. Затвердити Регламент Міністерства аграрної політики та продовольства України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 15 листопада 2007 року № 803 "Про затвердження Регламенту Міністерства аграрної політики України".

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Регламент Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Регламент) встановлює порядок організації діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, пов'язаної із здійсненням його повноважень.

Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Президента України, Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами), а також цим Регламентом.

Основними завданнями Міністерства є:

формування та реалізація державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвитку сільських територій, садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства, харчової і переробної промисловості (далі - сфери агропромислового виробництва), технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, сільськогосподарської дорадчої діяльності, виробництва та обігу органічної продукції (сировини), моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

формування та реалізація державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Діяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного агентства рибного господарства України, Державного агентства лісових ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної інспекції сільського господарства України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Міністерство під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами і організаціями.

Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Міністерства, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" .

Державній реєстрації підлягають накази Міністерства, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Накази Міністерства, видані у межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Діяльність Міністерства є відкритою та прозорою, що забезпечується шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті, публікацій у засобах масової інформації, трансляції по радіо і телебаченню репортажів, інтерв'ю, виступів керівництва Міністерства.

Інформація про діяльність Міністерства надається громадянам, представникам засобів масової інформації згідно із законодавством.

Визначення повноважень керівництва Міністерства

Повноваження Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр) визначені Законом України "Про Кабінет Міністрів України" та Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Розподіл повноважень між Міністром, заступниками Міністра та Державним секретарем Міністерства, а до його призначення в установленому законом порядку - особою, яка виконує його функції відповідно до вимог законодавства (далі - керівник державної служби), затверджується наказом Міністерства, в якому зазначаються:

перелік закріплених за відповідним заступником Міністра повноважень, що визначені покладеними на Міністерство завданнями та функціями;

перелік структурних підрозділів, підпорядкованих підприємств, установ та організацій, діяльність яких спрямовується, координується та контролюється відповідним заступником Міністра.

Положення про самостійний структурний підрозділ розробляється керівником відповідного підрозділу, погоджується із заступником Міністра (відповідно до розподілу функціональних повноважень), керівником державної служби і затверджується Міністром.

Положення про структурні підрозділи, що входять до складу самостійних структурних підрозділів, розробляються керівниками відповідних підрозділів, погоджуються юридичною службою, службою управління персоналом та затверджуються керівником державної служби.

Обов'язки керівника структурного підрозділу Міністерства визначаються положенням про структурний підрозділ. Обов'язки інших працівників структурних підрозділів визначаються посадовими інструкціями, що затверджуються керівником державної служби.

2.1. Загальні положення

Правове забезпечення діяльності Міністерства, а також надання методичної та практичної допомоги з правових питань, здійснює Департамент правової та законопроектної роботи (далі - юридична служба).

У своїй діяльності юридична служба керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, а також актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України і прийнятими відповідно до Конституції та законів України нормативно-правовими актами Міністерства, іншими актами законодавства.

Основними завданнями юридичної служби є:

організація та участь у формуванні основних напрямів державної політики у сфері вдосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності Міністерства;

організація та участь у здійсненні нормопроектувальної роботи, розроблення, проведення юридичної експертизи проектів нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів, підготовка і редагування нормативно-правових актів та їх візування;

організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів Міністерством, керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків;

організація захисту і захист інтересів Міністерства у судах;

організація взаємодії з Верховною Радою України, її комітетами, депутатськими фракціями (групами), народними депутатами України, а також координація заходів, пов'язаних з такою взаємодією.

Юридична служба відповідно до покладених на неї завдань:

забезпечує правильне застосування законодавства у Міністерстві;

проводить перевірку відповідності законодавству проектів наказів, а також інших нормативних актів Міністерства, що подаються на підпис керівництву, а у разі їх невідповідності актам законодавства - подає пропозиції щодо приведення проектів актів, розроблених Міністерством, у відповідність з вимогами законодавства;

визначає, які акти є нормативно-правовими і підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції;

надає методичну допомогу працівникам та керівникам структурних підрозділів Міністерства щодо правильного застосування норм законодавства під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків;

представляє інтереси Міністерства у судах та інших державних органах під час розгляду правових питань або спорів;

виконує інші функції з правового забезпечення діяльності Міністерства відповідно до цього Регламенту та Положення про юридичну службу, що затверджується Міністром.

2.2. Законопроектна діяльність Міністерства

Розроблення законопроектів, що подаються до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України у порядку законодавчої ініціативи, здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів законопроектних робіт, завдань, визначених законами України, указами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України та дорученнями Прем'єр-міністра України.

У пропозиціях структурних підрозділів Міністерства, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра (далі - ЦОВВ), до перспективного та поточного планів законопроектної діяльності Міністерства зазначаються:

орієнтовна назва законопроекту;

проблема, яка потребує законодавчого врегулювання. Якщо проект закону є проектом регуляторного акта, про це зазначається окремо;

підстава для розроблення законопроекту;

строк внесення законопроекту до Кабінету Міністрів України.

Законопроекти, головним розробником яких є Міністерство, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, готуються відповідним структурним підрозділом Міністерства та/або ЦОВВ, за дорученням Міністра, з дотриманням вимог, передбачених главами 2-5 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (із змінами) (далі - Регламент Кабінету Міністрів України), та з урахуванням особливостей, передбачених главою 2 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України . Цей структурний підрозділ та/або ЦОВВ є головним розробником.

Законопроект, яким встановлюються нові або змінюються норми, що регулюють суспільні відносини, готується на основі концепції, яка розробляється у порядку, встановленому главою 8 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України .

Разом із законопроектом, що вноситься до Кабінету Міністрів України, подаються документи та матеріали, передбачені пунктом 1 § 50 Регламенту Кабінету Міністрів України для проектів актів Кабінету Міністрів України, а також:

проект постанови Верховної Ради України про прийняття проекту закону за основу;

перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;

окремий законопроект про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені у його перехідних положеннях.

Візування законопроекту здійснюється у порядку, встановленому Регламентом Кабінету Міністрів України для проектів актів Кабінету Міністрів України.

Законопроект, поданий до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України, представляє у Верховній Раді України та супроводжує на всіх стадіях розгляду представник Міністерства - посадова особа, визначена Міністром з числа заступників Міністра або керівник ЦОВВ.

Представник Міністерства під час супроводження законопроекту:

доповідає про законопроект на засіданні комітету Верховної Ради України, аргументує позицію Кабінету Міністрів України, дає пояснення щодо окремих його норм, відповідає на запитання, подає у разі необхідності членам комітету додаткові аналітичні та інформаційно-довідкові матеріали;

доповідає про законопроект на пленарному засіданні під час його розгляду у першому читанні, відповідає на запитання, виступає із заключним словом;

за результатами розгляду законопроекту в першому читанні бере участь у його підготовці комітетом Верховної Ради України до другого читання або до повторного першого читання, у тому числі в разі доопрацювання законопроекту з урахуванням результатів його публічного обговорення;

забезпечує інформування Кабінету Міністрів України про хід та результати розгляду законопроекту у Верховній Раді.

У разі подання Кабінетом Міністрів України пропозицій і поправок до законопроекту, який готується до другого читання, представник Міністерства аргументує позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроекту в другому читанні комітетом Верховної Ради України та на пленарному засіданні Верховної Ради України, наполягає у разі необхідності на обговоренні відхилених комітетом Верховної Ради України пропозицій чи поправок.

Представник Міністерства висловлює позицію Кабінету Міністрів України щодо пропозицій і поправок до законопроекту, поданих іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, з урахуванням, зокрема, їх відповідності Конституції України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, аргументує позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду Верховною Радою України пропозицій Президента України до поверненого ним для повторного розгляду закону.

У разі, коли комітет Верховної Ради України не ухвалив у визначений Регламентом Верховної Ради України строк висновок щодо включення поданого Кабінетом Міністрів України законопроекту до порядку денного, представник Міністерства готує проект звернення Кабінету Міністрів України до Верховної Ради України щодо розгляду на пленарному засіданні питання про включення до порядку денного сесії такого законопроекту.

Підготовка проектів актів Президента України здійснюється з дотриманням вимог розділу 7 Регламенту Кабінету Міністрів України .

2.3. Нормотворча діяльність Міністерства

Нормотворча діяльність Міністерства проводиться на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства, а також з ініціативи Міністерства.

Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються Міністерством на основі та на виконання Конституції і законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, рішень Кабінету Міністрів України.

Проекти актів Кабінету Міністрів України, що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України, готуються відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" .

Проекти актів Кабінету Міністрів України, що розробляються Міністерством, оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. № 870.

Для врахування пропозицій та зауважень всіх заінтересованих суспільних груп під час розробки проектів нормативно-правових актів проводяться громадські консультації.

Проекти нормативно-правових актів підлягають погодженню із заінтересованими органами, виходячи із змісту основних положень проектів.

2.4. Процедура підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України

Процедура підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України проводиться згідно з розділом 4 Регламенту Кабінету Міністрів України .

2.5. Головний розробник та заінтересовані структурні підрозділи Міністерства

Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів України є структурний підрозділ Міністерства, який безпосередньо здійснює його розробку та опрацювання відповідно до своєї компетенції.

Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох структурних підрозділів Міністерства, головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів України є структурний підрозділ, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є переважаючою. Інші структурні підрозділи Міністерства, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими структурними підрозділами.

Під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України головний розробник вивчає та аналізує стан правового регулювання у відповідній сфері та причини, що зумовлюють необхідність підготовки проекту; готує текст проекту; перевіряє проект на відповідність законодавству, а також основним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей проект є предметом правового регулювання, що належить до сфер, у яких Міністерство є відповідальним за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; проводить консультації з питань підготовки проекту з представниками громадськості, експертами; погоджує проект із співвиконавцями і у разі наявності зауважень чи пропозицій до нього опрацьовує їх та вносить необхідні зміни.

При підготовці спільного з іншими органами проекту погоджує його з цими органами, а у разі, якщо є зауваження і пропозиції до проекту, - опрацьовує їх та вносить необхідні зміни, вживає дієвих заходів для усунення розбіжностей у проекті, організовує та проводить детальне обговорення варіантів вирішення спірних питань за участю співвиконавців, які надали зауваження та пропозиції до нього.

Співвиконавець опрацьовує стан правового регулювання у відповідній сфері відповідно до компетенції, аналізує причини, що зумовлюють необхідність підготовки проекту, готує в установлений дорученням строк письмові пропозиції до проекту акта та надає їх головному розробнику.

У разі направлення проекту акта на погодження головним розробником, яким є структурний підрозділ Міністерства, співвиконавець або заінтересований підрозділ опрацьовує його у визначений головним розробником строк, візує та повертає проект або надає до нього письмові пропозиції.

Головний розробник після погодження з усіма співвиконавцями, заінтересованими підрозділами і візування ними проекту подає проект нормативно-правового акта разом з пояснювальною запискою і відповідними матеріалами та довідками юридичної служби для його візування.

Після візування юридичною службою головний виконавець подає проект нормативно-правового акта на візу заступнику Міністра (відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Подання на підпис Міністру проекту акта без вказаного у цьому розділі порядку візування таких документів не допускається.

Без візування юридичної служби проекту акта направлення проекту нормативно-правового акта на опрацювання до заінтересованих органів не допускається.

Погодження, консультації та правова експертиза проекту акта Кабінету Міністрів України здійснюється згідно з вимогами Регламенту Кабінету Міністрів України.

2.6. Внесення проектів актів Кабінету Міністрів України

Проект акта Кабінету Міністрів України візує Міністр або особа, яка його заміщує, та вноситься до Кабінету Міністрів України у відповідності з вимогами Регламенту Кабінету Міністрів України. Проект акта Кабінету Міністрів України обов'язково візує директор Департаменту правової та законопроектної роботи.

До проекту акта Кабінету Міністрів України додаються обов'язкові додатки у відповідності з параграфом 50 глави 5 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України .

Керівник структурного підрозділу Міністерства, що є головним розробником, несе відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у довідці про погодження проекту акта.

Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів України (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п'яти років в архіві Міністерства.

Супровід проектів актів Кабінету Міністрів України у Секретаріаті Кабінету Міністрів України здійснює структурний підрозділ Міністерства, який є головним розробником.

2.7. Погодження проектів актів інших державних органів

Погодження проектів актів, які розроблені іншими державними органами і надійшли до Міністерства на погодження відповідно до глави 3 розділу 5 Регламенту Кабінету Міністрів України , здійснює структурний підрозділ, до компетенції якого належить питання, що врегульовується відповідним проектом акта.

Інші підрозділи, визначені керівництвом Міністерства для спільного опрацювання проекту акта, є заінтересованими підрозділами.

Головний виконавець вивчає стан правового регулювання у відповідній сфері правовідносин відповідно до компетенції Міністерства перевіряє обґрунтованість, повноту і всебічність запропонованого нормативного врегулювання питань, що віднесені до компетенції Міністерства, їх відповідність Конституції та законодавству України і після погодження із заінтересованими структурними підрозділами, опрацювання їх пропозицій і візування направляє проект акта разом з проектом позиції Міністерства, викладеної у листі, на візування до юридичної служби.

Департамент правової та законопроектної роботи у разі встановлення відповідності, викладеної у листі-позиції Міністерства, вимогам Конституції і законодавства України, при наявності віз головного виконавця, заінтересованих підрозділів та відповідних керівників візує акт та лист до органу, що надіслав проект акта на погодження. Після цього його візує заступник Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень і проект акта подається на погодження Міністру.

У разі, якщо головним виконавцем визначено юридичну службу, опрацювання проекту, його погодження із заінтересованими підрозділами та юридичну експертизу проекту акта і підготовку пропозицій органу здійснює безпосередньо юридична служба.

2.8. Порядок підготовки та подання на державну реєстрацію, облік нормативно-правових актів

Порядок підготовки, подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та облік нормативно-правових актів Міністерства здійснюється у встановленому законодавством порядку.

2.9. Представлення інтересів Міністерства в судах

Інтереси Міністерства під час розгляду справ судами загальної юрисдикції (далі - суди) представляє юридична служба або уповноважена особа за довіреністю, яку готує юридична служба та підписує Міністр або особа, яка його заміщує.

Керівники структурних підрозділів Міністерства, підприємств, установ та організацій, яких стосується порушені у суді питання, на вимогу юридичної служби зобов'язані у встановлений строк подавати необхідні матеріали, документи, висновки та пояснення, а також у разі потреби брати участь у розгляді судами справ відповідно до законодавства.

Документи, що надходять з питань розгляду судами справ, стороною або третьою особою у яких є Міністерство чи Міністр, відділом опрацювання кореспонденції передаються до юридичної служби для організації супроводу та підготовки необхідних матеріалів до розгляду справи у суді.

Юридична служба визначає структурний підрозділ, заінтересований у вирішенні питання, передає копії документів разом із супровідним листом, у якому вказується, які матеріали повинен підготувати цей підрозділ і його участь в засіданні.

Заінтересований підрозділ подає юридичній службі на його вимогу та у визначений ним строк обґрунтований висновок разом з копіями необхідних документів, завіреними у встановленому порядку, а також відповідні пояснення. Юридична служба разом із заінтересованими підрозділами забезпечує підготовку необхідних для провадження у справі матеріалів, надсилає їх суду у визначений законодавством строк.

Юридична служба інформує Міністра про хід розгляду справ у суді і прийняті рішення та подає пропозиції щодо подальших дій.

Юридична служба проводить постійний моніторинг та аналіз результатів розгляду судами справ, стороною або третьою особою у яких є Міністерство, вивчає причин та умови, що стали підставою для звернення до суду з позовом.

Виконавчий документ або постанова про виконавче провадження розглядається в юридичній службі, його копія передається разом із супровідним листом до заінтересованого підрозділу для забезпечення виконання.

У разі неможливості виконання рішення суду, юридична служба звертається до суду, який видав рішення, із заявою про роз'яснення способу виконання рішення суду.

3.1. Загальні положення

Організацію роботи з управління персоналом в апараті Міністерства здійснює Департамент роботи з персоналом (далі - служба управління персоналом) відповідно до Положення про нього.

Служба управління персоналом забезпечує здійснення керівником державної служби своїх повноважень, відповідає за реалізацію державної політики з питань управління персоналом у Міністерстві, добір персоналу, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, документальне оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення, а також виконує інші функції, передбачені законодавством.

Служба управління персоналом у питаннях реалізації державної політики у сфері державної служби керується Конституцією України, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Прийняття працівників на роботу до апарату Мінагрополітики на посади, що не віднесені до категорій посад державних службовців (працівників Патронатної служби, з обслуговування тощо), та звільнення їх з роботи, надання відпусток, заохочення та стягнення здійснюється відповідно до законодавства.

3.2. Вступ на державну службу

Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених Законом.

Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців в апараті Міністерства регулюється Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246.

Рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та за результатами перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" .

3.3. Присвоєння рангів

Присвоєння рангів працівникам апарату Міністерства здійснюється відповідно до статті 39 Закону України "Про державну службу" та Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 306.

Ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.

Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.

За особливі досягнення або за виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути достроково присвоєно черговий ранг.

Дострокове присвоєння чергового рангу може здійснюватися не раніше ніж через один рік після присвоєння попереднього рангу.

За сумлінну службу державному службовцю у зв'язку з виходом на пенсію присвоюється черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Черговий ранг державному службовцю не присвоюється протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за рішенням суду.

Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу відповідно до Закону.

3.4. Порядок надання та відкликання з відпусток

Порядок надання відпусток працівникам регламентується законами України " Про відпустки " та "Про державну службу".

Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Черговість надання відпусток працівникам апарату Міністерства визначається графіками, які плануються у грудні місяці поточного року, затверджуються керівником державної служби, а графіки відпусток заступників Міністра, керівника державної служби, керівників структурних підрозділів затверджуються Міністром і доводяться до відома всіх працівників. У випадку необхідності внесення змін до графіка відпусток керівник структурного підрозділу вносить подання на керівника державної служби. На підставі погодження вносяться зміни до витягу із графіка відпусток працівників за встановленою формою.

Для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорій "А", можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки, передбаченої частиною першою статті 58 Закону України "Про державну службу" , за рішенням суб'єкта призначення, а державні службовці, які займають посади категорій "Б" і "В", - за наказом керівника державної служби Міністерства, відповідно до порядку відкликання державних службовців із щорічних відпусток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 230.

Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником державної служби надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв'язку з його відкликанням з відпустки.

Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та інші види відпусток надаються державним службовцям Міністерства відповідно до закону.

3.5. Оцінювання результатів службової діяльності

Результати службової діяльності державних службовців Міністерства щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом Міністерства або розпорядженням суб'єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 Закону України "Про державну службу" .

Отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання та переважного просування по державній службі відповідно до Закону України "Про державну службу" .

У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" .

Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

3.6. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців

Державним службовцям Міністерства створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно.

Професійне навчання державних службовців Міністерства проводиться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, через систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації, зокрема в галузі знань "Публічне управління та адміністрування", у встановленому законодавством порядку в навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном.

Положення про систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Служба управління персоналом узагальнює потреби державних службовців Міністерства у підготовці, перепідготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікації і вносить відповідні пропозиції керівнику державної служби.

3.7. Робочий час і час відпочинку державного службовця

Тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.

В апараті Міністерства встановлено п'ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер - по 8 годин 15 хвилин, п'ятниця - 7 годин; вихідні дні - субота і неділя.

Робочий день у Міністерстві розпочинається о 9 годині 00 хвилин та закінчується о 18 годині 00 хвилин, у п'ятницю - 16 годин 45 хвилин. Перерва, що надається для відпочинку і харчування, розпочинається о 13 годині 00 хвилин та закінчується о 13 годині 45 хвилин.

У зв'язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи, у структурному підрозділі апарату Міністерства може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.

Перерва не включається в робочий час і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.

У зв'язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи, у структурному підрозділі апарату Міністерства час перерви може бути змінено.

Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.

Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня.

У структурних підрозділах Міністерства ведеться журнал реєстрації приходу працівників на роботу та їх відлучення з робочого місця.

Відлучення працівників Міністерства з робочого місця у межах міста Києва здійснюється з дозволу керівника структурного підрозділу, про що робиться відповідний запис у спеціальному журналі.

Керівники самостійних структурних підрозділів відлучаються з робочого місця з дозволу заступників Міністра (відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Забороняється у робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої роботи для виконання ними громадських доручень, які не пов'язані з діяльністю Міністерства.

Міжнародні телефонні розмови працівниками Міністерства проводяться лише з дозволу керівника структурного підрозділу, після чого працівник повинен зробити відповідний запис у спеціальному журналі.

3.8. Заохочення державних службовців

За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців Міністерства застосовують такі види заохочень:

оголошення подяки;

нагородження почесною грамотою Міністерства;

дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу" ;

представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

представлення до відзначення державними нагородами.

Міністр може відзначати кращих представників агропромислового комплексу підприємств, установ, організацій різних форм власності, що не належать до сфери управління Мінагрополітики, вітальними листами та дипломами.

Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії "А", - суб'єктом призначення.

Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.

3.9. Дисциплінарна відповідальність державного службовця

За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом України "Про державну службу" .

Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування визначаються статтею 66 Закону України "Про державну службу" .

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку у Міністерстві діє дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, склад якої затверджено наказом Міністерства від 02 червня 2016 року № 190.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

4.1. Планування роботи Міністерства

Міністерство розробляє річний план заходів з виконання покладених на нього завдань (далі - річний план), який затверджується Міністром. Щомісячні плани заходів розробляються структурними підрозділами Міністерства на підставі річного плану.

При необхідності, за дорученням керівництва Міністерства, складаються робочі та тематичні плани, готуються окремі доручення щодо підготовки та проведення комплексних заходів для організації виконання окремих завдань та рішень.

Організаційне забезпечення підготовки річних, щомісячних Міністерства здійснює Департамент електронного документообігу та контролю апарату (далі - Департамент).

У річному плані визначаються:

перелік завдань (робіт), що повинні бути виконані;