Відповідно до статті 14 Закону України "Про племінну справу у тваринництві" та Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17.11.2003 № 406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2004 за № 18/8617,

1. Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України (Гетя А.А.), Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова "Асканія Нова" - Національному науковому селекційно-генетичному центру з вівчарства (Іовенко В.М.), ДНЗ "Школа підвищення кваліфікації спеціалістів по виробництву продуктів вівчарства" (Підорич І.В.), Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій забезпечити проведення в 2011 році підвищення кваліфікації та атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами - бонітування овець, ведення племінного обліку та застосування біотехнологічних методів селекції у вівчарстві, згідно з вимогами Положення .

2. Визначити Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства та ДНЗ "Школа підвищення кваліфікації спеціалістів по виробництву продуктів вівчарства" координаторами з використанням їх матеріальної бази для проведення підвищення кваліфікації та атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами - бонітування овець, ведення племінного обліку та застосування біотехнологічних методів селекції у вівчарстві.

3. Затвердити такі, що додаються:

3.1. Атестаційні тести для проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами - бонітування овець, ведення племінного обліку та застосування біотехнологічних методів селекції у вівчарстві (додаток 1).

3.2. Склад атестаційної комісії з проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами - бонітування овець, ведення племінного обліку та застосування біотехнологічних методів селекції у вівчарстві (додаток 2).

3.3. Склад апеляційної комісії з розгляду скарг, пов'язаних з атестацією працівників, які виконують спеціальні роботи , пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами - бонітування овець, ведення племінного обліку та застосування біотехнологічних методів селекції у вівчарстві (додаток 3).

4. Атестаційній комісії в місячний термін подати до Міністерства аграрної політики та продовольства України матеріали про результати проведення атестації.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Сеня О.В. та в. о. віце-президента Національної академії аграрних наук України Сичевського М.П.

1. Проведення бонітування яких порід визначає Інструкція з бонітування овець ?

А) тонкорунних, напівтонкорунних;

Б) тонкорунних, напівтонкорунних, смушкових та української гірсько-карпатської;

В) смушкових та української гірсько-карпатської.

2. Бонітування овець - це:

А) комплексна оцінка тварин за племінними якостями;

Б) комплексна оцінка за продуктивними та племінними якостями;

В) комплексна оцінка за продуктивними якостями.

3. В яких господарствах проводиться бонітування овець?

А) в усіх господарствах незалежно від форм власності, належності та підпорядкованості, що мають племінних овець;

Б) в усіх господарствах, крім приватних, що мають племінних овець;

В) в усіх господарствах державного підпорядкування, що мають племінних овець.

4. Яка мета бонітування овець?

А) визначення комплексного класу овець, в залежності від якого визначається їх племінна продуктивність;

Б) визначення комплексного класу овець, в залежності від якого визначається їх виробниче призначення;

В) визначення комплексного класу овець, в залежності від якого визначається їх племінне та виробниче призначення.

5. Бонітування овець проводиться відповідно до наказу:

А) Міністерства аграрної політики та продовольства України;

Б) облплемоб'єднання;

В) підприємства, де утримуються тонкорунні вівці.

6. В яких господарствах овець не бонітують?

А) на які накладено карантин через заразні захворювання;

Б) в яких немає зоотехніка-селекціонера;

В) в тих, де у тварин виявлені інвазійні захворювання.

7. Хто здійснює організацію проведення бонітування?

А) тільки наукові установи;

Б) тільки головні управління агропромислового розвитку облдержадміністрацій разом з структурними підрозділами Мінагрополітики України.

В) Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку облдержадміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Міністерства аграрної політики та продовольства України і науково-дослідними установами НААН.

8. До складу комісії по бонітуванню овець входять:

А) фахівці із спеціальною підготовкою наукових установ, селекційних центрів;

Б) спеціалісти ветеринарної служби, зоотехніки-селекціонери;

В) фахівці зі спеціальною підготовкою наукових установ, селекційних центрів, галузевих підприємств, об'єднань, асоціацій, експерт-бонітери, зоотехніки-селекціонери, що пройшли атестацію, спеціалісти ветеринарної служби господарства, представники управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрацій.

9. Як часто проводиться бонітування овець?

А) один раз на рік;

Б) один раз на півроку;

В) один раз у квартал.

10. Які дії комісії перед бонітуванням овець?

А) огляд овець, перевірка показників відтворної здатності баранів та вівцематок, перевірка зоотехнічного обліку овець;

Б) оцінка овець за основними показниками, уточнення записів племінного обліку;

В) перевірка ідентифікаційних номерів та при необхідності їх відновлення, перевірка показників відтворної здатності баранів та вівцематок, підведення підсумків оцінки баранів за власною продуктивністю та якістю потомства, уточнення записів племінного обліку.

11. Які комплексні класи присвоюються вівцям тонкорунних, напівтонкорунних смушкових та української гірсько-карпатської породи овець?

А) еліта-рекорд, еліта, I; II; III та IV

Б) еліта, I, II;

В) еліта, I, II, III та IV.

12. Які дії комісії при бонітуванні овець?

А) перевірка показників відтворної здатності баранів і вівцематок, огляд овець, уточнення записів племінного обліку;

Б) оцінка овець за основними ознаками, перевірка ідентифікаційних номерів, уточнення записів племінного обліку, огляд овець;

В) огляд овець, зважування та визначення вгодованості тварин, оцінка овець за основними ознаками, присвоєння комплексних класів.

13. Як оцінюють овець, які не відповідають мінімальним вимогам для визначення класу?

А) як некласних;

Б) як позакласних;

В) зовсім не оцінюють.

14. Як оцінюють овець, на яких відсутні необхідні дані, за якими визначають комплексний клас?

А) як некласних;

Б) зовсім не оцінюють;

В) відносять до позакласних.

15. За результатами бонітування овець складаються форми:

А) № 6-в або 4-всм та № 7-вкз ;

Б) № 5-всм або № 8-всм ;

В) № 3-всм або № 11-вкз .

16. Станом на яке число подаються документи за результатами бонітування овець?

А) на 1 січня наступного року;

Б) на 20 січня наступного року;

В) на 1 лютого наступного року.

17. Куди подаються документи за результатами бонітування овець для затвердження?

А) до Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій;

Б) до головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій або до управлінь агропромислового розвитку районних державних адміністрацій;

В) організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики та продовольства України.

18. Куди подаються документи за результатами бонітування овець для зведення?

А) до галузевих структурних підрозділів Міністерства аграрної політики та продовольства України;

Б) до головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій або до управлінь агропромислового розвитку районних державних адміністрацій;

В) організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики та продовольства України.

19. Для зведення результати бонітування овець подаються в термін до:

А) 20 січня;

Б) 1 лютого;

В) 25 лютого.

20. Для затвердження результати бонітування овець подаються в термін до:

А) 20 січня;

Б) 1 лютого;

В) 25 лютого.

21. До Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій документи за результатами бонітування подаються для:

А) зведення;

Б) визначення племінної цінності стада;

В) затвердження.

22. Зведені дані та аналіз бонітування овець використовують для:

А) розробки і коригування загальнодержавних програм селекції у вівчарстві;

Б) визначення племінної цінності стад;

В) аналізу виконання плану селекційно-племінної роботи.

23. Дії організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики та продовольства України за матеріалами результатів бонітування?

А) тільки визначати племінну цінність стад;

Б) тільки подавати зведені дані та аналіз бонітування до Міністерства аграрної політики та продовольства України до 25 лютого наступного року;

В) проводити аналіз бонітування овець у розрізі порід та напряму продуктивності, визначати племінну цінність стада, затверджувати результати бонітування овець, подавати зведені дані та аналіз бонітування овець до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

24. Порода - це?

А) цілісна група тварин спільного походження, що склалася під впливом творчої діяльності людини в певних господарських і природних умовах, кількісно достатня для тривалого розведення "в особі" та вдосконалення, має господарську й племінну цінність, стійкі специфічні особливості за типом, кількісними та якісними показниками вовнової, смушкової, м'ясної, молочної, овчинної продуктивності й відтворної здатності;

Б) обмежена група тварин, створена на племінному заводі;

В) цілісна група тварин, яка має деякі специфічні особливості напряму продуктивності, типу конституції, екстер'єру.

25. Породна група - це?

А) обмежена група тварин, які створено на племінному заводі;

Б) група тварин спільного походження, які мають чітку специфічність за типом, кількісними та якісними показниками;

В) група тварин, створена шляхом докорінного поліпшення певної частини породи при чистопородному розведенні або схрещуванні овець різних порід, має господарську і племінну цінність, чітку специфічність за типом, відтворною здатністю, кількісними й якісними показниками вовнової, смушкової, м'ясної, молочної, овчинної продуктивності.

26. Що входить до структури породи?

А) породна група, генеалогічна лінія, окремі видатні тварини;

Б) окремі видатні тварини, заводська лінія, генеалогічна лінія;

В) внутрішньопородні (зональні) типи, заводські типи, генеалогічні лінії, заводські лінії.

27. Внутрішньопородний (зональний) тип - це:

А) група тварин, що є частиною породи і має, крім загальних для даної породи властивостей, деякі специфічні особливості напряму продуктивності, типу конституції, екстер'єру, кращу пристосованість до умов зони поширення, стійкість проти захворювань та інших несприятливих факторів навколишнього середовища;

Б) обмежена група тварин, яка є частиною породи, створена на племінному заводі, має стійку специфіку за типом конституції, відтворною здатністю, кількісними та якісними показниками продуктивності;

В) група тварин спільного походження з чітко вираженими спадковими особливостями за типом, кількісними та якісними показниками продуктивності.

28. Заводський тип - це:

А) обмежена група тварин, яка є частиною породи, створена у племінному заводі або дочірньому господарстві завдяки тривалій творчій роботі селекціонерів, розведенню за лініями, має стійку специфічність за типом, відтворною здатністю, кількісними та якісними показниками продуктивності;

Б) група тварин, створена шляхом докорінного поліпшення певної частини породи при чистопородному розведенні або схрещуванні овець;

В) група високопродуктивних племінних тварин, які походять від одного або кількох видатних родоначальників.

29. Генеалогічна лінія - це:

А) група високопродуктивних тварин, які походять від одного або кількох видатних родоначальників, є складовою частиною цілісної генеалогічної структури популяції і в разі потреби може виконувати функції заводської лінії;

Б) група тварин, що є частиною породи і має деякі специфічні особливості напряму продуктивності, типу конституції та екстер'єру, стійкість проти захворювань та несприятливих умов навколишнього середовища;

В) група тварин, яка є частиною породи та створена в племінному заводі, має стійку специфічність за типом, відтворною здатністю, кількісними та якісними показниками продуктивності.

30. Заводська лінія - це:

А) група високопродуктивних тварин, які походять від одного або кількох видатних родоначальників і є складовою частиною цілісності генеалогічної структури;

Б) група тварин спільного походження із чітко вираженими спадковими особливостями за типом, кількісними та якісними показниками вовнової, смушкової, м'ясної, молочної, овчинної продуктивності й відтворної здатності;

В) група тварин, одержаних шляхом тісного спорідненого парування в кількох поколіннях.

31. Яких овець відносять до помісних?

А) одержаних у результаті схрещування тварин різних порід і напрямів продуктивності, які не відповідають вимогам чистопородних овець;

Б) тварин II покоління і вище, одержаних від поглинального схрещування маточного поголів'я смушкових порід та баранів каракульської породи;

В) тварини, одержані в результаті ввідного схрещування овець двох порід одного напрямку продуктивності, за умови, що вони незалежно від їх кровності відповідають вимогам стандарту однієї з порід, на яку спрямована селекція.

32. Помісні вівці першого покоління - це:

А) потомство, одержане від схрещування тварин двох порід різних напрямків продуктивності;

Б) потомство, одержане від схрещування помісних двопородних тварин одного напрямку продуктивності;

В) потомство, одержане від схрещування тварин двох порід одного напрямку продуктивності.

33. За якими правилами та вимогами бонітують помісних овець I покоління?

А) за правилами та вимогами, установленими для батьківської та материнської порід;

Б) за правилами та вимогами, установленими для батьківської породи;

В) за правилами та вимогами, установленими для материнської породи.

34. Як утворюється породна назва помісних овець I покоління?

А) породна назва утворюється від назви батьківської породи;

Б) породна назва утворюється від назви материнської породи;

В) породна назва утворюється від назви батьківської та материнської порід.

35. Помісі овець - це:

А) потомство, одержане від поглинального схрещування вівцематок з каракульськими баранами-плідниками, яке не відповідає вимогам бажаного типу поліпшуючої породи;

Б) потомство, одержане від поглинального схрещування вівцематок з каракульськими баранами-плідниками, яке відповідає вимогам бажаного типу поліпшуючої породи;

В) потомство, одержане від поглинального схрещування вівцематок з каракульськими баранами-плідниками, яке частково відповідає вимогам бажаного типу поліпшуючої породи.

36. На які групи поділяються чистопородні вівці?

А) племінні і користувальні;

Б) племінні;

В) користувальні.

37. Помісні вівці - це:

А) племінні і користувальні;

Б) користувальні і товарні;

В) лише користувальні.

38. Племінні вівці - це тварини, які:

А) відповідають вимогам стандарту породи та мають високу відтворну здатність;

Б) характеризуються високими племінними якостями, мають міцну конституцію;

В) відповідають вимогам стандарту породи, характеризуються високими племінними якостями, мають міцну конституцію, високу відтворну здатність, добру пристосованість до природно-господарських умов.

39. Залежно від рівня продуктивності та племінної цінності племінних овець розподіляють на:

А) заводських, яких розводять у племінних заводах, і не заводських, яких розводять у племінних репродукторах;

Б) заводських, яких розводять у племінних заводах, та не заводських, яких розводять у товарних господарствах;

В) заводських, яких розводять у племінних заводах та племінних репродукторах, та не заводських, яких розводять у товарних господарствах.

40. Які показники зумовлюють продуктивність тонкорунних і напівтонкорунних овець та їх цінність?

А) тип конституції та екстер'єру;

Б) кількісні та якісні селекційні ознаки;

В) тип конституції, кількісні, якісні і комплексні селекційні ознаки.

41. Які тварини мають бажаний тип:

А) тварини міцної конституції, які добре пристосовані до природно-господарських умов і відповідають вимогам стандарту породи;

Б) тварини міцної конституції і відповідають вимогам стандарту породи;

В) тварини, добре пристосовані до природнокліматичних умов і відповідають вимогам стандарту породи.

42. Користувальних овець розводять у:

А) товарних господарствах - для одержання племінного молодняку;

Б) племінних репродукторах - для одержання племінного молодняку для товарних господарств;

В) племінних репродукторах та товарних господарствах - для одержання певного виду товарної продукції.

43. Стандарт породи - це:

А) мінімальні вимоги до молодняку і дорослих овець I класу при бонітуванні за основними селекційними ознаками, які зумовлюють показники їх продуктивності та комплексну оцінку;

Б) середні вимоги до молодняку і дорослих овець в стаді при бонітуванні за основними селекційними ознаками, які зумовлюють показники їх продуктивності та комплексну оцінку;

В) вимоги до молодняку і дорослих овець класу "еліта" при бонітуванні за основними селекційними ознаками, які зумовлюють показники їх продуктивності та комплексну оцінку.

44. Стандартні тварини - це:

А) помісні тварини, які за вираженістю типу та основними селекційними ознаками відповідають вимогам I класу;

Б) чистопородні та помісні тварини, які за вираженістю типу та основними селекційними ознаками відповідають вимогам I класу;

В) чистопородні тварини, які за вираженістю типу та основними селекційними ознаками відповідають вимогам I класу.

45. Індивідуально бонітують овець тонкорунних, напівтонкорунних та української гірсько-карпатської порід:

А) баранів-плідників, резервних баранів, баранів-пробників, ремонтних баранів старше 1 року, вівцематок селекційного ядра та ремонтних ярок, щорічно весною перед стриженням;

Б) баранів-плідників, резервних баранів, баранів-пробників, ремонтних баранів старше 1 року, вівцематок селекційного ядра та ремонтних ярок, щорічно восени перед стриженням;

В) баранів-плідників, резервних баранів, баранів-пробників, ремонтних баранів старше 1 року, вівцематок селекційного ядра та ремонтних ярок, щорічно весною та восени перед стриженням.

46. Помісних овець розподіляють на групи:

А) помісі I покоління, тварини III покоління, помісі з тонкою або напівтонкою вовною, складні помісі;

Б) помісі, складні помісі, помісі I покоління, тварини IV покоління;

В) помісі I покоління, помісі з тонкою або напівтонкою вовною, складні помісі, помісі.

47. Користувальних овець використовують для:

А) одержання та реалізації племінного молодняку;

Б) виробництва вовни, смушків, м'яса, овчин, молока та іншої продукції;

В) виробництва вовни, смушків, м'яса, овчин та одержання і реалізації племінного молодняку.

48. Кількісні селекційні ознаки овець тонкорунних та напівтонкорунних порід:

А) звивистість та вирівнянність волокон за тониною, колір, кількість і якість жиропоту, еластичність і шовковистість, блиск, пружність, звалювальна здатність вовни;

Б) звивистість та вирівнянність волокон за тониною, колір, складчастість шкіри, величина, жива маса, екстер'єр;

В) складчастість шкіри, величина, жива маса й вгодованість овець, екстер'єр, густота, довжина та тонина вовни, вихід чистого волокна, оброслість тулуба.

49. Якісні селекційні ознаки овець тонкорунних та напівтонкорунних порід:

А) звивистість та вирівнянність волокон за тониною, колір, кількість і якість жиропоту, еластичність і шовковистість, блиск, пружність, звалювальна здатність вовни;

Б) звивистість та вирівнянність волокон за тониною, колір, складчастість шкіри, величина, жива маса, екстер'єр;