- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
Н А К А З
N 318/92 від 24.10.2001
Про затвердження Програми "Сільськогосподарська біотехнологія - 2001-2005 рр."
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2001 року
N 438-р "Про затвердження першочергових заходів щодо розв'язання найважливіших завдань з насінництва, селекції сільськогосподарських культур та тварин" та з метою розробки і впровадження сучасних біологічних технологій в агропромисловому виробництві, максимального задоволення державних потреб у якісній сільськогосподарській продукції при оптимальних витратах енергії, природних ресурсів, збереженні довкілля
НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити Програму "Сільськогосподарська біотехнологія - 2001-2005 рр." (додається).
2. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва (Сорока В.І.), Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Мельник Ю.Ф.), Департаменту кадрової політики, аграрної освіти та науки (Бойко М.Ф.), Державному департаменту ветеринарної медицини (Вербицький П.І.), Відділенню рослинництва УААН (Кондратенко П.В.), Відділенню зоотехнії УААН (Буркат В.П.), Відділенню ветеринарної медицини УААН (Мазуркевич А.Й.), Сектору агробіотехнології УААН (Гузеватий О.Є.), Національному аграрному університету (Ібатуллін І.І.) розробити систему заходів щодо реалізації Програми "Сільськогосподарська біотехнологія - 2001-2005 рр." та своєчасної корекції окремих її розділів, встановити постійний контроль за виконанням Програми та забезпечити ефективне використання бюджетних коштів, що виділяються на їх реалізацію.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Державного секретаря Міністерства аграрної політики Мельника С.І. і Віце-президента УААН Мельничука Д.О.
Міністр аграрної політики України І.Кириленко
Перший Віце-президент Української
академії аграрних наук В.Ситник
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Мінагрополітики
України і УААН
24.10.2001 N 318/92
Програма "Сільськогосподарська біотехнологія - 2001-2005 рр."
XXI сторіччя - ера біотехнологій та інформатики. Розробка і впровадження сучасних ефективних біотехнологій сприяло виходу на принципово новий рівень і значному зростанню сільськогосподарського виробництва при зменшенні витрат енергії та збереженні природних ресурсів у розвинених країнах світу. Такого успіху було досягнуто завдяки створенню та використанню нових біотехнологічних методів, поліпшенню геному сільськогосподарських рослин і тварин та отриманню на цій основі нового покоління сортів, а також методів їх розповсюдження, прискореного розмноження цінних генотипів тварин, створення широкого спектра мікробіологічних препаратів.
Сорти і гібриди більшості сільськогосподарських культур та породи тварин України значною мірою не відповідають сучасним вимогам високоефективного виробництва, а сам селекційний процес потребує розробки нових методів реконструкції геному і створення генотипів, стійких до патогенів і шкідників, біотичних та абіотичних стресових факторів, з високою якістю продукції та ефективним використанням антропогенних факторів.
В багатьох країнах світу з розвиненою біотехнологією (США, Японія, Франція, Канада, Німеччина та ін.) існує сприятливий економічний і фінансовий клімат для пошукових робіт у сфері біотехнології, що в свою чергу сприяє успішному розв'язанню низки проблем, таких як: розвиток аграрного сектора, екології, сфери охорони здоров'я людей і тварин, їх повної орієнтації на ринок, задоволення потреб та інтересів суспільства.
Головною метою Програми "Сільськогосподарська біотехнологія - 2001-2005 рр." є системний підхід до розробки і застосування досягнень біотехнології в реальних умовах існування і подальшого розвитку аграрного виробництва в Україні.
Програма складається з трьох основних розділів:
Розділ 1. Новітні біотехнології у рослинництві.
Розділ 2. Новітні біотехнології у тваринництві.
Розділ 3. Новітні біотехнології у ветеринарній медицині.
У виконанні Програми задіяно 39 наукових установ Української академії аграрних наук і Національний аграрний університет, в яких працюють 583 фахівці з даного напрямку, з них 63 доктори наук та 237 кандидатів наук. По розділу 1 Програми "Новітні біотехнології у рослинництві" задіяна 31 наукова установа, 247 науковців, із них 29 докторів наук і 147 кандидатів наук. По розділу 2 Програми "Новітні біотехнології у тваринництві" задіяно 10 наукових установ, 126 науковців, із них 14 докторів наук і 28 кандидатів наук. По розділу 3 Програми "Новітні біотехнології у ветеринарній медицині" задіяно 6 наукових установ, 210 науковців, із них 20 докторів і 62 кандидати наук.
Пропонується передбачити загальні витрати на виконання Програми у сумі 54514 тис.грн., в тому числі витрати на закупівлю обладнання - 13979 тис.грн.
Стратегічні пріоритети та основні завдання розвитку біотехнології в рослинництві, тваринництві та ветеринарній медицині
Стратегічним пріоритетом Програми є розробка і впровадження сучасних біологічних технологій в сільське господарство України для максимально повного задоволення потреб країни якісною сільськогосподарською продукцією при оптимальних витратах енергії, природних ресурсів і збереження довкілля.
Передбачається вирішення таких основних завдань:
- створити сучасну матеріальну базу для наукових розробок, провести технічне переоснащення та модернізацію провідних лабораторій;
- провести навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з відповідних напрямів сільськогосподарської біотехнології;
- створити нове покоління сортів сільськогосподарських культур (картоплі, цукрових буряків, пшениці, плодових і ягідних культур) на основі використання сучасних методів біотехнології та генетичної інженерії;
- розробити та запровадити біотехнології отримання безвідходного насіннєвого матеріалу рослин;
- розробити системи контролю за розповсюдженням трансгенних рослин і тварин та екологічну експертизу;
- розробити методи мікроклонального відтворення цінних генотипів рослин з підвищеним коефіцієнтом розмноження та тривалого їх збереження в культурі in vitro;
- створити нові мікробіологічні препарати для підвищення ефективності біофіксації азоту, мобілізації фосфору, біологічного захисту від хвороб і шкідників; забезпечити виготовлення необхідного обсягу вітчизняних високоякісних вакцин, діагностичних і лікувальних препаратів та підвищення їх конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішніх ринках;
- розробити та запровадити технологію використання ДНК-маркерів в селекції та відтворенні сільськогосподарських рослин і тварин;
- розробити технології отримання "тварин-біореакторів" (кролів, овець, кіз, свиней та великої рогатої худоби);
- розробити технології отримання клонів звичайних та генетичне модифікованих овець, великої рогатої худоби і свиней.
В результаті виконання досліджень Програми в галузі рослинництва стане можливим створення принципово нового покоління сортів озимої пшениці, ячменю, жита, проса, кукурудзи, соняшника, цукрових буряків, картоплі, стевії, цикорію, плодових, овочевих та олійних культур, які забезпечать можливість отримання сталих високих врожаїв при мінімальних витратах енергії, природних ресурсів і збереження довкілля в агросфері. Передбачається створити банки in vitro безвірусних та оздоровлених рослин і запровадити технології виробництва безвірусного насіннєвого матеріалу для картоплі, винограду, хмелю, цукрових буряків, овочевих, плодових, ягідних та декоративних культур. З допомогою генетичної інженерії будуть створені нові трансгенні сорти картоплі, цукрових буряків, пшениці, плодових та ягідних культур, стійких до гербіцидів, хвороб, шкідників, абіотичних стресів. Нові методи моніторингу фітовірусних інфекцій в агроценозах забезпечать ефективний захист культур від фітопатогенів. Нові мікробіологічні препарати агрономічне цінних штамів мікроорганізмів та розроблені технології їх виробництва і використання знайдуть більш широке застосування в рільництві. Широко використовуватимуться діагностичні системи для визначення основних шкодочинних вірусів картоплі, винограду, цукрових буряків та хмелю. Система ідентифікації селекційного матеріалу та існуючих сортів з використанням білкових та ДНК-маркерів підвищить ефективність селекції і дасть можливість надійно захистити авторські права селекціонерів. Подальший розвиток одержать дослідження з вивчення створених в Україні та імпортованих трансгенних сортів сільськогосподарських культур.
Розробка біотехнологій клонування та одержання генетичне реконструйованих у бажаному напрямі тварин дозволить піднести на якісно новий рівень селекцію сільськогосподарських тварин, зокрема прискорити зміну поколінь, темпи генетичної консолідації популяцій, зберегти широкий спектр наявного генофонду і одержувати природні біологічно-активні речовини, які практично повністю задовільнять потреби держави. Свідченням належної віддачі на витрачені кошти є такі приклади. Методи генетичної і клітинної інженерії лише за рахунок відтворення 100 тисяч високопродуктивних корів дають змогу щороку отримувати додаткової продукції у молочному скотарстві на суму 150 млн.грн.
В галузі ветеринарної медицини використання одержаної біотехнологічними методами антирабічної вакцини на основі рекомбінантного штаму дасть змогу проводити щеплення м'ясоїдів проти сказу в дикій фауні, попередити зараження людей та домашніх тварин. Налагодження виробництва зазначеної вакцини в умовах Херсонської біофабрики дасть можливість припинити її імпорт на суму 1,5 млн.грн. та попередити збитки від цього захворювання на суму 1,3 млн.грн. Розробка системи моніторингу антитіл до вірусу класичної чуми свиней на основі рекомбінантного білка надасть можливість контролювати напруженість імунітету у щеплених свиней, циркулювання вірусу збудника в популяції диких кабанів, а в перспективі відмовитися від щеплення свиней, що заощадить біля 1,3 млн.грн. за рік. Загалом, виконання розділу 3 "Новітні біотехнології у ветеринарній медицині" дасть можливість відмовитись від імпорту чотирьох вакцин на суму 7 млн.грн. за рік, а своєчасна діагностика та імунопрофілактика небезпечних інфекційних хвороб попередить економічні збитки на суму більш як 30 млн.грн. щорічно.
Державна підтримка сільськогосподарської біотехнології
Пріоритетним напрямком у формуванні сільського господарства XXI століття є його перехід на принципи сталого розвитку. Головна мета - отримання достатньої кількості продукції високої якості при обмежених витратах природних ресурсів, зокрема викопної енергії, збереженні і навіть підвищенні родючості землі та джерел питної води, запобігання забруднення довкілля. Магістральним шляхом вирішення цієї проблеми є всебічна біологізація сільськогосподарського виробництва. Серед комплексу заходів для досягнення мети одним з головних вважається широке застосування досягнень біотехнології та інформаційних технологій.
Враховуючи нагальну необхідність забезпечення продовольчої безпеки України при обмежених енергетичних і інших ресурсах, необхідно чітко визначити можливості використання досягнень сільськогосподарської біотехнології у вирішенні найбільш гострих проблем агропромислового виробництва України.
Через складний стан сільське господарство потребує державної підтримки, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету, які б спрямовувалися на розвиток та становлення сільськогосподарської біотехнології, як конкурентоспроможної галузі.
Надто гострою в біотехнології є проблема забезпечення наукових установ сучасним лабораторним обладнанням та реактивами. Тільки для створення вітчизняних трансгенних сортів і гібридів на перших порах їх необхідно на десятки мільйонів гривень. Але, за оцінками фахівців, економічний ефект тільки від трансгенних рослин оцінюється в світі як 1:100, тобто на вкладену гривню економічний ефект становить 100 гривень.
Тільки за рахунок нової технології селекційного процесу з використанням біотехнологічних методів терміни виведення нових порід, сортів і гібридів скорочуються в 1,5-2 рази або з 10-12 років до 5-6 років.
Без державної підтримки сільськогосподарської біотехнології Україна може залишитись на узбіччі світового науково-технічного прогресу в цілому в біології та втратити можливість ввійти до складу передових держав світу.
Економічне обгрунтування
Втілення результатів Програми надає практичного імпульсу інтеграції високих біологічних технологій з сільськогосподарським виробництвом. Підвищення продуктивності і якості вирощуваної продукції буде досягнуто за рахунок реалізації існуючого генетичного потенціалу рослин і тварин, а саме:
- пошириться спектр принципово нових генотипів рослин і тварин;
- розшириться арсенал діагностичних та лікувально-профілактичних засобів;
- зменшаться строки і витрати на створення нових високопродуктивних порід, сортів і гібридів;
- знизяться витрати праці, фінансових коштів, енергетичних та інших природних ресурсів;
- розширяться обсяги використання біологічних засобів, які не забруднюють грунт і водойми;
- посилиться можливість запобігання негативним і екологічним наслідкам неконтрольованого використання пестицидів, мінеральних добрив і отримання екологічно чистої продукції.
Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюватиметься відповідно до законодавства за рахунок:
- коштів державного бюджету;
- коштів зацікавлених суб'єктів господарювання усіх форм власності та громадських організацій (за їх згодою);
- коштів міжнародних фінансових організацій, залучених у встановленому порядку;
- інших джерел, не заборонених законодавством.
За рахунок коштів державного бюджету фінансуватимуться державні підприємства та установи, діяльність яких спрямована на виконання заходів, що передбачені Програмою.
Механізм реалізації і контролю за виконанням
Державними замовниками Програми є Міністерство аграрної політики України та Українська академія аграрних наук.
Державні замовники відповідно до своїх повноважень здійснюють керівництво та контроль за реалізацією Програми, виступають розпорядниками коштів державного бюджету, забезпечують їх використання на конкурсній основі, несуть відповідальність за своєчасне і якісне її виконання та ефективне використання бюджетних коштів, які передбачені на виконання Програми.
Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Програми
Прийняття Програми "Сільськогосподарська біотехнологія 2001-2005 рр." дасть змогу забезпечити досягнення світового рівня досліджень щодо пріоритетних напрямків сільськогосподарської біотехнології, створити перші вітчизняні трансгенні рослини і тварини, молекулярні діагностикуми хвороб, організувати систему агроекологічного моніторингу розповсюдження трансгенних рослин і тварин, їх екологічну експертизу, забезпечити умови для швидкого використання досягнень вітчизняної і світової біотехнології, включити Україну до складу країн, які досягли постіндустріального етапу розвитку агросфери.
Розділ 1. Новітні біотехнології в рослинництві
Координатор розділу - Південний біотехнологічний центр в
рослинництві
Керівник розділу - доктор біологічних наук, професор,
академік УААН Сиволап Ю.М.
Виконавці розділу
1. ВПДСС - Весело-Подільська
дослідно-селекційна станція УААН
2. ДСЛР - Дослідна станція лікарських рослин
УААН
3. ЗІАПВ - Закарпатський інститут
агропромислового виробництва УААН
4. ІАБ - Інститут агроекології та
біотехнології УААН
5. ІБТ - Інститут біології тварин УААН
6. ІВВ "Магарач" - Інститут винограду і вина "Магарач"
УААН
7. ІВіВ ім. Таїрова - Інститут виноградарства і
виноробства ім.В.Є.Таїрова УААН
8. ІЗ - Інститут землеробства УААН
9. ІЗГ - Інститут зернового господарства УААН
10. ІЗР - Інститут захисту рослин УААН
11. ІЗТЗР - Інститут землеробства і тваринництва
західних регіонів УААН
12. ІК - Інститут картоплярства УААН
13. ЮБ - Інститут овочівництва і баштанництва
УААН
14. ІОК - Інститут олійних культур УААН
15. ІР - Інститут рослинництва УААН
16. ІС - Інститут садівництва УААН
17. ІСГМ - Інститут сільськогосподарської
мікробіології УААН
18. ІСГП - Інститут сільського господарства
Полісся УААН
19. ІТ "Асканія-Нова" - Інститут тваринництва степових
районів ім. М.Ф.Іванова
"Асканія-Нова"
Національний науковий
селекційно-генетичний центр з
вівчарства УААН
20. ІЦБ - Інститут цукрових буряків УААН
21. КДСДС - Кримська державна
сільськогосподарська дослідна
станція УААН
22. МІП - Миронівський інститут пшениці УААН
23. НБС-ННЦ - Нікітський ботанічний сад -
Національний науковий центр УААН
24. НСДС - Носівська селекційно-дослідна
станція УААН
25. ПБЦ - Південний біотехнологічний центр в
рослинництві УААН
26. ПФІСГМ - Південний філіал Інституту
сільськогосподарської мікробіології
УААН
27. СГІ - Селекційно-генетичний інститут УААН
28. ФІЦБ - Філія інституту цукрових буряків
УААН
29. ЯДСС - Ялтушківська дослідно-селекційна
станція УААН
30. НАУ - Національний аграрний університет
31. КАІ - Кримський аграрний інститут
Кількість виконавців всього - 247
В т.ч.:
Докторів наук - 29
Кандидатів наук - 147
Новітні біотехнології в рослинництві
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Шифр |Назва завдання |Організації- |Строк |Кошторисна|Очікувані результати |
| | |виконавці |виконання |вартість, | |
| | | |досліджень |тис.грн. | |
| | | |---------------+----------| |
| | | |початок|кінець |Всього | |
|------+--------------------------------------------------------------+----------+--------------------------|
| | Напрям 1. МЕТОДИ КУЛЬТУРИ ТКАНИН І КЛІТИН | | |
| | СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН | | |
| | (Головна установа - Південний біотехнологічний | | |
| | центр в рослинництві) | | |
|------+--------------------------------------------------------------+----------+--------------------------|
|1.1. |Створення цінного селекційного |ПБЦ, СП, |2001 |2005 |13309 |Будуть створені вихідні |
| |матеріалу сільськогосподарських |ІЦБ, ІОБ, | | | |форми для гетерозисної |
| |рослин з використанням культури |ІР, ІОК, | | | |селекції цукрових |
| |in vitro |ІАБ, ІСГМ, | | | |буряків, овочевих |
| | |ІК, ІВВ | | | |культур, соняшника, |
| | |"Магарач", | | | |оптимізовані методи |
| | |ІСГП, | | | |створення і одержані нові |
| | |ЗІАПВ, ІВіВ | | | |генотипи олійних культур |
| | |ім. Таїрова, | | | |з підвищеним вмістом олії |
| | |ІС, КДСГДС, | | | |і її якісного складу; |
| | |ДСЛР, | | | |синтезовані цінні |
| | |НБС-ННЦ, | | | |поліпоїди ряду культур. |
| | |ВПДСС, ЯДСС, | | | |Будуть одержані |
| | |МІП, ІЗР, | | | |селекційно-цінні форми |
| | |ІЗГ, КАІ | | | |картоплі, цукрових |
| | | | | | |буряків, пшениці та інших |
| | | | | | |рослин, стійких до |
| | | | | | |стресових абіотичних |
| | | | | | |факторів, |
| | | | | | |морозостійкість, |
| | | | | | |холодостійкість, жаро- |
| | | | | | |посухостійкість та |
| | | | | | |генетична стійкість до |
| | | | | | |шкодочинних хвороб і |
| | | | | | |шкідників. |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|1.1.1.|Отримання дигаплоідів шляхом | |2001 |2005 |1825 |Будуть розроблені нові і |
| |андро- та гіногенезу: | | | | |оптимізовані існуючі |
| |- озимої пшениці; |СП, ПБЦ | | | |методи створення |
| |- цукрових буряків; |ІЦБ | | | |дигаплоїдних форм рослин, |
| |- овочевих культур; |ІОБ | | | |що на 20-30% підвищить їх |
| |- ячменю; |СП, ПБЦ, ІР | | | |життєздатність і |
| |- олійних культур |ІОК | | | |внаслідок чого |
| | | | | | |збільшиться вихід |
| | | | | | |селекційно-генетичних |
| | | | | | |дигаплоїдних генотипів. |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|1.1.2.|Отримання міжвидових гібридів з | |2001 |2005 |855 |Будуть отримані міжвидові |
| |використанням культури | | | | |гібриди із збагаченими |
| |зародків: | | | | |геномами з необхідним |
| |зернових культур; |СП, ПБЦ | | | |генним матеріалом |
| |цукрових буряків |ІЦБ, ІАБ | | | | |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|1.1.3.|Розмноження та збереження | |2001 |2005 |4602 |Будуть розроблені нові |
| |цінних генотипів в культурі in | | | | |біотехнологічні методи |
| |vitro: | | | | |мікроклонального |
| |- картоплі; |ІАБ, ІСГМ, | | | |розмноження з підвищеним |
| | |ІК; | | | |коефіцієнтом розмноження |
| |- винограду; |ІАБ, ІВВ | | | |окремих культур в 2-3 |
| | |"Магарач", | | | |рази та методи |
| | |ЗІАПВ; ІВіВ | | | |довготривалого збереження |
| | |ім. Таїрова | | | |цінних генотипів в |
| |- хмелю; |ІАБ, ІСГП; | | | |культурі in vitro |
| |- плодових, ягідних та |НБС-ННЦ, | | | | |
| | декоративних культур; |КДСДС. ІС, | | | | |
| |- овочевих культур; |ІАБ; ІОБ | | | | |
| |- цукрових буряків; |ІЦБ | | | | |
| |- лікарських рослин |ДСЛР | | | | |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|1.1.4.|Інтродукція поліплоїдних форм в | |2001 |2005 |1090 |Будуть інтродуковані |
| |культурі in vitro: | | | | |цінні в генетичному і |
| |- цукрових буряків; |ІЦ | | | |селекційному аспектах |
| |- жита; |ІЦБ, ВПДСС | | | |поліплоїдні форми, що |
| |- проса; |ІЦБ | | | |підвищать ефективність |
| |- бур'янів |ІЦБ | | | |технології селекційного |
| | | | | | |процесу. Буде розроблена |
| | | | | | |технологія клонування |
| | | | | | |поліплоїдних рослин в |
| | | | | | |умовах in vitro для їх |
| | | | | | |масового розмноження |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|1.1.5.|Створення вихідних форм з | |2001 |2005 |4937 |Будуть створені цінні |
| |селекційно-цінними ознаками | | | | |гаплоїдні і гомозиготні |
| |стійких до біотичних та | | | | |форми з підвищеним рівнем |
| |абіотичних стресових факторів | | | | |стійкості до |
| |методами клітинної селекції: | | | | |несприятливих умов |
| |цукрових буряків; |ІЦБ, ЯДСС | | | |довкілля, які будуть |
| |картоплі; |ІК | | | |використані в селекційних |
| |пшениці; |МІП.ІАБ | | | |програмах як джерело |
| |соняшника; плодових культур; |ІЗР НБС-ННЦ, | | | |нової зародкової плазми, |
| |кукурудзи; стевії; цикорію; |ІС ІЗГ ІЦБ | | | |а також для генетичних |
| |олійних культур |ІЦБ ІОК, КАІ | | | |експериментів |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|1.2. |Створення нових сортів |ІАБ, ІСГМ, |2001 |2005 |1685 |На основі методів in viro |
| |сільськогосподарських культур з |ІК ІЦБ, ІАБ | | | |і ДНК-технологій будуть |
| |використанням методів |МІП, ІАБ ІС | | | |створені високоурожайні |
| |генетичної інженерії: картоплі; | | | | |сорти і гібриди з |
| |цукрових буряків; пшениці; | | | | |високоякісними |
| |плодових і ягідних культур | | | | |показниками продукції і з |
| | | | | | |високим ступенем |
| | | | | | |генетичного захисту |
| | | | | | |урожаю від стресових |
| | | | | | |біотичних і абіотичних |
| | | | | | |факторів навколишнього |
| | | | | | |середовища, |
| | | | | | |високотехнологічні при |
| | | | | | |вирощуванні і переробці, |
| | | | | | |з довготривалим |
| | | | | | |зберіганням плодових |
| | | | | | |культур |
|------+--------------------------------------------------------------+----------+--------------------------|
| | Напрям 2. МІКРОБІОЛОГІЯ | | |
| | СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР | | |
| | (Головна установа - Інститут | | |
| | сільськогосподарської мікробіології) | | |
|------+--------------------------------------------------------------+----------+--------------------------|
|2.1. |Дослідження патогенезу у |ІАБ, ІСГМ |2001 |2005 |500 |Будуть досліджені |
| |сільськогосподарських культур | | | | |патогенні |
| | | | | | |мікроорганізми-збудники |
| | | | | | |вірусних, віроїдних, |
| | | | | | |мікоплазмових, |
| | | | | | |бактеріальних та грибних |
| | | | | | |хвороб у основних |
| | | | | | |сільськогосподарських |
| | | | | | |рослин, вивчення джерел |
| | | | | | |їх локалізації та |
| | | | | | |створені діагностичні |
| | | | | | |методи при виявленні цих |
| | | | | | |хвороб |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|2.2. |Селекція корисних |ІАБ, ІЗ, |2001 |2005 |1170 |Буде вестись селекція |
| |мікроорганізмів та створення |ІСГМ, | | | |корисної мікрофлори яка |
| |біологічних препаратів для |ПФ ІСГМ, ІЗР | | | |позитивно впливає на |
| |підвищення продуктивності | | | | |родючість грунту (гумус), |
| |сільськогосподарських культур | | | | |азотфіксаторів, фосфор- |
| | | | | | |та каліймобілізаторів, а |
| | | | | | |також мікроорганізмів |
| | | | | | |антагоністів |
| | | | | | |фітопатогенів. На основі |
| | | | | | |корисної мікрофлори |
| | | | | | |будуть створені |
| | | | | | |біопрепарати для |
| | | | | | |підвищення продуктивності |
| | | | | | |сільськогосподарських |
| | | | | | |культур. |
|------+--------------------------------------------------------------+----------+--------------------------|
| | Напрям 3. ВИКОРИСТАННЯ МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНИХ | | |
| | МЕТОДІВ В ГЕНЕТИКО-СЕЛЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ | | |
| | (Головна установа - Південний | | |
| | біотехнологічний центр в рослинництві) | | |
|------+--------------------------------------------------------------+----------+--------------------------|
|3.1. |Створення вихідного |ПБЦ, ІАБ, |2001 |2005 |5055 |Будуть створені цінні |
| |селекційного матеріалу основних |ІБТ, ІТ | | | |селекційні форми з |
| |сільськогосподарських культур |"Асканія- | | | |визначенням генетичних |
| |з використанням молекулярних |Нова", СГІ, | | | |детермінант найважливіших |
| |маркерів |ІЦБ, МІП, | | | |господарсько-корисних |
| | |ВПДСС, ЯДСС, | | | |ознак з використанням |
| | |ФІЦБ, ІР, | | | |молекулярних маркерів на |
| | |ІЗР, ІЗТЗР, | | | |основі ПЛР аналізу та |
| | |НСДС | | | |створенні банку даних про |
| | | | | | |генотипи і генофонди |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|3.1.1.|Використання білкових маркерів |ІАБ, СГІ, ІТ |2001 |2005 |485 |Будуть використані |
| |Г-Г |"Асканія- | | | |білкові маркери в |
| | |Нова", ІБТ, | | | |генетичному аналізі |
| | |НСДС, МІП, | | | |рослин. Буде розроблена |
| | |ІР, ІЗР, | | | |система білкового |
| | |ІЗТЗР | | | |контролю для різних |
| | | | | | |культур за змінами в |
| | | | | | |генетичних локусах та при |
| | | | | | |створенні банку даних про |
| | | | | | |генотип. |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|3.1.2.|Використання ДНК-маркерів |ПБЦ, ІАБ, |2001 |2005 |4570 |Буде створено генетично |
| | |ІЦБ, СГІ, | | | |більш стабільний вихідний |
| | |ВПДСС, ЯДСС, | | | |матеріал на основі |
| | |ФІЦБ | | | |ДНК-маркерів стійкості |
| | | | | | |рослин до несприятливих |
| | | | | | |біотичних і абіотичних |
| | | | | | |факторів. |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|3.2. |Молекулярна діагностика |ПБЦ, ІАБ, |2001 |2005 |900 |На основі методів |
| |патогенезу |ІСГМ, ІСГП, | | | |білкової та ДНК |
| | |ІЦБ, ІК, ІВВ | | | |діагностики |
| | |"Магарач", | | | |визначатимуться вірусні, |
| | |ІТ "Асканія- | | | |віроїдні, мікоплазмові та |
| | |Нова" | | | |бактеріальні захворювання |
| | | | | | |серед с.-г. рослин та |
| | | | | | |створено банки рослин, що |
| | | | | | |позбавлені шкодочинних |
| | | | | | |агентів патогенезу. |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|3.2.1.|Використання імуноферментної |ІАБ, ІСГМ |2001 |2005 |300 |Будуть створені вакцини |
| |діагностики | | | | |до збудників вірусних і |
| | | | | | |бактеріальних хвороб |
| | | | | | |рослин для одержання |
| | | | | | |оздоровленого матеріалу |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|3.2.2.|Використання ДНК-діагностик |ПБЦ, ІАБ, |2001 |2005 |600 |Будуть використані |
| | |ІСГМ, ІСГП, | | | |високоефективні ДНК |
| | |ІЦБ, ІК, ІВВ | | | |діагностики при |
| | |"Магарач", | | | |визначенні вірусних, |
| | |ІТ "Асканія- | | | |віроїдних, мікоплазмових |
| | |Нова" | | | |та бактеріальних |
| | | | | | |захворювань та створенні |
| | | | | | |оздоровленого матеріалу |
| | | | | | |для селекційних і |
| | | | | | |насінницького |
| | | | | | |використання |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|3.3. |Використання генно-інженерних |ПБЦ, ІАБ |2001 |2005 |500 |Із застосуванням |
| |методів у вихідному матеріалі | | | | |генно-інженерних методів |
| | | | | | |будуть визначені |
| | | | | | |диференціації та |
| | | | | | |ідентифікації генотипів, |
| | | | | | |ідентифікації і добору |
| | | | | | |зародкової плазми, |
| | | | | | |детекції бактеріальних та |
| | | | | | |вірусних захворювань, |
| | | | | | |синтез віддалених |
| | | | | | |гібридів, створення |
| | | | | | |диплоїдів, отримання |
| | | | | | |високопродуктивних |
| | | | | | |генотипів з генами |
| | | | | | |стійкості до ряду |
| | | | | | |шкідників, хвороб, |
| | | | | | |гербіцидів; створені |
| | | | | | |гомозиготні лінії для |
| | | | | | |гетерозисної селекції |
|------+--------------------------------------------------------------+----------+--------------------------|
| | Напрям 4. ТРАНСГЕННІ РОСЛИНИ | | |
| | (Головна установа - Інститут агроекології | | |
| | та біотехнології) | | |
|------+--------------------------------------------------------------+----------+--------------------------|
|4.1. |Створення рекомбінантних |ІЦБ, ІК, |2001 |2005 |800 |На основі генетичної |
| |генотипів пшениці, синтез і |ІАБ, СП | | | |інженерії in vitro будуть |
| |придбання праймерів для | | | | |створені особливо цінні |
| |ідентифікації генетичних | | | | |рекомбінантні генотипи |
| |конструкцій і трансгенних | | | | |пшениці за білковим |
| |організмів, перенос генетичних | | | | |комплексом стійкості до |
| |конструкцій у вітчизняний | | | | |екстремальних факторів |
| |селекційний матеріал цукрового | | | | |навколишнього середовища. |
| |буряку, картоплі | | | | |Будуть визначені окремі |
| | | | | | |генетичні конструкції за |
| | | | | | |цінними ознаками для їх |
| | | | | | |трансформації в кращі |
| | | | | | |сорти картоплі і гібриди |
| | | | | | |цукрових буряків |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|4.2. |Створення трансгенних ліній і |ІЦБ |2001 |2005 |1100 |Будуть створені |
| |гібридів цукрових буряків, | | | | |трансгенні лінії цукрових |
| |стійких до тотальних гербіцидів | | | | |буряків з високою |
| |і різоманії | | | | |комбінаційною здатністю, |
| | | | | | |стійкі до тотальних |
| | | | | | |гербіцидів і різоманії |
|------+--------------------------------+-------------+-------+-------+----------+--------------------------|
|4.3. |Створення банку генотипів |ІК, ІС, ІАБ, |2001 |2005 |700 |Методами культури тканин |
................Перейти до повного тексту