Збирання урожаю - найвідповідальніший період у виробничій діяльності кожного сільськогосподарського підприємства. Від того, наскільки організовано будуть проведені жнива, значною мірою залежить ефективність господарської діяльності кожного підприємства.

Підготовка та проведення жнив має супроводжуватися розробкою організаційних заходів, які б включали питання ефективної організації праці та формування мотиваційного механізму якісних і кількісних показників роботи. Зокрема, збирання зернових у стислі строки при мінімальних втратах продукції потребує чіткої організації роботи всіх складових, задіяних у цьому складному технологічному процесі. Кожен працівник, зайнятий на збиранні зернових культур заздалегідь повинен бути ознайомлений з виробничим (сезонним) завданням, умовами праці і відпочинку, графіком роботи, умовами та розмірами матеріального стимулювання.

Розробка таких заходів особливо актуальна в сучасних умовах господарювання, коли на значній частині підприємств не вистачає необхідних технічних засобів та кваліфікованих кадрів механізаторів.

Враховуючи особливо важливе значення проведення збирання урожаю зернових культур у стислі строки і без зайвих втрат, режим праці і відпочинку робітників, умови та розмір оплати їх праці на підприємствах усіх організаційно-правових форм власності повинні визначатися з фактичними умовами та способами проведення збиральних робіт, характером хлібостою, наявною спеціальною зернозбиральною технікою, транспортними засобами тощо.

Базою для розрахунку оплати праці на збиранні урожаю є норми і положення з оплати праці, визначені у колективному договорі.

У свою чергу, зазначені норми не можуть бути нижчими, ніж передбачено Галузевою угодою, укладеною між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011-2013 рр.

Форми і системи оплати праці, норми продуктивності, тарифні розряди, відрядні розцінки, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій та інших стимулюючих винагород підприємство встановлює самостійно, виходячи з норм чинного законодавства та Галузевої угоди, пов'язуючи оплату з кінцевими результатами роботи працівника та підприємства в цілому.

Основними критеріями мотивації та стимулювання праці сільськогосподарських працівників на збиранні урожаю зернових є показники своєчасного і якісного збирання, рівень досягнутої урожайності, валового збору, виконання сезонного завдання тощо.

1.1. Визначення розмірів заробітної плати та норм праці робітникам, зайнятим на збиранні зернових культур

Основу встановлення розмірів заробітної плати та норм продуктивності (праці) працівникам на збиранні зернових культур урожаю 2011 р. становлять мінімальні державні та галузеві гарантії з оплати праці, тарифна сітка, умови та розміри матеріального стимулювання, визначені колективним договором підприємства, тарифні розряди робіт та норми продуктивності (праці).

У Галузевій угоді, укладеній між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу України, на 2011-2013 рр. встановлений мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації, на госпрозрахункових підприємствах з 1 січня 2011 року не менше ніж 1004 грн. за повністю виконану місячну норму праці та мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника I розряду 1024 грн. з розрахунку на місяць; 6,16 грн. - за годину (4).

Нормою Галузевої угоди є мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок робітників сільськогосподарських підприємств та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень. На підприємстві в колективному договорі можуть встановлюватися вищі розміри тарифних ставок (окладів) працівників. Вони становлять основу для розрахунку відрядних розцінок для робітників, які працюють на збиранні зернових культур (табл. 1.1.1).

Необхідною умовою для визначення умов та розмірів оплати праці на збиранні зернових культур є встановлення тарифного розряду роботи та обґрунтованих норм праці на кожен вид робіт. Тарифні розряди робіт визначені в "Тарифікації механізованих та ручних робіт у сільському господарстві" (8). На механізованих роботах тарифні розряди робіт диференціюють за трьома групами тракторів. Одна і та ж робота може тарифікуватися різними розрядами залежно від того, до якої групи тракторів і самохідних машин належать механізми, якими проводяться збиральні роботи. До I групи включені трактори класу тяги до 1,4 і потужністю до 73,5 кВт (107 к.с.), а також навантажувачі та інші машини з подібною потужністю двигуна; до II - трактори класу тяги від 1,4 до 2 т включно і потужністю двигуна: гусеничні - до 73,5 кВт (100 к.с.), колісні - від 73,5 до 95,5 кВт (130 к.с.); екскаватори з місткістю ковша до 0,65 куб.м включно, а також бульдозери, навантажувачі, комбайни та інші самохідні машини з такою ж потужністю двигуна; до III - трактори класу тяги 3-5 т і потужністю двигуна: гусеничні - до 73,5 кВт (100 к.с.) і більше, колісні - від 95,6 кВт (130 к.с.) і більше, екскаватори з місткістю ковша понад 0,66 куб.м, а також бульдозери, навантажувачі, комбайни та інші машини з такою ж потужністю двигуна.

Наприклад, скошування ріпаку, гречки, гороху та інших культур валковими жниварками у складі агрегату і універсальними жниварками, які належать до I групи, тарифікується за 4, а тими, що належать до II групи, - 5 розрядом.

Норми продуктивності (праці) на всі види механізованих і ручних робіт містяться в нормативних збірниках "Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур" (9) та "Методичні положення та норми виробітку на ручних роботах у рослинництві" (10), розроблених Українським науково-дослідним інститутом продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України і виданих у 2010 та 2011 рр. У них також подані тарифні розряди робіт.

У збірнику "Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур" передбачено, що при встановленні норми продуктивності враховано, що до обов'язків тракториста-машиніста, зайнятого на збиранні зернових культур, крім основної роботи, входить щозмінне технічне обслуговування та інші підготовчо-заключні роботи, контроль за вивантаженням урожаю, перевірка якості роботи, регулювання, очищення робочих органів агрегату протягом зміни. Збиральний агрегат не повинен простоювати через відсутність транспорту тощо.

Перед початком збирання експрес-методом визначають диференційовані нормоутворюючі чинники - урожайність і соломистість культури. Далі знаходять норму продуктивності стосовно марки комбайна і ширини захвату з урахуванням способу (підбирання валків або пряме комбайнування) і технології збирання незернової частини урожаю.

Норми продуктивності і витрат палива розраховані на нормальні умови збирання прямостоячих незабур'янених посівів, що мають кондиційну вологість (16-18%) зернової маси.

Якщо зернові культури прямостоячі, чисті від бур'янів і вологість зернової маси становить 10-20%, то норми не коригуються.

Якщо збирання зернових культур проводиться у складних умовах (полеглі і забур'янені зернові культури, з підвищеною вологістю рослинної маси тощо), то при розрахунку норм необхідно застосовувати поправочні коефіцієнти.

1.2. Організація праці на збиранні зернових культур

Для всіх робітників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, у тому чисті зайнятих на збиранні урожаю зернових культур, на основі Довідника кваліфікаційних характеристик вип. 2 "Сільське господарство та пов'язані з ним послуги" (11), розробляються робочі інструкції, де визначаються завдання, обов'язки, права та відповідальність робітників.

Кваліфікаційні характеристики, вміщені в довіднику, є нормативними документами. Якщо виникає необхідність, завдання та обов'язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї чи іншої професії, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов'язків окремих робітників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої кваліфікації.

Оскільки кваліфікаційні характеристики трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва містять тільки основні або типові завдання й обов'язки, роботодавець може доповнювати робочі інструкції вимогами робіт, які входять до складу технологічних карт, інструкцій, інших нормативних документів та визначені трудовим договором за умови додержання правил охорони праці, санітарних норм і вимог безпеки виконання робіт.

Робочі інструкції та зміни до них погоджують з профспілковим комітетом, а після їх затвердження керівником підприємства, доводяться до робітника під розписку (12).

Організація жнив починається з визначення сезонного завдання кожному екіпажу жаткарів та комбайнерів, яке розробляють виходячи з фактичної площі збирання, продуктивності комбайнів, видової урожайності, оптимальних строків збирання урожаю зернових культур та наявної збиральної техніки. При визначенні сезонного завдання враховують, що зернові культури збирають одним або двома способами - прямим чи роздільним комбайнуванням. При роздільному способі валки підбирають і обмолочують самохідними комбайнами з підбирачем через 2-7 днів після скошування.

Як правило, прямим комбайнуванням збирають культури прямостоячі і чисті, з підсіяними багаторічними травами, а також низькорослі та розріджені, але незабур'янені. Спосіб руху агрегатів, прийнятий при розрахунку норм при довжині гону до 300 м - по колу, а при довжині гону понад 300 м - загінковий (9).

Наприклад, загальна збиральна площа зернових (без кукурудзи) на підприємстві становить 960 га, з них 360 га передбачається обмолочувати з валків. Наявні технічні засоби: комбайни СК-5 - 1 од., комбайни: КЗС - 812СХ "Палєссє" - 1, КЗС-9-2 "Славутич" - 1, "Дон-1500 БСХ" - 1 та ін. Жниварки: ЖВП-4,9 - 1, ЖРБ-4,2 - 1 та ін.

З урахуванням усіх вищенаведених умов на підприємстві створені екіпажі механізаторів, яким розроблене сезонне завдання на період збиральних робіт, приклад якого наведений у табл. 1.2.1.

Перед встановленням сезонного завдання формують екіпажі трактористів-машиністів з урахуванням їх кваліфікації, психологічного сумісництва тощо, кожному екіпажу встановлюють завдання, яке в процесі жнив може коригуватися.

Враховуючи необхідність проведення збиральних робіт в оптимальні строки за наявної технічної бази та трудових ресурсів, як правило, на підприємствах під час жнив роботи тривають протягом усього світлового дня. Тому важливе значення має встановлення режиму праці і відпочинку з дотриманням норм чинного законодавства з праці. При неможливості забезпечення нормальної тривалості робочої зміни найоптимальнішим варіантом є запровадження підсумованого обліку робочого часу.

Пунктом 5.12 чинної Галузевої угоди, укладеної між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011-2013 рр. визначено, що на підприємствах у разі виробничої необхідності може запроваджуватися підсумований облік робочого часу. Порядок, сфера його застосування, тривалість облікового періоду встановлюється в колективному договорі сільськогосподарського підприємства тому, що тривалість робочого часу за обліковий період повинна дорівнювати встановленій нормі робочого часу за цей період (4).

Мінагрополітики України, ЦК профспілки працівників АПК України та НДІ "Украгропромпродуктивність" розроблені та видані "Рекомендації щодо застосування особливих режимів праці на підприємствах сільського господарства", в яких зазначено порядок та сферу їх застосування (7).

При розробці та укладанні колективного договору в установленому порядку узгоджується перелік виробничих підрозділів та категорій робітників, які працюватимуть у режимі підсумованого обліку робочого часу, а також для кожного підрозділу та категорії працівників зазначається тривалість облікового періоду.

При встановленні облікового періоду (норми часу) при запровадженні підсумованого обліку робочого часу необхідно користуватися нормативами тривалості робочого часу, які щорічно розробляються Міністерством соціальної політики України. Річна норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні у 2011 р. становить 1996 годин.

Середньомісячна норма тривалості робочого часу для розрахунку годинної тарифної ставки робітника I розряду становить 166,33 годин.

При узгодженні підрозділів, що працюватимуть у режимі підсумованого обліку робочого часу, та термінів облікового періоду в розділі "Режим праці і відпочинку" колективного договору встановлюється відповідна норма, наприклад, "у режимі річного підсумованого обліку робочого часу протягом дії даного колективного договору працюють працівники цеху рослинництва, автотранспортного цеху, ремонтної майстерні, механізованого току, зерносховища".

Наступним етапом є визначення порядку застосування підсумованого обліку робочого часу, зокрема розпорядку робочого дня.

Тривалість облікового періоду встановлюється в колективному договорі.

Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість робочого дня, порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором.

При підсумованому обліку робочого часу максимальна тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 12, а робочого тижня - 48 годин.

Робота понад нормальну тривалість робочого часу в певні періоди може компенсуватися меншою тривалістю робочого часу в інші або наданням додаткових днів відпочинку в межах облікового періоду.

Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу затверджуються не менше як на місяць і доводяться до працівників не пізніше як за тиждень до початку місяця, а понад два місяці - за 2 тижні до їх запровадження.

Невиконання норми робочого часу в обліковому періоді допускається лише в разі встановлення неповного робочого часу.

Не відпрацьований з вини роботодавця час до норми тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачується як час простою.

Відпрацьований час понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачується як надурочна робота (4).

У разі застосування режиму підсумованого обліку робочого часу за рахунок збільшення тривалості робочого часу протягом робочого дня (зміни) вихідні дні працівникам надаються у різні дні тижня позачергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності.

Якщо робочий день такого працівника за графіком припадає на святковий чи неробочий день, роботу оплачують згідно зі ст. 107 КЗпП України.

Оскільки в сільському господарстві режим роботи водіїв, зайнятих на перевезенні сільськогосподарської продукції, працівників ремонтних майстерень, складів та інших підрозділів, що обслуговують рослинництво, залежить від режиму роботи трактористів-машиністів, для них також доцільно встановлювати підсумований облік робочого часу за обліковий період - рік.

При запровадженні підсумованого обліку робочого часу тривалість роботи протягом дня може відхилятись у певних межах від робочого дня нормальної тривалості, аби встановлену законом норму робочого часу було витримано за певний обліковий період (місяць, квартал, рік). Максимальна тривалість робочого дня в період напружених польових робіт або для окремих категорій працівників встановлюється в колективному договорі. Відповідно час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності.

Необхідність визначення в колективному договорі максимальної тривалості робочого дня (зміни) зумовлена законодавчим обмеженням надурочних робіт. При складанні графіка змінності необхідно враховувати, що відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються (1).

Якщо на підприємстві допущено перевищення прийнятої в колективному договорі на відповідний період максимальної тривалості робочого дня, цей час вважається надурочним. КЗпП України (ст. ст. 62, 65) чітко регламентує застосування граничних розмірів надурочних робіт та порядок їх обмеження.