На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2001 року N 438-р "Про затвердження першочергових заходів щодо розв'язання найважливіших завдань з насінництва, селекції сільськогосподарських культур та тварин" та з метою удосконалення ведення селекції сільськогосподарських культур і насінництва в нових умовах господарювання

1. Затвердити Програму "Селекція і насінництво - 2001-2005" (додається).

2. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва Міністерства аграрної політики (Сорока В.І.), відділенню регіональних центрів наукового забезпечення АПВ УААН (Гаврилюк М.М.), Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних, управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державних адміністрацій, регіональним центрам наукового забезпечення АПВ УААН забезпечити розроблення відповідних регіональних програм та встановити контроль за їх реалізацією.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на Державного секретаря Міністерства аграрної політики Рижука С.М. і Першого віце-президента УААН Ситника В.П.

Грунтово-кліматичні умови України сприятливі для вирощування основних видів сільськогосподарських культур. Проте рівень їх виробництва ще не в повній мірі задовольняє потреби населення в продуктах харчування та промисловості в сировині.

Недостатній рівень виробництва продукції сільського господарства зумовлений соціально-економічною кризою в державі за останні 10 років, яка призвела до зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва. Зокрема, це безпосередньо стосується такої важливої галузі, як селекція та насінництво.

На сьогодні у розвитку вітчизняної селекції в Україні існують проблемні питання щодо матеріально-технічного та наукового забезпечення галузі. Занепокоєння викликає застаріле селекційне малогабаритне обладнання, парк якого практично не поновлюється. Гострий дефіцит імпортних і вітчизняних реактивів спричиняє скорочення і навіть припинення біохімічних, фізіологічних, біотехнологічних досліджень. Селекція по створенню високопродуктивних сортів вівса, льону, квасолі, хмелю, кукурудзи цукрової, винограду, картоплі для забезпечення потреб населення та технічної переробки не в повній мірі відповідає сучасним вимогам.

Занадто повільно вирішуються питання по створенню сортів багаторічних трав з підвищеною насіннєвою продуктивністю та сортів і гібридів овочевих культур для захищеного грунту. Такий стан пов'язаний з обмеженням державного фінансування розвитку вітчизняної селекції в рослинництві.

Фінансування Програми "Селекція і насінництво - 2001-2005" (далі - Програма) за рахунок коштів Держбюджету започатковане для мережі Української академії аграрних наук нормативним актом "Про тимчасовий порядок часткового відшкодування витрат на проведення робіт по селекції сільськогосподарських культур в ланках первинного насінництва", затвердженим Українською академією аграрних наук та Міністерством фінансів України від 14.03.96 р. N 17-5/9 та від 18.03.96 р. N 10-08.

З метою збереження та подальшого розвитку вітчизняної селекції і насінництва, прискорення впровадження у виробництво нових сортів і гібридів необхідно надавати державну підтримку на зміцнення матеріально-технічної бази селекції та насінництва, часткової компенсації затрат на виробництво насіння первинних ланок, переобладнання селекційно-насінницьких комплексів, покриття частки витрат, пов'язаних з науковими дослідженнями, сортовипробуванням, та часткове відшкодування товаровиробникам сортової надбавки за придбане елітне насіння, батьківські форми та гібриди першого покоління.

У виконанні Програми задіяні 101 наукова установа УААН, де працює 3304 селекціонерів, із них 204 докторів наук і 1313 кандидатів наук. Напрями розвитку селекції на 2001-2005 роки відображені в 14 науково-технічних програмах, якими визначені завдання по виведенню нових сортів і гібридів та розвитку теоретичних і методичних досліджень технологій селекційного процесу.

До Реєстру сортів рослин України на 2001 рік занесено 3305 сортів і гібридів, із них української селекції 2016 або 61%, в тому числі системи Української академії аграрних наук - 1936 або 58,4%. Площі сортів української селекції займають близько 90% посівів сільськогосподарських культур.

На конкурентоспроможному рівні будуть розв'язуватися такі важливі селекційні проблеми, як створення високогетерозисних гібридів кукурудзи з потенційним урожаєм зерна 90-150 ц/га, гібридів цукрових буряків з потенційною урожайністю коренеплодів 670-720 ц/га, гібридів соняшнику з олійністю 50-51% і урожайністю 35-40 ц/га, сортів озимої м'якої пшениці інтенсивного типу з урожайністю 90-100 ц/га зерна, ярого ячменю 70-90 ц/га, рису 65-75 ц/га, гречки 35-40 ц/га, проса 45-50 ц/га і картоплі урожайністю 470-550 ц/га. Такий урожайний потенціал є основою створення продовольчої безпеки країни і забезпечення її незалежності від імпорту продовольства.

Умови ринкової економіки диктують необхідність змінити стратегію галузі, згідно з якою пріоритетне значення надаватиметься галузі зернового господарства, основна увага буде приділена розробці і освоєнню вдосконалених насінницьких технологій виробництва та переробки високоякісного насіння продовольчого і фуражного зерна. Буде створено і впроваджено у виробництво 67 нових сортів зернових колосових, 22 - зернобобових, 10 - круп'яних культур, 138 - гібридів кукурудзи.

Вивчатимуться нові види пестицидів, регуляторів росту, мінеральних та органічних добрив і розроблятимуться регламенти їх застосування на насінницьких посівах.

Прогнозується створити 27 нових сортів та гібридів олійних культур. Особлива увага надаватиметься створенню гібридів соняшника, стійких до грибкових хвороб, і в першу чергу фомопсису, з високим вмістом олії - 50-55%, придатних для вирощування за сучасними інтенсивними технологіями. Триватимуть дослідження з розробки технології вирощування високоякісного насіння батьківських форм гібридів соняшника під груповими ізоляторами.

В дослідженнях з цукровими буряками основна увага приділятиметься створенню гібридів цієї культури з продуктивністю 500-600 ц/га коренеплодів і цукристістю 18-19%, вдосконаленню системи насінництва цієї культури та розробці ресурсозберігаючої технології її вирощування.

В галузі кормовиробництва дослідження будуть спрямовані на селекцію нових високоврожайних сортів і гібридів з насіннєвою продуктивністю та якістю по вмісту поживних речовин. Будуть розроблені нові технології залуження земель, виведених з інтенсивного обробітку, вирощування високобілкових культур, збирання, заготівлі, зберігання та використання кормів.

В картоплярстві зусилля селекціонерів спрямовуватимуться на створення сортів, стійких до фітофторозу, з високою харчовою цінністю, придатні до тривалого зберігання та переробки. В овочівництві подальший розвиток одержить гетерозисна селекція огірків, томатів, капусти, моркви та інших овочевих культур. Планується розробити та запровадити більш досконалу технологію виробництва насіння овочевих культур, зокрема гібридного насіння. В баштанництві розвиватимуться дослідження з створення кавунів і динь з лікувальними властивостями та придатних для транспортування і тривалого зберігання, а також гарбузів з високим вмістом олії в насінні.

Передбачено створити 4 сорти льону та 3 сорти безнаркотичних конопель, удосконалити технологію вирощування насіння цих культур і на цій основі відродити галузь льонарства і коноплярства в Україні.

В галузі садівництва прогнозується створення 55 нових сортів плодових, ягідних і горіхоплідних культур інтенсивного типу з підвищеною стійкістю до хвороб і шкідників та розробити регіональні технології виробництва саджанців.

В науково-дослідних установах, дослідних та навчально-дослідних господарствах ведеться первинне та елітне насінництво понад 650 сортів та гібридів і виробляється 90% елітного насіння зернових, зернобобових, олійних, овочевих культур, біля 70% насіння картоплі від загальних обсягів його виробництва в Україні, необхідних для проведення сортозаміни та сортопоновлення на полях України, понад 95 тис. тонн.

Для забезпечення виробництва такої кількості еліти науково-дослідні установи повинні провести надзвичайно великий обсяг робіт по селекції сільськогосподарських культур в ланках первинного насінництва (в розсадниках добору потомств, їх випробування, розмноження та інше) і виробити більш ніж 6 тис. тонн оригінального насіння, що потребує значних матеріальних затрат. Особливо затратним є вирощування батьківських форм гібридів соняшника, цукрових буряків, кукурудзи, овочевих культур. Тільки для сушіння насіння батьківських форм гібридів кукурудзи потрібно понад 4 млн.гривень.

З метою прискореного впровадження у виробництво нових кращих сортів і гібридів Програмою передбачається збільшити обсяги виробництва насіння первинних ланок та еліти, одночасно зменшивши його вартість шляхом часткового відшкодування витрат за рахунок коштів Державного бюджету України. На виконання схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2000 р. N 1739 Програми "Зерно України - 2001-2004" та галузевих програм і в частині забезпечення товаровиробників високоякісним насінням в достатній кількості і за доступними цінами згідно з спільним наказом Міністерства аграрної політики і Міністерства фінансів України від 15.02.2001 р. N 27/81 затверджений Порядок використання коштів Державного бюджету України на виконання Державної програми селекції в рослинництві, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 березня 2001 року N 193/5384.

Цим Порядком передбачено:

повне відшкодування витрат селекції сільськогосподарських культур у ланках первинного насінництва;

часткове відшкодування сортових надбавок за придбане елітне насіння, живці, саджанці, батьківські форми, високорепродукційне насіння перспективних сортів;

часткове відшкодування за проведення сортовипробування.

Селекція та насінництво регламентуються законами України: "Про насіння" від 15 грудня 1993 р. N 3690; "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 квітня 1993 р. N 3116; постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1999 р. N 535 "Про надання Селекційно-генетичному інституту статусу національного центру насінництва та сортовивчення". Програмою "Зерно України 2001-2004", схваленою Кабінетом Міністрів України від 27 листопада 2000 р. N 1739.

Реалізація цієї Програми дасть можливість впровадити у виробництво нові сорти та гібриди і сприятиме підвищенню урожайності та збільшенню валових зборів сільськогосподарських культур, що дасть змогу істотно поліпшити економічний та фінансовий стан господарств всіх форм власності та більш повно забезпечити населення продуктами харчування.

Передбачається створення більш досконалих сортів широкого спектра, зокрема, сортів озимої та ярої м'якої пшениці, озимого та ярого тритікале, озимого та ярого ячменю, озимого жита, вівса, рису, гречки, проса, гороху, сої, квасолі, сочевиці, нуту, чини, соняшнику, ріпака, гірчиці, льону, маку, арахісу, олійного гарбуза та здійснення необхідних науково-дослідних робіт по розробці та використанню ефективних прийомів і методів первинного насінництва, як основи збереження його якості та основних характеристик, ведення ефективного елітного насінництва для більш швидкого розповсюдження й використання їх виробничого потенціалу.

У виконанні робіт, намічених Програмою, беруть участь 24 установи Української академії аграрних наук, зокрема 13 інститутів та 11 дослідних станцій. Завдання досліджуватимуть 243 науковця, серед яких 21 доктор та 109 кандидатів наук.

Кількісні та якісні показники новостворюваних сортів та гібридів (додаток 1).

Передбачається створити 37 гібридів кукурудзи та 12 сортів і гібридів сортових культур для виробництва зерна, кормів, цукру та віників.

З метою прискореного розмноження батьківських форм нових гібридів та розширення посівних площ під цими гібридами будуть розроблені прийоми підвищення посівних якостей насіння, а також стандарти на комплекс оціночних показників, що визначають типовість і кондиційність насіння.

Кількісні та якісні показники нових гібридів і сортів (додаток 2).

Дослідженнями у селекції кормових та зернобобових культур планується розширити напрями створення нових високопродуктивних сортів і гібридів, стійких проти хвороб, посухи, несприятливих умов перезимівлі, з підвищеним вмістом білка та покращеною якістю кормової маси; багаторічних трав з високою конкурентною здатністю в травосумішах та тривалішим періодом продуктивного довголіття як для сінокісного, так і пасовищного використання. В основу селекційної роботи буде покладено також сучасні методи біотехнології, культури тканини, клітинної селекції і поліплоїдії.

Буде створено 18 сортів багаторічних трав, 21 - злакових однорічних та багаторічних, 18 сортів - зернобобових культур, 2 сорти кормових буряків та один сорт амаранту.

В реалізації підпрограми братимуть участь 27 науково-дослідних установ УААН, загальна кількість виконавців - 113, в т.ч. 6 докторів наук і 50 кандидатів наук.

Кількісні та якісні показники нових сортів кормових і зернобобових культур (додаток 3).

Проводитиметься робота по створенню сортів з більш високою стійкістю проти вірусних, грибкових і бактеріальних хвороб, витривалістю до несприятливих умов вирощування та високими якісними показниками.

Будуть продовжені роботи на основі використання біотехнологічних методів селекції - клітинної та генетичної інженерії.

Кількісні та якісні показники нових сортів картоплі (додаток 4).

Селекційна і насінницька робота буде проводитися по 49 культурах і 196 сортах овочевих і баштанних культур. Будуть створені нові конкурентоспроможні сорти і гетерозисні гібриди овочевих і баштанних культур та розроблені методи, засоби і технології їх насінництва.

Кількісні та якісні показники нових сортів і гібридів (додаток 5).

Основне завдання - це створення гібридів на чоловічій стерильній основі з високим потенціалом продуктивності до 700 ц/га, що не поступатимуться закордонним аналогам.

Всі гібриди характеризуватимуться 100% стерильністю і однонасінністю. Держкомісії з сортовипробування будуть передані гібриди, стійкі до гербіцидів суцільної дії, що дозволить докорінно змінити технологію вирощування цукрових буряків. Вперше будуть занесені до Реєстру сортів рослин України гібриди, стійкі до небезпечної хвороби - ризоманії. Буде завершена робота зі створення гібридів з поліпшеною формою коренеплодів і без ортостихи, що сприятиме зменшенню втрат урожаю під час збирання коренеплодів і вилученню разом з ними родючого грунту з бурякових ланів.

На підставі вивчення фізико-механічних і біологічних властивостей насіння гібридів нового покоління будуть розроблені технології передпосівної підготовки на новітньому обладнанні, які забезпечать одержання інкрустованого і дражованого насіння з якістю на рівні світових стандартів.

Кількісні та якісні показники нових гібридів цукрових буряків (додаток 6).

Передбачається створити 12 нових сортів ефіроолійних та лікарських культур, стійких до хвороб шкідників, з високим вмістом ефірної олії.

Розробити ефективну систему вирощування посівного та садивного матеріалу вищих репродукцій та продовжити розробку і вдосконалення нетрадиційних методів відбору селекційного матеріалу на ефіроолійність.

Кількісні та якісні показники нових сортів ефіроолійних і лікарських культур (додатки 7, 8).

Передбачається створити і впровадити у виробництво чотири сорти льону-довгунця з підвищеною продуктивністю й поліпшеною якістю волокна, стійких до вилягання і хвороб, придатних до механізованого збирання, та три сорти однодомних конопель зі стабільною ознакою однодомності, відсутністю наркотичних властивостей, підвищеною урожайністю волокна та насіння.

Кількісні та якісні показники нових сортів (додаток 9).

Для успішного вирішення завдання відновлення хмелярства необхідно провести повну сортозаміну і сортопоновлення існуючих хмільників. Для цього необхідно виробити 10-15 млн. штук посадкового матеріалу вищих репродукцій.

За період до 2005 року буде розширена теоретична і матеріально-технічна база селекції і насінництва хмелю з метою збільшення площ під маточними насадженнями нових і перспективних сортів до 500 га. Для досягнення запланованих результатів в державне сортовипробування буде передано 4 і введено до Реєстру 3 нових сорти хмелю, запроваджені у виробництво удосконалені технології вирощування посадкового матеріалу, включаючи і методи культури меристем та організована система первинного та елітного розсадництва хмелю із сіткою насінницьких господарств, що дасть можливість збільшити у 4-5 разів виробництво хмелепродукції.

Кількісні та якісні показники нових сортів (додаток 10).

В останній час площі під культурою поступово скорочуються із-за відсутності ринку збуту сировини, низької рентабельності та високих цін на матеріально-технічні ресурси. Тому важливо стабілізувати виробництво тютюнової сировини високої якості скелетного, смакового та ароматичного типу для забезпечення тютюнових фабрик вітчизняною сировиною. Важлива роль в цьому належить впровадженню нових високоврожайних сортів, які будуть характеризуватися зближеним дозріванням листа по ярусах, що дає змогу механізованого збору, збільшення кількості технічно придатних листків.

Кількісні та якісні показники нових сортів (додаток 11).

Нікітським ботанічним садом - Національним науковим центром будуть створені і передані до сортовипробування сорти і гібриди плодових, горіхоплідних, субтропічних культур, ефіроолійних та фарбувальних рослин селекції.

Нові гібриди плодових і субтропічних культур характеризуватимуться високими товарними якостями плодів, підвищеною стійкістю до захворювань, високою врожайністю, гібриди декоративного персика - високою декоративністю та підвищеною стійкістю до грибкових хвороб. Впровадження цих гібридів підвищить рентабельність садів на 20-40%.

Нові гібриди ефіроолійних культур будуть характеризуватися високими показниками врожайності та виходом ефірної олії, а гібриди фарбувальних культур - високим вмістом фарбувальних речовин.

Кількісні та якісні показники нових сортів і гібридів (додатки 12, 13).

Галузь садівництва за останні роки втратила своє пріоритетне значення і знаходиться в глибокій кризі - різко зменшилися валові збори плодів і ягід, зменшуються площі садів у господарствах суспільного сектора.

З метою ослаблення негативних тенденцій в галузі, її стабілізації і подальшого розвитку передбачається створити і передати до державного сортовипробування нові сорти яблуні, груші, вишні, абрикоса, персика, чорної смородини, малини, агрусу, суниці, зизифуса, мигдалю, маслини, нектерина, ефіроолійних і фарбувальних рослин, нові гібриди м'яти польової та обліпихи, адаптованих для різних грунтово-кліматичних умов вирощування, витривалих до основних збудників хвороб з продуктивністю, яка відповідає кращим світовим стандартам сортів плодових і ягідних культур.

Буде проведена робота з селекції клонових підщеп плодових. Планується створити та передати в 2005 р. до держсортовипробування 3 екологічно адаптовані, слабо- і середньорослі клонові підщепи зерняткових і кісточкових культур для зон Степу та Лісостепу.

Кількісні та якісні показники нових сортів і гібридів (додаток 14).

В ході виконання програми планується передати на державне сортовипробування шість технічних, стійких до грибкових захворювань сортів винограду ІВіВ "Магарач" для виготовлення сухих і шампанських вин, та по одному технічному і столовому, відносно стійких до хвороб сортів винограду селекції Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова з продуктивністю 95-135 ц/га.

До державного сортовипробування буде запропоновано 2 підщепних та 2 технічних морозостійких, екологічно пластичних сорти винограду для виготовлення столових вин, а також технічний сорт селекції ІВіВ ім.В.Є.Таїрова середньопізнього терміну достигання для виробництва столових та інших вин.

Кількісні та якісні показники нових сортів (додаток 15).

Виробництвом та реалізацією елітного насіння сільськогосподарських культур в 2001 - 2005 роках будуть займатися 55 науково-дослідних установ та не менше 200 дослідних та науково-дослідних господарств, які будуть вести первинне та елітне насінництво більше 630 сортів та гібридів і виробляти та реалізовувати 77 тис. тонн елітного насіння зернових культур, біля 14 тис. тонн картоплі, 3,3 тис. тонн батьківських форм гібридів кукурудзи, 1,7 тис. тонн олійних та ефіроолійних культур, 0,7 тис. тонн кормових, технічних та овочебаштанних культур в середньому за рік.

У загальній кількості виробництво та реалізація насіння сортів вітчизняної селекції становитимуть у середньому 78-80%, в тому числі зернових культур біля 90%. Насіння нових сортів буде вироблятися та реалізовуватися для потреб сортозаміни та сортопоновлення, в середньому 47%, в тому числі по пшениці цей показник складе 55-56%, круп'яних культурах 35-37%, зернобобових - 30-35%.

Обсяги виробництва та реалізації елітного і репродукційного насіння (додатки 16, 17).

Сорт є одним із важливих засобів у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур.

Основним напрямком селекційного забезпечення розвитку рослинництва в Україні є використання генетичного потенціалу сортових ресурсів, сформованих в процесі державного випробування.

Випробування сортів рослин на придатність до господарського використання та правової охорони здійснює єдина служба державного сортовипробування, до складу якої входять:

- Державна комісія України по випробуванню та охороні сортів рослин;

- Державний Центр сертифікації, ідентифікації та якості сортів;

- Агротехнологічні лабораторії;

- 94 державні сортовипробувальні станції, за якими закріплено 25 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.

На основі результатів випробування сортів рослин за адаптивністю, адаптивністю до біотичних і абіотичних стресових факторів середовища, придатністю до існуючих технологій вирощування та по їх господарсько-цінних ознаках, що визначають рівень врожайності, його стабільність, енергетичну і економічну ефективність вирощування і якість продукції, формується Реєстр сортів рослин України.

Випробування сортів рослин в 2001 - 2005 роках (додаток 18).