З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2000 року N 1739 "Про Програму "Зерно України - 2001-2004"

1. Затвердити Програму "Зерно України - 2002" (додається).

2. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольської міської держадміністрації, регіональним центрам наукового забезпечення агропромислового виробництва Української академії аграрних наук забезпечити розроблення регіональних програм з урахуванням природно-кліматичних, соціальних умов та зонального розміщення сільськогосподарського виробництва і встановити постійний контроль за їх реалізацією.

3. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва (Сорока), Департаменту науково-технічної політики (Саченко), відділенню регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва УААН (Гаврилюк) разом з іншими структурними підрозділами організувати науково-методичне забезпечення реалізації Програми.

4. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольської міської держадміністрації:

4.1. Щокварталу інформувати Мінагрополітики про хід виконання Програми. Запровадити оперативне зведення на період виконання основних сільгоспробіт, які впливають на формування врожаю.

4.2. Забезпечити пріоритетне спрямування матеріально технічних і фінансових ресурсів, насамперед пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив та засобів захисту рослин, для реалізації положень Програми щодо виробництва зерна в передбачених обсягах.

5. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва, Департаменту науково-технічної політики, відділенню регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва УААН разом з іншими структурними підрозділами встановити контроль і забезпечити реалізацію завдань, передбачених Заходами щодо реалізації Програми "Зерно України - 2002", та підготувати необхідні Пропозиції Кабінету Міністрів України для формування відповідних статей проекту Державного бюджету на 2002 рік (додаток 1).

6. З метою надання практичної допомоги та здійснення контролю закріпити за регіонами членів колегій, керівників і спеціалістів Міністерства аграрної політики та УААН (додаток 2).

7. Контроль за виконанням наказу покласти на Державного секретаря Міністра аграрної політики Рижука С.М. і першого Віцепрезидента Української академії аграрних наук Ситника В.П.

I група - наукове забезпечення провадить Інститут зернового господарства УААН, м. Дніпропетровськ (Дніпропетровська, Кіровоградська; Черкаська, Запорізька, Вінницька області)

II групи - наукове забезпечення провадить Інститут землеробства і тваринництва західних регіонів України УААН (Оброшино) (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська, Чернівецька області)

III група - наукове забезпечення провадить Інститут землеробства УААН, м. Київ (Київська, Чернігівська, Хмельницька, Житомирська, Рівненська області)

IV група - наукове забезпечення провадить селекційно- генетичний Інститут м. Одеса (АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області)

V група - наукове забезпечення провадить Інститут рослинництва їм. В.Я. Юр'єва УААН м. Харків (Харківська, Луганська, Полтавська, Донецька, Сумська області)

Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої бази і безпеки держави.

Історично відомо, що по виробництву зерна Україна належить до провідних країн Європи. Природно-кліматичні умови та родючі землі сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно в обсягах достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу.

На виконання указів Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" та "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна" і Програми "Зерно України - 2001-2004" (далі - Програма) сільгосптоваровиробниками отримано в 2001 році 40 млн. тонн зерна, що майже на 5 млн. тонн більше обсягів, намічених Програмою, і в півтора раза більше рівня 1999-2000 років, що повністю забезпечує продовольчу потребу держави і дасть можливість експортувати біля 6 млн. тонн зерна.

Робочими групами проведена значна робота по наданню консультативної та практичної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам у виконанні завдань, прогнозованих Програмою в 2001 році. Враховуючи позитивні наслідки виробництва зерна в поточному році та на виконання Програми у 2002 році прогнозується виробити 36,6 млн. тонн зерна (таблиця 1). Для виконання цих обсягів господарствами планується посіяти 8,8 млн. га озимих культур, в тому числі на зерно 8,3 млн. гектарів.

Реалізація положень Програми потребує подальшого упорядкування структури зернового клину, розміщення зернових культур по кращих попередниках, впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів та гібридів зернових культур, своєчасного підживлення мінеральними добривами та своєчасного захисту посівів від шкідників і хвороб.

Український зерновий лан має всі можливості бути високопродуктивним, а ринок - достатнім і стабільним.

Серед основних напрямків розвитку зернового господарства найбільш суттєво впливають на його інтенсифікацію та збільшення обсягів виробництва зерна наступні чинники.

Удосконалення землекористування, структура посівних площ попередники

В нинішніх умовах потрібно здійснити радикальні заходи по оптимізації землекористування, насамперед шляхом вилучення з активного обробітку еродованих та інших малопродуктивних земель. На цих землях створювати громадські луки та пасовища, а найбільш ерозійно небезпечні заліснювати.

Зважаючи на те, що в процесі реформування існуючих сільськогосподарських підприємств створені інші господарські структури і для остаточного встановлення нового землекористування потрібний певний час, роботи по удосконаленню структури сільськогосподарських угідь необхідно здійснити протягом 1-2 років.

Виходячи з науково обгрунтованих розрахунків, економічної та екологічної доцільності, необхідно зменшити загальну площу орних земель на 8,6 млн. га, в тому числі в зоні Степу - 4,1, Лісостепу - 3,1, Поліссі - 1,4 млн. гектарів. Це дасть змогу зосередити матеріально-технічні ресурси на більш родючих грунтах і за рахунок інтенсифікації виробництва значно підвищити продуктивність полів.

Структура посівів

Структура посівних площ повинна мати оптимальний, найбільш економічно доцільний варіант з урахуванням агротехнічних вимог.

В умовах України посівні площі зернових культур мають становити до 15 млн. га, в тому числі озимої пшениці не менше 40% зернового клину або 6 млн. га, жита, озимого ячменю і тритикале - 1 млн. га, площі кукурудзи мають становити 1,5- 2 млн. га, ярого ячменю - 3,2 млн. га, вівса - 0,7 млн. га. Площі проса і гречки мають складати 0,7-0,8 млн. га, а головної зернобобової культури - гороху до 1,3-1,4 млн. га. При загальній площі посіву зернових культур 15 млн. га і середній урожайності 28 ц/га валовий збір зерна має бути біля 40,0 млн. тонн.

Довідково: в середньому за 1991-1995 рр. на 14 млн. га, при врожайності 27,5 ц/га, валовий збір складав 38,5 млн. тонн.

Попередники

Важливим заходом одержання зазначеного рівня валових зборів зерна (36,6 млн. тонн) є розміщення зернових культур, особливо озимих, по кращих попередниках - чистих і зайнятих парах (використання на сидерати ріпака, редьки масляничної, еспарцету, люпину), багаторічних та однорічних травах, гороху. Не менше 70% загальної площі посівів повинні бути розміщені по цих попередниках.

Розміщення посівів озимих культур по стерньових попередниках вимагає ретельного виконання всього комплексу агротехнічних заходів з обробітку грунту, удобрювання, сівби та захисту посівів відшкодочинних факторів потребує додаткових матеріальних і фінансових витрат.

Розміщення посівів по попередниках важливе і для ярих зернових культур, особливо ярої пшениці та ячменю.

Обробіток грунту

В умовах забур'янення посівних площ, розповсюдження хвороб та шкідників основним обробітком грунту слід вважати полицеву оранку. Цей захід, порівняно з іншими, забезпечує кращий фітосанітарний стан грунту, поліпшення умов вирощування культур, підвищення їх врожайності за менших витрат засобів захисту рослин. Поряд з цим, на незасмічених багаторічними бур'янами площах незаперечним є використання традиційного поверхневого обробітку грунту.

При запровадженні прийомів мінімалізації обробітку грунту, особливо під кукурудзу та інші просапні культури, за сучасного ресурсного забезпечення слід брати до уваги можливість скорочення рекомендованих операцій лише в одній з ланок системи обробітку: основного, передпосівного чи по догляду за посівами.

При підготовці грунту під озимі культури слід суворо дотримуватись встановлених і перевірених практичних заходів: проведення лущення поля без розриву у часі зі збиранням попередника; доведення поля до посівного стану в комплексі з основним його обробітком; проведення передпосівного обробітку грунту в єдиному комплексі з сівбою.

Передпосівний обробіток грунту під ярі колосові культури може бути спрощений без шкоди для врожаю шляхом заміни культивації боронуванням за умов сприятливого фізичного стану грунту. Перенесення основного обробітку грунту на весну вкрай не бажане.

Мінеральні добрива та хімічна меліорація грунтів

Одержання запланованого урожаю зернових культур можна досягти за умов дотримання чіткої системи удобрення. Як показують розрахунки, тільки під озиму пшеницю необхідно внести на 1 га посіву азоту біля 80 кг, фосфору - 60 і калію - 50 кг діючої речовини. В цілому під урожай зернових 2002 року необхідно внести 996,4 тис. тонн діючої речовини. У перерахунку на фізичну вагу мінеральних добрив це дорівнює близько 1555,6 тис. тонн аміачної селітри, 587,7 суперфосфату гранульованого, 218,7 калімагнезії та 580 тис. тони нітроамофоски. Виходячи з обмеженої кількості як органічних, так і мінеральних добрив, пріоритетом є їх раціональне використання як шляхом локального внесення в рядки, так і підживлення озимих під час вегетації.

Дози мінеральних добрив слід оптимізувати згідно з результатами матеріалів суцільної агрохімічної паспортизації та рослинної діагностики. Об'єми внесення мінеральних добрив під зернові врожаю 2002 року наведені в таблиці 2.

Потрібно повніше використати органічні добрива, особливо гній. Але, враховуючи значне зменшення гною, потрібно максимально використати альтернативні види органічних добрив. При такому дефіциті оранки доцільно сповна використати на добриво вторинну продукцію рослинництва (солому, стебла кукурудзи, соняшнику, гичку буряків).

Значним резервом поповнення оранки є приорювання подрібненої соломи. Ні в якому разі не допускати спалювання соломи, яке дуже поширене в областях і призводить до погіршання фізико-хімічних властивостей грунту, органічної речовини та азоту, погіршує мікробіологічні процеси в грунті.

Слід повніше використовувати сидерати, особливо в поєднанні з гноєм тваринницьких ферм та соломою. Важливим резервом органічних добрив є торф, озерні сапропелі, які найбільш ефективні, коли компостуються з гноєм. Заслуговує уваги застосування нетрадиційних видів місцевих добрив - гноївки, сечі, різних видів компостів. Потрібно ширше застосовувати під зернові культури мікробіологічні препарати, перш за все, азотфіксуючі, фосформобілізуючі, інші нетрадиційні способи обробки насіння та посівів. Заслуговують на увагу регулятори росту рослин, застосування яких згідно з рекомендаціями вчених дає біля 2-3 ц збільшення врожаю зернових.

Важливим заходом, який покращує фізико-хімічні властивості грунтів та підвищує ефективність добрив є хімічна меліорація грунтів. Як показують результати останнього, агрохімобстеження площі кислих та солонцюватих грунтів збільшуються. В цьому випадку хімічну меліорацію необхідно щорічно проводити на площах не менше, ніж 1,85 млн. га, в тому числі вапнування кислих грунтів - 1,5 млн. га, гіпсування солончаків та солонців - 0,35 млн. гектарів.

Захист рослин

Важливим фактором підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва є захист посівів сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів.

В останні роки фітосанітарний стан посівів зернових культур, особливо озимої пшениці, значно погіршився. Виникли епіфітотії хвороб (септоріоз листя і колосу, сажкові захворювання, кореневі гнилі, іржасті плямистості) та спалахи розмноження ряду шкідників, особливо клопа шкідливої черепашки, злакових мух, підгризаючих совок, хлібного туруна, мишовидних гризунів.

Практичним досвідом і даними наукових установ доведено, що втрати врожаю від них можуть сягати 30 і більше відсотків.

Для забезпечення одержанню сталих врожаїв високої якості передбачається впровадження системи захисту зернових культур, яка базується на раціональному використанні організаційно-господарських, агротехнічних, хімічних, біологічних та інших заходів.

Особлива увага приділяється агротехнічним і організаційно-господарським заходам, попереджуючи масове розмноження шкідливих організмів, що дасть змогу зменшити використання хімічних засобів і забезпечити більш ефективне їх використання.

Широко застосовуватимуться крайові і локальні хімічні обробки посівів, комбіноване використання інсектицидів і фунгіцидів на посівах озимої пшениці, ячменю, гороху.

Програмою на 2002 рік намічено застосувати систему захисту зернових культур на площі 10,5 млн. гектарів.

Потреба пестицидів складає 11,6 тис. тонн на суму 751 млн. гривень (вартість препаратів обраховано за цінами згідно з контрактами).

Захист зернових культур дасть можливість сільгосптоваровиробникам зберегти від шкідників, хвороб і бур'янів зерно на суму понад 2 млрд. гривень. Кожна гривня, затрачена на захист, скуповується в 3-4 рази.

Обсяги застосування засобів захисту посівів зернових культур наведені в таблицях 3-5.

Насінництво

Найефективнішим інструментом інтенсифікації агропромислового виробництва сьогодні у товаровиробників України залишається сорт та високоякісне насіння. Це підтверджено глибокими науковими дослідженнями та практикою. В ситуації, що склалася на сьогодні в агропромисловому комплексі, ці два фактори можуть дати збільшення врожаю зерна на 20-25 відсотків.

Для забезпечення виконання Програми "Зерно України - 2002" потрібно мати біля 4 млн. тонн високоякісного насіння, втому числі озимих 1,7-2,0 млн. тонн.

Науково-дослідні установи, сільськогосподарські вузи та технікуми, на які покладено виробництво насіння еліти відповідно існуючого законодавства, в змозі повністю забезпечити потребу в такому насінні відповідно прийнятої схеми насінництва. Сьогодні в цих науково-дослідних установах виробляється біля 80 тис. тонн елітного насіння, в тому числі 45 тис. тонн озимих, при необхідності ця кількість може бути збільшена до 100-120 тис. тонн. Для забезпечення виробництва такої кількості насіння еліти науково-дослідні установи повинні провести великий обсяг робіт по селекції в ланках первинного насінництва і виробництва більш, ніж 3 тис. тонн оригінального насіння.

Посівна площа зернових культур на 2002 рік забезпечується, в основному, власним насінням.

В регіонах, які не забезпечують себе сортовим насінням озимих культур під урожай 2002 року, передбачається провести міжгосподарські, міжрайонні та міжобласні обміни, а також закупити насіння з Державного насіннєвого страхового фонду.

Насіння батьківських форм кукурудзи прогнозується заготовити 2,5 тис. тонн, що вистачить для сівби ділянок гібридизації на площу більше 100 тис. гектарів.

Гібридного насіння кукурудзи і покоління планується заготовити в Держстрахфонд в кількості 44,8 тис. тонн.

Продовжується робота по реформуванню системи насінництва та розвитку ринку насіння, а саме:

- повне забезпечення виробників рослинницької продукції високоякісним насінням сортів будь-яких родів і видів сільськогосподарських культур для сортопоновлення і сортозаміни та формування державного насіннєвого страхового фонду;

- прискорене впровадження у виробництво нових перспективних сортів і гібридів з цінними господарськими біологічними властивостями;

- забезпечення сортових і посівних якостей насіння відповідно до вимог державних стандартів;

- здійснення швидкого виходу України з насінницькою продукцією на світовий ринок, неухильне виконання прийнятих зобов'язань щодо міждержавних поставок насіння сільськогосподарських культур;

- перехід на контрактну основу виробництва та реалізації елітного насіння;

- проведення обов'язкової сертифікації насіння зернових культур;

- покладання на регіональьі центри наукового забезпечення агропромислового виробництва організацію виробництва репродукційного насіння, що дасть можливість забезпечити формування Державного насіннєвого страхового фонду насінням з високоврожайними властивостями;

- збереження фінансування програм підтримки, селекції та насінництва, кошти спрямовуються на закупівлю оригінального та елітного насіння сільськогосподарських культур та фінансування цільових селекційно-генетичинних програм.

З цією метою Мінагрополітики разом з УААН розроблена Програма "Селекція і насінництво в Україні 2001-2005".

Програмою передбачається створити нові сорти сільськогосподарських культур, збільшити обсяги виробництва насіння первинних ланок та еліти, одночасно зменшити його вартість.

З цією метою спільним наказом Міністерства аграрної політики і Міністерства фінансів України від 15.02.01 N 27/81 затверджений Порядок використання коштів Державного бюджету України на виконання Державної програми селекції в рослинництві, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 березня 2001 р. за N 193/5384.

Порядком передбачається:

- повне відшкодування витрат селекції сільськогосподарських культур в ланках первинного насінництва;

- часткове відшкодування розмірів сортових надбавок за придбане елітне насіння, живці, саджанці, батьківські форми, високорепродукційне насіння перспективних сортів;

- часткове відшкодування за проведення сортовипробування.

Для забезпечення ефективного використання коштів з державного бюджету по фінансуванню програми селекції в рослинництві та на виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 року N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки Міністерством аграрної політики розроблено Положення про умови проведення конкурсу з визначення виконавців державної програми селекції в рослинництві, затверджене наказом Мінагрополітики від 14.05.01 N 123, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 травня 2001 року за N 455/5646.

Для формування насіннєвого страхового фонду ДАК "Хліб України" "Державний насіннєвий страховий фонд" в 2002 році передбачається залучити 18 млн. грн. від погашення заборгованості за отримані насіннєві позички 1998-2001 років, які згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року N 1106 "Про заходи поповнення державного насіннєвого страхового фонду" використовуються на ці цілі.

За рахунок вищеназваних коштів Держнасінстрахфонд закупить насіння в дослідних та елітнонасінницьких господарствах науково-дослідних установ учбових господарствах вищих сільськогосподарських учбових закладів, товаровиробників, занесених до Державного реєстру виробників насіннєвого та садивного матеріалу на умовах конкурсу в таких обсягах:

Закупівлю насіння планується проводити за цінами, що складуться на біржовому ринку України за спотовими та форвардними контрактами на момент його закупівлі з урахуванням сортових надбавок та податку на додану вартість.

Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації необхідно забезпечити виконання завдань по формуванню насіннєвого страхового фонду за рахунок погашення заборгованості за насіннєві позички 1994-2000 років.

Державним насіннєвим страховим фондом створюється мережа базових господарств, діяльність яких направлена на вирощування, реалізацію, зберігання насіння.

Сортові ресурси

На перший план агрономічної роботи постає питання різкого підвищення ефективності використання сортових ресурсів. Оптимізація прийняття правильного рішення грунтується на сортах, які успішно пройшли державне випробування і рекомендовані для господарського використання.

В залежності від ресурсного забезпечення господарства рекомендуються для виробництва сорти озимої пшениці за рівнем інтенсивності:

1. Високоінтенсивні та інтенсивні сорти, які мають високий потенціал врожайності, але найбільш чутливі до сортової агротехніки, вимагають дотримання оптимальних строків сівби:

а) високоінтенсивні: Тіра, Одеська 162, Леля, Ятрань 60, Миронівська 27, Миронівська 30, Струмок;

б) інтенсивні: Одеська 267, Ніконія, Селянка, Вимпел одеський, Київська 8, Мирич.

2. Універсальні та напівінтенсивні сорти, які мають високу адаптивність як до попередників, так і строків посіву, вплив екстремальних факторів середовища на них може суттєво зменшуватись:

а) універсальні: Білоцерківська напівкарликова. Символ одеський, Вікторія одеська. Перлина Лісостепу, Лада одеська. Циганка, Олеся, Миронівська 61, Миронівська 65, Миронівська 33, Миронівська 28, Поліська 90;

б) напівінтенсивні: Витязь, Фантазія одеська, Красуня одеська, Донецька 48, Українка полтавська, Київська 7, Миронівська 66, Одеська 161, Збруч, Миронівська остиста, Миронівська 31.

Вирішальне значення при виборі сортів озимої пшениці і визначення для них оптимальної зони вирощування відіграють їх генетично обумовлені хлібопекарські характеристики. Перш за все, це сорти, віднесені до категорії сильних (Одеська 162, Знахідка одеська, Київська 8, Леля, Ніконія, Одеська 267, Селянка, Лада одеська, Коломак 3, Одеська 161, Тіра, Ятрань 60) та цінних (Білоцерківська напівкарликова, Лютесценс 7, Збруч, Миронівська 65, Перлина Лісостепу, Олеся, Поліська 90, Українка одеська, Циганка) пшениць, які за умови повного ресурсного забезпечення гарантують отримання зерна з високими якісними показниками.

Важливим фактором зростання врожайності ярого ячменю є сорти з підвищеною стійкістю до посухи та різними вимогами до мінерального живлення.

Основна увага при вирощуванні гороху повинна приділятися одночасному використанню в господарстві 3-4 нових сортів неосипаючого типу з рівнем врожайності 4-6 т/га. Тільки за їх рахунок можемо отримати більше 40% приросту врожаю. Це сорти Беркут, Вінничанин, Дамир 1, Дамир 2, Комет, Лото, Уладівський напівкарлик, всі вони відрізняються різними строками стиглості. Сорти Гарант, Світязь, Солара, Уладівський напівкарлик характеризуються підвищеною стійкістю до основних хвороб.

Із круп'яних зернових культур заслуговують на увагу нові сорти гречки: Роксолана, Степова, Українка; проса: Веселоподільське 16, Слобожанське, Київське 96; соризу Одеський 302. Всі ці сорти поряд з високою врожайністю мають добрі технологічні та кулінарні якості. В останні роки до реєстру включені сорти вівса, придатні для переробки на крупи та дитячого харчування - Славутич, Ранньостиглий, Райдужний, Абель.

Сучасні гібриди кукурудзи відрізняються підвищеною холодостійкістю у весняний період, швидким стартовим ростом, які потребують надранніх та ранніх строків сівби, що в свою чергу забезпечує оптимізацію вегетаційного періоду та гарантоване дозрівання зерна. Це гібриди: Дніпровський 187 МВ, Титан 220 СВ, Харківський 295 МВ, Расава 200 СВ, Петровський 169 СВ. Найкращими по відношенню до віддачі вологи при дозріванні, які при дотриманні встановлених строків сівби забезпечують повне дозрівання зерна, що фактично не потребує сушки, ( гібриди: Баккара, Еліта, Магріте, Дніпровський 187 МВ, Дніпровський 177 СВ, Планета 180, Кадр 267 МВ.

В кожній області, районі - потрібно зосередити роботу на своєчасному проведенні сортозаміни та сортооновлення. Для вибору конкретних сортів, гібридів певної культури необхідно максимально використати досягнення територіальне розміщених науково-дослідних та сортовипробувальних установ та господарств.

Підвищення якості зерна

Одним з основних чинників, завдяки якому значно зросте економічний рівень зернових господарств, є застосування заходів, що спрямовані на підвищення якості виробленої продукції, тобто зерна. Це можливо за умови належного внесення органічних та мінеральних добрив, використання засобів захисту посівів, якісної доробки зерна на токах та його правильного зберігання.

Нарощування обсягів виробництва зерна та підвищення його якості нерозривно пов'язано з впровадженням організаційних заходів, спрямованих на підвищення технічного рівня зерновиробництва та забезпечення сучасними приладами і методами визначення якісних показників зерна, підвищення вимог до збереження хлібопродуктів на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, а також на вдосконалення діючої нормативно-технічної документації.

В зв'язку з цим необхідно:

ввести обов'язкове ліцензування господарської діяльності хлібоприймальних і зернопереробних підприємств щодо приймання, зберігання, переробки, реалізації зерна та продуктів його переробки шляхом внесення відповідних змін і доповнень до чинного законодавства;

провести технічне переоснащення всіх відомчих лабораторій державних хлібних інспекцій АР Крим та областей, а також лабораторій хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, незалежно від форм їх власності і підпорядкування, відповідно до вимог діючих стандартів;

внести зміни і доповнення до діючих стандартів з метою їх вдосконалення та провести відповідну роботу з адаптації Державних стандартів України на пшеницю та ячмінь до стандартів Європейського Союзу;

ввести обов'язкове декларуванню зерна, що зберігається суб'єктами підприємницької діяльності, та налагодити облік його руху на внутрішньому ринку.

Поліпшення бази для зберігання та переробки зерна

Посилити державний вплив та контроль за використанням матеріально-технічної бази приватних хлібоприймальних підприємств.

Розробити положення про ліцензування діяльності хлібоприймальних і зернопереробних підприємств на право приймання, зберігання, переробки і реалізації зерна та продуктів його переробки після внесення відповідних змін до законодавства.

Створити загальногалузеві комп'ютерні мережі для регулювання заготівель і закупівлі зерна, виробництва борошна, круп, хліба.

Продовжити приватизацію та технічне переоснащення кукурудзо-калібрувальних заводів з впровадженням досконалішої технології обробки насіння кукурудзи з використанням для калібрування зерна вітчизняних вібросепараторів та інших сепараторів.

В процесі обробки і зберігання насіння урожаю 2002 року застосовувати енергозаощаджуючі маловитратні технології на основі наукових розробок.

Посилити інтеграцію хлібоприймальних і зернозбиральних підприємств з приватними сільськогосподарськими підприємствами, птахофабриками, тваринницькими комплексами, рибними та іншими господарствами.

Для заготівлі високоякісного насіння кукурудзи розпочати сертифікацію насіннєвого матеріалу з залученням провідних науково-дослідних установ УААН. Визначити та акредитувати для цього спеціалізовані лабораторії наукових центрів, які мають досвід роботи з насінням та його стандартизацією.

Вжити термінових заходів щодо проведення знезараження зерносховищ та інших приміщень, призначених для зберігання зерна.

Матеріально-технічне забезпечення

Для виробництва запланованого валового збору зерна в сільськогосподарських підприємствах налічується 271,3 тис. тракторів, 61,2 тис. зернозбиральних комбайнів, 107,2 тис. плугів, 82,9 тис. культиваторів, 79,6 тис. зернових сівалок, 24,9 тис: зерноочисних машин та інші технічні засоби. З зазначеної техніки понад 80 відсотків відпрацювала амортизаційні строки, через що значно зростають обсяги ремонтних робіт та потреба в новій техніці.

Виконання механізованих польових робіт в агротехнічні строки буде забезпечуватися за рахунок відновлення наявної техніки, закупівлі нової та ефективного її використання.

Організація проведення ремонтних робіт буде здійснюватися новоствореною корпорацією "Украгроремтехзабезпечення", до складу якої входять 76 спеціалізованих ремонтних підприємств і заводів та наукові установи.

Буде відремонтовано біля 219 тис. тракторів, 22 тис. зернозбиральних комбайнів, 18 тис. зерноочисних машин, 10,1 тис. протруювачів насіння, 78 тис. зернових сівалок та інша техніка. Підприємствами корпорації "Украгроремтехзабезпечення" буде капітально відремонтовано 5 тис. повнокомплектних зношених зернозбиральних комбайнів "Нива", "Дон-1500", "Єнісей" і 17 тис. буде ремонтуватися в майстернях РТП та господарств вузловим методом. Для ремонту комбайнів силами господарств спецремпідприємствами буде виготовлено та відновлено запасних частин, вузлів і агрегатів на суму 80 млн.гривень.

Поповнення машинно-тракторного парку здійснюватиметься, в основному, технікою вітчизняного і кооперованого виробництва за рахунок власних коштів сільськогосподарських товаровиробників, кредитів комерційних банків, коштів державного і регіонального лізингових фондів. Всього передбачається закупити техніки на суму понад 3 млрд. гривень, в тому числі 15,7 тис. тракторів, 6 тис. зернозбиральних комбайнів, 6 тис. плугів, 5,5 тис. комбінованих грунтообробних агрегатів, 3,5 тис. жниварок, з них 2 тис. обчісуючого типу та інші технічні засоби.

На село поступлять нові енергонасичені трактори виробництва ВАТ "Харківський тракторний завод" (4 тис.), ВО "Південний машинобудівний завод" (3 тис.), вітчизняні зернозбиральні комбайни "Славутич" , "Лан", "Обрій" (2,1 тис.) виробництва ВАТ "Херсонські комбайни", концерну "Лан", ДП "Завод ім. Малишева", плуги до енергонасичених тракторів, грунтообробні агрегати виробництва ВАТ "Одессільмаш", сівалки АТ "Червона Зірка". Значна частина грунтообробної техніки різних модифікацій і типів буде виготовлена і поставлена сільгосптоваровиробникам спеціалізованими ремонтними підприємствами і РТП системи Мінагрополітики.

Скороченню строків збирання і зниженню втрат зерна сприятиме впровадження технології збирання зернових культур і рису методом обчісування, для чого буде виготовлено і поставлено на село 2 тис. обчісуючих жниварок до комбайнів "Нива" і "Дон-1500".

Для підвищення продуктивності збиральних робіт буде модернізовано і реконструйовано 1,0 тис. зерноочисно-сушильних комплексів.

Основною організаційною формою використання техніки на збиранні зернових культур будуть збирально-транспортні загони, оснащені засобами для технічного обслуговування.

Ефективному використанню тракторів, збиральної техніки, підтриманню їх в роботоздатному стані сприятимуть створені 100 технічних центрів з технічного обслуговування тракторів і зернозбиральних комбайнів.

Для забезпечення вирощування та збирання сільськогосподарських культур в обсягах, передбачених програмою, необхідно 2326 тис. тонн дизпалива та 465 тис. тонн автобензину загальною вартістю біля 4,65 млрд. грн (табл. 6,7).

Науково-методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення реалізації Програми "Зерно України - 2002" здійснюють 25 регіональних центрів, які опрацьовують технологічні пілотні проекти вирощування зернових з врахуванням природно-економічних умов аграрних формувань.

Враховуючи те, що реалізація програми "Зерно України - 2002" буде проходити в умовах обмеженого забезпечення матеріально-технічними ресурсами, важливе значення набуває завдання підвищення ефективності їх використання. З цією метою регіональні центри на основі проведеної оцінки сучасних агротехнологій, їх апробація в базових господарствах, аграрних формуваннях здійснюватимуть супроводження застосування енергозаощаджуючих технологій вирощування зернових культур, розроблених науковими центрами системи УААН. Серед сучасних енергозаощаджуючих технологій вирощування зернових культур в сучасних умовах чільне місце відводитиметься біологізованій технології, яка передбачає використання невеликих доз мінеральних добрив та післядію побічної продукції.

Набуде поширення в регіонах України грунтозахисна енергозберігаюча система обробітку грунту під озимі культури на основі використання сучасного комплексу грунтозахисних машин і знарядь, яка, за даними центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Одеської області, забезпечує урожай зерна на 8 ц/га більше, ніж при використанні традиційної системи обробітку грунту. Економія ресурсів підвищується на 25-30%.

В 2002 році передбачається широке впровадження екологічно безпечної технології захисту зернових культур від шкідників, хвороб та бур'янів, 19 розробленої Інститутом захисту рослин, адаптованої до конкретних грунтово-кліматичних умов регіонів України.

Зазначена технологія поряд з забезпеченням чистоти агрофітоценозів обумовлює зниження втрат урожаю в 1,5 рази, пестицидне навантаження на навколишнє середовище знижує на 15-25% і забезпечує урожай зерна озимої пшениці і ячменю відповідно на 6-9 і 5-7 ц/га вище, ніж на контролі.

В 346 базових сільськогосподарських підприємствах різних форм власності і господарювання організовуватимуть експериментальні технологічні полігони демонстрації досягнень наук і практики.

До науково-методичного забезпечення програми "Зерно України - 2002" буде залучено 145 наукових установ, вищих навчальних закладів аграрного профілю, в яких працює 9942 наукових працівника, в тому числі 938 докторів наук.

Науково-дослідні та навчальні установи забезпечують сільськогосподарських товаровиробників насінням еліти зернових культур у повній потребі для проведення сортозаміни і сортопоновлення.

Під урожай 2002 року буде посіяно 210-220 тис. гектарів озимих зернових культур насінням еліти і вироблено 550 тис. тонн насіння Першої репродукції. Питома вага нових сортів зернових культур зросте до 65-70%.

Про розвиток ринку зерна в Україні

Запровадження програми на виконання заходів по збільшенню виробництва зерна дасть можливість наповнити внутрішній ринок зерна та збільшити його експорт на вигідних умовах для товаровиробників.

З метою створення стабільних умов для товаровиробників і інших суб'єктів ринку зерна і зернопродуктів передбачається формування повноцінного ринку зерна, значне скорочення державного контракту та бартерних операцій з одночасним розширенням біржової торгівлі, збільшенням експорту зерна товаре, пробниками за прямими угодами та через зовнішньоекономічні організації, що дасть можливість поліпшити економіку сільськогосподарських підприємств та держави в цілому.

В зв'язку з передбаченим великим рухом зерна в межах областей Президент України своїм Указом від 6 червня 2000 р. N 767 "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" наголосив на недопущенні втручання органів виконавчої влади у господарську діяльність підприємців і неправомірні заборони реалізації сільськогосподарської продукції. Про це саме наголошено і в Указі Президента України від 29 червня 2000 р. N 832 "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна".

Найбільш вигідні для товаровиробників канали реалізації зернових потоків будуть відслідковуватись у 2002 році по напрямках:

- продовольче забезпечення регіонів, потреба в якому 6,7 млн. тонн;

- реалізація для потреб тваринництва на фуражні цілі 15 млн. тонн;

- формування насінницьких фондів 4,2 млн. тонн;

- експорт зерна (особливо привабливим є ринок країн СНД, Середньої Азії та Близького Сходу) 6 млн. тонн.

Подолання сезонних і кон'юнктурних коливань цін на зерно і зернопродукти буде здійснюватись шляхом впровадження механізму заставних закупок зерна.

Для цього пропонується:

- визначення заставної ціни на зернові культури та засоби цінового гарантування виробникам захисту його доходів;

- закупівля та реалізація зерна на внутрішньому ринку шляхом інтервенційного втручання з метою стабілізації внутрішнього зернового ринку;

- формування ресурсів зерна та продуктів первинної переробки на регіональному та загальнодержавному рівнях;

- науково-інформаційне забезпечення суб'єктів зернового ринку;

- продаж зерновиробникам матеріально-технічних ресурсів.

Заставна ціна повинна виконувати функцію нижньої межі гарантованої оплати продукції виробникам у випадку пониження ціни реалізації на внутрішньому ринку. Заставна ціна гарантує права товаровиробників реалізувати продукцію за ринковими цінами в разі їх перевищення заставних цін.

Економічна ефективність

Виконання програми дозволить виробити 36,6 млн. тонн зерна, загальна вартість якого у співставних цінах складе 5,5 млрд. гривень.

За розрахунковим балансом зерна загальний обсяг його реалізації на внутрішньому ринку, на продовольчі цілі та на експорт становитиме понад 11 млн. тонн, у тому числі на експорт 5 млн. тонн.

При розрахунковій собівартості 1 тонни зерна 300 грн. та реалізаційній ціні 450 грн. сільськогосподарські товаровиробники можуть отримати до 1,6 млрд. грн. прибутку.

Це дозволить поліпшити фінансово-економічний стан товаровиробників і на цій основі підтримати розвиток інших галузей агропромислового виробництва, у першу чергу тваринництва.