З метою забезпечення тваринництва кормами та успішного проведення зимівлі на 2003 - 2004 роки

1. Затвердити Рекомендації щодо виробництва і заготівлі кормів в умовах 2003 року, що додаються (додаток 1).

2. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва (Мартинюк), Державно-кооперативному виробничому об'єднанню "Насіння України" (Лазарь) забезпечити моніторинг наявності насіння кормових культур і своєчасно інформувати споживачів.

3. Інституту кормів УААН (Петриченко), відділенню рослинництва УААН (Кондратенко), відділенню регіональних центрів наукового забезпечення АПВ УААН (Гаврилюк), Міністерству агропромислового комплексу АР Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій з метою гарантованого забезпечення тваринництва кормами розробити програми виробництва насіння кормових високобілкових культур на період до 2005 року, та забезпечити їх виконання.

4. Управлінню реформування АПК та соціально-трудових відносин (Савицька), Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва (Мартинюку) внести пропозиції про відновлення структурного підрозділу з кормовиробництва.

5. Міністерству агропромислового комплексу АР Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій провести повторні посіви кормових культур на площах згідно додатку (додаток 2).

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Заступника міністра Сороку В.І. та віце-президента УААН Ситника В.П.

Критична ситуація, що склалась у поточному році в агропромисловому виробництві, зокрема в рослинництві, негативно вплинула на виробництво і заготівлю кормів. Виходячи з цього Міністерство аграрної політики України і Українська академія аграрних наук пропонують вжити такі заходи:

1. Важливим джерелом кормів у цьому році мають стати післяжнивні посіви. Оптимальні строки післяжнивних посівів (після озимих і ярих зернових культур) в зоні Полісся - до 1 серпня, в Лісостепу і Степу - до 10 серпня.

Для післяжнивних посівів підбирати культури і сорти з коротким вегетаційним періодом, які ростуть восени, при низьких температурах та витримують перші приморозки -4 - -7 град. С. Післяжнивно висівати: 1) кукурудзу або сумішку кукурудзи з соєю (збирають до перших осінніх приморозків); 2) ячмінь + овес + горох; 3) овес+горох+редька олійна; 4) овес + гірчиця біла + горох; 5) овес + гірчиця біла; 6) овес + редька олійна; 7) овес + ріпак озимий або ярий + горох тощо.

Для пізньоосіннього випасання худоби сіяти сумішки озимого жита, вівса, гороху або хрестоцвітих культур: 1) жито озиме + овес + горох; 2) жито озиме + ріпак озимий + овес. Ці сумішки сіють з 15 по 25 серпня. Після осіннього випасання озиме жито може використовуватись на корм ранньою весною.

2. Після випадання дощів необхідно провести літнє залуження пасовищ з використанням покривних культур - вівса, вики, гороху та хрестоцвітих культур, що дасть змогу восени додатково одержати до 150 ц/га зеленої маси.

3. Збирання зернових і обмолот насінників кормових культур потрібно проводити комбайнами, обладнаними копнувачами. Солому звозити, по можливості, на кормові двори і скиртувати, або складувати у сіносховища. При використанні комбайнів з подрібнювачами типу ПУН - 5 всю подрібнену масу необхідно завантажувати в причіпи і звозити до місць складування та зберігання.

Господарствам, які на збиранні зернових культур використовуватимуть імпортні комбайни, потрібно обов'язково провести підбирання соломи прес-підбирачами або візками-підбирачами.

4. Минулорічні запаси грубих кормів, а саме: скирти соломи, впорядкувати їх облік та обробити аміачною водою з метою запобігання пошкодження гризунами та пліснявіння.

5. Організувати заготівлю кормів на зиму із заболочених угідь, кар'єрів, по берегах ставків, озер та в лісах, на ділянках недоступних для випасання худоби.

6. Максимально використати на кормові цілі відходи буряківництва і цукропереробної промисловості (гичка, меляса, жом). З цією метою в усіх господарствах необхідно впровадити технологію переробки меляси в сухий агрегатний стан, що забезпечує підвищення її кормової цінності на 10 - 15 % порівняно з використанням меляси в рідкому стані. Така технологія розроблена в Інституті кормів УААН і вже впроваджується протягом 5 останніх років у ряді агроформувань Вінницької, Черкаської та Рівненської областей. Переведення меляси у сухий агрегатний стан доцільно проводити при збагаченні її кормовою сечовиною, мінеральними добавками типу вулканічних туфів та кухонною сіллю. З цією метою необхідно відновити виробництво кормової сечовини на Черкаському хімоб'єднанні ВАТ "Азот".

7. Запровадити виробництво віджатого бурякового жому на цукрозаводах країни. Технологію консервування віджатого жому біологічними препаратами і використання його в годівлі свиней розроблено в Інституті кормів УААН.