На виконання положень Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 року N 1158, з метою насичення ринку пестицидів ефективними засобами захисту рослин в необхідних обсягах і асортименті та забезпечення їх раціонального використання, і на цій основі поліпшення фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь

1. Затвердити галузеву програму "Захист рослин 2008-2015", що додається.

2. Департаменту ринків рослинництва (Демидов О.А.), відділенню землеробства і рослинництва УААН (Гаврилюк М.М.), Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, регіональним центрам наукового забезпечення агропромислового виробництва Української академії аграрних наук забезпечити розроблення відповідних регіональних програм та встановити контроль за їх виконанням.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України Мельника С.І. і першого віце-президента УААН Ситника В.П.

Сільськогосподарське виробництво щорічно втрачає від шкідників, хвороб та бур'янів до 30 відсотків валових зборів і, зокрема, зерна 25-30%, цукрових буряків - 20-27, соняшнику - 23-25, сої, картоплі 32-35, овочів - 27, плодових насаджень - 48 і більше відсотків.

Захист рослин від шкідливих організмів займає одне з провідних місць серед технологічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур.

Низька купівельна спроможність сільгосптоваровиробників призвела до різкого зменшення обсягів застосування засобів, що забезпечують збереження врожаю, та, як наслідок, до погіршення фітосанітарного стану агроценозів і зниження валових зборів продукції землеробства.

Щоб забезпечити збереження врожаю від шкідників, хвороб і бур'янів в країні щорічно необхідно проводити захисні заходи на площі 25-30 млн гектарів.

При технологічній потребі засобів захисту в обсязі 20-25 тис. тонн на рік на суму 250 млн доларів США, поставляється сільському господарству щорічно лише 18,0 тис. тонн на суму 185 млн доларів США, в 2006 році поставлено на ринок пестицидів країни 21,3 тис. тонн на суму біля 210 млн доларів США, а викуплено сільгосптоваровиробниками 16,1 тис. тонн на суму 178 млн доларів США. (Вартість препаратів приведена без врахування витрат постачальників і ПДВ). Використано в 2006 році 19,2 тис. тонн на суму 190 млн доларів США, з них інсектициди (114%), фунгіциди (24%), гербіциди (65%).

У країнах Європи і Америки використовується пестицидів на суму в 5-13 разів більшу (Італія - 762 млн доларів США, Німеччина - 865, Аргентини - 1306, Франція - 1746, Бразилія - 2549 млн доларів США).

Оцінка ситуації показує, що і надалі перевага буде надаватися використанню хімічних засобів та біологічно активних речовин як компонентів інтегрованих систем. В країнах Європи в інтегрованих системах захисту рослин від шкідників, хвороб рослин і бур'янів застосовується понад 6-10 кілограмів хімічних засобів на один гектар ріллі та багаторічних насаджень і, зокрема, в Голландії - 14 кг, Італії - 6, Англії - 9, Франції - 8, Німеччині - 6,1 кг на гектар. В Україні обсяги використання пестицидів становлять в 2006 році лише 0,6 кг на гектар ріллі.

При безпестицидних технологіях вирощування сільськогосподарських культур врожайність знижується на 35-50 відсотків, значно погіршується якість продукції.

Без застосування сучасних пестицидів вирощувати сталі врожаї високої якості неможливо. У 80-х роках, коли в Україні було започатковане застосування інтенсивних технологій у рослинництві, середньорічне використання пестицидів становило 100 тис. тонн, а виробництво, наприклад, зерна досягло 50-52 млн тонн.

Важливе завдання, що стає перед сільським господарством України - підвищення врожайності сільськогосподарських культур. У цій справі поряд з такими заходами як впровадження більш продуктивних сортів, науково-обгрунтованих сівозмін, внесення органічних і мінеральних добрив, тощо, важливе місце належить заходам захисту рослин. Згідно Закону України "Про захист рослин", захист рослин - комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршення стану рослин сільськогосподарського призначення через шкідників, хвороби і бур'яни.

Посівам сільськогосподарських культур, плодово-ягідним, лісовим та лісопарковим насадженням, продукції рослинництва завдають шкоду понад 400 видів шкідників, рослини уражують 200 збудників небезпечних хвороб, а поля засмічують близько 300 видів бур'янів. Всі вони мають свої біологічні особливості життєвого циклу, а для боротьби з ними застосовуються поряд з комплексом агротехнічних та організаційних заходів, більше 300 хімічних і біологічних засобів захисту рослин.

Особливої актуальності питання захисту рослин набуває на сучасному етапі. Через відсутність коштів у сільгосптоваровиробників, застосування спрощених технологій, недотримання сівозмін значна частина посівних площ інфікована збудниками хвороб, шкідниками, засмічена бур'янами, що приводить до значних втрат врожаю.

Шкідники та хвороби загрожують сільськогосподарським культурам протягом усього періоду їхнього росту і розвитку. Пошкодження зазнають всі частини рослинного організму. хрунт є життєвим середовищем різних видів комах, кліщів, напівсапрофітних грибів, які пошкоджують висіяне насіння або спричиняють його пліснявіння. Сходи рослин, що з'являються рано навесні, приваблюють багато шкідників, які шукають їжу після перезимівлі не тільки на даному полі, а й в інших резерваціях, звідки вони мігрують на посіви. Молоді рослини уражуються збудниками хвороб, що призводять до зрідження посівів.

Із хвороб найбільшої шкоди на посівах зернових культур завдають сажкові хвороби (тверда, летюча), септоріоз, іржа, гельмінтоспоріоз, оливкова плісень, на посівах цукрових буряків - церкоспороз, борошниста роса, фомоз, коренеїд, на полях картоплі - фітофтороз, макроспоріоз, альтернаріоз.

Великих втрат врожаю наносять шкідники. Найбільш шкодочинними в посівах зернових культур є хлібні клопи, жуки, блішки, хлібні п'явиці, злакові мухи (гессенська, шведська), хлібні пильщики, злакові попелиці; на посівах цукрових буряків - бурякові довгоносики (звичайний, сірий), бурякові блішки, щитоноски (лободова, бурякова), бурякові мінуючі мухи, попелиці, листогризучі гусениці совок, на картоплі - колорадський жук; на ріпаку - хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий квіткоїд, прихованохоботник, осередково білани, совки. Також великої шкоди завдають посівам (особливо просапних культур) личинки травневих та червневих хрущів, личинки жуків чорнишів і коваликів.

Особливо великих втрат врожаю завдають бур'яни, їм властива краща пристосованість до виживання у боротьбі за життєвий простір і джерела енергії, ніж культурним рослинам, тому підтримання полів у чистому від бур'янів стані є найважливішою передумовою високої продуктивності сільськогосподарських культур.

Зернові колосові культури частіше засмічуються двосім'ядольними бур'янами - свиріпою звичайною, волошкою синьою, підмареником чіпким, гречкою березкоподібною, лободою білою, осотом (рожевим, польовим), та іншими. Частина посівів забур'янена однорічними злаковими - курячим просом і мишіями, та багаторічними - пирієм повзучим.

Конкурентоспроможність кукурудзи, зокрема, на перших етапах розвитку низька, а тому переважна її більшість площ забур'янюється в середньому і сильному ступенях. Домінуючими є однорічні злакові бур'яни - просо куряче, мишій сизий та інші.

За даними інституту землеробства УААН при значній забур'яненості полів осотом рожевим та пирієм повзучим з кожного гектара виноситься щорічно 110-120 кг азоту, 50-60 кг фосфору, 160-180 кг калія, що перевищує сумарну потребу поживних речовин, потрібних для одержання 30-35 ц/га зерна озимої пшениці. За наявності у посівах кукурудзи на 1 кв.м п'яти рослин осоту врожай знижується вдвічі.

Отже, для ефективного запобігання втратам продукції від шкідливих організмів необхідне проведення комплексу заходів по захисту рослин, поєднаних у певну систему і виконуваних протягом усього періоду - від передпосівної підготовки насіння і ґрунту до збирання врожаю та післяжнивного обробітку, під час зберігання врожаю.

Обсяги застосування пестицидів приведені в діаграмі.

Важливою складовою інтегрованого захисту рослин є біологічний метод. У статуті міжнародної організації біологічної боротьби біологічний захист трактується як метод використання живих організмів або продуктів їх життєдіяльності для запобігання чи зменшення збитків яких завдають шкідливі організми та створення сприятливих умов для діяльності корисних видів. Розвинуті країни ставлять задачу зменшення обсягів застосування пестицидів на 50%.

Біологічний метод не потребує значних фінансових затрат і, головне, біологічні засоби можуть виробляти в достатній кількості біофабрики і біолабораторії України. Основну долю у використанні біологічних засобів (біля 80%) постійно займала трихограма. Трихограма стримує розвиток і поширення лускокрилих шкідників у посівах сільськогосподарських культур.

Технологічна потреба України в трихограмі на період до 2010 р. оцінюється в 3,7 млн умовних гектаро-норм (1 гр на 1 га).

Взаємоузгоджена комплексна система вирощування сільськогосподарських культур на базі біологічних засобів прискорила б вирішення проблеми біологізації рослинництва.

Таким чином, біологічний метод боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур повинен займати до 50% в інтегрованих системах захисту рослин, що дозволить в поєднанні з хімічними засобами забезпечити високу біологічну і економічну ефективність у вирішенні проблеми підвищення врожайності сільськогосподарських культур і охорони навколишнього природного середовища.

На сучасному етапі науково-дослідні установи рекомендують сільськогосподарським товаровиробникам використовувати інтегровані системи захисту рослин, які поєднують організаційні, господарські, агротехнічні, біологічні та хімічні методи.

Основною метою даної програми є насичення ринку пестицидів ефективними засобами захисту рослин в необхідних обсягах і асортименті та забезпечення їх раціонального використання, і на цій основі поліпшити фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь, що неодмінно стабілізує і підвищить рівень виробництва конкурентноздатної продукції рослинництва.

Для забезпечення одержання в 2008-2015 роках зерна на рівні 40-50 млн тонн високої якості та прогнозованих обсягів іншої продукції рослинництва необхідно проводити захисні заходи на площі 25-30 млн га, для чого потрібно 15-20 тис. тонн пестицидів на суму понад 960-1500 млн гривень (вартість препаратів приведена без урахування витрат постачальників і ПДВ).

Поставлено в 2007 році на ринок пестицидів 23,0 тис. тонн засобів захисту рослин на суму біля 262 млн доларів США, в тому числі завезено за імпортом 19,2 тис. тонн. Хімічними заводами України нароблено 3,8 тис. тонн препаратів (мідний купорос, препарат 30-В, ДНОК, актофіт).

Занепокоєння викликає поширення особливо небезпечних шкідників, насамперед сарани, клопа шкідливої черепашки, совок, попелиці, дротяників, кукурудзяного метелика, мишоподібних гризунів та інших шкідників. Розвиток хвороб практично на всіх культурах спостерігали спеціалісти служби протягом усієї цьогорічної вегетації.

Проведення заходів боротьби з шкідниками, хворобами і бур'янами дає можливість сільгосптоваровиробникам зберегти 7-10 центнерів з гектара зерна пшениці та кукурудзи, 95 - цукрових буряків, 45 - картоплі, 15 центнерів з гектара плодів. Всього зберегти продукцію на суму понад 5,1 млрд гривень. Кожна гривня вкладена в засоби захисту рослин окуповується в 3-4 рази.

Наукове забезпечення програми здійснюватиме Інститут захисту рослин Української академії аграрних наук. Інститутом будуть доопрацьовані системи захисту озимої пшениці, соняшнику, картоплі.

Головна державна інспекція захисту рослин разом з науково-дослідними установами здійснює такі заходи:

- розробляє, узгоджує та подає у встановленому порядку проекти законодавчих актів, спрямованих на удосконалення організації захисту рослин, підвищення культури використання пестицидів та гармонізації їх до законодавства Європейського Союзу;

- розробляє і погоджує з Мінприроди і МОЗ асортимент і обсяги виробництва і закупівлі за імпортом засобів захисту рослин на 2008 рік відповідно до прогнозу розвитку і поширення шкідників, хвороб рослин та бур'янів;

- вживає заходів щодо розширення виробництва засобів захисту рослин на вітчизняних хімічних підприємствах;

- через підвідомчі організації проводить підготовку та перепідготовку спеціалістів захисту рослин державної служби захисту рослин, сільськогосподарських формувань (фермерських господарств, кооперативів, агрофірм, товариств тощо), а також кадрів масових професій, які виконуватимуть роботи, пов'язані з використанням пестицидів в кількості 80-90 тис. працівників;

- постійно здійснює контроль фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь та інформує про його стан зацікавлені центральні та місцеві органи виконавчої влади і сільськогосподарських товаровиробників;

- приймає участь у розробці санітарних правил щодо використання пестицидів в сільському господарстві;

- вживає заходи щодо підвищення продуктивності роботи біолабораторій в напрямку розширення обсягів виробництва та асортименту біологічних засобів захисту рослин, наповнення ними ринку країни;

- при потребі здійснює відповідні заходи щодо запровадження особливого режиму захисту рослин.

Програмою передбачається розширити захисні заходи в посівах сільськогосподарських культур до 30,0 млн га, що дасть можливість зберегти врожай на суму до 5,0 млрд гривень при затратах на придбання засобів захисту 1,2 млрд гривень.

Правовідносини, пов'язані з захистом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних насаджень, рослин закритого ґрунту, продукції рослинного походження від шкідників, хвороб і бур'янів врегульовані Законом України "Про захист рослин" та рядом постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до згаданих нормативно-правових актів підприємства, установи, організації, господарські формування всіх форм власності та громадяни зобов'язані у сфері захисту рослин:

- проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження і в разі виявлення поширення шкідливих організмів інформувати про це спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин;

- своєчасно проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів боротьби з шкідниками, хворобами і бур'янами, виконувати регламенти зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, використання пестицидів;

- додержувати технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення.

Державний контроль у сфері захисту рослин за проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами нагляду за фітосанітарним станом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних насаджень рослин закритого ґрунту, а також захистом їх від шкідливих організмів, додержанням технології та регламентів зберігання, транспортування і застосування засобів захисту рослин здійснюють спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин.

Витрати для здійснення програми орієнтовно становитимуть 2,5 млрд гривень, в тому числі придбання засобів захисту рослин - 1,5 млрд гривень.

Постачання засобів захисту рослин на ринок країни здійснюватиметься господарськими структурами за рахунок імпорту пестицидів в кількості 16,0 тис. тонн та вітчизняного виробництва 1,0 тис. тонн.

Придбання пестицидів та проведення захисних заходів здійснюватиметься за рахунок коштів сільгосптоваровиробників та зовнішніх і внутрішніх інвестицій, а також частково відшкодування видатків на придбання хімічних засобів захисту рослин для боротьби з особливо небезпечними шкідниками сільськогосподарських культур за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету в сумі 5 млн гривень.

До небезпечних шкідливих організмів, які можуть повністю знищити врожай сільськогосподарських культур та багаторічні насадження, віднесені:

американський білий метелик, виноградна філоксера, каліфорнійська щитівка, колорадський жук, шкідлива клоп-черепашка, картопляна міль, південний сірий довгоносик, сарана, східна плодожерка, мишоподібні гризуни, рак картоплі, картопляна нематода, несправжня борошниста роса тютюну, махорки, шкідники цукрових буряків, льону, конопель, насінників багаторічних трав.

Заходи боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур в 2008 році прогнозується провести на площі 28,0 млн га, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету - на 0,3 млн га.

Контроль за виконанням програми здійснюватиме Департамент рослинництва Мінагрополітики України, Головна державна інспекція захисту рослин Мінагрополітики України, Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, Головні управління агропромислового розвитку облдержадміністрацій, державні інспекції захисту рослин Автономної Республіки Крим і областей.

Виконання програми значно поліпшить фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь, посівів і насаджень. Сприятиме виробництву прогнозованих обсягів продукції рослинництва, а також створенню додаткових робочих місць та забезпеченню продовольчої безпеки країни.

Використано 18,6 тис. тонн на площу 25,1 млн га, що на 2,6 млн га більше 2006 року. Біологічними засобами захисту рослин було оброблено 0,9 млн га.

Потреба в засобах захисту рослин для проведення боротьби з шкідниками, хворобами і бур'янами в посівах сільськогосподарських культур в 2008-2015 роках

(згідно потреби сільгосптоваровиробників)

2008 рік

Ринок пестицидів в 2008 році залежатиме від купівельної спроможності товаровиробників.

Вартість препаратів буде на рівні 2007 року.

2009 рік

Для економічного обґрунтування застосування систем захисту рослин необхідно знати, який урожай буде збережений при використані того чи іншого заходу. Хімічний обробіток буде доцільним, якщо збережений урожай (ц/га) сільськогосподарських культур при певному рівні урожайності складе не менше: