З метою збільшення виробництва продуктів харчування, нарощування обсягів виробництва м'яса індиків, створення нових робочих місць та покращення соціально-економічного стану сільського населення

1. Затвердити Програму розвитку індиківництва в Україні на період до 2015 року (далі - Програма), що додається.

2. Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Микитюк Д.М.), Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій забезпечити виконання Програми.

3. Покласти:

наукове забезпечення ведення індиківництва - на Інститут птахівництва УААН (Терещенко О.В., за згодою);

координацію реалізації Програми - на Департамент ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією та асоціацію "Союз птахівників України" (Бакуменко О.Б., за згодою).

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Вербицького П.І.

Досвід країн з розвинутим птахівництвом засвідчує, що індиківництво, поряд з виробництвом м'яса курчат-бройлерів, є перспективною та економічно ефективною галуззю, постачальником повноцінного за складом та дієтичного м'яса. При інтенсивному вирощуванні середньодобовий приріст живої маси у індиків досягає 90-140 г, вихід м'язової тканини 60%, в тому числі грудних м'язів до 30% від живої маси. Із однієї тонни тушок індиків важких кросів отримують до 800 кг м'яса, в тому числі до 300 кг грудних м'язів.

У світовому балансі м'яса спостерігається стійка тенденція збільшення виробництва та споживання м'яса індиків. За останні 30 років виробництво індичатини зросло з 1,5 до 5,5 млн. тонн. Найбільшими виробниками м'яса індиків є такі країни: США - 55% світового виробництва, Італія - 18%, Франція - 15%, Англія - 7%, Бразилія - 4%.

Споживання індичого м'яса на душу населення в рік у Сполучених Штатах Америки складає - 8 кг, в Ізраїлі - 12 кг, у Європі - 4 кг, в тому числі у Польщі 4,5 кг. У країнах західної Європи, США, Канаді частка індичатини у загальному балансі пташиного м'яса становить 22-26%.

Споживання м'яса індиків в Україні становить близько 1,5% від споживання м'яса птиці, або біля 0,2 кг на людину.

В той же час природа і клімат України, її добре розвинене зернове господарство створюють усі умови для широкого розведення індиків. У довоєнні і післявоєнні роки в Україні розводили місцеві популяції бронзових індиків, які були добре пристосовані до утримання з використанням пасовищ. Початок 60-х років пов'язаний з розвитком промислового індиківництва України, коли була завезена з Англії біла широкогруда порода з фірми British Unated Turkeys (B.U.T.), птиця - з добре вираженими м'ясними ознаками, інтенсивним ростом, хорошою життєздатністю, білим оперенням.

У 70-80-ті роки минулого століття в Україні було створено мережу племінних та промислових господарств з виробництва індичого м'яса. До цієї мережі входило: 4 птахофабрики з відгодівлі індичат на м'ясо; 5 птахофабрик, які поряд з відгодівлею індичат на м'ясо, мали батьківські стада; племрепродуктор; племзавод. Виробництво м'яса індиків в Україні становило 9,0-12,0 тис. тонн в рік.

В кінці 90-х років внаслідок погіршення економічної ситуації в країні, диспаритету цін, індиківництво стало збитковим і поступово занепало.

Призупинили свою діяльність суб'єкти племінної справи, що займались розведенням індиків.

Селекційно-племінну роботу в індиківництві здійснювало лише державне підприємство "Дослідне господарство Борки" Харківської області.

В 2004 році проведено атестацію птахогосподарств, що утримували племінних індиків та було присвоєно відповідні статуси, а саме: племінний завод - "ДП "Дослідне господарство Борки" Інституту птахівництва УААН Харківської області, три племінних репродуктори I порядку (ДПДГ "Борки" ІП УААН, ПФ "Агроімпекс" Харківської області, ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" агроцех N 13 Донецької області), один племінний репродуктор II порядку (ВАТ "Новоазовська птахофабрика" Донецької області). Крім цих підприємств, ряд господарств переважно спеціалізуються на інкубації яєць та реалізації добових індичат. Серед них ПП "Gander" Київської області; ВАТ "Кримське підприємство з племінної справи в тваринництві" АР Крим; ТОВ "Селянський двір" м. Севастополь та ін.

В останні два роки простежується стійка тенденція до інтенсифікації товарного виробництва м'яса індиків. Це відбувається переважно за рахунок імпорту індичат фінальних гібридів зарубіжної селекції, які використовуються тільки для відгодівлі на м'ясо, без подальшого їх розмноження. До числа таких підприємств відносяться - ТОВ "Українська продовольча група" (м. Чернівці); українсько-французьке СП "Грельер-Брошукова" (Рівненська область); ТОВ "Племптахорадгосп "Броварський" компанії "Рамбус", ТОВ СП "Володар" (Київська область), ДП "Агрофірма "Шахтар" Донецької області та інші.

В переважній більшості індичат імпортують з Німеччини, Польщі, Франції. Завезена птиця має високі відгодівельні якості: жива маса відгодованих самців сягає понад 20 кг, самок - 12 кг (таблиця 1).

За результатами 2005 року найбільший відсоток поголів'я дорослих індиків відмічено в Харківській (31%), Київській (22%) і Донецькій (15%) областях. Найбільше молодняку на кінець 2005 року було в Чернівецькій області - 46%, в результаті введення в експлуатацію товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група"; Рівенській області - 19%, за рахунок функціонування спільного українсько-французького підприємства "Грельер-Брошукова"; Київській області - 14%, в результаті розширення потужностей товариством з обмеженою відповідальністю "Племптахорадгосп "Броварський"; Івано-Франківській області - 13%.

В більшості племінних господарств України розводять індиків вітчизняної селекції - крос "Харківський-56". Птиця даного кросу добре адаптована до умов утримання та вирощування, в порівнянні з імпортною, краще пристосована до годівлі кормами власного виробництва, стресостійка. Збереженість птиці до 20-тижневого віку складає 96,4%. Жива маса гібридів становить у 12 тижнів - 4,4 кг, у 17 тижнів - 6,7 кг при затратах корму відповідно 2,6 і 3,4 кг на 1 кг приросту живої маси. Птиця вітчизняного походження має високі відтворні якості: кількість добових індичат від самки материнської лінії 6 складає 63,2-72,6 голів.

В племптахорепродукторі І порядку приватної фірми "Агроімпекс" Харківської області на протязі останніх семи років розводять індиків кросу "БЮТ-8", яких було завезено з Білорусії.

На даний час в товарних підприємствах з відгодівлі індичат на м'ясо в основному використовують гібридних індичат зарубіжних кросів селекції англійської фірми БЮТ: Біг-5, Біг-6, БЮТ-8, БЮТ-9.

В таблицях 2 та 3 наведено основні господарсько корисні ознаки індиків вітчизняної та зарубіжної селекції.