В Україні створено правову базу галузі насінництва, затверджено нові державні стандарти на насіння, сформовано Державний реєстр виробників насіннєвого та садивного матеріалу, створено державний насіннєвий страховий фонд та Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (м. Одеса), розроблений і затверджений Порядок використання коштів Державного бюджету України на виконання програми розвитку селекції та насінництва на 2001 рік.

Разом з тим, має місце порушення вимог методики ведення насінництва, погіршується репродуктивний склад та якісні показники насіння. На рівні держави та в регіонах не створено розвиненої системи маркетингу насіння, що призвело до втрати зовнішнього ринку.

Не в усіх регіонах створені інтегровані насінницькі формування, що призводить до порушень науково-обгрунтованих термінів проведення сортозаміни та сортопоновлення сільськогосподарських культур.

Негативно впливає на рівень виробництва продукції рослинництва неконтрольоване ввезення насіння сортів і гібридів, які не завжди адаптовані до умов вирощування в грунтово-кліматичних зонах України.

З метою удосконалення ведення системи насінництва в нових умовах господарювання

1. Затвердити Програму розвитку селекції та насінництва на 2001 рік (додається).

2. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва (Сорока), відділенню регіональних центрів наукового забезпечення АПВ (Гаврилюк), Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій:

2.1. Забезпечити реалізацію положень програми розвитку селекції та насінництва на 2001 рік.

2.2. Для забезпечення виробництва насіння в необхідних обсягах для внутрішнього ринку та поповнення регіональних насіннєвих фондів сприяти створенню інтегрованих насінницьких формувань ринкового напрямку за участю науково-дослідних установ, насіннєобробних заводів, насінницьких господарств та організацій і підприємств різних форм власності.

3. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва, Українській державній насіннєвій інспекції (Маласай), відділенню регіональних центрів наукового забезпечення АПВ підготувати і подати на розгляд Верховною Радою України Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про насіння".

4. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва, Державній комісії по випробуванню та охороні сортів рослин (Волкодав), відділенню регіональних центрів наукового забезпечення АПВ забезпечити супроводження прийняття Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин".

5. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва, Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій:

5.1. Завершити до 15 липня 2001 року проведення переатестації виробників насіннєвого та садивного матеріалу та подати у встановленому порядку матеріали для розгляду на міжвідомчій атестаційній комісії.

5.2. Провести до 10.07.2001 р. інвентаризацію насінницьких посівів, організувати постійний контроль за їх станом та здійснити комплекс заходів спрямованих на забезпечення сільгосптоваровиробників високоякісним насіннєвим матеріалом під урожай 2002 року.

5.3. Укласти договори з виконавцями Програми розвитку селекції та насінництва на 2001 рік на здешевлення вартості насіння, яке виробляється насіньгоспами на суму одержаної ними часткової компенсації сортової надбавки.

6. Українській державній насіннєвій інспекції здійснити конкретні заходи по недопущенню реалізації насіння, вирощеного в неатестованих господарствах.

7. Українській державній насіннєвій інспекції, відділенню регіональних центрів наукового забезпечення АПВ, підготувати разом з Селекційно-генетичним інститутом (Соколов) та внести доповнення до:

ДСТУ 2240-93 "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови" щодо норм типовості, гібридності, стерильності батьківських форм та рівня гібридності 1-го покоління кукурудзи та соняшнику;

порядку ведення селекції та насінництва сільськогосподарських культур щодо визначення умов реалізації насіння материнських форм гібридів при наявності документа про стерильність, визначену грунтовим контролем.

8. Державній комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин посилити вимоги щодо занесення до Реєстру сортів і гібридів іноземної селекції та до 1 липня 2001 року переглянути методику національного сортовипробування з направленням зонального сортовипробування сільськогосподарських культур та занесенням до Реєстру сортів іноземної селекції після трирічного випробування.

9. Науково-дослідним установам, що виконують функції регіональних центрів наукового забезпечення АПВ до 20 липня 2001 року укласти з оригінаторами сортів контракти на право виробництва і продажу насіння нових та перспективних сортів озимих культур.

10. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики Рижука С.М. і першого віце-президента УААН Ситника В.П.

Грунтово-кліматичні умови України є сприятливими для вирощування більшості сільськогосподарських культур. Проте рівень виробництва продукції рослинництва та її собівартість ще не задовольняє потреби народного господарства. Тому подальше покращання культурних рослин шляхом селекційного процесу по створенню вітчизняного конкурентоспроможного ринку новітніх сортів і гібридів, забезпечення високоякісним посівним і посадковим матеріалом товаровиробників усіх форм власності набуває стратегічно важливого значення. В успішному розвитку селекції важливу роль будуть відігравати новітні методи створення сортів і гібридів, які визначаються рівнем розвитку фундаментальних наук - генетики, цитології, імунології, фізіології і біохімії рослин, молекулярної біології. В селекційний процес будуть залучені кращі зразки з колекції культурних рослин Національного банку генетичних ресурсів і їх співродичів, яка нараховує більше 120 тисяч сортозразків 250 видів сільськогосподарських культур. Розвиток селекційних досліджень буде вестись на адаптивній основі, яка передбачає створення нових сортів і гібридів для певних грунтово-кліматичних зон і регіонів, з урахуванням їх скоростиглості, стійкості до низьких та високих температур, посухостійкості та довжини дня. Особлива увага буде приділена селекції на стійкість до хвороб та шкідників, що дозволить скоротити застосування пестицидів та зменшити втрати продукції на 15-20 відсотків. Будуть продовжені наукові дослідження з створення сортів з високою якістю продукції. В результаті виконання програми буде створено і рекомендовано виробництву 433 нових сорти і гібриди сільськогосподарських культур.

Подальший розвиток одержать дослідження з розробки зональних ресурсозберігаючих екологічно безпечних та економічно виправданих технологій вирощування оригінального і елітного насіння сільськогосподарських культур, що забезпечить швидке впровадження у виробництво сортів та гібридів, науково обгрунтовану оптимальну сортозаміну та сортопоновлення.

В галузі зернового господарства основна увага буде приділена розробці і освоєнню вдосконалених насінницьких технологій виробництва та переробки високоякісного насіння продовольчого і фуражного зерна. Буде створено і впроваджено у виробництво 67 нових сортів зернових колосових, 22 - зернобобових, 10 - круп'яних культур та 38 - гібридів кукурудзи. Будуть вивчені нові види пестицидів, регуляторів росту, мінеральних та органічних добрив і розроблені регламенти їх застосування на насінницьких посівах.

Буде створено 27 нових сортів та гібридів олійних культур. Особлива увага буде приділена створенню гібридів соняшника, стійких до грибкових хвороб, в першу чергу фомопсису, а також з високим вмістом олії - 50-55%, придатних для вирощування за сучасними механічними технологіями. Триватимуть дослідження з розробки технології вирощування високоякісного насіння батьківських форм гібридів соняшника під груповими ізоляторами.

В дослідженнях з цукровими буряками основна увага буде приділена створенню гібридів цієї культури з продуктивністю 500-600 ц/га коренеплодів і цукристістю 18-19%, вдосконаленню системи насінництва цієї культури та розробці ресурсозберігаючої технології її вирощування.

В галузі кормовиробництва дослідження будуть спрямовані на селекцію нових сортів і гібридів, поєднуючих високу урожайність, якість кормів та насіннєву продуктивність. Будуть розроблені нові технології залуження земель, виведених з інтенсивного обробітку, вирощування високобілкових культур, збирання, заготівлі, зберігання та використання кормів.

В картоплярстві зусилля селекціонерів спрямовуватимуться на створення сортів, стійких до фітофторозу, з високою харчовою цінністю, придатні до тривалого зберігання та переробки на картоплепродукти.

В овочівництві подальший розвиток одержить гетерозисна селекція огірків, томата, капусти, моркви та інших культур. Буде розроблена, більш досконала технологія виробництва насіння овочевих культур, зокрема гібридного насіння. В баштанництві розвиватимуться дослідження з створення кавунів і динь з лікувальними властивостями та придатних для транспортування і тривалого зберігання, а також гарбузів з високим вмістом олії в насінні.

Дослідженнями з луб'яними культурами передбачено створити 4 сорти льону та 3 сорти безнаркотичних конопель, удосконалити технологію вирощування насіння цих культур і на основі освоєння наукових розробок відродити галузь льонарства і коноплярства в Україні.

В галузі садівництва будуть створені 55 нових сортів плодових, ягідних і горіхоплідних культур інтенсивного типу з підвищеною стійкістю до основних хвороб і шкідників, а також розроблені регіональні технології виробництва саджанців.

Селекцію сільськогосподарських культур в Україні ведуть 101 наукова установа, з яких 82 підпорядковано Українській академії аграрних наук. Над створенням сортів і гібридів в академії працює 3304 селекціонери, з яких 204 доктори наук і 1313 кандидатів наук. Напрями розвитку селекції на 2001-2005 роки відображені в 14 науково-технічних програмах, де чітко поставлені завдання по виведенню нових сортів і гібридів, а також розвитку теоретичних і методичних досліджень технології селекційного процесу.

До Реєстру сортів рослин України на 2001 рік занесено 3305 сортів і гібридів, із них української селекції 2016 або 61%, у тому числі системи Української академії аграрних наук - 1936 або 58,4%. Площі сортів української селекції становлять близько 90% посівів.

Для підвищення науково-методичного рівня селекційної роботи створено новітні наукові центри. Так, на базі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва працює Центр генетичних ресурсів рослин України у складі 37 установ-співвиконавців, якими сформовано Національний генетичний банк рослин, що нараховує 122,3 тис. зразків 250 культур та понад 300 диких споріднених видів. За цими показниками Центр входить до першої десятки світових генетичних банків рослин. На базі Селекційно-генетичного інституту створено Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення і Південний біотехнологічний центр у рослинництві. Нікітському ботанічному саду надано статус Національного наукового центру.

На конкурентоспроможному рівні розв'язуються такі важливі селекційні проблеми, як створення високогетерозисних гібридів кукурудзи з потенційним урожаєм зерна 90-150 ц/га, гібридів цукрових буряків з потенційною урожайністю коренеплодів 670-720 ц/га, гібридів соняшнику з олійністю 50-51% і урожайністю 35-40 ц/га, сортів озимої м'якої пшениці інтенсивного типу з урожайністю 90-100 ц/га зерна , ярого ячменю 70-90 ц/га, рису 65-75 ц/га, гречки 35-40 ц/га, проса 45-50 ц/га і картоплі урожайністю 470-550 ц/га. Такий урожайний потенціал є основою створення продовольчої безпеки країни і її незалежності від імпорту продовольства.

Але потенціал урожайності сортів і гібридів використовується нині в Україні у середньому на 25-30%. Це спричинено технологічною незабезпеченістю виробництва, вкрай низькою матеріально-технічною базою, що не дає змоги одержувати урожай відповідно до рекомендованих технологій.

На нинішньому етапі розвитку вітчизняної селекції існують проблемні питання як матеріально-технічного характеру, так і суто наукового. Так, занепокоєння викликає зношення селекційної малогабаритної польової і стаціонарної техніки, якої до того ж і не вистачає, практично не поповнюється лабораторне устаткування, існує гострий дефіцит імпортних і вітчизняних реактивів, що спричиняє скорочення і навіть припинення біохімічних, фізіологічних, біотехнологічних досліджень. Не працюють більшість кліматокамер, а отже, стримуються дослідження з посухо-, жаро-, морозостійкості та імунітету. Відстає селекція по створенню високопродуктивних сортів вівса, льону, квасолі, хмелю, кукурудзи цукрової, винограду, сортів картоплі для технічної переробки. Дуже повільно вирішуються питання по створенню сортів люцерни і конюшини з підвищеною насіннєвою продуктивністю, створення сортів і гібридів для закритого грунту, не приділяється належна увага селекції грибів. Таке положення пов'язане з недостатнім державним фінансуванням селекції, що може призвести до відставання вітчизняної селекції від прогресивного світового розвитку галузі.

Проблемним є питання залучення недержавних коштів на розвиток селекції.

Сільськогосподарське виробництво висуває обгрунтовані вимоги до наявних сортів, зокрема необхідність і комплексного поєднання високого рівня продуктивності зі стійкістю до шкодочинних хвороб і шкідників, несприятливих, особливо стресових факторів середовища, високої якості продукції, технологічності у виробництві, легкість, транспортабельність, придатність до тривалого зберігання і переробки. Важливішою умовою сьогодні стає не нарощування потенціалу продуктивності, а пошук шляхів підвищення її гомеостатичності, зниження енерговитрат при вирощуванні, поліпшення якісних ознак.

З метою збереження вітчизняної селекції і насінництва, прискореного впровадження у виробництво нових сортів і гібридів необхідно частково фінансувати витрати науково-дослідних установ на зміцнення матеріально-технічної бази селекції та насінництва, частково компенсувати затрати на виробництво насіння первинних ланок, переобладнання селекційно-насінницьких комплексів, покрити частину витрат, пов'язаних з сортовипробуванням, та інше за рахунок коштів Держбюджету започатковане для мережі Української академії аграрних наук нормативним актом "Про тимчасовий порядок часткового відшкодування витрат на проведення робіт по селекції сільськогосподарських культур в ланках первинного насінництва", затвердженим Українською академією аграрних наук та Міністерством фінансів України від 14.03.96 р. N 17-5/9 та від 18.03.96 р. N 10-08.

Вирішення фундаментальних і прикладних проблем генетики і селекції сільськогосподарських рослин, опрацювання теорії та вдосконалення технології селекційного процесу здійснюється за допомогою фітотрону в Селекційно-генетичному інституті.

За допомогою цієї споруди штучного клімату вченими інституту вперше у світі з'ясована генетична природа якості зерна пшениці й опрацьовані методи прогнозування технологічних якостей зерна, запропоновані й уніфіковані методи оцінок селекційного матеріалу на стійкість до несприятливих факторів середовища та основних хвороб, розроблені методи добору цінних генотипів за допомогою молекулярних маркерів та методи й технології контролю типовості вихідних ліній і рівня гібридності кукурудзи і соняшнику.

Для подальшого поглибленого вивчення наведених напрямків робіт і, в кінцевому результаті, забезпечення перспектив розвитку сільськогосподарської науки необхідно терміново провести реконструкцію фітотрону, придбавши по 4 низькотемпературні, а також кліматичні камери типу "Конвайрон" загальною вартістю 880 тис.грн., 32 камери різного призначення на суму - 112 тис.грн. та іншого обладнання на суму 543 тис.грн., всього - на суму 1535 тис.грн.

Державна підтримка наукових установ в селекції дасть можливість розгорнути насінництво нових сортів і гібридів і запровадити їх у виробництво, замість раніше районованих менш продуктивних. Це забезпечить додатковий збір на кожному гектарі 2-3 ц/га зерна, 1,5-2 ц/га соняшнику, 15-20 ц/га картоплі, 20-30 ц/га цукрових буряків, товарні господарства зможуть купувати високоякісне насіння вітчизняних сортів і гібридів, яке в 2-3 рази дешевше іноземного. Державна підтримка селекції дасть можливість науковим установам придбати сучасне обладнання, малогабаритну техніку, реактиви і тим самим значно підвищить науковий рівень досліджень і їх результативність.

Згідно з чинним законодавством України на науково-дослідні установи Української академії аграрних наук покладено надзвичайно важливе завдання - це виробництво та реалізація оригінального та елітного насіння сільськогосподарських культур, саджанців плодових, ягідних культур та винограду, впровадження у виробництво нових і перспективних сортів та гібридів.

В науково-дослідних установах та дослідних господарствах ведеться первинне та елітне насінництво понад 650 сортів та гібридів і виробляється 90% елітного насіння зернових, зернобобових, олійних, овочевих культур, біля 70% насіння картоплі від загальних обсягів його виробництва в Україні, необхідних для проведення сортозаміни та сортопоновлення на полях України, понад 95 тис. тонн.

Для забезпечення виробництва такої кількості еліти науково-дослідні установи повинні провести надзвичайно великий обсяг робіт по селекції сільськогосподарських культур в ланках первинного насінництва (в розсадниках добору потомств, їх випробування, розмноження та інше) і виробити більш ніж 3 тис. тонн оригінального насіння, що потребує значних матеріальних затрат. Особливо затратним є вирощування батьківських форм гібридів соняшника, цукрових буряків, кукурудзи, овочевих культур. Наприклад, тільки для сушіння насіння батьківських форм гібридів кукурудзи потрібно понад 4 млн. гривень.

З метою прискореного впровадження у виробництво нових кращих сортів і гібридів необхідно збільшити обсяги виробництва насіння первинних ланок та еліти, одночасно зменшивши його вартість шляхом часткового відшкодування витрат за рахунок коштів Державної програми селекції в рослинництві. На виконання схваленої постановою Кабінету Міністрів України Програми "Зерно України - 2001-2004" та галузевих програм і в частині забезпечення товаровиробників високоякісним насінням в достатній кількості і за доступними цінами спільним наказом Міністерства аграрної політики і Міністерства фінансів України від 15.02.2001 р. N 27/81 затверджений Порядок використання коштів Державного бюджету України на виконання Державної програми селекції в рослинництві.

Цим Порядком передбачено:

повне відшкодування витрат селекції сільськогосподарських культур у ланках первинного насінництва науково-дослідних установ Української академії аграрних наук;

часткове відшкодування сортових надбавок за придбане елітне насіння, живці, саджанці, батьківські форми, високорепродукційне насіння перспективних сортів (сільгосппідприємства всіх організаційно-правових форм господарювання, які мають дозвіл на виробництво і реалізацію насіння, Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, галузевих об'єднань та організацій Міністерства аграрної політики України);

часткове відшкодування за проведення сортовипробування (Державна комісія України по випробуванню та охороні сортів рослин).

Основні напрямки розвитку селекції і насінництва в умовах реформування аграрного сектора економіки визначають:

повне забезпечення виробників рослинницької продукції високоякісним насінням сортів та гібридів сільськогосподарських культур для сортопоновлення і сортозаміни та формування державного насіннєвого страхового фонду;

прискорене впровадження у виробництво нових перспективних сортів і гібридів з цінними господарськими біологічними властивостями;

забезпечення сортових і посівних якостей насіння відповідно до вимог державних стандартів;

здійснення швидкого виходу України з насінницькою продукцією на світовий ринок, неухильне виконання прийнятих зобов'язань щодо міждержавних поставок насіння сільськогосподарських культур.

З метою поліпшення організації ведення первинного і елітного насінництва, дотримання вимог методик його виробництва, забезпечення в необхідних обсягах сільськогосподарських товаровиробників насінням високих репродукцій для проведення сортозаміни і сортопоновлення, організації захисту прав авторів сортів (гібридів) необхідно:

покласти координацію роботи державних науково-дослідних установ, які забезпечують розмноження насіння первинних ланок та еліти в областях, на наукові установи, які виконують функції регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва областей;

встановити порядок виробництва та реалізації насіння, при якому автори прав на сорти (гібриди) передають виключне право на розмноження та використання сортів (гібридів) власникам ліцензій, які на договірній основі забезпечують розмноження насіння в первинних ланках, розміщують замовлення на виробництво і реалізацію елітного насіння у дослідних, навчально-дослідних, а при необхідності спеціалізованих базових господарствах, сплачують платежі (роялті) авторам прав на сорти згідно з укладеними угодами;

ліцензії на право виробництва та реалізації насіння кожного сорту, гібриду підлягають реєстрації в Міністерстві аграрної політики України. Контроль за додержанням цих вимог покласти на Українську державну насіннєву інспекцію;

змінити практику планування обсягів реалізації насіння для його гарантованого забезпечення виробництва та збуту. Ці обсяги повинні визначатися, виходячи із потреб ринку та договорів між виробниками та споживачами елітного насіння, узагальнюватися регіональними центрами та обласними агропромисловими формуваннями, затверджуватися спільним наказом Міністерства аграрної політики та Української академії аграрних наук;

з метою забезпечення формування державного насіннєвого страхового фонду покласти на галузеві об'єднання Мінагрополітики та регіональні центри УААН координацію виробництва гібридного та репродукційного насіння, що дасть можливість заготовляти насіння з високими врожайними властивостями на конкурсних засадах у кращих товаровиробників;

в дослідних та базових господарствах, сортодільницях під контролем регіональних центрів наукового забезпечення АПВ закладати демонстраційні полігони. Регулярно проводити з сільськогосподарськими товаровиробниками обласні науково-практичні конференції, Дні поля та використовувати інші форми пропагування і інформаційно-консультативного забезпечення щодо сортового та технологічного забезпечення суб'єктів господарювання регіонів.

Для досягнення намічених цілей передбачається здійснити заходи, які грунтуються на наступних принципах.

Основна організаторська робота з виробництва насіння сільськогосподарських культур переноситься на обласний рівень, де, виходячи з економічних, природно-виробничих та інших особливостей, створюються відповідні насінницькі формування (об'єднання, асоціації, фірми тощо), які укладають ліцензійні угоди з оригінаторами або авторами сортів, гібридів.

Вони на основі аналізу ринку насіння визначають потребу регіонів у сортозаміні та сортопоновленні, формують власні страхові фонди насіння та об'єми експорту, контролюють ціноутворення на еліту у відповідності з біржовими цінами на товарне зерно та сортонадбавками, передбаченими прейскурантом, щорічно затвердженим УААН і Мінагрополітики. Виробники насіння, що входитимуть до такого формування, повинні повною мірою забезпечувати попит товаровиробників у насінні сортів, занесених до Реєстру сортів рослин України або визнаних перспективними.

Обласні насінницькі формування, крім вирішення зазначеного завдання, забезпечують укладання договорів з відповідними насінницькими формуваннями на виробництво та продаж насіння тих культур, які не можуть бути отримані в умовах своєї області. За погодженням з Міністерством аграрної політики вони можуть укладати угоди з іншими державами на реалізацію і закупівлю насіння.

До системи обласних насінницьких формувань можуть входити на договірних засадах виробники насіння будь-яких форм власності.

До системи районних насінницьких формувань входять існуючі або новоутворені спеціалізовані насінницькі господарства, у яких зосереджуються посіви першої та наступних репродукцій, головним чином тих сільськогосподарських культур, насіння яких потрібно товаровиробникам району. Обсяг виробництва вказаного насіння та його ціна регламентуються відповідними договорами (контрактами) між спеціалізованими господарствами. Неспеціалізовані селянські (фермерські), кооперативні, індивідуальні та інші господарства можуть виробляти насіння на договірних умовах із спеціалізованими насінницькими господарствами під їх контролем у єдиному технологічному циклі та використовуючи їх виробничу базу.

По окремих культурах, насінництво яких має специфіку і підвищену складність (кукурудза, соняшник, картопля, саджанці тощо), створюються регіональні насінницькі формування, до системи яких на договірних засадах можуть входити спеціалізовані на виробництві цієї культури господарства кількох областей. Завданням таких формувань є забезпечення попиту товаровиробників регіону насінням культури - об'єкта спеціалізації, а також виконання інших функцій, аналогічних до тих, що покладаються на обласні насінницькі формування.

Діяльність спеціалізованого насінницького формування координує науково-дослідна установа, яка є селекційним центром, що є об'єктом спеціалізації.

Підприємства-виробники елітного та репродукційного насіння не рідше разу на 5 років проходять атестацію на відповідність культури землеробства, матеріально-технічної бази насінництва, кадрового забезпечення, яку проводять Мінагрополітики, УААН та обласне агропромислове формування.

Підприємства, які пройшли атестацію, заносяться до Реєстру виробників насіння України, який ведеться Міністерством аграрної політики, мають право на укладання ліцензійної угоди з власниками прав на сорти, гібриди згідно із законодавством.

Обласні і регіональні насінницькі формування будують свої відносини з насінницькими господарствами, що входять до їх систем, на договірних засадах.

Для упорядкування та удосконалення системи ведення насінництва створюються при Міністерстві агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних управліннях сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій координаційні ради з питань селекції та насінництва з числа провідних науковців та фахівців сільськогосподарського виробництва.

Робота координаційних рад спрямовуватиметься на сприяння розвитку національної системи насінництва, її інтеграції, фінансової і торговельної інфраструктури, створення сприятливих умов для підприємницької діяльності в галузі виробництва, роздрібної та оптової торгівлі насінням.

Зберігається фінансування Державної цільової програми розвитку селекції та насінництва. Кошти, що передбачені програмою, спрямовуються на закупівлю насіння еліти, живців, саджанців, батьківських форм, високорепродукційного насіння перспективних сортів сільськогосподарських культур.

З метою розширення площ посіву кукурудзи на зерно, гороху та сої і підтримки виробників цієї продукції та на виконання Програми "Зерно України - 2001-2004 року" проводити часткове відшкодування сортової надбавки за придбане насіння гібридної кукурудзи І покоління та І репродукції гороху та сої. Розмір компенсації відшкодування сортової надбавки становить 50 відсотків.

Сорт є одним із важливих засобів у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур.

Основним напрямком селекційного забезпечення розвитку рослинництва в Україні є використання генетичного потенціалу сортових ресурсів, сформованих в процесі державного випробування.

Випробування сортів рослин на придатність до господарського використання та правової охорони здійснює єдина служба державного сортовипробування, до складу якої входять:

- Державна комісія України по випробуванню та охороні сортів рослин;

- Державний Центр сертифікації, ідентифікації та якості

сортів;

- Агротехнологічні лабораторії;

- 94 державні сортовипробувальні станції, за якими закріплено 25 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.

На основі результатів випробування сортів рослин за продуктивністю, адаптивністю до біотичних і абіотичних стресових факторів середовища, придатністю до існуючих технологій вирощування та по їх господарсько-цінних ознаках, що визначають рівень врожайності, його стабільність, енергетичну і економічну ефективність вирощування і якість продукції, формується Реєстр сортів рослин України.

Поліпшення його за рахунок включення нових сортіврослин, що відповідають світовому рівню, дає змогу забезпечити зростання врожайності основних сільськогосподарських культур.

Порівнюючи в конкурсному випробуванні найкращі селекційні розробки, детально вивчаючи їх, сортовипробування генерує мотивацію створення нових сортів та гібридів, забезпечує інформаційний обмін між володарем і користувачем сорту, регулює внутрішні і міжнародні правила торгівлі сортовим насінням, захищає права товаровиробника використовувати сорти, які відповідають необхідним характеристикам, а також на основі нормативних актів національного та міжнародного законодавства права селекціонера.

Успішна реалізація програми в 2001 році дозволить скоротити шлях сорту від селекціонера до виробника, забезпечити проведення державного контролю за науково обгрунтованим розміщенням сортів на території України та оцінку якості, збереження сортової чистоти всіх видів і гібридів, які заносяться до Реєстру сортів рослин України.

Розрахунки показують, що покращання сортових ресурсів новими високопродуктивними сортами дозволяє підвищити темпи сортооновлення та сортозамінами.

Своєчасна заміна старих сортів озимої пшениці, ярого і озимого ячменю, кукурудзи та інших зернових і зернобобових культур на нові додатково дасть можливість виробникам України отримати 4-5 млн. тонн зерна.