В результаті заходів щодо стабілізації та нарощування виробництва продукції птахівництва, інвестування та технічного переоснащення з 1998 року намітилась тенденція до відродження галузі птахівництва. Проте залишається ряд проблем, які потребують комплексного підходу вирішення. З метою підвищення ефективності галузі птахівництва, збільшення виробництва продукції, поліпшення забезпечення населення України високоякісними продуктами харчування та зміцнення продовольчої безпеки держави

1. Затвердити Цільову програму "Птахівництво" (далі - Програма).

2. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій разом з регіональними центрами наукового забезпечення агропромислового виробництва УААН забезпечити розробку відповідних регіональних програм (бізнес-програм по розвитку птахівництва) та здійснити необхідні заходи по їх виконанню.

3. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва Мінагрополітики (Лаврик О.М.), Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій під час розробки державних програм по вирощуванню сої та кукурудзи врахувати потребу птахівничих підприємств у цих кормах.

4. Департаменту ринків продукції тваринництва з головною державною племінною інспекцією (Микитюк Д.М.), Департаменту формування та функціонування аграрного ринку Міністерства аграрної політики України (Розгон А.В.), ВНО "Укрптахопром" (Фролов В.В., за згодою), асоціації "Союз птахівників України" (Бакуменко О.Б., за згодою) разом з ДАК "Хліб України" (Бондаренко В.В., за згодою) відпрацювати механізм можливих закупівель фуражного зерна для потреб птахівничих підприємств.

5. Департаменту фінансове - кредитної та податкової політики (Лобас С.В.), Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики, Відділенню зоотехнії УААН (Буркат В.Г.), Відділенню аграрної економіки УААН (Шпичак О.М.) у I кварталі 2004 року підготувати пропозиції щодо механізму фінансової підтримки птахівничих підприємств.

6. Департаменту фінансове - кредитної та податкової політики, Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією щорічно виділяти бюджетні кошти птахівничим підприємствам усіх організаційно-правових форм господарювання, які є виконавцями програми селекції в тваринництві та птахівництві, в обсягах, передбачених Порядком використання коштів Державного бюджету України на фінансування програми селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу і в науково-дослідних господарствах.

7. Департаменту фінансово-кредитної та податкової політики. Департаменту науково-технічної політики (Саченко В.І.), Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики разом із НАК "Украгролізинг" вирішити питання щодо включення кліткового обладнання виробництва ТОВ "Техна" та ВАТ "Завод "Ніжинсільмаш" до переліку сільськогосподарської техніки, яка поставляється з частковою компенсацією вартості за рахунок коштів державного бюджету на умовах лізингу та довгострокового кредитування.

8. Департаменту ринків продукції тваринництва з головною державною племінною інспекцією. Відділенню зоотехнії УААН, ВНО "Укрптахопром" (за згодою), асоціації "Союз птахівників України" (за згодою) в двомісячний строк внести пропозиції про створення у відповідності з діючим положенням на конкурсній основі контрольно-випробувальної станції з випробування яєчних і м'ясних кросів курей, та організації роботи племптахозаводу курей м'ясних порід.

9. Департаменту формування та функціонування аграрного ринку, Департаменту кадрової політики, аграрної освіти та науки (Бойко М.Ф.), Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, Відділенню зоотехнії УААН, ВНО "Укрптахопром" (за згодою), асоціації "Союз птахівників України" (за згодою) із залученням провідних вчених розробити в 2004-2005 роках державні та галузеві стандарти на продукцію птахівництва, технологічні процеси утримання птиці, інкубації яєць та технологічні вимоги до обладнання відповідно до міжнародних стандартів.

10. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, Департаменту міжнародної інтеграції, інвестиційної політики та розвитку аграрного бізнесу (Письмак В.П.), Державному департаменту ветеринарної медицини (Вербицький П.І.) Мінагрополітики, Відділенню зоотехнії УААН відповідно до ветеринарного законодавства та Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" посилити державний контроль за ввезенням продукції та племінних ресурсів птахівництва.

11. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, ВНО "Укрптахопром", асоціації "Союз птахівників України" постійно цілеспрямовано проводити роботу по розвитку коопераційних зв'язків птахопідприємств з фермерськими господарствами та індивідуальними присадибними господарствами населення, які передбачають забезпечення птахопідприємствами повної потреби фермерських господарств та індивідуальних присадибних господарств населення молодняком птиці, обладнанням, концентрованими кормами, а також закупку в них продукції птахівництва.

12. Державному департаменту ветеринарної медицини забезпечити контроль за дотриманням ветеринарного законодавства в галузі птахівництва України суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, зокрема племптахогосподарствами.

13. Департаменту кадрової політики, аграрної освіти та науки, Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, Відділенню зоотехнії УААН, ВНО "Укрптахопром", асоціації "Союз птахівників України" упродовж І кварталу 2004 року підготувати і внести зміни до відповідних навчальних програм щодо підготовки в аграрних вищих навчальних закладах, виходячи з необхідності, випуску фахівців по птахівництву.

14. Департаменту ринків продукції тваринництва з головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики, ВНО "Укрптахопром", асоціації "Союз птахівників України" порушити клопотання перед Державним комітетом статистики України про додаткове введення в щомісячну форму N 24 с-г "Звіт про стан тваринництва" показників про падіж птиці та реалізації на забій в живій вазі бройлерів у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності.

15. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України Мельника Ю.Ф. та першого віце-президента УААН Ситника В.П.

Визначення заходів, підвищення ефективності галузі птахівництва спрямоване на корінне поліпшення забезпечення населення України високоякісними дієтичними продуктами харчування та зміцнення продовольчої безпеки держави.

В результаті реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва продукції птахівництва, інвестування та технологічного переозброєння в Україні з 1998 року намітилась тенденція до відродження галузі птахівництва.

Вітчизняні виробники набирають темпи, збільшують випуск продукції і в першу чергу, що особливо важливо, завдяки підвищенню продуктивності при одночасному зменшенні затрат кормів.

Завдяки скоростиглості та високій якості харчових продуктів, основою яких є продукція птахівництва, ця галузь займає пріоритетне місце серед галузей тваринництва. По даним ФАО, щорічний приріст птахівничої продукції у світовому масштабі становить: яєць - 3,0-3,5, м'яса - 4,4%.

В 2002 році всіма категоріями господарств вироблено 11,3 млрд. штук яєць та реалізовано на забій 401,0 тис. тонн птиці в живій вазі, в тому числі сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності відповідно 4,98 млрд. штук яєць та 159,6 тис. тонн птиці. Питома вага сільськогосподарських підприємств у виробництві яєць 44%, господарств населення - 56%, виробництва м'яса птиці відповідно 39,8 і 60,2%. В порівнянні з попереднім 2001 роком виробництво яєць в усіх категоріях господарств збільшилось на 16,9%, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах на 35,4%, виробництво м'яса птиці в живій вазі відповідно на 23 та 75,5%. В 2,1 раза сільськогосподарські підприємства збільшили реалізацію бройлерів у живій вазі (з 65,8 до 137,9 тис. тонн). Середня несучість курей-несучок 246 штук яєць (+11,0). На душу населення вироблено 235 штук яєць та 5 кг м'яса птиці. В порівнянні з 1998 роком виробництво яєць в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності, збільшилось у 1,6 раза, реалізація м'яса птиці в 3,2 раза.

За станом на 1 січня 2003 року в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності нараховувалось 41,7 млн. голів птиці, включаючи молодняк, в тому числі дорослої птиці: курей та півнів - 22,75, з них курей - несучок - 21,54, гусей - 1,09 млн. голів, качок - 467,7 тис. голів, 7,1 тис. голів - індиків та 55,1 тис. голів інших видів птиці. В усіх категоріях господарств було в наявності 147,4 млн. голів птиці всіх видів.

Виробництвом м'яса птиці в 2002 році займалось 1158 сільськогосподарських підприємств, із них одержали збитки 823 (71,0%), виробництвом яєць курячих-харчових - 774, із них одержали збитки - 488 підприємств (63,0%). При собівартості 1 ц м'яса птиці в живій вазі - 461,40 грн. реалізаційна ціна його становила 456,42 гривень. При собівартості 1000 штук яєць - 142,41 грн. реалізаційна ціна становила 163,19 гривень.

Відсутність власних коштів навіть для простого відтворення виробництва призводить до зупинки роботи птахопідприємств, руйнування і втрати основних виробничих фондів.

Мета Програми - забезпечення ринку високоякісними дієтичними продуктами птахівництва шляхом збільшення чисельності поголів'я та підвищення продуктивності птиці на основі зміцнення матеріально-технічної і племінної бази яєчного та м'ясного птахівництва.

Для забезпечення рентабельного ведення птахівництва передбачається впровадити у виробництво високопродуктивні кроси і породи птиці (зокрема курей-бройлерів, середньодобові прирости живої маси яких за період вирощування і відгодівлі становлять понад 50 грамів при конверсії корму 1,8-2,3 кг, кросів яєчних порід курей з несучістю 280-310 яєць в рік, при конверсії корму 1,3-1,5 ц на 1000 штук яєць та інше).

Вказаних параметрів раціонального використання виробничих ресурсів буде досягнуто на основі освоєння ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції птахівництва, науково обгрунтованої системи годівлі птиці, більш повного використання генетичного потенціалу кросів і порід птиці, раціональної організації праці та виробництва, розробки і впровадження сучасних інформаційних технологій, нагромадження, обробки та використання даних племінного обліку із застосуванням сучасної комп'ютерної техніки, матеріальної зацікавленості власників птиці та майна в раціональному використанні виробничого потенціалу галузі та підвищенні якості виробленої продукції.

Основою успішної реалізації Програми по стабілізації і нарощування продукції птахівництва, підвищення його продуктивності та ефективності виробництва повинно стати функціонування економічного механізму, який забезпечить окупність затрат її власникам, а саме:

- цілеспрямована робота по всебічному розвитку кооперації та агропромислової інтеграції птахогосподарств з підприємствами по виробництву для них спеціалізованого птахівничого обладнання, комбікормів, зернофуражу та інших кормових ресурсів, переробними підприємствами;

- взаємовигідна система економічних відносин між виробниками, переробниками і реалізаторами продукції птахівництва (одержання кожним із учасників інтегрованих формувань однакової суми прибутку на вкладений капітал з урахуванням терміну його обороту);

- державна фінансова підтримка селекції та виробництва продукції птахівництва шляхом: упорядкування нормативів підтримки племінним господарствам, які виділяються за рахунок бюджетних коштів по програмі селекції у тваринництві та птахівництві; встановлення державного регулювання цін на племінну птахівничу продукцію, здешевлення цільових кредитів в 2004 році на фуражне зерно для годівлі птиці;

- технічне переозброєння галузі за рахунок надання птахопідприємствам довгострокових кредитів через механізм здешевлення кредитів на заміну спеціалізованого птахівничого обладнання, включення його до переліку складної сільськогосподарської техніки з 30% компенсацією вартості за рахунок коштів державного бюджету та лізингу;

- розробка та введення в дію законодавчої та нормативно-технічної бази з питань птахівництва (національні стандарти на продукцію птахівництва, технологічні процеси утримання птиці, інкубації яєць та технологічні вимоги до обладнання);

- удосконалення кредитно-фінансової та податкової політики;

- створення умов для залучення інвестицій на розвиток ресурсного потенціалу птахопідприємств;

- формування інфраструктури ринку та стимулювання власників продукції птахівництва до участі в біржовій торгівлі через створення системи збуту продукції шляхом формування заготівельно-збутових кооперативів та кооперативних агроторгових домів, оптових ринків, аукціонів птиці;

- вжиття відповідних заходів щодо захисту внутрішнього ринку, які не суперечать правилам та вимогам СОТ;

- надання учасникам (операторам) ринку кун'юнктурної інформації щодо цін попиту та пропонування продукції птахівництва;

- проведення моніторингу цін, аналізу та прогнозування ситуації на ринку продукції птахівництва;

- встановлення дієвого контролю за дотриманням регламентованих нею вимог на ринку продукції птахівництва та ресурсів для галузі всіма партнерами, виробниками та споживачами продукції.

Формування ринку продукції птахівництва у намічених обсягах забезпечить безперебійне постачання високоякісною продукцією птахівництва її споживачів, стабільність процесу купівлі-продажу, а також досягнення такого рівня ціни, який би задовольняв потребу суб'єктів ринку.

Селекційно-племінна робота в птахівництві, збереження племінної птиці всіх видів є основою стабілізації виробництва конкурентоспроможної продукції птахівництва.

В Україні створена мережа племінних птахівничих господарств, яка включає селекційно-генетичні центри з його філіями, племінні птахівничі заводи, репродуктори першого порядку, репродуктори другого порядку, батьківські стада, племінні стада, племінні ферми птахопідприємств, виробнича база яких повністю задовольняє потребу в племінній продукції на перспективу.

Племінна база галузі представлена наступним чином:

- по курях яєчних порід - 4 племптахозаводи, 6 репродукторів І порядку і 67 репродукторів II порядку;

- по курях м'ясних порід - 1 репродуктор I порядку та 14 репродукторів II порядку;

- по качках-2 репродуктори I порядку та 30 репродукторів II порядку;

- по гусях - 3 племзаводи, 1 репродуктори I порядку та 52 репродуктори II порядку;

- по індиках - 1 племзавод, 3 репродуктори I порядку та 1 репродуктор II порядку;

- по перепелах - 4 репродуктори II порядку.

Перша ланка системи селекційно-племінної роботи в птахівництві - СГЦ (селекційно-генетичні центри) інституту птахівництва, його філії, основним завданням яких є розробка нових і удосконалення існуючих методів і прийомів селекційної роботи, створення нових і удосконалення існуючих ліній і порід птиці, збереження генетичного резерву, методичне керівництво племінною роботою в племзаводах.

Друга ланка - племптахозаводи. Завданням цих господарств є підтримка і удосконалення господарсько-корисних якостей і поєднання ліній промислових кросів, розмноження вихідних ліній, передача інкубаційних яєць (молодняка) племінним господарствам - репродукторам першого порядку.

Третя ланка - племінні господарства - репродуктори першого порядку працюють з прабатьківськими стадами кросів, одержуючи племінний матеріал з пламптахозаводів, з послідуючою передачею батьківських форм репродукторам другого порядку та для комплектування батьківських стад, племінних ферм птахопідприємств та фермерських господарств.

Цільовою програмою селекції по птахівництві на 2004-2010 роки, передбачається покращення генетичного матеріалу як шляхом завезення із-за кордону перспективних високопродуктивних кросів, так і використання вітчизняних конкурентоспроможних порід і кросів птиці.

В селекційно-генетичному центрі держави створено унікальну колекцію птиці, яка налічує 15 рідкісних порід і 27 резервних ліній яєчних курей та 6 популяцій українських качок. В племптахозаводах ім. Фрунзе АР Крим, АТ "Племптахозавод "Рудня" Київської області. Дочірнє підприємство "Королівське", ЗАТ "Золотоніський маслокомбінат" Черкаської області утримуються високопродуктивні кроси курей "Білорусь - 9", "Ломан - Браун" і качок "Благоварський".

Це національний генофонд птиці, що має важливе значення для виведення вітчизняних порід і кросів, а також для проведення досліджень з генної та хромосомної інженерії.

З метою збагачення генетичного потенціалу птиці необхідно закупити перспективні кроси курей м'ясних порід, індиків, качок, гусей.

Асигнування з державного бюджету необхідно, спрямовувати першочергово на збереження генетичного потенціалу птиці, зміцнення племінної бази, впровадження селекційних програм, організацію селекційно-генетичної роботи.

Для виробництва яєць курячих харчових нині є необхідна племінна база. На повну потужність працюють племзавод "Рудня" Київської області та племрепродуктор І порядку ім. Фрунзе АР Крим, де проводиться селекційно-племінна робота з високопродуктивним кросом "Хайсекс Білий".

В експериментальній базі Інституту птахівництва УААН дослідному господарстві "Борки" селекціонуються і розмножуються породи м'ясо-яєчних курей та вітчизняні кроси Борки-117 і Борки-2М, які у 1997 р. затвердженні, як нові селекційні досягнення; створюються нові кроси, в т.ч. аутосексні.

Для більш ефективної роботи племзаводів необхідна підтримка з боку держави по впровадженню селекційних програм, укомплектування діючих племрепродукторів I і II порядку поголів'ям птиці.

По цьому виду птиці в Україні є один племрепродуктор I порядку та 14 племптахорепродукторів II порядку.

Для відновлення поголів'я курей м'ясних порід необхідно створити необхідну племінну базу шляхом відновлення в повному обсязі діяльності 2-х племзаводів з мережею племрепродукторів.

Індики

Для розширення виробництва м'яса індиків буде використано племматеріал, що є в племптахозаводі "Борки", з частковим його оновленням шляхом завозу вихідних ліній Big-6 та Big-5 провідної фірми з Великобританії BUT. З метою забезпечення потреби птахофабрик, фермерських та підсобних господарств гібридними індичатами для відгодівлі їх на м'ясо та розмноження наявного племінного матеріалу необхідно розширити виробництво племінної продукції.

Качки

Дочірнє підприємство "Коробівське", ЗАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" - птахорепродуктор I порядку Черкаської області має 5,0 тис. поголів'я прабатьківського кросу "Благоварський". Необхідно створити умови для збільшення виробництва племпродукції в цьому підприємстві та в племптахорепродукторах I і II порядку.

Це дасть можливість повністю забезпечити всі категорій споживачів у каченятах для відгодівлі на м'ясо.

Гуси

На початок 2003 року поголів'я гусей збільшилось і досягло 1 млн. голів.

Надалі гусівництво буде розвиватись за рахунок створення невеликих господарств або ферм в суспільному і приватному секторах. Селекційно-племінна робота проводиться у племзаводах "Україна" Дніпропетровської області та племзаводі "Роздольне" Харківської області. Для розмноження гусей слід також використати можливості племрепродукторів.

Інші види птиці

Для збільшення поголів'я перепелів, страусів, цесарок, фазанів та інших малочисельних видів птиці підтримувати на належному рівні селекційне - племінну роботу атестованих птахопідприємств, що утримують племінні стада зазначених видів птиці.

В промисловому секторі використовувати сучасні високопродуктивні кроси яєчних і м'ясних курей, качок та індиків.

Власників невеликих підприємств та присадибні господарства населення забезпечувати м'ясо-яєчними (комбінованими) породами та кросами курей, які пристосовані до місцевих умов утримання і забезпечують сталу продуктивність при мінімальних затратах (кроси курей селекції Інституту птахівництва УААН), сучасними породами качок, гусей, індиків та інших видів домашньої птиці.

Завезення високоцінного генетичного матеріалу у вигляді вихідних ліній чи прабатьківських форм кросів за кошти державного бюджету здійснювати під розроблені і затверджені у встановленому порядку програми селекції для племзаводів та племрепродукторів I і II порядку.

Як виняток, завезення батьківських форм м'ясних кросів за кошти державного бюджету для створення власної племінної бази може бути дозволено протягом найближчих років до створення репродукторів I та II порядку.

Завезення імпортної племінної птиці для короткотермінового використання може здійснюватись тільки за власні кошти підприємств при погодженні з ВНО "Укрптахопром", асоціацією "Союз птахівників України" з Департаментом ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією та Державним департаментом ветмедицини Мінагрополітики України.

З метою контролю за ефективністю селекційної роботи та для порівняльної характеристики створюваних і вдосконалюваних ліній, батьківських форм і кросів птиці необхідно створити контрольно-випробувальну станцію.

Розробка методики, програми та інших нормативних документів по контрольному випробуванню птиці покладається на Інститут птахівництва УААН, ВНО "Укрптахопром" та асоціацію "Союз птахівників України".

Висока продуктивність сільськогосподарської птиці, максимальна віддача її генетичного потенціалу пов'язані з повноцінною годівлею.

Враховуючи кон'юнктуру світового ринку зерна та його перспективу, необхідно в максимально короткі строки структуру посівних площ підприємств підпорядкувати виробництву фуражного зерна і створити замкнутий цикл поле-птиця.

Для забезпечення виконання Програми необхідно забезпечити виробництво повнораціонних птахівничих комбікормів згідно з додатком 10.

Налагодити власне виробництво достатньої кількості преміксів і збільшити обсяги та асортимент вітчизняних вітамінів.

Підприємствам на взаємовигідних умовах з ДАК "Хліб України" із залученням довгострокових кредитів організувати закупівлю зернофуражу.

З переходом до ринкової економіки однією з основних ланок у процесі виробничо-комерційної діяльності є збут продукції.

Виходячи з цього, головне завдання виробників продукції птахівництва - забезпечення України вітчизняною конкурентоспроможною продукцією внутрішнього ринку птахівничої продукції, вихід на європейський та світовий ринок, збільшення таких каналів реалізації, як прямі зв'язки між виробниками і споживачами, організація фірмової торгівлі і поступове створення великих оптово-роздрібних підприємств (оптові продовольчі ринки, супермаркети, заклади торгівлі та харчування).

За останніх п'ять років (1998-2003 рр.) суттєво стан матеріально-технічної бази покращився тільки у бройлерному птахівництві, де встановлено більше 650 комплектів нового обладнання, термін експлуатації якого не перевищує нормативний. В яєчному ж птахівництві, кількість нового обладнання не перевищує 10%. Більшість обладнання давно виробило свій амортизаційний, ресурс, фізично зношене, морально застаріло, що призводить до зменшення виробничих потужностей у яєчному птахівництві і, як наслідок, зменшення виробництва продукції.

В даний час у птахопідприємствах в експлуатації знаходиться понад 1300 комплектів механізованих кліткових батарей для утримання курей-несучок і батьківського стада, вирощування ремонтного молодняку курей яєчних порід, 890 комплектів підлогового обладнання для вирощування бройлерів і утримання батьківського стада курей м'ясного напрямку, більше 2 тис. інкубаторів та іншого обладнання.

Для забезпечення галузі птахівництва вітчизняним обладнанням Україна має відповідний науково-технічний і промисловий потенціал, достатньо великий ринок збуту.

Виробництво спеціалізованого обладнання для утримання птиці та виробництва продукції птахівництва, її переробки, інкубації займаються ВАТ "Завод Ніжинсільмаш", ТОВ "Техна", ВАТ "Полтавамаш", ВАТ "Хорольський механічний завод", АТ "Донецький завод продмаш". Одеський завод продмаш.

Нині процес модернізації переробного обладнання гальмується відсутністю обігових коштів у птахівничих підприємств.

Важливим фактором успішної реалізації Програми є також ветеринарний захист від хвороб інфекційної та неінфекційної етіології.

Для реалізації цільової Програми буде забезпечено постійно ветеринарний контроль, який включає такі основні напрями:

проведення планових діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та безумовне виконання інших заходів, передбачених ветеринарним законодавством України;

комплектація птахопідприємств лише здоровою птицею з благополучних племінних птахопідприємств.

Для повного забезпечення галузі птахівництва кадрами високої кваліфікації в усіх ланках науково-технічного та виробничого рівня розширити і в аграрних вищих навчальних закладах підготовку спеціалістів птахівників по спеціальностях: "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" та "Ветеринарна медицина".

Кадри середньої ланки для птахівництва готувати в усіх категоріях спеціалізованих навчальних закладів за сприяння та дієвої допомоги регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва при обласних та районних управліннях сільського господарства.

Підвищення кваліфікації кадрів проводити за діючою схемою з використанням бази учбових закладів, які мають спеціалізацію з питань птахівництва, систематичною організацією семінарів, виставок тощо.

Наукове забезпечення галузі в Україні покласти на Інститут птахівництва УААН і створений на його базі Селекційно-генетичний центр, Інститут аграрної економіки УААН, Виробничо-наукове об'єднання "Укрптахопром" та асоціацію "Союз птахівників України", в Автономній Республіці Крим та областях України - на створені регіональні центри наукового забезпечення агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Початок виконання Програми - 2004 р., закінчення - 2010 рік. Перший етап виконання Програми - 2004-2007 рр., другий - 2008-2010 роки.

На першому етапі (2004-207 роки) Програми буде створена контрольно-випробувальна станція по птахівництву, по одному репродуктору I порядку кросів курей яєчних порід, курей м'ясних порід та качок.

На другому етапі виконання Програми - збільшення виробництва продукції птахівництва до обсягів, які забезпечать науково-обгрунтовані норми харчування.

Орієнтовні обсяги фінансових витрат, необхідних для виконання Програми, з визначенням джерел фінансування подані у додатках 1-13.

Контроль за виконанням Програми покласти на Департамент ринків продукції тваринництва з Головною Державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики.

На кінець реалізації Програми - на 2010 р. буде досягнуто в усіх категоріях господарств виробництва 13,5 млрд. штук яєць, 790,0 тис. тонн м'яса птиці, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності відповідно 7,2 млрд. штук яєць та 555,0 тис. тонн м'яса птиці.

Чисельність поголів'я всіх видів птиці включаючи молодняк у сільськогосподарських підприємствах досягне 80,0 млн. голів, в тому числі курей - несучок - 32,5 млн. голів.

В результаті реалізації Програми буде створено надійну племінну базу галузі, умови для успішної реалізації продовольчого забезпечення населення України продукцією птахівництва.

Поряд з цим відпрацьовуватимуться нормативно-правова база розвитку галузі та сучасні методи менеджменту та маркетингу.