Методичні рекомендації розроблені на основі законодавчих актів та інших нормативних документів, результатів досліджень з питань реформування відносин власності в аграрній сфері економіки. Вони розраховані на спеціалістів агропромислового виробництва, членів колективних сільськогосподарських підприємств.

Зазначені рекомендації підготовлені відділом відносин власності і підприємництва Інституту аграрної економіки (Малік М.Й., Лупенко Ю.О., Пулім В.А., Романова Л.В., Німчук В.П., Зіновчук В.В.) за участю спеціалістів Міністерства сільського господарства і продовольства України (Артикульний Л.О., Федієнко П.М.).

Методичні рекомендації схвалені і рекомендовані до друку секцією економіки та ринкових відносин Науково-технічної ради Мінсільгосппроду України (протокол N 9 від 19 червня 1996 року) і відділом відносин власності та підприємництва Інституту аграрної економіки (протокол N 5 від 10 червня 1996 року).

Відповідальний за випуск Артикульний Л.О.

1.1. Перехід до ринкової економіки на селі зумовлюється реформуванням власності колективних сільськогосподарських підприємств і формуванням на цій основі багатоукладної економіки. Одним з шляхів формування такої структури є паювання майна і земель, створення приватних товаровиробників і ринкових механізмів їх взаємодії. В ряді випадків це досягається шляхом виходу з колективного підприємства його членів з наступним створенням приватного підприємства, але такий вихід з господарства здійснюється через паювання.

1.2. Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог законів України "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про селянське (фермерське) господарство", а також Положення про паювання майна, яке приймається в кожному господарстві і регулює порядок проведення розподілу майна, що належить членам колективних сільськогосподарських підприємств, спілок селян і кооперативів, колгоспів, сільськогосподарських акціонерних товариств (надалі - підприємств) при виході їх членів із підприємства.

1.3. Об'єктами майнової колективної власності підприємств є основні і обігові засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, доходи, інші активи і пасиви, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами власності підприємства є також частки (пайові внески) у майні та прибутках міжгосподарських підприємств, в які входить підприємство.

При нарахуванні члену підприємства частини прибутку у формі дивідендів останні за його бажанням можуть бути зараховані на збільшення частки пайового фонду.

1.4. Майновий пай - це грошовий еквівалент трудового внеску кожного працівника в колективне надбання (майно) за період роботи в господарстві (на дату паювання).

1.5. Розрахунок трудового внеску членів підприємства для паювання майна обчислюється через суму всіх форм оплати праці матеріального стимулювання, включаючи натуральні видатки, за весь період роботи в ньому. Період вибірки заробітної плати рекомендується брати якомога триваліший, що дає змогу в більш повній мірі врахувати трудовий внесок не тільки працюючих, але й пенсіонерів.

1.6. Суть паювання колективної власності полягає у подоланні відчуженості працівників підприємства та прирівняних до них осіб від засобів виробництва і результатів праці, перетворення їх у реальних власників майна.

Пай є власністю члена підприємства і право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом останній набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

1.7. У разі виходу із підприємства працівник має право на пай натурою, грішми або цінними паперами, що визначається конкретними умовами господарської діяльності підприємства.

1.8. Практично в основній масі колективних підприємств вже проведено паювання майна, але при цьому нерідко виходили з різних методичних передумов, що мало небажані наслідки. Зокрема, брали для паювання майна лише основні засоби, створювали неподільні фонди, куди відносили до 50% їх вартості основних засобів, враховували оборотні засоби і не враховували борги. То у при виході членів підприємства необхідно провести ряд додаткових організаційних заходів, здійснення яких може бути покладено на відповідні комісії по паюванню і персоніфікації майна.

2.1. Комісія по паюванню і персоніфікації майна підприємства (надалі - комісія) створюється загальними зборами членів підприємства. До складу комісії можуть входити керівник і спеціалісти підприємства та його структурних підрозділів, представники ревізійної комісії і громадських організацій та інші члени підприємства.

2.2. Комісія визначає списки осіб, які мають право на отримання майнового паю, та розмір і перелік майна, яке підлягає паюванню; обчислює розмір паю; розглядає претензії щодо правильності визначення розмірів майнового паю і його нарахування; перевіряє достовірність інвентаризації майна та платіжних і інших зобов'язань підприємства; встановлює достовірність участі членів підприємства у трудовій діяльності і, у випадку порушення прав, захищає їх інтереси, в установлений термін вносить на розгляд загальних зборів підприємства оформлені в установленому порядку всі матеріали про паювання і персоніфікацію майна; несе відповідальність за достовірність включення до списку осіб, які мають право на майновий пай, розмір майна, що підлягає паюванню, встановлює розмір майнового паю кожному члену підприємства та забезпечує одержання його у разі виходу із підприємства його членів.

2.3. Термін та порядок роботи вказаної комісії в кожному конкретному випадку визначаються рішенням загальних зборів членів підприємства.

3.1. Виходячи з реального стану реформування відносин власності, підприємства умовно можна поділити на три групи, кожна з яких має свої варіантні підходи щодо виділення майнового паю конкретній фізичній особі в разі виходу її із підприємства:

перша група, коли паювання майна не проведено або проведено з відхиленнями від загальноприйнятих норм;

друга група, коли розпайовано частково або повністю лише виробничі фонди;

третя група, коли паювання проведено і все майно пропайовано та визначено частки кожного працівника, включаючи щорічні прирісні паї з урахуванням індексації майна.

3.2. Для підприємств першої групи паювання майна є основним етапом їх реформування з метою створення умов виходу, на якому передбачається визначення реальної частки майна кожного члена підприємства в колективному надбанні.

3.3. Організаційний механізм паювання майна включає ряд підетапів.

3.3.1. Проведення паювання майна починається з прийняття рішення загальними зборами колективу підприємства з цього приводу. Одночасно затверджується комісія по паюванню майна.

3.3.2. Визначаються категорії працівників та їх поіменний склад, що мають право на пай, а саме:

- працюючі на дату проведення паювання;

- пенсіонери;

- особи, які звільнені у зв'язку зі скороченням штату і не працюють не більше як два роки з моменту звільнення;

- особи, що мають право повернутися на попереднє місце роботи у відповідності з чинним законодавством;

- інваліди, які працювали на підприємстві, в ньому одержали інвалідність і в даний час не працюють.

Загальні збори членів підприємства можуть прийняти рішення про нарахування паїв іншим категоріям, наприклад, особам, що відпрацювали довгий час на підприємстві і вибули з поважних причин, звільненим із даного підприємства по переводу тощо.

Такого права можуть набути також колишні члени підприємства у випадку повернення їх на роботу та поновленні в членстві (для пенсіонерів - при поверненні їх на постійне проживання в даний населений пункт) тощо.

3.3.3. До пайового фонду майна включається вартість виробничих і обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, грошові кошти та відповідна частка в майні і прибутках інших підприємств та організацій.