1.1. Галузеву угоду (надалі - Угода) укладено на 1999-2000 роки на двосторонній основі між Міністерством агропромислового комплексу України, галузевими об'єднаннями підприємств і підприємців та інших організацій, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення Угоди, з однієї сторони (додаток N 1), та ЦК профспілок працівників агропромислового комплексу, з другої сторони (далі - Сторони), від імені яких повноважними представниками і підписана ця Угода.

1.2. Сторони визнають Угоду нормативно-правовим актом, укладеним згідно з чинним законодавством, на основі взаємних зобов'язань і спільних домовленостей з метою регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин, забезпечення прав і гарантій трудящих агропромислового комплексу.

Прийняті в Угоді зобов'язання та домовленості є обов'язковими для виконання Сторонами, що її уклали.

1.3. Положення і норми Угоди діють безпосередньо і є обов'язковими як мінімальні гарантії для застосування органами управління АПК, власниками, уповноваженими ними органами, керівниками підприємств, незалежно від форми власності і господарювання (в т. ч. фермерськими господарствами), і комітетами профспілок працівників АПК при укладенні регіональних галузевих угод і колективних договорів, вирішенні питань регулювання соціально-економічних і трудових відносин, що є предметом цієї Угоди.

1.4. Жодна із Сторін, що уклали цю Угоду, не може протягом строку її дії в односторонньому порядку приймати рішення, які змінюють норми і положення цієї Угоди або припиняють їх виконання.

1.5. Зміни і доповнення до цієї Угоди вносяться у зв'язку із змінами чинного законодавства, Генеральної угоди або за ініціативою однієї із Сторін після проведення переговорів або консультацій та досягнення домовленостей і набирають чинності після підписання Сторонами.

Переговори або консультації проводяться у десятиденний строк після отримання пропозицій іншою Стороною згідно з чинним законодавством.

1.6. Керівники і профспілкові комітети підприємств АПК, незалежно від форм власності і господарювання (включаючи фермерські господарства, які використовують найману працю), зобов'язані впродовж двох місяців після набрання цією Угодою чинності укласти колективні договори або внести відповідні зміни до чинних колективних договорів і забезпечити реалізацію її норм і положень як мінімальних гарантій.

1.7. Угода не обмежує наданих чинним законодавством прав підприємств відповідно до повноважень Сторін встановлювати у колективних договорах вищі та додаткові, порівняно із передбаченими цією Угодою, гарантії, соціально-трудові пільги та інші норми.

1.8. Угода набирає чинності з 1 січня 1999 року і діє до перегляду Сторонами або укладення нової Галузевої угоди.

1.9. Мінагропром у триденний термін з дня підписання Угоди, змін і доповнень до неї подає їх на повідомну реєстрацію. Після реєстрації забезпечує публікацію тексту Угоди в засобах масової інформації і надсилає на підприємства АПК.

2.1. Мінагропром зобов'язується:

- розробити та подати до Кабінету Міністрів, Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення основних напрямків державної аграрної політики, запровадження системи оподаткування, яка стимулювала б сільськогосподарське виробництво, сприятливої фінансово-кредитної політики, оптимального механізму ціноутворення, який збалансовував би інтереси товаровиробників, переробників, торгівлі, захисту вітчизняних сільгосптоваровиробників через обмеження імпорту продукції, яка в достатній кількості виробляється в Україні, й інші;

- здійснити заходи, спрямовані на забезпечення стабілізації та нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, покращання її якості, розширення ринків збуту, підвищення життєвого рівня працівників галузі.

2.2. Мінагропром, регіональні органи управління АПК, добровільні об'єднання підприємств і підприємців, керівники підприємств усіх форм власності зобов'язуються забезпечити:

- здійснення заходів щодо збереження та створення нових робочих місць, забезпечення зайнятості працівників;

- у разі виникнення об'єктивних причин, через які неминучі масові звільнення працівників (понад 10 відсотків від загальної чисельності працюючих) з ініціативи роботодавця, прийняття рішення про такі звільнення лише за умови попереднього (не менше як за 3 місяці) письмового повідомлення відповідного профспілкового органу про причини і терміни вивільнення, прогнозовану кількість вивільнюваних працівників та проведення спільних консультацій або переговорів з цих питань;

- недопущення звільнення працівників з ініціативи роботодавця без достатніх підстав і без погодження з профспілковим комітетом у встановленому чинним законодавством порядку;

- запровадження режиму неповної зайнятості (скорочений робочий час), а також надання відпустки з ініціативи роботодавця лише за згодою Сторін, як виняток, в період об'єктивно обумовлених тимчасових економічних труднощів з обов'язковим збереженням частини заробітної плати, інших пільг і гарантій в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством і колективним договором;

- оформлення та оплату всіх простоїв, що виникли не з вини працівника, згідно з дотриманням вимог ст. 113 Кодексу законів про працю України та на умовах колективного договору; -

- надання працівникам, які отримали попередження про звільнення згідно із п.1 ст.40, можливості для пошуку нового місця роботи за рахунок частини робочого часу у порядку і на умовах, встановлених у колективному договорі.

Сторони домовилися:

3.1. Фонд оплати праці на госпрозрахункових підприємствах визначається власником або уповноваженим органом на умовах, встановлених у колективному договорі. Рекомендується встановлювати фонд оплати праці не меншим 30 відсотків обсягу валових витрат по підприємству.

3.2. Фонд оплати праці на підприємствах, в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, формується в межах бюджетних коштів, виділених на оплату праці, та частини доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності, та інших джерел.

3.3. На підприємствах, в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, розміри основної заробітної плати, а також доплати, надбавки та інші виплати, що здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань, встановлюються законодавчими і нормативними актами.

Позабюджетні кошти використовуються на виплату заробітної плати та інших заохочувальних виплат на умовах колективного договору, згідно з чинним законодавством (ст.4, 13 Закону України "Про оплату праці").

3.4. На госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності форми і системи оплати праці, тарифні сітки, розцінки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною і цією Галузевою угодою.

3.5. Розмір мінімальної тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації, на сільськогосподарських та інших госпрозрахункових підприємствах, не може бути меншим за 75 гривень за повністю виконану місячну норму праці (обсяг робіт).

3.6. Мінімальні гарантовані розміри тарифних ставок робітників залежно від кваліфікації встановлюються згідно з додатком 2.

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу, але не менше 2/3 тарифної ставки з розрахунку на місяць.

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата проводиться відповідно до обсягу фактично виконаних робіт.

Окремим висококваліфікованим робітникам, які зайняті на особливо важких, відповідальних роботах, можуть встановлюватись місячні оклади на умовах колективного договору.

3.7. Мінімальні гарантовані розміри посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців встановлюються згідно з додатком 3.

3.8. Співвідношення між розмірами тарифних ставок і посадових окладів працівників залежно від кваліфікації, визначених у додатках 2, 3 до цієї Угоди, є обов'язковими для застосування при встановленні розмірів основної заробітної плати в колективних договорах на госпрозрахункових підприємствах, незалежно від форми власності.

3.9. Встановити Перелік та розміри доплат і надбавок згідно з додатком 4.

3.10. Умови і розміри оплати праці керівників державних підприємств встановлюються органом управління майном у контракті, для працівників підприємств інших форм власності - на умовах, визначених статутами та колективними договорами цих підприємств.

Співвідношення між мінімальним розміром заробітної плати по підприємству і розміром посадового окладу керівника підприємства не повинно перевищувати 1:6.

3.11. За домовленістю Сторін розміри тарифних ставок, посадових окладів працівників, встановлені цією Угодою та колективними договорами, переглядаються і підвищуються відповідно до індексу підвищення цін на споживчі товари і послуги.

3.12. У періоди між переглядом розмірів тарифних ставок і посадових окладів здійснюється індексація заробітної плати у порядку, встановленому чинним законодавством.

3.13. На підприємствах агропромислового комплексу частина заробітної плати, нарахованої в грошовому виразі, може виплачуватися натурою. Порядок формування фонду натуроплати, співвідношення між грошовою і натуральною формами виплати, перелік видів продукції, якою буде виплачуватися (крім заборонених чинним законодавством), ціни для нарахування, термін виплати натуроплати встановлюються в колективному договорі.

3.14. Виплата заробітної плати провадиться не рідше як двічі на місяць у строки, встановлені в колективному договорі.

За порушення строків виплати заробітної плати керівники підприємств притягуються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

3.15. При наявності заборгованості із заробітної плати керівники підприємств зобов'язані забезпечити персоніфікований облік заборгованих сум, затвердити узгоджені з профкомами графіки погашення заборгованості, конкретно вказавши терміни, обсяги та джерела коштів для її погашення, провадити компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати у відповідності з індексом цін на споживчі товари і послуги згідно із ст. 34 Закону України "Про оплату праці".

3.16. З метою конкретизації питань оплати праці і матеріального стимулювання працівників на підприємствах і в організаціях розробляються додатки до колективного договору:

- порядок формування та використання фонду оплати праці;

- положення про оплату праці на підприємстві, яке включало б: тарифні сітки, схеми посадових окладів, розміри та порядок виплати доплат і надбавок, умови та розміри преміювання за основні результати господарської діяльності та за спеціальними системами тощо;

- положення про виплату винагороди за підсумками роботи за відповідний період;

- положення про натуральну оплату праці.

3.17. Керівники підприємств зобов'язані протягом 1999 - 2000 років забезпечити запровадження у встановленому чинним законодавством порядку більш прогресивних нормативів і норм праці.

Нормування праці провадити на основі діючих галузевих і міжгалузевих нормативів і норм праці з урахуванням технічного стану та особливостей виробництва.

3.18. Мінагропром забезпечить розробку та випуск нормативних збірників згідно з планом видання.

Сторони домовилися:

4.1. Встановити, що обсяг частини прибутку підприємств, який спрямовується на фінансування соціально-трудових пільг, культурно-оздоровчих заходів, утримання об'єктів соціально-побутового обслуговування, та порядок його використання визначаються колективними договорами.

4.2. Мінагропром сприятиме збереженню і розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості, домагатиметься збільшення обсягів бюджетних асигнувань та своєчасної компенсації витрат сільськогосподарських підприємств на зазначені цілі.

4.3. Мінагропром, Всеукраїнська рада КСП, об'єднання підприємств і підприємців та ЦК профспілок спільно із відповідними регіональними органами, корпорацією "Укрсільгоспздравниця" сприятимуть забезпеченню роботи оздоровчих закладів, що функціонують у галузі.

4.4. Мінагропром і ЦК профспілок у межах фінансових можливостей нададуть підтримку спортивним товариствам.

4.5. Цією Угодою рекомендується передбачати в колективних договорах, виходячи із фінансових можливостей підприємств, додаткові, порівняно з чинним законодавством і цією Угодою, соціально-трудові пільги, гарантії і компенсації, зокрема:

- встановлення вищих, порівняно з чинним законодавством, пільг для сімей працівників, які померли внаслідок травм чи професійних захворювань, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, незалежно від форм власності підприємства, організації;

- здешевлення вартості харчування в їдальнях, буфетах, профілакторіях, дитячих оздоровчих закладах, часткову компенсацію або допомогу в придбанні продуктів харчування;

- надання додаткових пільг по житлово-побутовому обслуговуванню, виділення за пільговими цінами палива для опалення приватних будинків, будівельних матеріалів при індивідуальному будівництві житла та інше;

- здешевлення вартості утримання дітей в дитячих дошкільних та шкільних закладах;

- надання у вищих, порівняно із законодавством, розмірах матеріальної допомоги на поховання, при народженні дитини, при звільненні працівників на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України, багатодітним та малозабезпеченим сім'ям;

- надання матеріальної допомоги у розмірі, не меншому за середньомісячну заробітну плату, при виході на пенсію за віком чи по інвалідності та у зв'язку з щорічною відпусткою на оздоровлення;

- надання матеріальної допомоги, безвідсоткових позик працівникам на будівництво індивідуальних житлових будинків;

- надання пільгових путівок на лікування та інших соціально-побутових пільг ветеранам війни та праці, особам, які прирівнюються до учасників Великої Вітчизняної війни, колишнім працівникам, які вийшли на пенсію;

- виділення коштів на здешевлення лікування працівників;

- заохочення працівників і ветеранів підприємства у зв'язку із святами, ювілейними датами;

- надання одноразової допомоги молодим сім'ям, а також працівникам, які повернулися на підприємство після демобілізації з армії, та іншим;

- у господарствах у разі виробничої необхідності рекомендується встановлювати механізаторам і тваринникам основних професій, які досягли пенсійного віку і продовжують працювати на цій роботі, доплати до основного заробітку. Конкретний розмір доплати визначається у колективному договорі.

4.6. Профспілкові органи працівників АПК зобов'язуються здійснювати обов'язкове соціальне страхування працюючих, цілеспрямоване використання коштів на обов'язкові платежі в межах фінансового забезпечення на оздоровлення.

Сторони домовилися:

5.1. На підприємствах АПК, незалежно від форм власності і господарювання, трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством, Генеральною, галузевими угодами та колективними договорами.

5.2. Не допускати переведення на контрактну форму трудового договору працівників, які знаходяться в трудових відносинах з підприємством на умовах безстрокового трудового договору.

Прийом на роботу за контрактною формою трудового договору забороняється здійснювати крім випадків, прямо передбачених чинним законодавством.

5.3. На підприємствах АПК, незалежно від форми власності і господарювання, норма тривалості робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (в окремих випадках іншу встановлену чинним законодавством гарантію).

Надурочні роботи можуть застосовуватися лише у виняткових випадках, передбачених чинним законодавством (ст.62, 63 КЗпП України).

Робота в надурочний час оплачується у розмірах, визначених у колективному договорі, але не нижчих ніж встановлені у ст.106 КЗпП України.

5.4. На підприємствах у колективних договорах може встановлюватися для окремих категорій працівників (жінок, які мають двох і більше дітей віком до 8 - 10 років й інших) менша норма тривалості робочого часу (38 годин на тиждень чи ін.) з оплатою за рахунок прибутку підприємства.

5.5. Час початку і закінчення роботи, багатозмінний режим роботи, поділ робочого дня на частини, застосування сумарного обліку робочого часу погоджується з профспілковими комітетами, встановлюється у правилах внутрішнього трудового розпорядку або колективному договорі.

5.6. Скорочений робочий час (день, тиждень, місяць), а також відпустки з ініціативи роботодавця можуть запроваджуватися, як виняток, лише за згодою Сторін на період тимчасових економічних труднощів з обов'язковим збереженням частини заробітної плати та зарахуванням цих періодів до стажу, який дає право на повну щорічну основну оплачувану відпустку, у порядку і на умовах, встановлених у колективному договорі.

5.7. У разі захворювання працівника у періоди, коли він не працює у зв'язку із застосуванням режиму скороченого робочого часу, в т.ч. відпустки з ініціативи роботодавця, за ним не зберігається або частково зберігається заробітна плата, йому надається матеріальна допомога на лікування у розмірах, встановлених у колективному договорі.

5.8. Тривалість основної щорічної оплачуваної відпустки на підприємствах АПК, незалежно від форми власності і господарювання, встановлюється згідно з чинним законодавством і не може бути меншою ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Стаж роботи, який дає право на основну щорічну оплачувану відпустку, обчислюється на підставі ст.9 Закону України "Про відпустки".

5.9. Додаткові відпустки працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календарних днів надаються згідно із Списком професій і посад, визначених у додатку 5 до цієї Угоди.

Додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надаються відповідно до Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 N 1290.

5.10. Конкретна тривалість додаткових відпусток встановлюється в колективному договорі.

5.11. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом до 1 березня кожного року і доводиться до відома усіх працівників.

При складанні графіка повинні враховуватися як інтереси виробництва, так і працівників.

5.12. У колективному договорі за рахунок власних коштів підприємств можуть встановлюватися основна та додаткові соціальні оплачувані відпустки більшої тривалості, порівняно з чинним законодавством.

5.13. Не допускається відмова у наданні щорічної відпустки та заміні частини її за добровільною згодою працівника грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткової відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарні дні.

5.14. Мінагропром і ЦК профспілок працівників АПК України вивчать практику обліку робочого часу на сільськогосподарських підприємствах у вихододнях, її відповідність встановленій чинним законодавством нормі робочого часу та підготують відповідні пропозиції.

З метою прийняття необхідних заходів щодо запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям і пожежам Мінагропром України зобов'язується:

6.1. Забезпечити виконання Галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996-2000 роки і, в першу чергу, у реалізації Комплексної міжгалузевої програми створення безпечних та комфортних умов праці механізаторів, у тому числі сучасної конструкції уніфікованих кабін механізаторів.

6.2. Організувати на спільних засіданнях органів господарського управління та профспілкових організацій розгляд стану охорони праці, заслуховувати звіти посадових осіб господарств, в яких збільшилась кількість нещасних випадків, посилити відповідальність керівників за низький рівень організації контролю технологічної та трудової дисципліни виконання робіт, допуск до роботи працівників у стані алкогольного сп'яніння.

6.3. Внести зміни в Типову форму контрактів з керівником підприємства згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1997 року N 924 про вжиття заходів по створенню умов праці відповідно до діючих нормативних актів, а також, забезпечення дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

6.4. Забезпечити систематичний аналіз стану охорони праці на підприємствах АПК та їх регулярну інформацію про обставини, причини, заходи щодо запобігання найбільш характерним аваріям і нещасним випадкам на виробництві.

6.5. Надавати допомогу підприємствам, установам і організаціям у впровадженні та реалізації ефективної системи управління охороною праці.

6.6. Вживати заходів щодо укомплектування та покращання роботи служби охорони праці в обласних і районних управліннях агропромислового комплексу, господарствах, підприємствах, установах і в організаціях; забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації у вищих учбових закладах керівників служб з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху. Організувати навчання та перевірку знань з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху для працівників та керівників сільгосппідприємств.

6.7. Домагатися ефективної роботи регіональних учбово-методичних кабінетів з питань охорони праці.

6.8. Організувати проведення оглядів-конкурсів стану охорони праці в галузі та регіонах.

6.9. Сприяти проведенню паспортизації санітарно-технічного стану підприємств та господарств, атестації робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці та виконанню заходів по вивільненню працюючих, у першу чергу жінок, з небезпечних та шкідливих виробництв.

6.10. Прискорити розробку, перегляд та перевидання чинних правил, положень, інструкцій та інших нормативних актів про охорону праці, поступово забезпечувати перехід від галузевих правил безпеки до правил управління технологічними процесами і видами робіт.

6.11. Здійснювати перевірки виконання ст.11 Закону України "Про охорону праці" щодо відшкодування шкоди працівникам, які постраждали на виробництві, або їх сім'ям, особливо при реорганізації чи ліквідації підприємства або господарства.

6.12. Реалізувати заходи, спрямовані на виявлення та задоволення потреб підприємств і господарств у засобах індивідуального та колективного захисту працюючих, у першу чергу, спецодягом, який виробляється на підсобних підприємствах Мінагропрому.

Мінагропром України:

7.1. Забезпечує фінансування:

- витрат на виплату стипендій студентам з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, та з малозабезпечених сімей (за умови отримання сім'єю відповідної державної допомоги), а також студентам, які навчаються на "відмінно".

7.2. Сприяє вищим навчальним закладам у поліпшенні громадського харчування студентів та здешевленні його вартості.

7.3. Організовує, в разі необхідності, залучення студентів до участі в сільськогосподарських роботах на договірних засадах з укладенням відповідних договорів, обов'язковим забезпеченням у господарствах і на підприємствах необхідних житлово-побутових умов, налагодженого громадського харчування, медичного та культурного обслуговування.

ЦК профспілок працівників АПК України:

7.4. Сприяє функціонуванню у вищих навчальних закладах аграрного профілю санаторіїв-профілакторіїв, організації дієтичного та цільового харчування студентів, виділяючи для цього відповідні кошти в межах наявних фінансових можливостей.

7.5. Сприяє оздоровленню студентів у санаторіях, будинках відпочинку, на туристських базах та в інших оздоровчих закладах із відшкодуванням частини витрат на зазначені цілі за рахунок коштів профспілки.

Сторони домовилися:

8.1. Мінагропром підготує і в установленому порядку подасть узгоджені з ЦК профспілок пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного законодавства з питань захисту прав власників земельних і майнових паїв в умовах реформування, функціонування та на випадок банкрутства приватних, кооперативних, фермерських та інших форм сільськогосподарських підприємств.

Вживе заходи щодо посилення відповідальності керівників органів управління АПК і сільськогосподарських підприємств за порушення чинного законодавства в ході реформування сільськогосподарських підприємств.

8.2. Мінагропром і ЦК профспілок проаналізують стан та соціальні наслідки реформування сільськогосподарських підприємств в окремих областях, підготують і розглянуть ці питання на спільному засіданні колегії Міністерства і президії ЦК профспілок.

Спільно з регіональними органами управління АПК і профспілок працівників АПК посилять контроль за дотриманням чинного законодавства щодо майнових і трудових прав працівників у процесі реформування та функціонування сільськогосподарських підприємств.

8.3. Вивчать стан передачі об'єктів соціально-побутового призначення, які належать підприємствам АПК, у комунальну власність і підготують відповідні пропозиції або рекомендації.

8.4. Керівники підприємств АПК вирішуватимуть питання щодо регулювання соціально-економічних і трудових відносин у період зміни форми власності на умовах колективних договорів або шляхом переговорів Сторін і внесенням відповідних змін і доповнень до них.

8.5. Всі питання щодо зміни форми власності, продажу, передачі або перепрофілювання, здачі в оренду об'єктів соцкультпобутового призначення, дитячих оздоровчих закладів, які належать підприємствам і організаціям, повинні в обов'язковому порядку вирішуватися на підставі рішення загальних зборів (конференцій) трудового колективу.

Сторони домовилися:

9.1. Забезпечувати представництво відповідно до своїх повноважень та відстоювати інтереси підприємств і працівників системи агропромислового комплексу у законодавчих і виконавчих органах влади.

9.2. Узгоджувати проекти, пропозиції, що подаються до органів державної законодавчої і виконавчої влади, щодо прийняття або внесення змін і доповнень до чинних законодавчих і нормативних актів з питань, що є предметом цієї Угоди.

9.3. Надавати можливість представникам Сторін брати участь у роботі колегіальних органів, нарад, зустрічей тощо.

Інформувати іншу Сторону про необхідність прийняття рішень з питань, що зачіпають соціально-економічні інтереси працівників галузі і є предметом цієї Угоди, та здійснювати попередні узгодження таких рішень шляхом офіційних переговорів і консультацій.

9.4. Вивчати, аналізувати та обговорювати на спільних засіданнях колегіальних органів, робочих груп, комісій проблеми регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин, приймати спільні рішення та вживати заходи щодо їх реалізації.

9.5. Розробити рекомендації з питань договірного регулювання оплати праці на сільськогосподарських підприємствах.

9.6. Мінагропром, об'єднання підприємств і підприємців зобов'язуються регулярно забезпечувати ЦК профспілок на безоплатній основі статистичною, аналітичною та іншою інформацією з питань, що є предметом цієї Угоди, зокрема, з результатів виробничої діяльності і соціального розвитку галузі, оплати праці, трудових ресурсів і зайнятості, охорони праці та інших.

Мінагропром, об'єднання підприємств і підприємців, їх регіональні органи та підприємства, що перебувають у сфері їх впливу, через регіональні угоди і колективні договори гарантують:

10.1. Надавати профспілковим органам на безоплатній основі необхідні приміщення з обладнанням та засобами зв'язку.

10.2. Проводити безготівкову сплату членських профспілкових внесків за заявами членів профспілки і перераховувати їх профспілковим комітетам на протязі 3-х днів після нарахування заробітної плати.

10.3. Відраховувати профкомам кошти від прибутку, який залишається в розпорядженні трудових колективів, на культурно-масову, спортивно-оздоровчу роботу в розмірі, визначеному чинним законодавством, але не менше 0,3 відсотка фонду оплати праці.

10.4. Поширювати на обраних і штатних профспілкових працівників умови виплати премій, винагород, гарантій, компенсацій та інших пільг, передбачених для відповідних категорій спеціалістів підприємств і організацій.

10.5. Надавати членам профспілкових комітетів та профактиву час із збереженням середнього заробітку для виконання громадських обов'язків, профспілкового навчання.

10.6. Забезпечити виборним профспілковим працівникам після закінчення строку їх повноважень працевлаштування на виконуваній ними до виборів роботі або рівноцінній роботі за їх згоди.

10.7. Залучати представника профкому до складу ради підприємства, спостережної ради правління акціонерного товариства, правління колективного сільськогосподарського підприємства, комісії по приватизації та інших органів.

10.8. Рішення, які обмежують права та повноваження профспілок, передбачені їх статутом та цією Угодою, вважати недійсними.

11.1. Контроль за виконанням Угоди здійснюється Сторонами.

11.2. Сторони в місячний термін після підписання Угоди затверджують заходи щодо забезпечення її реалізації та визначають осіб, відповідальних за виконання норм і положень Угоди.

11.3. Хід виконання Угоди кожна Сторона аналізує щоквартально і надає інформацію іншій Стороні.

У разі невиконання окремих положень Сторони здійснюють додаткові заходи по забезпеченню їх реалізації.

11.4. Стан виконання Угоди двічі на рік розглядається на спільному засіданні Сторін, про що складається протокол і підписується Сторонами.

Сторона, яка не забезпечила виконання норм і положень Угоди, зобов'язана в місячний термін вжити заходи щодо їх виконання.

11.5. Територіальні органи управління АПК спільно з відповідними профспілковими органами щоквартально надають інформацію Сторонам, що уклали Угоду, про забезпечення її виконання на підприємствах, в установах, організаціях системи Мінагропрому (за окремою схемою).

11.6. За порушення чи невиконання положень Угоди, ухилення від участі в переговорах, за ненадання своєчасної інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю, представники Сторін несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

1. Державний департамент ветмедицини.

2. Відкрите акціонерне товариство "Плодоовочпром".

3. Українська асоціація підприємств і організацій по виробництву, заготівлях і збуту насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів і картоплі "Укрсортнасіннєовоч".

4. Українська корпорація по виробництву м'яса на промисловій основі "Тваринпром".

5. Виробничо-наукове об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром".

6. Об'єднання "Укрдержплемзаводи".

7. Відкрите акціонерне товариство "Украгропромреммаш".

8. Державний концерн по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс".

9. Українське об'єднання державних учбових закладів та їх навчально-дослідних підрозділів "Укрсільгоспосвіта".

1. Денні тарифні ставки визначені з розрахунку семигодинного робочого дня і місячної норми 169,67 робочих годин у 1999 році при 40-годинному робочому тижні та з урахуванням коефіцієнтів співвідношень тарифних ставок робітників I розряду і мінімального розміру тарифної ставки робітника, який виконує просту некваліфіковану роботу.

2. Приклад розрахунку денної тарифної ставки робітника I розряду на ручних роботах у рослинництві: 75: 169,67 х 7 х 1,02 = 3,16.

Тарифні ставки робітників інших розрядів визначаються з урахуванням міжрозрядних тарифних коефіцієнтів.

1. Місячний тарифний оклад прибиральниці складає 75 гривень.

2. Годинні тарифні ставки робітників розраховані, виходячи з норми тривалості робочого часу 169,67 години в місяць, з урахуванням коефіцієнтів співвідношень тарифних ставок робітників першого розряду і мінімального розміру тарифної ставки робітника, який виконує просту некваліфіковану роботу:

- для робітників основного виробництва - 1,02;

- для робітників, зайнятих на ремонтних роботах, - 1,08;

- для робітників, зайнятих на верстатних роботах по обробці металу та інших матеріалів різанням на металообробних верстатах, - 1,21.

3. Приклад розрахунку годинних тарифних ставок робітників I розряду:

а) основного виробництва: 75 х 1,02: 169,67;

б) зайнятих на ремонтних роботах: 75 х 1,08: 169,67;

в) зайнятих на верстатних роботах по обробці металу та інших матеріалів різанням на металообробних верстатах: 75х1,21:169,67.