1. Введення у вільний обіг у Співтоваристві продуктів із третіх країн, зазначених у пункті (f) статті 1 Регламенту (ЄС) № 1234/2007, можливе за умови надання доказів виконання вимог, визначених у статті 158(1) того самого регламенту.

2. Доказ, згаданий у статті 1(1) цього Регламенту, надають шляхом пред’явлення підтвердження, передбаченого у статті 158(2) Регламенту (ЄС) № 1234/2007, яке далі іменоване "підтвердження еквівалентності".

Для цілей цього Регламенту "відправлення" означає кількість продукту з тими самими характеристиками, відправлену тим самим відправником у той самий час тому самому одержувачу.

Підтвердження, які супроводжують хміль і хмелепродукти, що ввозять із третіх країн, та які видані агентством, що уповноважене третьою країною походження та зазначене в додатку I, визнають підтвердженнями еквівалентності.

Додаток I переглядають на основі інформації, повідомленої відповідними третіми країнами.

1. Підтвердження еквівалентності видають для кожного відправлення, і воно складається з оригіналу і двох копій, які складають за формою, що відповідає зразку, визначеному в додатку II, та відповідно до правил, визначених у додатку IV.

2. Підтвердження еквівалентності є дійсним, лише якщо його належним чином заповнено й засвідчено одним із агентств, зазначених у додатку I.

3. Підтвердження еквівалентності вважають належним чином засвідченим, якщо в ньому вказано місце й дату видачі та якщо воно містить підпис та відбиток печатки агентства, що його видало.

1. На кожній одиниці паковання, на яку поширюється підтвердження еквівалентності, повинні міститися зазначені нижче дані однією з офіційних мов Співтовариства:

(a) опис продукту;

(b) сорт або сорти;

(c) країна походження;

(d) знаки й номери, вказані в секції 9 підтвердження еквівалентності або витягу.

2. Дані, передбачені в параграфі 1, повинні бути нанесені розбірливими незмивними символами однакового розміру на зовнішній поверхні паковання.

1. Якщо до введення у вільний обіг відправлення, на яке поширюється підтвердження еквівалентності, розділяють і відправляють повторно, підтвердження-витяг складають стосовно кожного нового відправлення, утвореного в результаті такого розділення.

Підтвердження замінюють необхідною кількістю підтверджень-витягів.

Кожен витяг складає відповідна сторона в одному оригінальному примірнику і двох копіях за формою, що відповідає зразку, наданому в додатку III, та відповідно до правил, визначених у додатку IV.

2. Митні органи візують відповідно оригінал і дві копії підтвердження еквівалентності та підписують оригінал і дві копії кожного витягу.

Вони залишають у себе оригінал підтвердження еквівалентності, надсилають дві копії компетентному органу, зазначеному у статті 21 Регламенту (ЄС) № 1850/2006, та повертають оригінал і дві копії кожного витягу відповідній особі.

Після завершення митних процедур, які вимагаються для випуску у вільний обіг у Співтоваристві продукту, якого стосується підтвердження еквівалентності або витяг, оригінал і дві копії подають митним органам, які їх підписують і залишають у себе оригінал. Одну копію митні органи передають компетентному органу, зазначеному у статті 21 Регламенту (ЄС) № 1850/2006, держави-члена, в якій продукт вводять у вільний обіг. Другу копію повертають імпортеру, який повинен зберігати її протягом принаймні трьох років.

Якщо відправлення перепродають або розділяють після того, як його було випущено у вільний обіг, продукт повинен супроводжуватися рахунком-фактурою або іншим комерційним документом, складеним постачальником, із зазначенням референтного номера підтвердження еквівалентності або витягу разом із назвою органу, який їх видав.

У рахунку-фактурі або комерційному документі повинна бути також вказана зазначена нижче інформація з підтвердження еквівалентності або, у відповідних випадках, витягу:

(a) стосовно шишок хмелю:

(i) опис продукту;

(ii) маса брутто;

(iii) місце виробництва;

(iv) рік збору врожаю;

(v) сорт;

(vi) країна походження;

(vii) знаки та ідентифікаційні номери, вказані в секції 9 підтвердження;

(b) стосовно продуктів, вироблених із хмелю, на додаток до даних, перерахованих у пункті (a): місце та дата перероблення.

1. Держави-члени повинні регулярно проводити перевірки на вибірковій основі для верифікації відповідності хмелю, який ввозять відповідно до статті 158 Регламенту (ЄС) № 1234/2007, мінімальним вимогам щодо реалізації, визначеним у додатку I до Регламенту (ЄС) № 1850/2006.

2. Держави-члени повинні щороку, до 30 червня, звітувати Комісії про частоту, тип і результат таких перевірок, проведених протягом року, що передує вказаній даті. Такі перевірки повинні охоплювати принаймні 5 % від кількості відправлень хмелю, які очікувано буде ввезено з третьої країни у відповідну державу-член протягом року.

3. Якщо компетентні органи держави-члена виявлять, що вивчені зразки не відповідають мінімальним вимогам щодо реалізації, згаданим у параграфі 1, відповідні відправлення не можуть бути реалізовані у Співтоваристві.

4. Якщо держава-член дізнається про те, що характеристики продукту не відповідають даним із переліку в підтвердженні еквівалентності, що супроводжує продукт, вона повинна повідомити про це Комісію.

Згідно з процедурою, передбаченою у статті 195(2) Регламенту (ЄС) № 1234/2007, може бути ухвалене рішення про вилучення агентства, що видало підтвердження відповідності для таких продуктів, з переліку в додатку I.

5. Повідомлення, згадані в параграфах 2 та 4, повинні надаватися відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) № 792/2009(- 1).

Як відступ від цього Регламенту ані пред’явлення підтвердження, згадане у статті 1(2), ані відповідність положенням статті 5 не вимагаються для випуску у вільний обіг зазначених нижче хмелю і хмелепродуктів, якщо маса окремого пакунку не перевищує 1 кг у випадку шишок хмелю та порошку хмелю і 300 г у випадку екстрактів хмелю:

(a) малі пакунки для продажу приватним особам для власного використання;

(b) для науково-технічних експериментів;

(c) для ярмарків, на які поширюються спеціальні митні умови для ярмарків.

Опис, маса і дата закінчення строку придатності продукту повинні бути зазначені на пакованні.

Регламенти (ЄЕС) № 3076/78 та (ЄЕС) № 3077/78 скасовано.

Покликання на скасовані регламенти необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент та читати відповідно до кореляційної таблиці в додатку VI.

Цей Регламент набуває чинності на 20-й день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.