- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рішення
02012D0688 - UA - 19.05.2020 - 001.001
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex
(До
Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОМІСІЇ
від 5 листопада 2012 року
про гармонізацію смуг радіочастот 1920-1980 МГц та 2110-2170 МГц для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг на території Союзу
(оприлюднено під номером С(2012) 7697)
(Текст стосується ЄЕП)
(2012/688/ЄС)
(OB L 307, 07.11.2012, с. 84)
Зі змінами, внесеними: |
Офіційний вісник |
№ |
сторінка |
дата |
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОМІСІЇ (ЄС) 2020/667 Текст стосується ЄЕП від 6 травня 2020 року |
L 156 |
6 |
19.05.2020 |
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОМІСІЇ
від 5 листопада 2012 року про гармонізацію смуг радіочастот 1920-1980 МГц та 2110-2170 МГц для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг на території Союзу (оприлюднено під номером С(2012) 7697)
(Текст стосується ЄЕП)
(2012/688/ЄС)
Стаття 1.
Це Рішення спрямоване на гармонізацію умов доступності та ефективного використання смуг радіочастот 1920-1980 МГц та 2110-2170 МГц (далі - парні смуги радіочастот у наземному діапазоні 2 ГГц) для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг на території Союзу.
Стаття 2.
1. Держави-члени повинні визначити та забезпечити доступність на невиключній основі парних смуг радіочастот у наземному діапазон 2 ГГц для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг, згідно з параметрами, визначеними в додатку до цього Рішення.
2. До 1 січня 2026 року держави-члени не зобов’язані застосовувати параметри, встановлені в секції В додатка, що стосуються прав на користування, до наземних електронних комунікаційних мереж у парних смугах радіочастот у наземному діапазоні 2 ГГц, які існували станом на дату набуття чинності цим Рішенням, тією мірою, якою здійснення таких прав не перешкоджає використанню такого діапазону згідно з додатком з урахуванням ринкового попиту.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб системи, зазначені в параграфі 1, забезпечували належний захист систем у суміжних смугах радіочастот.
4. Держави-члени повинні сприяти угодам про транскордонну координацію, щоб уможливити експлуатацію систем, зазначених у параграфі 1, беручи до уваги наявні регуляторні процедури та права.
Стаття 3.
Держави-члени повинні контролювати використання парних смуг радіочастот у наземному діапазоні 2 ГГц і повідомляти свої висновки Комісії, щоб забезпечити регулярний і своєчасний перегляд цього Рішення.
Держави-члени повинні звітувати перед Комісією про імплементацію цього Рішення до 30 квітня 2021 року.
Стаття 4.
Це Рішення адресовано державам-членам.
ДОДАТОК
ПАРАМЕТРИ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТІ 2(1)
A. ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ
Активні антенні системи (ААС) - це базова станція і антенна система, у якій амплітуда та/або фаза між антенними елементами постійно регулюється, внаслідок чого діаграма направленості антени змінюється у відповідь на короткострокові зміни радіосередовища. Це не включає довгострокове формування променю, як-от фіксований електричний кут нахилу. У базових станціях на основі ААС антенна система інтегрована як частина системи або продукт базової станції.
Неактивні антенні системи (нААС) - це базова станція і антенна система, що має один або кілька антенних роз'ємів, які приєднані до одного або кількох окремо спроектованих пасивних антенних елементів для випромінювання радіохвиль. Амплітуда і фаза сигналів, які надходять до антенних елементів, постійно не регулюються у відповідь на короткострокові зміни радіосередовища.
Еквівалентна ізотропно-випромінювана потужність (ЕІВП) - це добуток потужності, що подається на антену, і коефіцієнта підсилення ізотропної антени в певному напрямку (абсолютного або ізотропного коефіцієнта підсилення).
Загальна потужність випромінювання (TRP) - це міра того, скільки потужності випромінює складена антена. Вона дорівнює загальній потужності, що підводиться до системи антенних решіток, зменшеній на будь-які втрати в системі антенних решіток. TRP означає інтеграл потужності, що передається в різних напрямках по всій сфері випромінювання, як видно з формули:
де P (тета,фі ) - потужність, яка випромінюється системою решіток антени в напрямку (тета,фі ), що дається формулою:
P(тета,фі ) = PTx g(тета,фі )
де PTx означає підведену потужність (вимірюється у ватах), що подається на систему антенних решіток, а g(тета,фі ) означає коефіцієнт направленого підсилення системи антенних решіток у напрямку (тета,фі ).
B. ЗАГАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ
У парних смугах радіочастот у наземному діапазоні 2 ГГц частоти повинні бути організовані таким чином:
(1) Дуплексний режим роботи - дуплекс із частотним розділенням (FDD). Дуплексне рознесення повинне становити 190 МГц, при цьому канал передачі термінальної (кінцевої) станції (висхідний канал FDD) розташовується в нижній частині смуги від 1920 МГц до 1980 МГц (далі - нижня смуга), а канал передачі базової станції (низхідний канал FDD) розташовується у верхній частині смуги від 2110 МГц до 2170 МГц (далі - верхня смуга).
(2) Розмір присвоєного блока повинен бути кратним 5 МГц (- 1). Нижня частотна межа присвоєного блока в нижній смузі 1920-1980 МГц повинна бути вирівняна за її нижньою межею 1920 МГц або рознесена від неї на інтервал, кратний 5 МГц. Нижня частотна межа присвоєного блока у верхній смузі 2110-2170 МГц повинна бути вирівняна за її нижньою межею 2110 МГц або рознесена від неї на інтервал, кратний 5 МГц. Розмір присвоєного блока також може перебувати в діапазоні 4,8-5 МГц, поки він залишається в межах блока 5 МГц, як визначено вище.
(3) Нижня смуга 1920-1980 МГц або її частини можуть використовуватися тільки для передачі по висхідному каналу зв’язку (- 2) без парного радіочастотного спектра у верхній смузі 2110-2170 МГц.
(4) Верхня смуга 2110-2170 МГц або її частини можуть використовуватися тільки для передачі по низхідному каналу зв’язку (- 3) без парного радіочастотного спектра в нижній смузі 1920-1980 МГц.
(5) Передача з базової станції та термінальної (кінцевої) станції повинна відповідати технічним умовам, визначеним у частині С і частині D, відповідно.
C. ТЕХНІЧНІ УМОВИ ДЛЯ БАЗОВИХ СТАНЦІЙ - ГРАНИЧНА МАСКА БЛОКА
Наведені нижче технічні параметри для базових станцій, що називаються "гранична маска блока" (ВЕМ), є важливим компонентом умов, необхідних для забезпечення сумісності між сусідніми мережами за відсутності двосторонніх або багатосторонніх угод між операторами таких сусідніх мереж. Крім того, якщо це погоджено між усіма операторами, що зазнають впливу, можуть використовуватися менш жорсткі технічні параметри за умови, що такі оператори продовжують дотримуватися технічних умов, застосовних для захисту інших служб, застосувань або мереж, а також виконувати обов’язки, що випливають із транскордонної координації.
ВЕМ складається з кількох елементів, наведених у таблиці 1. Внутрішньоблокове граничне значення потужності застосовується до блока, присвоєного оператору. Базове граничне значення потужності, призначене для захисту радіочастотного спектра інших операторів, а також граничні значення потужності в перехідних зонах, що забезпечують перехід від внутрішньоблокового до базового граничного значення потужності за допомогою фільтрації, є позаблоковими елементами.
Граничні значення потужності наводять окремо для нААС і ААС. Для нААС граничні значення потужності застосовуються до середньої ЕІВП. Для ААС граничні значення потужності застосовуються до середньої TRP (- 4). Середня ЕІВП або середня TRP вимірюються шляхом усереднення за часовим інтервалом і шириною смуги вимірювання частоти. У часовому вимірі показник середньої ЕІВП або середньої TRP розраховується за активними частинами пакетів сигналів і відповідає єдиній уставці регулювання потужності. У частотному вимірі середня ЕІВП або середня TRP визначається за шириною смуги вимірювання частоти, як вказано в таблицях 2, 3 та 4 нижче (- 5). У загальному, якщо не вказане інше, граничні значення потужності ВЕМ відповідають сумарній потужності випромінювання відповідного пристрою з усіма передавальними антенами, за винятком випадків наявності вимог щодо базового рівня та перехідних зон для базових станцій нААС, які визначаються для кожної антени.
................Перейти до повного тексту