Як відступ від статті 6(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, судна, які вивантажують види продуктів рибальства, вказані в додатку І до цього Регламенту, повинні надавати попереднє повідомлення за 4 години.

1. Форма попереднього повідомлення, зазначена в статті 6(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, наведена у додатку IIA до цього Регламенту.

2. Якщо всі вилови супроводжуються підтвердженим сертифікатом походження риби, тоді може буде використана спрощена форма попереднього повідомлення, наведена в додатку IIB.

1. Форма декларації про попереднє вивантаження, зазначена у статті 8(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, повинна бути такою, як наведено в додатку IIIА до цього Регламенту.

2. Форма декларації про попереднє перевантаження, зазначена у статті 8(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, повинна бути такою, як наведено в додатку IIIB до цього Регламенту.

3. Риболовне судно третьої країни може подати декларацію про попереднє вивантаження або про попереднє перевантаження в електронному форматі, якщо держава-член, чиї призначені порти для вивантаження або об’єкти для перевантаження воно має намір використовувати, та держава прапора погодились на електронний обмін даними.

4. Якщо інше не передбачено у договорі, зазначеному в параграфі 3, риболовне судно третьої країни повинно подати декларацію про попереднє вивантаження або про попереднє перевантаження:

(a) офіційною мовою держави-члена місця вивантаження або перевантаження; або

(b) англійською мовою, якщо це приймається державою-членом місця вивантаження або перевантаження.

5. Декларацію про попереднє вивантаження або попереднє перевантаження подають щонайменше за 4 години до передбачуваного часу вивантаження або перевантаження.

Контрольні показники для інспектування в портах, зазначені у статті 9(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, складаються з таких критеріїв:

(a) відповідні види риби підпадають під дію заходів з управління або відновлення рибних запасів;

(b) риболовне судно підозрюється у невиконанні застосовних положень про VMS, відповідно до глави IV Регламенту Комісії (ЄС) № 2244/2003 від 18 грудня 2003 року про детальні положення щодо супутникових систем моніторингу риболовних суден (-1);

(c) риболовне судно не проходило контрольні перевірки з боку держави-члена порту протягом останніх 3-ох місяців;

(d) риболовне судно не проходило контрольні перевірки з боку держави-члена порту протягом останніх 6-ти місяців;

(e) риболовне судно не входить до списку установ, з яких дозволений імпорт визначених продуктів тваринного походження, як викладено у статті 12 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 (-2);

(f) ввезення, вивезення або торгівля продуктами рибальства, отриманими з видів високої комерційної цінності;

(g) впровадження нових видів продуктів рибальства або відкриття нових структур торгівлі;

(h) невідповідності між структурами торгівлі та відомою риболовною діяльністю держави прапора, зокрема щодо видів, обсягів або характеристик її рибопромислового флоту;

(i) невідповідності між структурами торгівлі та відомою діяльністю третьої країни, пов'язаною з рибальством, зокрема стосовно характеристик її переробної галузі або її торгівлі продуктами рибальства;

(j) структура торгівлі не виправдана з точки зору економічних критеріїв;

(k) залучення новоствореного суб'єкта господарювання;

(l) істотне та раптове збільшення обсягів торгівлі певним видом риби;

(m) подання копій сертифікатів походження риби, які супроводжують заяви про переробку, згідно з додатком IV Регламенту (ЄС) № 1005/2008, наприклад, якщо вилов був розподілений під час виробництва;

(n) попереднє повідомлення, яке вимагається відповідно до статі 6 Регламенту (ЄС) № 1005/2008, не було передано вчасно або інформація в ньому неповна;

(o) невідповідності між даними про вилов, заявленими суб'єктом господарювання, та іншою інформацією, доступною компетентному органу;

(p) судно або власник судна, що підозрюються в участі на даний час або в минулому в ННН-рибальстві;

(q) судно нещодавно змінило назву, прапор або реєстраційний номер;

(r) держава прапора не надала повідомлення відповідно до статі 20 Регламенту (ЄС) № 1005/2008 або існує інформація про можливі порушення при перевірці справжності сертифікатів походження риби відповідною державою прапора (наприклад, втрата, викрадення чи підробка штампів або печатки підтвердження справжності від компетентного органу);

(s) імовірні недоліки в системі контролю держави прапора;

(t) відповідні суб'єкти господарювання, які вже були залучені до участі в незаконній діяльності, що становить потенційний ризик стосовно ННН-рибальства;

(u) риболовному судну був заборонений в’їзд або використання порту відповідно до Угоди про заходи держав порту для запобігання, стримування та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства, укладеної в рамках Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Стосовно пунктів (с) і (d) першого параграфа, держави-члени повинні негайно звітувати Комісії про назву та прапор перевіреного судна третьої країни та про дату інспектування. Комісія надає цю інформацію іншим державам-членам.

_______________

(-1) OВ L 333, 20.12.2003, с. 17.

(-2) OВ L 226, 25.06.2004, с. 83.

1. Держави-члени повинні звітувати про застосування контрольних показників, зазначених у статті 4, у своєму звіті, який передається Комісії кожні два роки, згідно зі статтею 55(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008.

2. На підставі таких звітів та власних спостережень Комісія проводить оцінювання та можливе коригування контрольних показників.

1. Цю статтю застосовують до риболовних суден третіх країн:

(a) із габаритною довжиною менше 12 метрів без буксируваних рибальських снастей та знаряддя; або

(b) із габаритною довжиною менше 8 метрів з буксируваними рибальськими снастями та знаряддям; або

(c) без суднової надбудови; або

(d) місткістю менше 20-ти виміряних брутто-реєстрових тон.

2. Вилови з риболовних суден третіх країн, зазначених у параграфі 1, які вивантажуються тільки у державі прапора таких суден та які разом утворюють одне відправлення, можуть супроводжуватися спрощеним сертифікатом походження риби замість сертифікату походження риби, зазначеного у статті 12 Регламенту (ЄС) № 1005/2008. Спрощений сертифікат походження риби повинен містити всю інформацію, зазначену у зразку, представленому в додатку IV до цього Регламенту, справжність якого повинна бути підтверджена органом публічної влади держави прапора, що має необхідні повноваження для підтвердження точності інформації.

2. Підтвердження справжності спрощеного сертифікату походження риби експортер відправлення запитує після подання органу публічної влади всієї інформації, зазначеної у зразку, представленому в додатку IV.

1. Системи документації походження риби, прийняті регіональними організаціями з управління рибальством, перелічені у частині І додатка V до цього Регламенту, повинні бути визнані для цілей статті 13(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008 такими, що відповідають вимогам такого Регламенту без додаткових умов.

2. Системи документації походження риби, прийняті регіональними організаціями з управління рибальством, перелічені у частині II додатка V до цього Регламенту, повинні бути визнані для цілей статті 13(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008 такими, що відповідають вимогам такого Регламенту з урахуванням додаткових умов.

Як відступ від статті 16(1) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, сертифікати походження риби для імпорту відправлень продуктів рибальства засобами транспортування, зазначеними в додатку VI до цього Регламенту, повинні подаватися в коротші терміни, встановлені в такому додатку.

Суб єкти господарювання можуть, після подання заявки, отримати сертифікат схваленого суб'єкта господарювання (далі - "сертифікат ССГ") для цілей статті 16 Регламенту (ЄС) № 1005/2008 лише у випадку, якщо вони:

(a) володіють сертифікатом уповноваженого суб'єкта господарювання (далі - "сертифікат УСГ") відповідно до Регламенту Комісії (ЄЕС) № 2454/93 (-3) (далі - "Імплементаційні правила Митного кодексу Співтовариства"); і

(b) задовольняють критерії, встановлені у статті 16(3)(a)-(g) Регламенту (ЄС) № 1005/2008 та детально викладені у статтях 10-13 цього Регламенту.

_______________

(-3) OВ L 253, 11.10.1993, с. 1.

1. Достатня кількість та обсяг операцій з імпорту, зазначених у статті 16(3)(b) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, мають бути досягнуті в державі-члені створення.

2. Кожна держава-член повинна визначити мінімальний поріг кількості та обсягу операцій з імпорту та повідомити їх Комісії.

1. Довідку про виконання вимог щодо збереження та управління рибними ресурсами, зазначену у статті 16(3)(с) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, вважають належною, якщо протягом останніх трьох років, що передують поданню заяви, заявник:

(a) не вчинив серйозного порушення правил спільної політики щодо рибальства;

(b) не вчинив повторних порушень правил спільної політики щодо рибальства;

(c) прямо чи опосередковано не брав участі в ННН-рибальстві та не підтримував діяльність суден чи суб'єктів господарювання, які залучені до ННН-рибальства, або щодо яких на даний час ведеться розслідування з цього питання;

(d) прямо чи опосередковано не брав участі в діяльності та не підтримував діяльність суден, включених до затвердженого РОУР списку суден, що займаються ННН-рибальством;

2. Незважаючи на параграф 1, довідку про виконання вимог щодо збереження та управління рибними ресурсами можна вважати належною, якщо компетентний орган держави-члена вважає вчинене заявником порушення:

(a) незначним; і

(b) кількісно неістотним по відношенню до кількості чи розміру пов’язаних з імпортом операцій, проведених заявником.

Систему управління сертифікатами походження риби та, якщо це доречно, документами про переробку, як зазначено у статті 16(3)(d) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, вважають задовільною, якщо вона забезпечує:

(a) опрацювання сертифікатів походження риби, пов’язаних з торгівлею продуктами рибальства;

(b) архівацію документів та інформації заявника; та

(c) захист інформації від втрати.

Виробничі потужності заявника, як зазначено у статті 16(3)(е) Регламенту (ЄС) № 1005/2008, вважають відповідними, якщо вони:

(a) запобігають неавторизованому доступу до складських приміщень, майданчиків для комплектування вантажів перед відправкою, завантажувально-розвантажувальних доків та вантажних ділянок;

(b) забезпечують переробку продуктів рибальства, включаючи захист від фальсифікації вантажних одиниць;

(c) забезпечують опрацювання ліцензій на імпорт та/або експорт, що пов’язані із заборонами та обмеженнями, та для визрізнення продуктів рибальства, які регулюються сертифікатом походження риби, від продуктів рибальства, які не регулюються сертифікатом походження риби.

1. Заяву на видачу сертифіката ССГ подають до компетентного органу держави-члена, на території якої створений імпортер, відповідно до зразка, викладеного в додатку VII.

2. Заява має включати записи та документацію, що дозволяє компетентному органу держави-члена перевірити та простежити дотримання критеріїв, встановлених у статтях 9-13 цього Регламенту, включно із копією сертифіката УСГ, виданого відповідно до Імплементаційних правил Митного кодексу Співтовариства. Заявники подають необхідні дані компетентному органу держави-члена.

3. Якщо частина відповідних записів та документації зберігається в іншій державі-члені, застосовують консультаційну процедуру, зазначену у статті 17.

4. Якщо компетентний орган держави-члена встановлює, що заява не містить всієї необхідної інформації, він протягом 30 календарних днів з моменту отримання заяви повинен направити заявнику запит про надання відповідної інформації.

5. Якщо орган отримав всю необхідну інформацію, він повинен поінформувати заявника про те, що заява вважається повністю оформленою, вказавши дату, з якої починається відлік строку, встановленого у статті 18(2) цього Регламенту.

6. Суб'єкт господарювання, якому було присвоєно статус схваленого суб'єкта господарювання в одній державі-члені, при поданні заяви на отримання такого ж самого статусу в наступній державі-члені, повинен додати копію сертифіката ССГ, виданого першою державою-членом.

Заява, зазначена у статті 14, не буде прийнята у наступних випадках:

(a) якщо заява не відповідає статті 14; або

(b) якщо заява подається протягом трьох років після скасування сертифікату ССГ, зазначеного в пунктах (а), (b) та (d) статті 27(1).

1. Орган держави-члена, що видає сертифікат, перевіряє, чи дотримані критерії, встановлені у статтях 9-13. Розгляд та його результати документуються компетентним органом держави-члена.

2. Якщо заявник має "сертифікат УСГ - охорона і безпека" або "сертифікат УСГ - спрощення митних процедур/охорона і безпека", як зазначено у статті 14(a) Імплементаційних правил Митного кодексу Співтовариства, критерії, встановлені у статті 13, не потрібно перевіряти.

3. У випадках, коли заявнику попередньо було присвоєно статус схваленого суб'єкта господарювання в іншій державі-члені, орган видачі сертифіката перевіряє, чи дотримані наступні критерії:

(a) критерії, викладені у статтях 12 та 13;

(b) необов’язково, критерії, викладені у статтях 10 та 11;

4. Орган видачі сертифіката може прийняти висновки, надані експертом у відповідних галузях, зазначених у статтях 12 та 13, стосовно критеріїв, зазначених в цих статтях. Експерт в жодному разі не повинен бути пов’язаний із заявником.

1. Орган видачі сертифіката повинен консультуватися з компетентними органами інших держав-членів, якщо неможливо перевірити відповідність одному або декільком критеріям, встановленим в статтях 9-13, через відсутність інформації або через неможливість її перевірити. Компетентні органи держав-членів, з якими консультуються, повинні надати відповідь протягом 60 календарних днів, починаючи з дати отримання повідомлення про запит інформації від органу держави-члена, що видає сертифікат.

2. Якщо компетентний орган, з яким консультуються, не надає відповіді протягом встановленого терміну у 60 календарних днів, зазначеного у параграфі 1, орган видачі сертифіката може припустити, що заявник відповідає критеріям, щодо яких була проведена консультація.

1. Орган видачі сертифіката повинен видавати сертифікат ССГ відповідно до зразка, представленого в додатку VIII.

2. Сертифікат ССГ повинен бути виданий протягом 90 календарних днів, починаючи з дати отримання всієї необхідної інформації відповідно до статті 14.

3. Період у 90 календарних днів, передбачений у параграфі 2, може бути подовжений на один додатковий період у 30 календарних днів, якщо компетентний орган не може вкластися в цей термін. У таких випадках, компетентний орган держави-члена повинен до закінчення періоду, зазначеного в параграфі 2, поінформувати заявника про причини такого подовження.

4. Період, передбачений у параграфі 2, також може бути подовжено, якщо під час перевірки відповідності критеріям, встановленим у статтях 9-13, заявник здійснює коригування для задоволення цих критеріїв та повідомляє їх компетентному органу;

1. Якщо результат перевірки, проведеної відповідно до статей 16 та 17, імовірно призведе до відхилення заяви, тоді орган видачі сертифіката повідомляє заявнику про висновки та надає йому можливість відреагувати протягом 30 календарних днів перед тим, як відхилити заяву. Таким чином, період, встановлений у параграфі 2, повинен бути призупинений.

2. Якщо заява відхиляється, компетентний орган повинен поінформувати заявника про причини, на підставі яких було прийняте це рішення. Рішення про відхилення заяви повідомляють заявнику протягом строків, встановлених у параграфах 2, 3 та 4 статті 18 та параграфі 1 цієї статті.

3. Орган видачі сертифіката повинен якнайшвидше поінформувати Комісію про відхилення заяви. Комісія оприлюднює таку інформацію компетентним органам інших держав-членів через електронні засоби зв’язку.

1. Після того, як власник сертифіката ССГ повідомив компетентному органу держави-члена про прибуття продуктів рибальства, цей орган може перед прибуттям відправлення до такої держави-члена повідомити схваленого суб'єкта господарювання, якщо в результаті аналізу ризиків згідно зі статтею 17 Регламенту (ЄС) № 1005/2008 це відправлення було обране для подальшої перевірки. Таке повідомлення повинно надаватися лише у випадку, коли це не ставить під загрозу проведення перевірки.

2. Власник сертифіката ССГ повинен проходити меншу кількість фізичних та документальних перевірок, ніж інші імпортери, якщо тільки компетентний орган держави-члена не вирішить інакше для того, щоб врахувати конкретний ризик або проконтролювати виконання зобов’язань, викладених в іншому законодавстві Співтовариства.

3. Якщо, після проведення аналізу ризиків, компетентний орган держави-члена обирає для подальшої перевірки відправлення, яке супроводжується сертифікатом походження риби, поданим схваленим суб'єктом господарювання, він повинен провести необхідні перевірки в першочерговому порядку. Якщо схвалений суб'єкт господарювання вимагає цього, та за погодженням із компетентним органом відповідної держави-члена, такі перевірки можуть проводитись в іншому місці, ніж місцезнаходження офісу компетентного органу держави-члена.

1. Сертифікат ССГ набирає чинності на десятий робочий день після дати його видачі. Строк його дії не повинен бути обмеженим.

2. Сертифікат ССГ дійсний тільки на території держави-члена органу, що видав сертифікат.

3. Компетентні органи повинні стежити за дотриманням критеріїв, встановлених у статтях 9-13.

4. У випадку, якщо сертифікат ССГ виданий заявнику, що був створений менш ніж три роки тому, необхідно здійснювати ретельний контроль протягом першого року після видачі.

5. Повторне оцінювання відповідності критеріям, зазначеним у статтях 9-13, здійснюється органом, що видав сертифікат, у таких випадках:

(a) внесення істотних змін до відповідного законодавства Співтовариства;

(b) наявність обґрунтованої вказівки на те. що схвалений суб'єкт господарювання більше не дотримується відповідних критеріїв.

6. Стаття 16(4) застосовується до повторного оцінювання.

7. Орган видачі сертифіката повинен якнайшвидше поінформувати Комісію про результати повторного оцінювання. Комісія оприлюднює таку інформацію компетентним органам усіх держав-членів через електронні засоби зв’язку.

1. Статус схваленого суб'єкта господарювання призупиняється органом, що видав сертифікат, у наступних випадках:

(a) при виявленні невідповідності критеріям, встановленим у статтях 9-13;

(b) коли компетентні органи держави-члена мають достатньо підстав вважати, що схвалений суб'єкт господарювання вчинив дію, що призводить до ініціювання судового провадження та пов’язана з порушенням правил спільної політики щодо рибальства або положень Регламенту (ЄС) № 1005/2008;

(c) коли статус уповноваженого суб'єкта господарювання був призупинений згідно з Імплементаційними правилами Митного кодексу Співтовариства;

(d) коли схвалений суб'єкт господарювання просить про призупинення, оскільки він тимчасово неспроможний дотримуватися будь-якого з критеріїв, встановлених у статтях 9-13.

2. Перед ухваленням рішення відповідно до параграфа 1(a), (b) та (с) компетентні органи держави-члена повинні повідомити про свої висновки відповідному суб'єкту господарювання. Суб'єкти господарювання мають право висловити свою точку зору протягом 30 календарних днів, починаючи з дати отримання повідомлення.

3. Проте якщо це необхідно для збереження природи або зниження рівня загрози заходам зі збереження певного запасу чи запасів, призупинення здійснюється негайно. Орган, що здійснює призупинення, повинен негайно поінформувати Комісію для того, щоб інші держави-члени мали змогу вжити відповідних заходів.

4. Призупинення, зазначене в параграфі 1, набирає чинності з наступного дня після повідомлення про нього схваленому суб'єкту господарювання. Призупинення, однак, не повинно вплинути на будь-яку процедуру імпорту, яка вже була розпочата до дати призупинення, але ще не була завершена.

1. У випадку, зазначеному в пункті (а) статті 22(1), якщо схвалений суб'єкт господарювання не врегульовує ситуацію протягом періоду, вказаного в параграфі 2 зазначеної статті, статус схваленого суб'єкта господарювання призупиняється на 30 календарних днів. Компетентний орган держави-члена повинен негайно повідомити про призупинення суб'єкту господарювання та компетентним органам інших держав-членів.

2. Якщо відповідному суб'єкту господарювання не вдалося врегулювати ситуацію протягом періоду призупинення у 30 календарних днів, зазначеного у параграфі 1, але він може надати докази того, що умови можуть бути виконані при подовженні періоду призупинення, орган видачі сертифіката призупиняє статус схваленого суб'єкта господарювання на наступні 30 календарних днів. Компетентні органи інших держав-членів повинні бути поінформовані про таке подовження періоду призупинення.

3. Якщо відповідний суб'єкт господарювання впродовж періоду, викладеного у параграфах 1 або 2, вжив необхідних заходів для дотримання критеріїв, встановлених у статтях 9-13, орган видачі сертифіката повинен скасувати призупинення та поінформувати відповідного суб'єкта господарювання та Комісію. Призупинення може бути скасоване до закінчення строку, встановленого в параграфах 1 чи 2.