Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 1 червня 1955 року на свою тридцять восьму сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно кримінальних санкцій за порушення трудових договорів працівниками з корінного населення, що є шостим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

переконана в тому, що настав час для відміни таких кримінальних санкцій, збереження яких у законодавстві будь-якої країни не збігається з сучасним поняттям про договірні відносини між роботодавцями і працівниками і з особистою гідністю та правами людини,

ухвалює цього двадцять першого дня червня місяця тисяча дев'ятсот п'ятдесят п'ятого року нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1955 року про відміну кримінальних санкцій для корінного населення:

У всіх країнах, де порушення трудових договорів, які зазначені в параграфі 2 статті 1 Конвенції 1939 року про кримінальні санкції для корінного населення і які вчинюються працівниками, що підлягають діянню параграфа 1 статті 1 вищезазначеної Конвенції, караються кримінальними санкціями, відповідні органи влади вживають заходів для відміни всіх таких кримінальних санкцій.

Відміна всіх таких кримінальних санкцій здійснюється шляхом ухвалення відповідних заходів, які підлягають негайному застосуванню.

У разі неможливості негайного застосування відповідних заходів, у всіх випадках вживають заходів, спрямованих на поступову відміну таких кримінальних санкцій.

Заходи, яких вживають відповідно до статті 3 цієї Конвенції, забезпечують у всіх випадках відміну всіх кримінальних санкцій у більш короткі строки і в усякому разі не пізніше року з дня ратифкації цієї Конвенції.

З метою ліквідації дискримінації між працівниками з корінного та некорінного населення щодо працівників з корінного населення відміняються всі кримінальні санкції, які карають не передбачені в статті 1 цієї Конвенції порушення трудових договорів і які не поширюються на працівників не з корінного населення.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує лише тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.