ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 216/2008 від 20 лютого 2008 року про загальні правила в галузі цивільної авіації та про створення Європейського агентства з безпеки авіації, та про скасування Директиви Ради 91/670/ЄЕС, Регламенту (ЄС) № 1592/2002 і Директиви 2004/36/ЄС (- 1), та зокрема її статтю 24(5),

Оскільки:

(1) Стаття 24(1) і стаття 54 Регламенту (ЄС) № 216/2008 зобов’язують Європейське агентство з безпеки авіації (далі - "Агентство") надавати допомогу Комісії в здійсненні моніторингу застосування його положень, а також його імплементаційних правил з боку компетентних органів держав-членів шляхом проведення стандартизаційних інспектувань.

(2) Стаття 54(4) Регламенту (ЄС) № 216/2008 передбачає, що у випадках, коли інспектування з боку компетентного органу держави-члена тягне за собою інспектування підприємства або асоціації підприємств, Агентство повинне дотримуватися положень статті 55.

(3) Регламент Комісії (ЄС) № 736/2006 (- 2) встановлює методи роботи Агентства з проведення стандартизаційних інспектувань (далі - "поточні методи роботи").

(4) Минуло шість років з моменту ухвалення поточних методів роботи. До загальних правил було внесено значні зміни; також було ухвалено низку міжнародних угод; Агентство і держави-члени також накопичили цінний досвід, який необхідно враховувати.

(5) Коли було ухвалено Регламент (ЄС) № 736/2006, загальні правила в галузі цивільної авіації обмежувалися первинною та безперервною льотною придатністю. Регламентом Комісії (ЄС) № 1702/2003 (- 3) було встановлено імплементаційні правила з сертифікації льотної придатності та екологічної безпеки повітряних суден і пов’язаних з ними виробів, складових частин та приладів, а також із сертифікації організацій, що займаються проектуванням і виробництвом; Регламентом Комісії (ЄС) № 2042/2003 (- 4) було встановлено імплементаційні правила з безперервної льотної придатності повітряних суден та аеронавігаційних продуктів, складових частин та приладів, та зі схвалення організацій і персоналу, задіяних у таких завданнях.

(6) Відтоді Регламент (ЄС) № 216/2008 замінив Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1592/2002 від 15 липня 2002 року про загальні правила в галузі цивільної авіації та про створення Європейського агентства з безпеки авіації (- 5), та загальні правила були продовжені двічі: по-перше, з метою включення до них положень про екіпажі, повітряні перевезення та інспектування на пероні; по-друге, з метою включення положень про організацію повітряного руху та аеронавігаційне обслуговування (ОрПР/АНО), а також безпеку аеропортів, в результаті чого Комісія ухвалила кілька імплементаційних правил, які відповідають таким новим областям компетенції, як Регламент Комісії (ЄС) № 805/2011 від 10 серпня 2011 року про встановлення докладних правил для ліцензій та певних сертифікатів диспетчерів управління повітряним рухом (- 6), Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) № 1034/2011 (- 7) про встановлення адміністративних процедур з нагляду за безпекою організації повітряного руху та аеронавігаційного обслуговування, Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) № 1035/2011 від 17 жовтня 2011 року про встановлення загальних вимог до надання послуг аеронавігаційного обслуговування (- 8), Регламент Комісії (ЄС) № 691/2010 від 29 липня 2010 року про встановлення схеми ефективності аеронавігаційного обслуговування і мережевих функцій та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2096/2005 про встановлення загальних вимог до надання послуг аеронавігаційного обслуговування (- 9), Регламент Ради (ЄЕС) № 3922/91 від 16 грудня 1991 року про гармонізацію технічних вимог та адміністративних процедур у сфері цивільної авіації (- 10) зі змінами, внесеними Регламентом Комісії (ЄС) № 859/2008 (- 11), Директивою Європейського Парламенту і Ради 2004/36/ЄС від 21 квітня 2004 року про безпеку повітряних суден третіх країн, що користуються послугами аеропортів Співтовариства (- 12) зі змінами, внесеними Директивою Комісії 2008/49/ЄС від 16 квітня 2008 року, яка вносить зміни до додатка II до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/36/ЄС про критерії проведення інспектувань на перонах повітряних суден, які користуються послугами аеропортів Співтовариства (- 13), Регламент Комісії (ЄС) № 965/2012 від 5 жовтня 2012 року про встановлення технічних вимог та адміністративних процедур, пов’язаних із повітряними перевезеннями (- 14), та Регламент Комісії (ЄС) № 1178/2011 від 3 листопада 2011 року, про встановлення технічних вимог та адміністративних процедур, пов’язаних з екіпажами цивільної авіації (- 15).

(7) Регламент (ЄС) № 216/2008 також ввів низку нових положень, які необхідно відобразити в методах роботи Агентства з проведення стандартизаційних інспектувань. Зокрема, стаття 11 встановлює умови взаємного визнання сертифікатів, виданих компетентними органами держав-членів, а також умови тимчасового зупинення такого визнання у випадках, коли стандартизаційні інспектування є важливим інструментом для такого вироблення й ухвалення рішень. Стаття 15 створює інформаційну мережу, що надає корисну інформацію, яку слід брати до уваги для стандартизаційних інспектувань, в той час як деякі результати таких стандартизаційних інспектувань, можливо, буде потрібно негайно надавати в розпорядження цієї інформаційної мережі. Стаття 27(3) встановлює, що Агентство має підтримувати держави-члени у виконанні ними своїх зобов’язань перед ІКАО.

(8) Незважаючи на подальші зміни в загальних правилах, встановлених Регламентом (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційними правилами, Агентство повинне підтримувати Комісію щодо моніторингу впровадження інших вимог авіаційної безпеки, що витікають, наприклад, із законодавства про Єдине європейське небо або законодавства про розслідування нещасних випадків або звітності щодо них.

(9) З 2006 року європейська політика в сфері зовнішньої авіації також зазнала значних змін, як у відношенні Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), країн, що знаходяться по сусідству з Європейським Союзом, так і деяких ключових партнерів на глобальному рівні.

(10) У 2010 році було підписано Меморандум про співпрацю з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) (- 16), який створює основу для структурованої співпраці між сторонами, зокрема, щодо обміну інформацією стосовно питань безпеки, з метою уникнення, де це можливо, дублювання завдань, в результаті чого програма Агентства з проведення стандартизаційних інспектувань та Універсальна програма ІКАО з аудиту нагляду за безпекою (USOAP) повинні стати більш взаємопов’язаними. Методи роботи інспектування повинні також враховувати документ ІКАО Doc 9735 - Керівництво з безперервного моніторингу USOAP.

(11) Стосовно держав, які є частиною політики сусідства та розширення ЄС, в тому числі, зокрема, держав-учасниць Європейської угоди про спільний авіаційний простір, стандартизаційні інспектування необхідно організовувати відповідно до тих самих методів роботи і відповідно до тих самих стандартів, що і для держав-членів ЄС, за умови дотримання відповідних угод або робочих домовленостей.

(12) Стосовно держав, які підписали двосторонні угоди з безпеки польотів, що передбачають взаємне прийняття певних виявлених фактів і дозволів у зв’язку з сертифікацією, стандартизаційні інспектування повинні підтримувати моніторинг виконання таких угод і надання звітів про результати відповідній двосторонній наглядовій раді з урахуванням можливих коригувань. Інспектування держав-членів, виявлені факти і дозволи у зв’язку із сертифікацією яких приймаються в рамках двосторонніх угод, повинні включати додаткові перевірки для забезпечення коректного виконання компетентними органами своїх обов’язків, що витікають із двосторонніх угод.

(13) Для ефективного моніторингу застосування Регламенту (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційних правил, а також інших правил авіаційної безпеки, що витікають з діючих регламентів і угод, необхідно переглянути діючі методи роботи, зокрема забезпечити, щоб вони стали більш системно орієнтованими, дотримувалися більш безперервного підходу до моніторингу, більшою мірою сфокусованого на ефективності безпеки, забезпечували більш ефективне використання ресурсів, щоб не створювати зайвого тягаря для компетентних органів, і передбачали зворотний зв’язок з нормотворчою діяльністю Агентства. Інспекційні групи повинні бути укомплектовані належним чином підготовленим і кваліфікованим персоналом, а Агентство повинне прагнути до забезпечення збалансованої участі уповноваженого персоналу від різних держав-членів.

(14) Методи роботи повинні відображати терміни та принципи аудиту, як вони визначені в ISO 19011.

(15) Крім інспекційного рівня, методи роботи повинні деталізувати моніторинг на системному рівні і на рівні виявлених фактів.

(16) Методи роботи повинні забезпечувати Агентству більшу гнучкість при вжитті заходів, там де це відповідає його технічній компетенції, при збереженні правової визначеності щодо методів роботи.

(17) Тому Регламент (ЄС) № 736/2006 необхідно скасувати.

(18) Заходи, передбачені цим Регламентом, відповідають висновку Комітету, визначеного у статті 65 Регламенту (ЄС) № 216/2008,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цей Регламент встановлює методи роботи для:

(a) моніторингу застосування компетентними органами держав-членів Регламенту (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційних правил у сферах, охоплених статтею 1(1) цього Регламенту;

(b) проведення стандартизаційних інспектувань компетентними органами держав-членів;

(c) перевірки того, що компетентні органи держав-членів видають сертифікати та здійснюють нагляд за ними відповідно до Регламенту (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційних правил;

(d) сприяння в оцінюванні впливу впровадження Регламенту (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційних правил компетентними органами держав-членів.

2. Методи роботи, встановлені цим Регламентом, необхідно також застосовувати, наскільки цепрактично можливо, якщо на Агентство покладено завдання по контролю за застосуванням вимог доавіаційної безпеки, встановлених іншими законодавчими актами ЄС, угодами, укладеними Союзом, або робочими угодами, укладеними Агентством.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "інспектування" означає стандартизаційне інспектування, зазначене в статті 24(1) та статті 54 Регламенту (ЄС) № 216/2008, включно з інспектуванням підприємств або асоціацій підприємств, згаданих в статті 54(4) і статті 55 згаданого Регламенту, що здійснюється Агентством;

(2) "компетентний орган" означає орган, призначений державою-членом як компетентний для імплементації Регламенту (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційних правил;

(3) "уповноважений персонал" означає фізичних осіб, уповноважених Агентством на проведення інспектувань, включно з відрядженим персоналом;

(4) "відряджений персонал" означає посадових осіб, наданих компетентними органами держав-членів, Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), іншими міжнародними авіаційними організаціями або компетентними органами третіх країн, що мають угоди з Союзом або робочі угоди з Агентством, яких такі органи призначили для надання допомоги Агентству під час проведення інспектувань;

(5) "доказ" означає облікові записи, заяви про факти або іншу інформацію, яка стосується справи і може бути перевірена;

(6) "виявлений факт" означає результат порівняння наявних доказів і застосовних вимог;

(7) "коригування" означає дію, спрямовану на усунення виявленого факту невідповідності застосовним вимогам;

(8) "коригувальна дія" означає дію, спрямовану на усунення причини виявленого факту невідповідності застосовним вимогам для запобігання повторенню такого випадку;

(9) "безпосередня загроза безпеці" означає ситуацію, коли є доказ того, що продукт, послуга, система, компонент, обладнання чи об’єкт, або перебувають у такому стані, або використовуються, постачаються чи обслуговуються таким чином, що існує ймовірність травмування людей, якщо тільки ситуацію не буде негайно виправлено.

1. Агентство має здійснювати моніторинг застосування компетентними органами вимог, зазначених у статті 1, а також їх однакового впровадження відповідно до методології, встановленої в цьому Регламенті, і повинне надавати звіт з цього питання.

2. Моніторинг повинен бути безперервним і ризик-орієнтованим на основі інформації, доступної Агентству. Він повинен включати оцінювання здатності компетентних органів виконувати свої обов’язки з нагляду за безпекою, проводити інспектування мірою необхідності, а також вживати подальших заходів щодо виявлених фактів за результатами інспектувань, щоб забезпечувати своєчасне запровадження належних коригувань і коригувальних дій.

3. Здійснення моніторингу повинне відбуватися з дотриманням системного підходу. Він повинен стосуватися всіх сфер і критичних елементів системи нагляду за безпекою, як це визначено ІКАО. Особливу увагу повинно бути приділено взаємозв’язкам між сферами.

4. Моніторинг повинен проводитися у прозорий, ефективний, дієвий, узгоджений і послідовний спосіб.

5. Агентство повинне аналізувати результати своєї діяльності з моніторингу, щоб виявляти потреби в регуляторних удосконаленнях.

1. Інспектування компетентних органів повинні враховувати результати попередніх інспектувань та брати до уваги, зокрема, зміни в нормативних вимогах, у функціональних можливостях компетентного органу з нагляду за безпекою та бути пропорційними рівню і складності галузі, яка перебуває під їх контролем, із забезпеченням як пріоритету високого й уніфікований рівня безпеки комерційних авіаперевезень.

2. Інспектування можуть включати інспектування підприємств або асоціацій підприємств, які перебувають під наглядом компетентного органу, що його інспектують.

3. За домовленістю із залученими сторонами, інспектування можуть включати інспектування військових об’єктів, відкритих для громадського користування, або послуг, що надаються військовослужбовцями громадськості, з метою перевірки відповідності вимогам статті 1(3) Регламенту (ЄС) № 216/2008.

4. Інспектування повинна проводити уповноважена Агентством група, що складається з персоналу, який повинен бути кваліфікований і підготовлений у відповідних сферах компетенції. Уповноважений персонал повинен застосовувати принципи незалежності, доброчесності, етичної поведінки, належної сумлінності, справедливого представлення та конфіденційності.

5. Якщо Агентство виявляє, що один або декілька сертифікатів не відповідають Регламенту (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційним правилам, такий виявлений факт невідповідності доводиться до відома залученого компетентного органу. Якщо виявлений факт невідповідності своєчасно не усунено, Агентство повинне дати рекомендації відповідно до статті 11(2) Регламенту (ЄС) № 216/2008 для ухвалення рішення про взаємне визнання згаданих сертифікатів.

6. Агентство повинне класифікувати і вжити подальших заходів щодо фактів невідповідності, виявлених під час інспектувань, зазначених у параграфах 1, 2 і 3, залежно від їх впливу на безпеку, з пріоритетом на виявлених фактах щодо безпеки. Агентство повинне також негайно інформувати компетентні органи держав-членів у випадках, коли проблему безпосередньої загрози безпеці не було задовільним чином усунено.

7. Цей Регламент не обмежує положень статей 15 та 58 Регламенту (ЄС) № 216/2008, положень Рішення Комісії 2001/844/ЄС, ЄСВС, Євратом (- 17), положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2111/2005 (- 18) та Регламенту Комісії (ЄС) № 473/2006 (- 19).

1. Компетентні органи держав-членів повинні надавати Агентству всю необхідну інформацію, що стосується їх нагляду за безпекою, щодо всіх критичних елементів їхньої системи нагляду за безпекою, включно з підприємствами або асоціаціями підприємств, що перебувають під їх наглядом. Інформація повинна надаватися у формі та в порядку, визначеному Агентством, з урахуванням інформації, що була надана ІКАО.

2. Агентство може також вимагати від компетентних органів держав-членів надання інформації спеціалізованого характеру. У разі подання такого запиту на інформацію Агентство повинне вказати правову основу і мету такого запиту, визначити обсяг потрібної інформації та встановити строк, протягом якого інформацію необхідно надати.

3. Агентство повинне надавати компетентним органам держав-членів відповідну інформацію на підтримку однакового застосування відповідних вимог.

1. Держави-члени повинні призначити національного координатора зі стандартизації, який буде виконувати функції основної контактної особи для всіх заходів із стандартизації і, зокрема, для координації обміну інформацією, передбаченого статтею 5(1). Національний координатор зі стандартизації повинен відповідати за:

(a) зберігання й оновлення інформації, що надається Агентству на безперервній основі, включно з інформацією, запитуваною відповідно до статей 3, 4 і 5, плани коригування і коригувальних дій, а також докази виконання узгоджених коригувальних дій;

(b) надання допомоги Агентству на всіх етапах інспектування та забезпечення супроводу інспекційної групи протягом усіх інспектувань на місцях.

2. Компетентні органи повинні забезпечити чітку лінію зв’язку між призначеним національним координатором зі стандартизації та їхньою внутрішньою організацією, щоб національний координатор міг належним чином виконувати свої обов’язки.

1. Безперервний моніторинг, зазначений в статті 3, повинен включати:

(a) збір і аналіз даних та інформації, що надаються компетентними органами держав-членів, Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), Комісією або іншими відповідними джерелами;

(b) оцінювання спроможності компетентного органу виконувати свої обов’язки з нагляду за безпекою польотів;

(c) залежно від оцінювання, згаданого в пункті (b), пріоритетність, планування і визначення обсягу інспектувань;

(d) проведення таких інспектувань, включно з відповідною звітністю;

(e) вжиття подальших заходів та реєстрацію усунення фактів невідповідності, виявлених у результаті інспектувань.

2. Для оцінювання, зазначеного в пункті (b) параграфа 1, Агентство повинне запровадити, розробити і підтримувати єдину модель, беручи до уваги щонайменше такі елементи:

(a) розмір і складність авіаційної промисловості;

(b) серйозні інциденти, нещасні випадки, смертельні нещасні випадки та пов’язані з ними смертельні випадки;

(c) результати інспектувань на пероні;

(d) результати попередніх інспектувань;

(e) здатність компетентних органів ефективно впроваджувати коригування і коригувальні дії;

(f) результати перевірок, проведених відповідно до міжнародних конвенцій або державних програм оцінювання безпеки;

(g) існування заходів відповідно до статті 11(2) Регламенту (ЄС) № 216/2008 або статті 258 Договору .

3. Результати застосування моделі, як встановлено в параграфі 2, а також ввідні дані та результати оцінювання повинні бути доступні національному координатору зі стандартизації відповідної держави-члена.

4. Агентство повинне адаптувати програму інспектування в світлі свого безперервного моніторингу, що відображає як поліпшення, так і погіршення ефективності безпеки. Агентство повинне вживати належних дій, коли є докази, що свідчать про погіршення ефективності безпеки.

1. Агентство у координації з Комісією повинне запровадити багаторічну програму із зазначенням інспектувань, згаданих у статті 10(1)(a), а також річну програму із зазначенням інспектувань, згаданих у статті 10(1)(a) та (b).

2. Програми інспектування повинні визначати відповідні держави-члени, типи інспектувань, сфери інспектувань та передбачувані часові рамки для фази інспектування на місці, з урахуванням моделі, згаданої у статті 7.

3. Агентство може адаптувати програми інспектування з урахуванням ризиків, що з’являються у результаті безперервного моніторингу, зазначеного в статті 7.

4. Річну програму повинно бути надіслано Комісії, членам правління Агентства у складі програми роботи Агентства відповідно до статті 33(2)(c) Регламенту (ЄС) № 216/2008 та до національного координатора зі стандартизації залученої держави-члена.

1. Агентство повинне проводити інспектування з охопленням кожної зі сфер, визначених у главі II Регламенту (ЄС) № 216/2008. До таких сфер входять:

(a) льотна придатність, як визначено у статті 5, та охорона довкілля, як визначено у статті 6 згаданого Регламенту;

(b) льотний екіпаж, як визначено у статтях 7 і 8 згаданого Регламенту;

(c) повітряні перевезення, як визначено у статтях 8 і 9 згаданого Регламенту;

(d)) інспектування на пероні, як визначено у статті 10 згаданого Регламенту;

(e) аеродроми, як визначено у статті 8a згаданого Регламенту;

(f) ОрПР/АНО і диспетчери управління повітряним рухом, як визначено в статтях 8b і 8c згаданого Регламенту.

Подальші сфери можуть бути визначені залежно від еволюції Регламенту (ЄС) № 216/2008 або на вимогу Комісії.

2. Агентство повинне забезпечити виділення належних ресурсів на моніторинг та інспектування різних сфер залежно від результатів безперервного моніторингу, зазначеного в статті 7.

1. Агентство повинне проводити:

(a) комплексні інспектування з метою перевірки однієї або декількох сфер; такі інспектування необхідно проводити з інтервалами, визначеними на основі результатів безперервного моніторингу;