ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 285(1),

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 251 Договору (- 1),

Оскільки:

(1) До Директиви Ради 95/64/ЄС від 8 грудня 1995 року про статистичну звітність щодо морського перевезення вантажів і пасажирів (- 2) кілька разів вносилися суттєві зміни (- 3). З огляду на необхідність внесення подальших змін, для забезпечення ясності її необхідно викласти в новій редакції.

(2) Для виконання поставлених перед Комісією завдань у контексті спільної політики морських перевезень Комісія (Євростат) повинна мати у своєму розпорядженні порівнянні, надійні, синхронізовані та регулярні статистичні дані щодо масштабу та розвитку морського перевезення вантажів і пасажирів з/до Співтовариства, між державами-членами, а також щодо внутрішніх морських перевезень.

(3) Для держав-членів і суб'єктів господарювання також важливо добре розумітися на ринку морських перевезень.

(4) Збір статистичних даних Співтовариства на порівнянній або гармонізованій основі дає можливість створити інтегровану систему для надання надійної, узгодженої й актуальної інформації.

(5) Дані щодо морських перевезень вантажів і пасажирів повинні бути порівнянні між державами-членами та різними видами транспорту.

(6) Згідно із принципом субсидіарності, створення спільних статистичних стандартів, що уможливлюють вироблення гармонізованої інформації, може бути ефективно реалізоване лише на рівні Співтовариства. Дані збираються в кожній державі-члені під керівництвом органів і установ, відповідальних за складання офіційної статистики.

(7) Інструменти, необхідні для імплементації цієї Директиви, повинні ухвалюватися згідно з Рішенням Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про встановлення процедур для здійснення виконавчих повноважень, наданих Комісії (- 4).

(8) Зокрема, Комісії необхідно надати повноваження ухвалювати певні детальні правила для імплементації цієї Директиви. Оскільки такі інструменти носять загальний характер і призначені для внесення змін до несуттєвих елементів цієї Директиви, зокрема, шляхом її доповнення новими несуттєвими елементами, вони повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, передбаченої у статті 5а Рішення 1999/468/ЄС.

(9) Нові елементи, введені в цю Директиву, стосуються лише процедур комітету. У зв'язку з цим вони не потребують транспозиції державами-членами.

(10) Ця Директива не повинна обмежувати зобов'язання держав-членів стосовно часових рамок для транспозиції до національного права директиви, визначеної у частині B додатка IX,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Держави-члени повинні збирати статистику Співтовариства щодо перевезення вантажів і пасажирів морськими суднами, що заходять у порти на їхній території.

Для цілей цієї Директиви:

(a) "морське перевезення вантажів і пасажирів" означає перевезення вантажів і пасажирів морськими суднами у рамках рейсів, які повністю або частково здійснюються морем.

До сфери застосування цієї Директиви також належать вантажі:

(i) які доставляють до морських установок;

(ii) які підіймають з морського дна та вивантажують у портах.

Зі сфери застосування цієї Директиви виключені бункерне паливо та запаси, що їх постачають на судна;

(b) "морські судна" означає судна, за винятком тих, які курсують виключно у внутрішніх водах або у захищених водах чи в районах, у яких застосовуються портові правила, або в безпосередній близькості до них;

Цю Директиву не застосовують до рибопромислових суден, рибообробних суден, бурових і пошуково-розвідувальних суден, буксирів, штовхачів, науково-дослідних суден, земснарядів, військових кораблів або суден, що використовуються виключно для некомерційних цілей;

(c) "порт" означає місце, обладнане для прийому торговельних суден, завантаження або вивантаження вантажу, посадки або висадки пасажирів;

(d) "національна належність оператора морських перевезень" означає національну належність, що відповідає країні, у якій знаходиться дійсний центр комерційної діяльності оператора перевезень;

(e) "оператор морських перевезень" означає будь-яку особу, якою або від імені якої укладено договір морського перевезення вантажів або осіб з вантажовідправником або пасажиром.

1. Держави-члени повинні збирати такі дані:

(a) інформацію про вантаж і пасажирів;

(b) інформацію про судно.

Судна з валовою місткістю менше 100 тонн можуть бути виключені зі збору даних.

2. Характеристики збору даних, зокрема статистичні змінні в кожній області та номенклатури для їх класифікації, а також періодичність їх спостереження, визначені в додатках I-VIII.

3. Збір даних повинен ґрунтуватися, якщо це можливо, на наявних джерелах з обмеженням навантаження на респондентів.

4. Комісія повинна адаптувати характеристики збору даних і зміст додатків I-VIII з урахуванням економічного та технічного розвитку, якщо така адаптація не призводить до суттєвого збільшення витрат для держав-членів та/або навантаження на респондентів.

Комісія може ухвалювати такі інструменти за допомогою делегованих актів відповідно до статті 10а та з дотриманням умов статей 10b та 10c.

1. Для цілей цієї Директиви Комісія повинна скласти перелік портів із кодами та класифікацією за країнами та прибережними морськими районами.

Комісія може ухвалювати такі інструменти за допомогою делегованих актів відповідно до статті 10а та з дотриманням умов статей 10b та 10c.

2. Кожна держава-член повинна вибрати з переліку, зазначеного в параграфі 1, будь-який порт, що обробляє більше одного мільйона тонн вантажів або реєструє понад 200000 пасажирських перевезень на рік.

Для кожного вибраного порту необхідно надати детальні дані відповідно до додатка VIII для областей (вантажі та пасажири), за якими цей порт відповідає критерію відбору, та, у відповідних випадках, узагальнені дані для іншої області даних.

3. Для портів, які не вибрані з переліку, узагальнені дані повинні надаватися відповідно до набору даних A3 додатка VIII.

Методи збору даних повинні бути такими, щоб статистика морських перевезень Співтовариства демонструвала ступінь точності, що вимагається для наборів статистичних даних, описаних у додатку VIII.

Комісія повинна розробити стандарти точності.

Комісія може ухвалювати такі інструменти за допомогою делегованих актів відповідно до статті 10a та з дотриманням умов статей 10b та 10c.

Держави-члени повинні опрацьовувати статистичну інформацію, зібрану відповідно до статті 3, щоб отримати порівнянну статистику згідно зі стандартом точності, зазначеним у статті 5.

1. Держави-члени повинні передати до Комісії (Євростату) результати збору даних, зазначеного у статті 3, у тому числі дані, що їх держави-члени визнали конфіденційними згідно з національним законодавством або практикою у сфері статистичної конфіденційності відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄЄ) № 223/2009 від 11 березня 2009 року про європейську статистику (- 5).

2. Результати повинні передаватися відповідно до структури наборів статистичних даних, визначених у додатку VIII. Технічні деталі для передачі результатів повинні бути визначені відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 10(2).

3. Передача результатів повинна бути здійснена протягом п'яти місяців після закінчення періоду спостереження (для даних квартальної періодичності) та протягом восьми місяців (для даних річної періодичності).

Перша передача повинна охоплювати перший квартал 1997 року.

Держави-члени повинні надавати Комісії (Євростату) всю відповідну інформацію про методи, використані при складанні даних. Вони також повинні направляти детальну інформацію щодо суттєвих змін у методах, що використовуються для збору даних.

Комісія (Євростат) повинна розповсюджувати відповідні статистичні дані з періодичністю, порівнянною з періодичністю передачі результатів.

Порядок і умови публікації або розповсюдження статистичних даних Комісією (Євростатом) повинні ухвалюватися відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 10(2).

1. Комісії допомагає Комітет європейської статистичної системи, створений на підставі Регламенту (ЄС) № 223/2009.

2. У разі покликання на цей параграф застосовуються статті 4 і 7 Рішення 1999/468/ЄС, беручи до уваги положення його статті 8.

Період, встановлений у статті 4(3) Рішення 1999/468/ЄС, повинен становити три місяці.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 3(4), статті 4(1) і третьому параграфі статті 5, надаються Комісії строком на 5 років починаючи з 29 грудня 2010 року. Комісія повинна підготувати звіт про делеговані повноваження не пізніше ніж за 6 місяців до завершення такого п'ятирічного строку. Делеговані повноваження автоматично продовжують на періоди такої самої тривалості за умови, що Європейський Парламент або Рада не відкличуть їх відповідно до статті 10b.

2. Після ухвалення делегованого акта Комісія одночасно повідомляє про це Європейський Парламент і Раду.

3. Повноваження ухвалювати делеговані акти надають Комісії з дотриманням умов, встановлених у статтях 10b та 10c.

1. Делеговані повноваження, зазначені у статті 3(4), статті 4(1) і третьому параграфі статті 5, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою.

2. Установа, яка розпочала внутрішню процедуру, щоб вирішити, чи відкликати делеговані повноваження, повинна докласти зусиль, щоб інформувати іншу установу та Комісію упродовж розумного строку до ухвалення остаточного рішення, зазначивши делеговані повноваження, які можуть підлягати відкликанню, а також можливі підстави для відкликання.

3. Рішення про відкликання припиняє дію делегованих повноважень, визначених у такому рішенні. Воно набуває чинності негайно або в пізнішу дату, визначену в такому рішенні. Воно не впливає на чинність делегованих актів, що вже набули чинності. Рішення публікують в Офіційному віснику Європейського Союзу.

1. Європейський Парламент або Рада можуть висунути заперечення щодо делегованого акта упродовж 2 місяців з дати повідомлення.

За ініціативою Європейського Парламенту або Ради цей строк продовжують ще на 2 місяці.

2. Якщо після закінчення строку, зазначеного в параграфі 1, ні Європейський Парламент, ні Рада не висунули заперечень щодо делегованого акта, він публікується в Офіційному віснику Європейського Союзу та набуває чинності з дати, зазначеної в такому акті.

Делегований акт може бути опублікований в Офіційному віснику Європейського Союзу та набути чинності до закінчення згаданого вище строку, якщо Європейський Парламент і Рада повідомили Комісію про свій намір не висувати заперечень.

3. Якщо Європейський Парламент або Рада висувають заперечення щодо делегованого акта протягом строку, зазначеного в параграфі 1, він не набуває чинності. Установа, яка висуває заперечення, повинна вказати причини заперечення щодо делегованого акта.

Держави-члени повинні повідомити Комісію про основні положення національного права, які вони ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.

Директиву 95/64/ЄС зі змінами, внесеними актами, що зазначені в частині A додатка IX, скасовано, без обмеження зобов'язань держав-членів щодо часових рамок транспозиції до національного права директиви, визначеної в частині B додатка IX.

Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву і читати відповідно до кореляційної таблиці в додатку X.

Ця Директива набуває чинності на 20-й день після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

(a) Інформація про вантаж і пасажирів

- маса брутто вантажу в тоннах,

- вид вантажу відповідно до номенклатури, наведеної в додатку II,

- опис вантажу відповідно до номенклатури, наведеної в додатку III,

- порт, що повідомляє,

- напрямок руху: до Співтовариства, зі Співтовариства,

- інформація про вантаж, що прибуває: порт завантаження (тобто порт, у якому вантаж було завантажено на судно, на якому він прибув у порт, що повідомляє) з використанням окремих портів у країнах Європейського економічного простору (ЄЕП), наведених у переліку портів, а також прибережних морських районів за межами країн ЄЕП, наведених у додатку IV,

- інформація про вантаж, що відбуває: порт розвантаження (тобто порт, у якому вантаж буде вивантажено з судна, на якому він залишив порт, що повідомляє) з використанням окремих портів у країнах ЄЕП, наведених у переліку портів, а також прибережних морських районів за межами країн ЄЕП, наведених у додатку IV,

- кількість пасажирів, які розпочинають або закінчують подорож, а також кількість пасажирів круїзного судна, що здійснюють екскурсійну поїздку пасажира круїзного судна,

- інформація про пасажирів, що прибувають: порт посадки (тобто порт, у якому пасажир піднявся на борт судна, на якому він прибув у порт, що повідомляє) з використанням окремих портів у країнах Європейського економічного простору (ЄЕП), наведених у переліку портів, а також прибережних морських районів за межами країн ЄЕП, наведених у додатку IV,

- інформація про пасажирів, що від'їжджають: порт висадки (тобто порт, у якому пасажир зійде з борту судна, на якому він залишив порт, що повідомляє) з використанням окремих портів у країнах ЄЕП, наведених у переліку портів, а також прибережних морських районів за межами країн ЄЕП, наведених у додатку IV.

Для вантажів, що їх перевозять у контейнерах або на одиницях із горизонтальним способом навантаження та розвантаження, надають такі додаткові відомості:

- загальна кількість контейнерів (з вантажем і без нього),

- кількість контейнерів без вантажу,

- загальна кількість рухомих (з горизонтальним способом навантаження та розвантаження) одиниць із вантажем і без нього,

- кількість рухомих (з горизонтальним способом навантаження та розвантаження) одиниць без вантажу.

(b) Інформація про судно

- кількість суден,

- дедвейт суден або валова місткість,

- країна або територія приписки суден з використанням номенклатури, наведеної в додатку V,

- тип суден з використанням номенклатури, наведеної в додатку VI,

- розмір суден з використанням номенклатури, наведеної в додатку VII.

(a) "Вантажний контейнер" означає предмет транспортного обладнання, який:

1. має постійний характер і, відповідно, достатньо міцний для багаторазового використання;

2. має спеціальну конструкцію, що забезпечує зручне перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження;

3. оснащений пристроями, що забезпечують зручність його використання, зокрема, переміщення з одного виду транспорту на інший;

4. виготовлений таким чином, щоб його було легко наповнювати та спорожнювати;

5. довжиною принаймні 20 футів або більше.

(b) "Одиниця з горизонтальним способом навантаження та розвантаження" означає колісний транспорт для перевезення вантажів, зокрема вантажний автомобіль, причіп або напівпричіп, які можна завезти або відбуксирувати на судно. Це означення охоплює портові або бортові причепи. Класифікації повинні відповідати Рекомендації Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй № 21 "Коди для видів вантажів, паювання та матеріалів паювання".

(c) "Контейнерний вантаж" означає контейнери з вантажем або без нього, які завантажують на судна або вивантажують із суден, що перевозять такий вантаж морем.

(d) "Вантаж із горизонтальним способом навантаження та розвантаження" означає вантаж, у контейнерах або не в контейнерах, на одиницях із горизонтальним способом навантаження та розвантаження, а також одиниці з горизонтальним способом навантаження та розвантаження, які завозять на судна та звозять із суден, що перевозять такий вантаж морем.

(e) "Маса брутто вантажу" означає тоннаж перевезеного вантажу, включно з паюванням, але без урахування маси тари контейнерів або одиниць із горизонтальним способом навантаження та розвантаження.

(f) "Дедвейт" означає різницю в тоннах між водотоннажністю судна по літній вантажній ватерлінії у воді з відносною щільністю 1,025 та повною масою судна, тобто водотоннажністю в тоннах судна без вантажу, палива, мастила, баластної води, прісної води та питної води в танках, витратних запасів, а також пасажирів, членів екіпажу та їхнього майна.

(g) "Валова місткість" означає величину загального розміру судна, визначену відповідно до положень Міжнародної конвенції про обмірювання суден від 1969 року.

(h) "Пасажир круїзного судна" означає пасажира, який здійснює морське плавання на круїзному судні. Пасажирів суден, що обслуговують одноденні екскурсії, не враховують.

(i) "Круїзне судно" означає пасажирське судно, призначене для надання пасажирам повного комплексу туристичних послуг. Усі пасажири мають каюти. Включає розважальні об'єкти на борту. Не включає судна, що здійснюють звичайні поромні перевезення, навіть якщо деякі пасажири сприймають цю послугу як круїзне плавання. Крім того, не включає вантажні судна, здатні перевозити дуже обмежену кількість пасажирів із власними каютами. Також не включає судна, призначені виключно для одноденних екскурсій.

(j) "Екскурсійна поїздка пасажира круїзного судна" означає короткочасне відвідування пасажиром круїзного судна туристичного об'єкта, прив'язаного до порту, зі збереженням каюти на борту судна.

(k) "Контейнерний вантаж із горизонтальним способом навантаження та розвантаження" означає контейнери з вантажем або без нього, завантажені на одиниці із горизонтальним способом навантаження та розвантаження, які потім завозять на судна або звозять із суден, що перевозять такий вантаж морем.

(l) "Бортовий причіп для міжпортових перевезень" означає причіп, призначений для перевезення вантажів (включно з контейнерами) між двома портами на суднах ро-ро. Він переважно призначений для експлуатації на борту суден ро-ро або на ділянках суші під контролем адміністрації порту.

(m) "Судно ро-ро" означає судно, призначене для перевезення одиниць із горизонтальним способом навантаження та розвантаження.

Доповнення до класифікації видів вантажів для контейнерів із горизонтальним способом навантаження та розвантаження

Необхідно використовувати Геономенклатуру (номенклатуру країн і територій для статистики щодо зовнішньої торгівлі Союзу та статистики щодо торгівлі між державами-членами) (- 9), чинну станом на той рік, якого стосуються дані.

Код складається з чотирьох знаків: код за стандартом ISO alpha 2 для кожної країни зі згаданої вище номенклатури з двома нулями після нього (напр., код GR00 для Греції), за винятком країн, поділених на два або більше прибережних морських районів, які ідентифікують за четвертою цифрою, відмінною від нуля (від 1 до 7), як указано нижче: