- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Регламент
14.12.2013 |
UA |
Офіційний вісник Європейського Союзу |
L 335/19 |
(До Розділу IV: "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею",
Глава 4. Санітарні та фітосанітарні заходи)
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 1337/2013
від 13 грудня 2013 року
про встановлення правил застосування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1169/2011 у частині зазначення країни походження або місця походження для свіжої, охолодженої і замороженої свинини, баранини, козлятини та свіжого, охолодженого і замороженого м’яса свійської птиці
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,
Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 року про надання споживачам інформації про харчові продукти, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1924/2006 та (ЄС) № 1925/2006 та про скасування Директиви Комісії 87/250/ЄEC, Директиви Ради 90/496/ЄEC, Директиви Комісії 1999/10/ЄC, Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄC, Директиви Комісії 2002/67/ЄC, Директиви Комісії 2008/5/ЄC та Регламенту Комісії (ЄС) № 608/2004 (- 1), та зокрема його статтю 26(8),
Оскільки:
(1) Стаття 26(2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011 встановлює зобов’язання зазначати країну походження або місце походження на маркованні м’яса, що належить до кодів Комбінованої номенклатури, перелік яких подано в додатку XI до цього Регламенту, тобто свіжої, охолодженої і замороженої свинини, баранини чи козлятини та свіжого, охолодженого і замороженого м’яса свійської птиці.
(2) Необхідно досягти балансу між потребою інформувати споживачів та додатковими витратами операторів і національних органів влади, які зрештою матимуть вплив на кінцеву ціну продукту. В оцінюванні впливу та в дослідженні, виконаному на замовлення Комісії, було розглянуто кілька варіантів для зазначення країни походження або місця походження, що стосується найбільш важливих етапів життя тварин. Результати показують, що споживачі перш за все потребують інформації про місце, де тварина була вирощена. У той самий час надання обов’язкової інформації про місце народження тварини потребуватиме запровадження нових систем простежуваності на рівні ферми з відповідними витратами, що з цього випливають, в той час як маркування місця забою може бути здійснене за доступною вартістю та воно надає цінну інформацію для споживача. Що стосується географічного рівня, очевидним є те, що зазначення держави-члена або третьої країни було б найбільш актуальною інформацією для споживачів.
(3) У Регламенті (ЄС) № 1169/2011 поняття "країна походження" харчового продукту визначено відповідно до статей 23–26 Регламенту Ради (ЄЕС)
№ 2913/92 (- 2). Для продуктів тваринного походження це поняття стосується країни, на території якої продукт був повністю отриманий, тобто, у випадку, коли мова йде про м’ясо, це поняття означає країну, на території якої тварина народилась, була вирощена і забита. Якщо виробництво харчового продукту відбувалося на території декількох країн, це поняття стосується країни, на території якої відбулося їх останнє істотне та економічно обґрунтоване перероблення чи оброблення. Проте, застосування поняття до ситуацій, в яких м’ясо було отримане з тварин, які народилися, були вирощені та забиті на території різних країн, не дасть змоги достатньою мірою поінформувати споживачів про походження цього м’яса. Отже, в усіх таких ситуаціях необхідно передбачити зазначення на маркованні назви держави-члена або третьої країни, на території якої тварина вирощувалася протягом періоду, що становить значущу частину стандартного циклу вирощування для кожного виду, а також назву держави-члена чи третьої країни, на території якої тварину було забито. Термін "походження" необхідно зарезервувати для м’яса, отриманого з тварин, які народилися, були вирощені та забиті, а отже, повністю отримане на території однієї держави-члена чи третьої країни.
(4) У випадках, коли тварина була вирощена на території кількох держав-членів чи третіх країн та не може бути дотримана необхідна тривалість періоду вирощування, відповідне зазначення місця вирощування має бути надане у такий спосіб, щоб якомога краще задовольнити потреби споживача та уникнути непотрібної складності марковання.
(5) Крім того, належить встановити правила для паковань, які містять шматки м’яса того самого чи різних видів, отриманого з тварин, які були вирощені і забиті на території різних держав-членів або третіх країн.
(6) Ця система маркування потребує правил простежуваності на всіх стадіях виробництва та розповсюдження м’яса, від забою до пакування, для забезпечення зв’язку між маркованим м’ясом та твариною чи групою тварин, з яких було отримано таке м’ясо.
(7) Належить запровадити спеціальні правила для м’яса, імпортованого з третіх країн, якщо на його маркованні відсутня обов’язкова інформація.
(8) Що стосується подрібненого (січеного) м’яса та м’ясної обрізі, враховуючи характеристики їх процесу виробництва, належить дозволити операторам використовувати спрощену систему зазначень.
(9) Зважаючи на комерційний інтерес інформації, яку належить надавати на підставі цього Регламенту, оператори ринку харчових продуктів повинні отримати можливість додавати до обов’язкових зазначень на маркованні інші елементи, що стосуються походження м’яса.
(10) Оскільки відповідні положення Регламенту (ЄС) № 1169/2011 застосовуються з 13 грудня 2014 року, а його стаття 47 передбачає застосування імплементаційних норм на підставі цього Регламенту починаючи з 1 квітня календарного року, цей Регламент має почати застосовуватись з 1 квітня 2015 року.
(11) Заходи, передбачені в цьому Регламенті, відповідають висновку Постійного комітету з питань харчового ланцюга та здоров’я тварин,
УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:
Стаття 1
Предмет та сфера застосування
Цей Регламент встановлює правила для зазначення країни походження або місця походження на маркованні свіжої, охолодженої чи замороженої свинини, баранини, козлятини та свіжого, охолодженого і замороженого м’яса свійської птиці, що належать до кодів Комбінованої номенклатури, перелік яких подано в додатку XI до Регламенту (ЄС) № 1169/2011.
Стаття 2
Терміни та означення
1. Для цілей цього Регламенту застосовуються: означення "оператор ринку харчових продуктів", що міститься в пункті (3)
статті 3 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС)
№ 178/2002 (- 3), означення "потужність", що міститься в пункті (с) статті 2(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС)
№ 852/2004 (- 4), а також означення "подрібнене (січене) м’ясо", "бойня" та "потужність з розбирання та обвалювання м’яса", встановлені відповідно в пунктах 1.13, 1.16 та 1.17 додатка І Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС)
№ 853/2004 (- 5) .
2. Також застосовують такі терміни і означення:
(a) "м’ясна обрізь" означає маленькі шматочки м’яса, що відповідають кодам Комбінованої номенклатури, перелік яких подано в додатку XI до Регламенту (ЄС) № 1169/2011, визнані придатними для споживання людиною та отримані виключно в результаті операцій із обрізання, під час виділення кісток із туш або розбирання м’яса.
(b) "партія" означає м’ясо, що відповідає кодам Комбінованої номенклатури, перелік яких подано в додатку XI до Регламенту (ЄС) № 1169/2011, отримане від одного виду тварин, з кісткою або без неї, розібране або подрібнене (січене), яке було розібране, подрібнене (січене) або запаковане за практично однакових умов.
Стаття 3
Простежуваність
1. Оператори ринку харчових продуктів на кожній стадії виробництва або розповсюдження м’яса, зазначеного в статті 1, повинні впровадити та використовувати систему ідентифікації та реєстрації.
2. Таку систему повинні застосовувати у такий спосіб, щоб забезпечувати:
(a) зв’язок між м’ясом та твариною або групою тварин, з яких було отримане м’ясо, на стадії забою відповідальність за цей зв’язок несе бойня; та
(b) передачу операторам на подальших стадіях виробництва та розповсюдження інформації щодо зазначень, вказаних в статтях 5, 6 або 7, у відповідних випадках, разом із м’ясом.
Кожен оператор ринку харчових продуктів несе відповідальність за застосування системи ідентифікації та реєстрації, як встановлено в першому підпараграфі, на стадії виробництва і розповсюдження, на якій він веде діяльність.
Оператор ринку харчових продуктів, який запаковує або маркує м’ясо відповідно до статей 5, 6 або 7, забезпечує кореляцію між кодом партії, який ідентифікує м’ясо, постачене споживачу або закладам громадського харчування, та відповідною партією або партіями м’яса, з яких складається паковання або маркована партія. Усі паковання з однаковим кодом партії повинні відповідати однаковим зазначенням відповідно до статей 5, 6 або 7.
3. Вказана в параграфі 1 система записує, зокрема, прибуття до та відправлення з потужності оператора ринку харчових продуктів тварин, туш або їхніх розібраних частин, в залежності від конкретного випадку, та забезпечує кореляцію між прибуттям та відправленням.
Стаття 4
Група тварин
................Перейти до повного тексту