1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Акт


23.10.96
UA
Офіційний вісник Європейських співтовариств
№ C 313/1
(До Розділу VI: Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством)
(Акти, ухвалені відповідно до розділу VI Договору про заснування Європейського Союзу)
АКТ РАДИ
від 27 вересня 1996 року
про укладення Протоколу до Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств
(96/C 313/01)
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про Європейський Союз, зокрема його статтю K.3 (2) (c),
Оскільки для досягнення цілей Союзу держави-члени вважають боротьбу зі злочинами, що завдають шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств, питанням спільного інтересу в рамках передбаченої розділом VI Договору співпраці;
Оскільки своїм Актом від 26 липня 1995 року Рада склала, як першу угоду, Конвенцію про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств, що безпосередньо спрямована на боротьбу з шахрайством, яке завдає шкоди таким інтересам;
Оскільки на другому етапі цю Конвенцію необхідно доповнити протоколом, спрямованим, зокрема, на боротьбу з корупційними діяннями, що вчиняються за участю національних посадових осіб та посадових осіб Співтовариства та завдають або можуть завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств;
УХВАЛЮЄ РІШЕННЯ укласти Протокол, текст якого викладений у додатку до цього Акта і який підписаний сьогодні представниками урядів держав-членів Союзу;
РЕКОМЕНДУЄ державам-членам ухвалити його згідно з їхніми відповідними конституційними вимогами.
Вчинено у Брюсселі 27 вересня 1996 року.
За Раду
Президент
M. LOWRY
ДОДАТОК
ПРОТОКОЛ
до Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств, укладений на основі статті K.3 Договору про Європейський Союз
( Див. текст )
ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ цього Протоколу, держави-члени Європейського Союзу,
ПОСИЛАЮЧИСЬ на Акт Ради Європейського Союзу від 27 вересня 1996 року,
БАЖАЮЧИ забезпечити, щоб їхнє кримінальне законодавство дієво сприяло захисту фінансових інтересів Європейських співтовариств;
ВИЗНАЮЧИ важливість Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств від 26 липня 1995 року у боротьбі з шахрайством, яке впливає на доходи і видатки Співтовариства;
УСВІДОМЛЮЮЧИ, що фінансовим інтересам Європейських співтовариств можуть зашкодити або загрожувати інші кримінальні правопорушення, зокрема корупційні діяння з боку або проти національних посадових осіб та посадових осіб Співтовариства, які відповідають за збір підконтрольних їм коштів Співтовариства, управління ними або їх виплату;
ВРАХОВУЮЧИ, що до таких корупційних діянь можуть бути причетними особи різного громадянства, які є працівниками різних державних установ або органів, і що в інтересах дієвої протидії таким корупційним діянням, які мають міжнародні наслідки, важливо, щоб у кримінальному законодавстві держав-членів їхній посуджуваний характер був відображений подібним чином;
ВІДЗНАЧАЮЧИ, що кримінальне законодавство деяких держав-членів щодо злочинів, пов’язаних з виконанням державних обов’язків у цілому та щодо корупції зокрема, передбачає відповідальність тільки за діяння, вчинені їхніми національними посадовими особами або проти них, і не передбачає відповідальності або передбачає відповідальність лише у виняткових випадках за діяння, вчинені за участю посадових осіб Співтовариства або посадових осіб інших держав-членів;
ПЕРЕКОНАНІ у необхідності адаптувати національне законодавство, якщо воно не передбачає покарання за корупційні діяння, які завдають або можуть завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств та які вчинені за участю посадових осіб Співтовариства або посадових осіб інших держав-членів;
ПЕРЕКОНАНІ також у тому, що стосовно посадових осіб Співтовариства така адаптація національного законодавства не повинна обмежуватися актами активної або пасивної корупції, але повинна поширюватися на інші злочини, які впливають або можуть впливати на доходи або видатки Європейських співтовариств, у тому числі на злочини, вчинені наділеними найвищими повноваженнями особами або проти таких осіб;
ВРАХОВУЮЧИ, що необхідно також запровадити відповідні правила щодо юрисдикції та взаємної співпраці без порушення правових умов, за яких вони застосовуватимуться в окремих випадках, у тому числі, за потреби, щодо відмови від імунітету;
ВРАХОВУЮЧИ, зрештою, що відповідні положення Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств від 26 липня 1995 року повинні застосовуватися до зазначених у цьому Протоколі злочинних діянь,
ПОГОДИЛИ ТАКІ ПОЛОЖЕННЯ:
Стаття 1. Терміни та означення
Для цілей цього Протоколу:
1.
(a) "посадова особа" означає будь-яку посадову особу Співтовариства або національну посадову особу, у тому числі будь-яку національну посадову особу іншої держави-члена;
(b) "посадова особа Співтовариства" означає:
- будь-яку особу, яка є посадовою особою або іншим найнятим за контрактом працівником у розумінні Положення про посадових осіб Європейських співтовариств або Умов працевлаштування інших службовців Європейських співтовариств;
- будь-яку особу, направлену на роботу до Європейських співтовариств державами-членами або будь-яким державним чи приватним органом, яка здійснює функції, аналогічні тим, що їх здійснюють посадові особи або інші службовці Європейських співтовариств.
Члени органів, створених згідно з Договорами про заснування Європейських співтовариств, та персонал таких органів вважаються посадовими особами Співтовариства, якщо на них не поширюється дія Положення про посадових осіб Європейських співтовариств або Умов працевлаштування інших службовців Європейських співтовариств;
(c) термін "національна посадова особа" необхідно розуміти з урахуванням означення "посадової особи" або "державного службовця" у національному законодавстві держави-члена, у якій відповідна особа здійснює таку функцію, для цілей застосування кримінального законодавства такої держави-члена.
Проте у разі судового провадження за участю посадової особи держави-члена, розпочатого іншою державою-членом, остання не зобов’язана застосовувати означення "національної посадової особи", окрім як тією мірою, якою таке означення відповідає її національному законодавству;
2. "Конвенція" означає Конвенцію про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств від 26 липня 1995 року(1), укладену на основі статті K.3 Договору про Європейський Союз;
__________
(-1) ОВ № C 316, 27.11.1995, с. 49.
Стаття 2. Пасивна корупція
1. Для цілей цього Протоколу пасивною корупцією є умисна дія посадової особи, яка прямо або через посередника вимагає будь-яких вигід або отримує їх для себе або третьої особи чи бере обіцянку такої вигоди в обмін на свої дії або утримання від дій у межах своїх посадових обов’язків або у процесі здійснення своїх функцій, якими вона порушує свої посадові обов’язки таким чином, що це завдає або може завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств.
2. Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення визнання діянь, зазначених у параграфі 1, кримінальним злочином.
Стаття 3. Активна корупція
1. Для цілей цього Протоколу активною корупцією є умисна дія будь-якої особи, яка прямо або через посередника обіцяє надати або надає будь-яку вигоду посадовій особі, призначену для такої посадової особи або для третьої особи, за вчинення своїх дій або утримання від дій у межах її посадових обов’язків або під час здійснення її функцій, чим вона порушує свої посадові обов’язки, що завдає або може завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств.
2. Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб діяння, зазначені у параграфі 1, визнавались кримінальним злочином.
Стаття 4. Уподібнення
1. Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб норми її кримінального законодавства, на підставі яких злочинами визнаються зазначені у статті 1 Конвенції діяння, вчинені її національними посадовими особами у процесі здійснення їхніх функцій, застосовувалися також і у випадках, коли такі злочини вчиняються посадовими особами Співтовариства у процесі виконання їхніх обов’язків.
2. Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб у її кримінальному законодавстві норми, на підставі яких злочинами визнаються зазначені у параграфі 1 цієї статті та у статтях 2 і 3 діяння, вчинені міністрами її уряду, виборними членами палат її парламенту, членами її вищих судів або членами її рахункової палати чи проти них у процесі здійснення своїх функцій, застосовувалися також і у випадках, коли такі злочини вчиняються, відповідно, членами Комісії Європейських співтовариств, Європейського Парламенту, Суду і Рахункової Палати Європейських співтовариств або проти них у процесі виконання їхніх обов’язків.

................
Перейти до повного тексту