(97/C 221/02)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про Європейський Союз, зокрема його статтю K.3 (2) (c),

Оскільки для досягнення цілей Союзу держави-члени вважають боротьбу зі злочинами, що завдають шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств, питанням спільного інтересу в рамках передбаченої розділом VI Договору співпраці;

Оскільки своїм Актом від 26 липня 1995 року (- 1) Рада уклала, як першу угоду, Конвенцію про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств, що безпосередньо спрямована на боротьбу з шахрайством, яке завдає шкоди таким інтересам;

Оскільки своїм Актом від 27 вересня 1996 року (- 2) Рада уклала, як другий етап, протокол до Конвенції, спрямований, зокрема, на боротьбу з корупційними діяннями, що вчиняються за участю національних посадових осіб і посадових осіб Співтовариства та завдають або можуть завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств;

Оскільки Конвенцію необхідно доповнити другим протоколом, спрямованим, зокрема, на відповідальність юридичних осіб, конфіскацію, відмивання грошей та співпрацю між державамичленами та Комісією задля захисту фінансових інтересів Європейських співтовариств та захисту пов’язаних із ними персональних даних;

УХВАЛЮЄ РІШЕННЯ укласти Другий протокол, текст якого викладений у додатку до цього Акта і який підписаний сьогодні представниками урядів держав-членів Союзу;

РЕКОМЕНДУЄ державам-членам ухвалити його згідно з їхніми відповідними конституційними вимогами.

Вчинено у Люксембурзі 19 червня 1997 року.

За Раду Президент

M. DE BOER

__________

(-1) ОВ № C 316, 27.11.1995, с. 48.

(-2) ОВ № С 313, 23.10.1996, с. 1.

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ цього Протоколу, держави-члени Європейського Союзу,

ПОСИЛАЮЧИСЬ на Акт Ради Європейського Союзу від 19 червня 1997 року;

БАЖАЮЧИ забезпечити, щоб їхнє кримінальне законодавство дієво сприяло захисту фінансових інтересів Європейських співтовариств;

ВИЗНАЮЧИ важливість Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств від 26 липня 1995 року у боротьбі з шахрайством, яке впливає на доходи і видатки Співтовариства;

ВИЗНАЮЧИ важливість Протоколу від 27 вересня 1996 року до згаданої Конвенції у боротьбі з корупцією, яка завдає або може завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств;

УСВІДОМЛЮЮЧИ, що фінансовим інтересам Європейських співтовариств можуть зашкодити або загрожувати діяння, вчинені від імені юридичних осіб, та діяння, пов’язані з відмиванням грошей;

ПЕРЕКОНАНІ у необхідності адаптувати за потреби національне законодавство для забезпечення можливості притягнення юридичних осіб до відповідальності за вчинені задля власної вигоди випадки шахрайства або активної корупції та відмивання грошей, які завдають або можуть завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств;

ПЕРЕКОНАНІ у необхідності адаптувати за потреби національне законодавство, щоб встановити покарання за злочини відмивання доходів від шахрайства або корупції, які завдають або можуть завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств, і щоб уможливити конфіскацію доходів від такого шахрайства та корупції;

ПЕРЕКОНАНІ у необхідності адаптувати за потреби національне законодавство, щоб запобігти відмові у взаємній допомозі лише на тій підставі, що передбачені цим Протоколом злочини пов’язані з податковими або митними злочинами або розглядаються як такі.

ВІДЗНАЧАЮЧИ, що співпраця між державами-членами вже регулюється Конвенцією про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств від 26 липня 1995 року, але існує потреба викласти, без порушення передбачених правом Співтовариства зобов’язань, також відповідні положення щодо співпраці між державами-членами та Комісією, щоб забезпечити дієву протидію шахрайству, активній і пасивній корупції та пов’язаному з ними відмиванню грошей, які завдають або можуть завдати шкоди фінансовим інтересам Європейських співтовариств, у тому числі щодо обміну інформацією між державами-членами та Комісією;

ВРАХОВУЮЧИ, що задля сприяння та полегшення обміну інформацією необхідно забезпечити належний захист персональних даних;

ВРАХОВУЮЧИ, що обмін інформацією не повинен перешкоджати веденню розслідувань, а отже, необхідно забезпечити захист таємниці розслідування;

ВРАХОВУЮЧИ, що необхідно розробити відповідні положення щодо компетенції Суду Європейських співтовариств;

ВРАХОВУЮЧИ, зрештою, що відповідні положення Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств від 26 липня 1995 року повинні застосовуватися до окремих діянь, передбачених цим Протоколом,

ПОГОДИЛИ ТАКІ ПОЛОЖЕННЯ:

Для цілей цього Протоколу:

(a) "Конвенція" означає Конвенцію про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств від 26 липня 1995 року (- 3), укладену на основі статті K.3 Договору про Європейський Союз;

(b) "шахрайство" означає діяння, зазначені у статті 1 Конвенції;

(c) - "пасивна корупція" означає діяння, зазначені у статті 2 Протоколу від 27 вересня 1996 року (- 4) до Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств, укладеного на основі статті K.3 Договору про Європейський Союз;

- "активна корупція" означає діяння, зазначені у статті 3 того самого Протоколу;

(d) "юридична особа" означає будь-яку особу, яка має такий статус відповідно до чинного національного законодавства, крім держав або інших державних органів, що здійснюють повноваження держави, та крім публічних міжнародних організацій;

(e) "відмивання грошей" означає діяння, визначені у третьому абзаці статті 1 Директиви Ради 91/308/ЄЕС від 10 червня 1991 року про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей (- 5), пов’язані з доходами від шахрайства, принаймні у серйозних випадках, і від активної та пасивної корупції.

Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для визнання відмивання грошей кримінальним злочином.

1. Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення можливості притягнення юридичних осіб до відповідальності за злочини шахрайства, активної корупції та відмивання грошей, вчинені задля власної вигоди будь-якою особою, яка діє самостійно або у складі органу юридичної особи, яка займає керівну посаду в органі юридичної особи на підставі

- повноваження представляти юридичну особу, або

- повноваження ухвалювати рішення від імені юридичної особи, або

- повноваження здійснювати контроль в органі юридичної особи,

а також залучення до співучасті або підбурення до такого шахрайства, активної корупції або відмивання грошей, або спроби скоєння такого шахрайства.

2. Окрім передбачених параграфом 1 випадків, кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення можливості притягнення юридичної особи до відповідальності, якщо відсутність нагляду або контролю з боку зазначеної у параграфі 1 особи уможливила вчинення підконтрольною їй особою шахрайства, або акту активної корупції, або відмивання грошей задля вигоди такої юридичної особи.

3. Відповідальність юридичної особи згідно з параграфами 1 і 2 не виключає ведення кримінального провадження проти фізичних осіб, які є виконавцями, підбурювачами або співучасниками злочинів шахрайства, активної корупції або відмивання грошей.

1. Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення можливості застосування до юридичної особи, визнаної відповідальною згідно зі статтею 3 (1), дієвих, пропорційних і стримувальних санкцій, які повинні включати кримінальні або некримінальні штрафи та можуть включати інші санкції, зокрема:

(a) позбавлення права на державні пільги або допомогу;

(b) тимчасове або постійне позбавлення права вести комерційну діяльність;

(c) встановлення судового нагляду;

(d) судове рішення про ліквідацію.

2. Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення можливості застосування до юридичної особи, визнаної відповідальною згідно зі статтею 3 (2), дієвих, пропорційних і стримувальних санкцій або заходів.

__________

(-3) ОВ № C 316, 27.11.1995, с. 49.

(-4) ОВ № C 313, 23.10.1996, с. 2.

(-5) L 166, 28.06.1991, с. 77.

Кожна держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення арешту та, без обмеження прав bona fide третіх осіб, конфіскації або вилучення інструментів злочинів шахрайства, активної та пасивної корупції і відмивання грошей та одержаних від них доходів або майна, вартість якого відповідає таким доходам. Держава-член розпоряджається будь-якими арештованими або конфіскованими інструментами, доходами або іншим майном відповідно до її національного законодавства.

Держава-член не може відмовити у наданні взаємної допомоги стосовно переслідування злочинів шахрайства, активної і пасивної корупції та відмивання грошей лише на тій підставі, що вони пов’язані з податковими або митними злочинами або розглядаються як такі.