ДЕРЖАВИ-ЧЛЕНИ ОРГАНІЗАЦІЇ АМЕРИКАНСЬКИХ ДЕРЖАВ,

ВВАЖАЮЧИ, що відповідно до пункту "е" статті 2 Статуту ОАД однією з найважливіших цілей Організації Американських Держав є "пошук рішення політичних, юридичних і економічних проблем, які можуть виникнути серед них";

СПОВНЕНІ бажання співпрацювати для забезпечення покращення здійснення правосуддя завдяки соціальній реабілітації засуджених осіб;

ПЕРЕКОНАНІ в тому, що для досягнення цих цілей бажано, щоб засудженій особі була надана можливість відбувати покарання в країні, громадянином якої вона є; та

ВПЕВНЕНІ, що досягнути цього результату можливо шляхом передачі засудженої особи;

ВИРІШИЛИ прийняти цю Міжамериканську конвенцію про виконання кримінальних покарань за кордоном:

Для цілей цієї Конвенції:

1. Держава винесення вироку означає Державу-учасницю, з якої засуджену особу може бути передано.

2. Приймаюча Держава означає Державу-учасницю, до якої засуджену особу може бути передано.

3. Вирок означає остаточне судове рішення, яким призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі або умовне засудження, випробувальний строк чи інший вид нагляду без позбавлення волі. Вирок вважається остаточним, якщо у державі винесення вироку не триває звичайного апеляційного оскарження вироку, і строк його оскарження минув.

4. Засуджена особа означає особу, яка має відбути або відбуває покарання на території Держави-учасниці.

Відповідно до положень цієї Конвенції:

a. покарання, призначене в одній Державі-учасниці щодо громадянина іншої Держави-учасниці, може бути відбуто засудженою особою в державі, громадянином якої вона є; і

b. Держави-учасниці зобов’язуються якнайширше співпрацювати у зв’язку з передачею засуджених осіб.

Ця Конвенція застосовується тільки за таких умов:

1. Вирок повинен бути остаточним, як це визначено у пункті 3 статті І цієї Конвенції.

2. Засуджена особа повинна надати згоду на передачу після отримання інформації про її правові наслідки.

3. Діяння, за яке особу було засуджено, повинно також бути злочином у приймаючій Державі. Із цією метою не враховуються відмінності у термінології або в тому, що не стосується характеру правопорушення.

4. Засуджена особа повинна бути громадянином приймаючої Держави.

5. Покарання, яке підлягає виконанню, не передбачає смертної кари.

6. На момент подання запиту строк покарання, що залишається відбути, повинен становити принаймні шість місяців.

7. Виконання покарання не повинно суперечити внутрішньому законодавству приймаючої Держави.

1. Кожна Держава-учасниця інформує будь-яку засуджену особу, якої стосуються положення цієї Конвенції, щодо її змісту.

2. Держави-учасниці інформують засуджену особу про хід розгляду питання про передачу.

Передача засудженої особи з однієї Держави в іншу здійснюється в такому порядку:

1. Запит про застосування цієї Конвенції може бути поданий Державою винесення вироку, приймаючою Державою або засудженою особою. Процедура передачі може бути ініційована Державою винесення вироку або приймаючою Державою. У таких випадках необхідно, щоби засуджена особа надала згоду на передачу.

2. Запит про передачу передається через центральні органи, зазначені відповідно до статті XI цієї Конвенції, або, у разі їх відсутності, через консульські або дипломатичні канали. Відповідно до свого внутрішнього законодавства кожна Держава-учасниця інформує про зміст цієї Конвенції ті органи, які вона вважає за необхідне. Вона також докладає зусиль для запровадження механізмів співробітництва між центральним органом та іншими органами, які беруть участь у передачі засудженої особи.

3. Якщо вирок був винесений штатом або провінцією з незалежною від федерального уряду юрисдикцією у кримінальних справах, для застосування цієї процедури передачі також необхідна згода органів цього штату або провінції.

4. Запит про передачу повинен містити відповідну інформацію, яка підтверджує, що умови статті III були дотримані.

5. Перед здійсненням передачі Держава винесення вироку дозволяє приймаючій Державі, на її прохання, перевірити за допомогою офіційної особи, призначеної останньою, що засуджена особа надала згоду на передачу з повним усвідомленням її правових наслідків.

6. При прийнятті рішення про передачу засудженої особи Держави-учасниці можуть враховувати, серед інших факторів, можливість сприяння соціальній реабілітації особи; тяжкість правопорушення; інформацію про попередні факти кримінального переслідування засудженої особи, якщо такі є; стан здоров’я засудженої особи; а також сімейні, соціальні або інші зв’язки, які засуджена особа може мати в Державі винесення вироку і у приймаючій Державі.

7. Держава винесення вироку надає приймаючій Державі засвідчену копію вироку, включаючи інформацію про строк, вже відбутий засудженою особою, і можливе зменшення строку з таких підстав як робота, зразкова поведінка або строк тримання під вартою до винесення вироку. Приймаюча Держава може просити про надання іншої інформації, яку вона вважає необхідною.

8. Передача засудженої особи Державою винесення вироку приймаючій Державі здійснюється у місці, узгодженому центральними органами. Приймаюча Держава несе відповідальність за тримання під вартою засудженої особи з моменту передачі.

9. Усі витрати, які виникають у зв’язку з передачею засудженої особи до моменту взяття цієї особи під варту в приймаючій Державі, несе Держава винесення вироку.

10. Приймаюча Держава несе відповідальність за всі витрати, пов’язані з передачею засудженої особи, з моменту взяття під варту особи в приймаючій Державі.

Якщо Держава-учасниця не погоджується на передачу засудженої особи, вона невідкладно повідомляє запитуючій Державі про свою відмову і, якщо це можливо і доцільно, пояснює причини відмови.

1. Засуджена особа, передана відповідно до положень цієї Конвенції, не може бути повторно арештована, віддана до суду або засуджена в приймаючій Державі за те саме правопорушення, за вчинення якого призначено покарання, що підлягає виконанню.

2. За винятком випадків, передбачених у статті VIII цієї Конвенції, покарання переданої засудженої особи виконується відповідно до законодавства і процедур приймаючої Держави, включаючи застосування будь-яких положень, які стосуються зменшення строку позбавлення волі або виконання альтернативного покарання.

Виконання вироку в приймаючій Державі не може призвести до збільшення строку покарання, визначеного згідно з умовами рішення суду Держави винесення вироку.

3. Органи Держави винесення вироку можуть через центральні органи запитати про надання звіту про стан відбування покарання будь-якою засудженою особою, переданою приймаючій Державі відповідно до цієї Конвенції.

Держава винесення вироку зберігає повну юрисдикцію щодо перегляду вироків, ухвалених її судами. Вона також зберігає за собою право застосування амністії або помилування до засудженої особи. Приймаюча Держава після отримання повідомлення про будь-яке рішення, пов’язане з переглядом вироку, повинна невідкладно вжити відповідних заходів.

Ця Конвенція також може застосовуватися до осіб, до яких застосовано нагляд або інші заходи відповідно до законодавства однієї з Держав-учасниць щодо неповнолітніх правопорушників. Згода на передачу отримується від особи, яка згідно із законом уповноважена надавати таку згоду.

За згодою Сторін ця Конвенція може застосовуватися до осіб, які визнані компетентними органами неосудними, з метою лікування таких осіб в приймаючій Державі. Сторони відповідно до їхнього законодавства домовляються про метод лікування, який має бути застосовано до таких осіб після передачі. Для передачі має бути отримана згода особи, яка згідно із законом уповноважена надавати таку згоду.