РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства, зокрема його статтю 75,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (-1),

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (-2),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (-3),

Оскільки організація ринку транспортного сектору є однією з необхідних передумов реалізації єдиної транспортної політики, передбаченої Договором;

Оскільки ухвалення інструментів, спрямованих на узгодження умов доступу до професійної діяльності оператора перевезень, ймовірно сприятиме досягненню свободи надання послуг та дієвій реалізації права заснування перевізника;

Оскільки необхідно передбачити обов’язкове введення спільних правил, що регулюють доступ до професійної діяльності оператора перевезень товарів водними шляхами у національних та міжнародних транспортних операціях, з метою підвищення рівня кваліфікації перевізників; оскільки таке підвищення, ймовірно, сприятиме оздоровленню ринку, усуваючи структурні надлишкові потужності та вдосконалюючи якість наданих послуг, в інтересах користувачів, перевізників та економіки в цілому.

Оскільки виконання Директиви Ради 74/561/ЄЕС від 12 листопада 1974 року про доступ оператора дорожніх вантажних перевезень до професійної діяльності у національних та міжнародних транспортних операціях (-4) і Директиви Ради 77/796/ЄЕС від 12 грудня 1977 року щодо взаємного визнання дипломів, сертифікатів та інших посвідчень формальних кваліфікацій для операторів вантажних перевезень і операторів пасажирського дорожнього транспорту, у тому числі інструментів, спрямованих на результативне заохочення цих операторів реалізовувати їхнє право на свободу заснування (-5), дозволило досягти позитивних результатів;

Оскільки правила, що регулюють доступ до професійної діяльності оператора перевезень товарів водними шляхами, повинні, відповідно, поширюватися принаймні на професійну компетентність перевізника; оскільки держави-члени також можуть забезпечувати виконання або встановлювати правила, що регулюють позитивну ділову репутацію та фінансовий стан перевізника;

Однак, оскільки не існує потреби у включенні у спільні правила, встановлені цією Директивою, деяких видів діяльності щодо перевезення, що мають незначний вплив на економіку, та оскільки перевезення за власний рахунок за означенням не є частиною цих правил; оскільки також доцільно передбачити можливі винятки зі сфери застосування цієї Директиви для перевізників, що здійснюють діяльність на судноплавних водних шляхах винятково в межах їхньої території, яка не має сполучення з мережею водних шляхів іншої держави-члена;

Оскільки існує потреба у взаємному визнанні дипломів, сертифікатів та інших офіційних посвідчень кваліфікації для здійснення видів діяльності, на які поширюється дія цієї Директиви, з метою сприяння дієвій реалізації права заснування;

Оскільки держава-член ведення діяльності зобов’язана визнавати сертифікат професійної компетентності, виданий відповідно до положень цієї Директиви про доступ до професійної діяльності оператора перевезень, як достатній доказ;

Оскільки держави-члени, які висувають до внутрішніх операторів певні вимоги щодо позитивної ділової репутації та фінансового стану, зобов’язані визнавати пред’явлення відповідних документів, виданих компетентним органом у державі походження перевізника або його попереднього заснування, як достатній доказ щодо операторів ринку інших держав-членів;

Оскільки надалі цю Директиву необхідно також застосовувати у питанні щодо найманих осіб, на яких поширюється дія Регламенту Ради (ЄЕС) № 1612/68 від 15 жовтня 1968 року про свободу пересування робочої сили в межах Співтовариства (-6), у разі надання державами-членами доступу до професійної діяльності відповідно до цієї Директиви або його реалізації такими особами залежно від рівня володіння професійними знаннями та навичками,

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

__________

(-1) ОВ № С 351, 24.12.1983, с. 5.

(-2) ОВ № С 172, 02.07.1984, с. 8.

(-3) ОВ № С 248, 17.09.1984, с. 40.

(-4) ОВ № L 308, 19.11.1974, с. 18.

(-5) ОВ № L 334, 24.12.1977, с. 37.

(-6) ОВ № L 257, 19.10.1968, с. 2.

1. Доступ до професійної діяльності оператора перевезень товарів національними і міжнародними водними шляхами регулюють положення, ухвалені державами-членами відповідно до спільних правил, встановлених цією Директивою.

2. Для цілей цієї Директиви:

- "діяльність оператора перевезень товарів внутрішніми водними шляхами" означає види діяльності, які здійснюють будь-які фізичні особи або підприємства у сфері перевезення товарів внутрішніми водними шляхами за наймом або за винагороду, навіть якщо цей вид діяльності не здійснюють на регулярній основі,

- "підприємство" означає компанії або фірми у значенні, наведеному в статті 58 Договору, а також групи чи кооперативи операторів, метою яких є отримання пропозицій від суднових агентів для їх розподілу серед членів такої групи або кооперативу, незалежно від того, чи є такі групи або кооперативи юридичними особами.

Цю Директиву не застосовують до фізичних осіб або підприємств, діяльність яких спрямована на здійснення перевезень товарів внутрішніми водними шляхами з використанням суден з дедвейтом на максимальну осадку, що не перевищує 200 тонн.

Держави-члени можуть зменшити це обмеження для всіх або деяких транспортних операцій або окремих категорій транспорту.

Цю Директиву також не застосовують до фізичних осіб або підприємств, що здійснюють поромні перевезення.

1. Фізичні особи або підприємства, які бажають здійснювати діяльність на ринку перевезень товарів водними шляхами, повинні відповідати вимогам професійної компетентності, навіть якщо вони є членами групи або кооперативу операторів у значенні статті 1(2) або здійснюють діяльність лише впродовж певного періоду часу як субпідрядники іншого підприємства водного транспорту.

Якщо заявник є фізичною особою, яка не відповідає такій вимозі, тим не менш, компетентні органи мають право надати йому дозвіл на здійснення перевезень товарів водними шляхами за умови зазначення іншої особи, яка відповідає вимозі та фактично здійснює управління транспортними операціями на постійній основі.

Якщо заявник є підприємством у значенні статті 1(2), одна з фізичних осіб, яка фактично здійснює управління транспортними операціями підприємства на постійній основі, повинна відповідати вимогам професійної компетентності.

2. Вимога професійної компетентності передбачає відповідність стандарту кваліфікації, ухваленому органом влади або органом, уповноваженим для цього кожною державою-членом, з навчальних дисциплін, перелік яких наведено в додатку. Необхідні знання можна отримати шляхом проходження курсів або на основі практичного досвіду роботи в транспортній компанії, або шляхом поєднання цих двох можливостей. Держави-члени можуть звільнити володільців деяких дипломів від необхідності підтверджувати рівень знань з навчальних дисциплін, наведених у додатку і зазначених у дипломах.

Після перевірки володіння відповідними знаннями органи влади або органи, вказані в першому підпараграфі, видають сертифікат.

3. Після консультації з Комісією, держава-член має право звільнити від застосування цієї Директиви перевізників, які працюють на судноплавних водних шляхах винятково у межах своєї території, що не має сполучення з мережею водних шляхів іншої держави-члена. Набуття практичного досвіду в транспортній компанії, звільненій від застосування цих умов, не надає права на отримання сертифікату, зазначеного у параграфі 2.

1. Держави-члени встановлюють умови, за якими, як відступ від статті 3(1), транспортна компанія має право здійснювати тимчасову діяльність протягом щонайбільше одного року; цей період може бути подовжено не більше ніж на шість місяців у окремих, належним чином обґрунтованих, випадках, у випадку смерті або фізичної недієздатності чи неправоздатності фізичної особи, яка прагне здійснювати діяльність на ринку перевезень, або фізичної особи, на яку поширюються положення статті 3.