- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Директива
2002L0054 - UA - 25.01.2005 - 002.001 - 1
Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст
(До
Розділу V "Економічне та галузеве співробітництво"
Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)
ДИРЕКТИВА РАДИ 2002/54/ЄС
від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння буряка
(ОВ L 193, 20.07.2002, с. 12)
Зі змінами і доповненнями, внесеними: |
|
|
Офіційний вісник |
|
№ |
сторінка |
дата |
Директивою Ради 2003/61/ЄС від 18 червня 2003 року |
L 165 |
23 |
03.07.2003 |
Директивою Ради 2004/117/ЄС від 22 грудня 2004 року |
L 14 |
18 |
18.01.2005 |
ДИРЕКТИВА РАДИ 2002/54/ЄС
від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння буряка
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги пропозицію Комісії,
Беручи до уваги Висновок Європейського Парламенту (-1),
Після консультацій з Економічно-соціальним комітетом,
Оскільки:
(1) Директиву Ради 66/400/ЄЕС від 14 червня 1966 року про реалізацію насіння буряка (-2) було багаторазово і суттєво змінено і доповнено (-3). Для внесення ясності та раціональності зазначену Директиву необхідно кодифікувати.
(2) Виробництво цукрового буряка та кормового буряка (далі - "буряк") посідає важливе місце у сільському господарстві Співтовариства.
(3) Задовільні результати вирощування буряка значною мірою залежать від використання належного насіння.
(4) Вищого рівня продуктивності у культивуванні буряка в Співтоваристві буде досягнуто за умов застосування державами-членами єдиних, якомога жорсткіших, правил для відбору сортів, дозволених для реалізації. Відповідно, Директивою Ради
2002/53/ЄС (-4) передбачено спільний каталог сортів видів сільськогосподарських культур.
__________
(-1) Висновок, наданий 9 квітня 2002 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику).
(-2) ОВ 125,11.07.1966, с. 2290/66. Директива з останніми змінами і доповненнями, внесеними Директивою 98/96/ЄС (ОВ L 25, 01.02.1999, с. 27).
(-3) Див. частину А додатка V.
(-4) Див. сторінку 1 цього Офіційного вісника.
(5) Бажано заснувати уніфіковану схему сертифікації для Співтовариства на основі досвіду, набутого у застосуванні схем у державах-членах та схем Організації економічного співробітництва та розвитку. У контексті консолідації внутрішнього ринку, схема Співтовариства не передбачає жодної можливості для одностороннього відступу державами-членами від схеми у спосіб, що може створювати перешкоди для вільного руху насіння на території Співтовариства.
(6) Як загальне правило, необхідно дозволити реалізацію насіння буряка лише після його офіційної експертизи та сертифікації, згідно з правилами сертифікації, як базового насіння чи сертифікованого насіння. Підставою для вибору технічних термінів "базове насіння" та "сертифіковане насіння" є наявна міжнародна термінологія. Необхідно передбачити можливість на певних умовах вводити в обіг виведене насіння генерацій, що передують базовому насінню, та насіння від власне вирощування.
(7) Правила Співтовариства не застосовують до насіння, обумовленого як призначене для експорту у треті країни.
(8) Для підвищення якості виведеного насіння буряка в межах Співтовариства необхідно визначити певні вимоги щодо, з-поміж іншого, поліплоїдії, однонасінності, сегментації, аналітичної чистоти, схожості та вмісту вологи.
(9) Задля забезпечення ідентичності насіння необхідно встановити правила Співтовариства щодо пакування, відбору зразків, пломбування та маркування. З цією метою, етикетки повинні містити дані, необхідні як для офіційної верифікації, так і для інформації фермера, а також чітко вказувати, що сертифікація відбувається під егідою Співтовариства.
(10) Необхідно встановити правила реалізації насіння, обробленого хімічними речовинами, насіння, придатного для органічного вирощування, а також правила для збереження сортів, що знаходяться під загрозою генетичної ерозії, шляхом їх використання in situ.
(11) Відступи допускаються на певних умовах, без порушення положень статті 14 Договору. Держави-члени, які здійснюють відступ, повинні надавати взаємну адміністративну допомогу щодо інспектування.
(12) Для забезпечення дотримання вимог до якості насіння, а також положень щодо забезпечення його ідентичності під реалізації, держави-члени повинні передбачити відповідні механізми контролю.
(13) Насіння, яке відповідає цим вимогам, без порушення статті 30 Договору, не підлягає жодним обмеженням реалізації, окрім тих, що передбачені правилами Співтовариства.
(14) За певних умов, насіння, розмножене в іншій країні з базового насіння, сертифікованого у державі-члені, сертифікують як насіння, розмножене у такій державі-члені.
(15) Необхідно передбачити надання дозволу на реалізацію в межах Співтовариства насіння буряка, зібраного у третіх країнах, лише за умови, що таке насіння підкріплене такими ж гарантіями, як і насіння, що офіційно сертифіковане в межах Співтовариства і відповідає правилам Співтовариства.
(16) Під час періодів, коли постачання сертифікованого насіння різних категорій є ускладненим, необхідно тимчасово дозволити реалізацію насіння категорії, що передбачає менш жорсткі вимоги, а також насіння сортів, не внесених у Спільний каталог сортів або національний каталог сортів.
(17) Задля гармонізації технічних методів сертифікації, що їх використовують у державах-членах, та щоб була можливість порівнювати насіння, сертифіковане в межах Співтовариства, і насіння, що походить із третіх країн, у державах-членах необхідно запровадити порівняльні випробування Співтовариства як передумову щорічного пост-контролю насіння категорії "сертифіковане насіння".
(18) Бажано організовувати тимчасові експерименти з метою відшукати покращені альтернативи певним елементам схем сертифікації, утверджених за цією Директивою.
(19) Інструменти, необхідні для імплементації цієї Директиви, ухвалюють згідно з Рішенням Ради 1999/468/СС від 28 червня 1999 року щодо процедури застосування імплементаційних повноважень, наданих Комісії (-5).
__________
(-5) OB L 184, 17.07.1999, c. 23.
(20) Ця Директива не впливає на зобов’язання держав-членів щодо кінцевих термінів для транспозиції директив, визначених у частині В додатка V,
УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1.
Цю Директиву застосовують до виробництва з метою реалізації, а також до реалізації насіння буряка в межах Співтовариства.
Її не застосовують до насіння буряка, обумовленого як призначене для експорту в треті країни.
Стаття 2.
1. Для цілей цієї Директиви:
(a) "реалізація": означає продаж, утримання з метою продажу, пропонування до продажу або будь-яке відчуження, постачання або передачу третім особам з метою комерційного використання насіння, за винагороду або без неї.
Реалізацією не вважається торгівля насінням, що не має на меті комерційного використання сорту, наприклад такі операції:
- постачання насіння офіційним органам випробування та контролю,
- постачання насіння надавачам послуг для оброблення або пакування, за умови, що надавач послуг не набуває права власності на поставлене таким чином насіння.
Постачання насіння, за певних умов, надавачам послуг для виробництва певної сільськогосподарської сировини, призначеної для промислових цілей, або репродукція насіння з цією метою не вважаються реалізацією, за умови, що надавач послуг не набуває права власності ані на поставлене таким чином насіння, ані на вирощений врожай. Постачальник насіння повинен надати органу сертифікації примірник відповідних частин договору, укладеного з надавачем послуг, що містить стандарти та умови, яким наразі відповідає надане насіння.
Умови застосування цього положення необхідно визначити відповідно до процедури, згаданої у статті 28(2).
(b) "буряк" - цукровий чи кормовий буряк виду Beta vulgaris L.;
(c) "базове насіння" - насіння,
(i) яке було вироблено під відповідальність селекціонера згідно з чітко визначеними практиками підтримання сорту;
(ii) яке призначене для виробництва насіння категорії "сертифіковане насіння";
(iii) яке, згідно з положеннями статті 5, відповідає умовам для базового насіння, зазначеним у додатку I; та
(iv) яке за результатами офіційної експертизи або, у випадку умов, встановлених у додатку IB, за результатами офіційної експертизи або експертизи, проведеної під офіційним наглядом, було визнано таким, що відповідає умовам, визначеним у пунктах (i), (ii) та (iii);
(d) "сертифіковане насіння" - насіння,
(i) яке безпосередньо походить від базового насіння;
(ii) яке призначене для виробництва буряка;
(iii) яке, згідно з положеннями пункту (b) статті 5, відповідає умовам для сертифікованого насіння, зазначеним у додатку I; та
(iv) яке за результатами офіційної експертизи або експертизи під офіційним наглядом визнано таким, що відповідає умовам, визначеним у (i), (ii) та (iii).
(e) "однозародкове насіння" - генетично однозародкове насіння;
(f) "насіння точного висіву" - насіння, створене для використання у сівалках точного висіву, яке, як того вимагають частини B(3)(b)(bb) та (cc) додатка I, дає одиничні сходи;
(g) "офіційні заходи" - заходи, вжиті
(i) державними органами; або
(ii) будь-якою юридичною особою публічного або приватного права, що діє під відповідальність держави; або
(iii) у разі додаткових видів діяльності, що також знаходяться під державним контролем, будь-якою юридичною особою, що належним чином склала присягу з цією метою;
за умови, що особи, зазначені в (ii) та (iii), не отримують особистого прибутку від таких заходів.
(h) "малі пакунки ЄС" - пакунки, що містять таке сертифіковане насіння:
(i) однозародкове насіння або насіння точного висіву: кількістю не більше 100 000 суплідь-клубочків або зернин або масою нетто не більше 2,5 кг за вирахуванням, у відповідних випадках, гранульованих пестицидів, субстанцій для грануляції або інших твердих добавок;
(ii) насіння, що не є однозародковим насінням або насінням точного висіву: масою нетто не більше 10 кг за вирахуванням, у відповідних випадках, гранульованих пестицидів, субстанцій для грануляції або інших твердих добавок.
2. Різні типи сортів, у тому числі компоненти, придатні для сертифікації згідно з положеннями цієї Директиви, можуть бути наведені та визначені згідно з процедурою, встановленою в статті 28(2).
3. Під час проведення експертиз під офіційним наглядом, зазначених у параграфі (1)(с)(іv) та (1)(d)(іv), необхідно дотримуватися таких вимог:
А. Польове інспектування
(a) Інспектори:
(i) мають необхідну технічну кваліфікацію;
(ii) не отримують особистого прибутку від дій, пов’язаних із проведенням інспекцій;
(iii) офіційно ліцензовані органом сертифікації насіння відповідної держави-члена, при чому таке ліцензування передбачає або складання інспекторами присяги, або підписання інспекторами письмової заяви про зобов’язання виконувати правила, що регулюють офіційні експертизи;
(iv) проводять інспектування під офіційним наглядом згідно з правилами, застосовними до офіційних інспектувань.
(b) Насіннєву культуру, що підлягає перевірці, вирощують з насіння, яке пройшло офіційний пост-контроль з задовільними результатами.
(c) Частину насіннєвих культур перевіряють офіційні інспектори. Така частина становить щонайменше 5%.
(d) Частину зразків з партій насіння, зібраного з насіннєвих посівів, використовують для офіційного пост-контролю та, залежно від обставин, для офіційного лабораторного випробування насіння на сортову ідентичність та чистоту.
(e) Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, які застосовуються у разі порушень національних положень, що регулюють проведення експертизи під офіційним наглядом, ухвалених на виконання цієї Директиви. Передбачені санкції повинні бути ефективними, пропорційними та стримувальними. Санкції можуть включати відкликання ліцензії, передбаченої в пункті (a)(iii), офіційно ліцензованих інспекторів, яких визнано винними у навмисному чи за необачністю порушенні правил, що регулюють офіційні експертизи. У разі такого порушення, держави-члени забезпечують скасування будь-якої сертифікації насіння, що пройшло експертизу, якщо не буде доведено, що усі релевантні вимоги до такого насіння виконуються і надалі.
B. Випробування насіння
(a) Випробування насіння проводять лабораторії випробувань насіння, уповноважені органом сертифікації насіння заінтересованої держави-члена згідно з умовами, визначеними у (b) - (d).
(b) Лабораторія випробувань насіння повинна мати спеціалізованого на насінні уповноваженого аналітика, який безпосередню відповідає за технічні операції лабораторії та має необхідну кваліфікацію для технічного управління лабораторією випробувань насіння.
Її спеціалісти з аналізу насіння повинні мати необхідну технічну кваліфікацію, отриману під час навчально-практичних курсів, організованих відповідно до умов, застосовних до офіційних аналітиків насіння, та підтверджену офіційними екзаменами.
Лабораторію необхідно розташовувати на відведеній території і забезпечувати обладнанням, задовільність якого для цілей випробування насіння, в межах наданих повноважень, орган сертифікації визнає офіційно.
Вона проводить випробування насіння згідно з сучасними міжнародними методами.
(c) Лабораторія випробувань насіння є:
(i) незалежною лабораторією; або
(ii) лабораторією, яка належить насіннєвій компанії.
У випадку, зазначеному в пункті (ii), лабораторія може проводити випробування лише тих партій насіння, що були вироблені від імені насіннєвої компанії, до якої вона належить, якщо інше не було узгоджено між такою насіннєвою компанією, заявником на сертифікацію та органом сертифікації насіння.
(d) Виконання випробувань насіння лабораторією випробування насіння підлягає належному нагляду компетентного органу сертифікації насіння.
(e) Для цілей нагляду, зазначеного у пункті (d), частка партій насіння, направлених на офіційну сертифікацію, повинна пройти контрольні випробування шляхом офіційного випробування насіння. В цілому, така частка повинна бути максимально рівномірно рознесена за фізичними та юридичними особами, які спрямовують насіння на сертифікацію, а також за видами, до яких належить насіння на сертифікації, але також може бути зорієнтована на зняття окремих сумнівів. Така частина становить щонайменше 5%.
(f) Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, які застосовуються у разі порушень національних положень, що регулюють експертизу під офіційним наглядом, ухвалених на виконання цієї Директиви. Передбачені санкції повинні бути ефективними, пропорційними та стримувальними. Санкції можуть включати відкликання дозволу, передбаченого в пункті (a), офіційно акредитованих лабораторій випробувань насіння, які визнані винними у навмисному чи за необачністю порушенні правил, що регулюють проведення офіційних експертиз. У разі такого порушення, держави-члени забезпечують скасування будь-якої сертифікації насіння, що пройшло експертизу, якщо не буде доведено, що усі релевантні вимоги до такого насіння виконуються і надалі.
4. Додаткові інструменти, застосовні до проведення експертиз під офіційним наглядом, можуть бути ухвалені згідно з процедурою, зазначеною у статті 28(2).
Стаття 3.
1. Держави-члени забезпечують недопущення насіння буряка до введення в обіг, допоки воно не буде офіційно сертифікаце як "базове насіння" або "сертифіковане насіння".
2. Держави-члени забезпечують проведення офіційної експертизи насіння відповідно до сучасних міжнародних методів тією мірою, якою такі методи існують.
Стаття 4.
Незалежно від положень статті 3(1), держави-члени забезпечують можливість введення в обіг:
- виведеного насіння генерацій, що передують базовому насінню, і
- насіння від власне вирощування, яке реалізують на переробку, за умови забезпечення його ідентичності.
Стаття 5.
Як відступ від положень статті 3, держави-члени можуть:
(a) дозволяти офіційну сертифікацію та реалізацію базового насіння, яке не відповідає встановленим у додатку I умовам щодо схожості; з цією метою необхідно вжити всіх необхідних заходів для того, щоб постачальник гарантував певну схожість, яку він, з метою реалізації, повинен зазначати на спеціальній етикетці, що містить його назву, адресу та реєстраційний номер партії насіння;
(b) для надання швидкого доступу до насіння, незважаючи на те, що не було проведено офіційної експертизи для визначення відповідності вимогам щодо схожості, викладеним у додатку I, дозволити офіційну сертифікацію та реалізацію, не далі, ніж до першого покупця, шляхом торгівлі насінням категорій "базове насіння" та "сертифіковане насіння". Сертифікація надається лише після представлення попереднього аналітичного звіту щодо насіння та за умови зазначення назви та адреси першого одержувача товару; необхідно вжити всіх необхідних заходів для того, щоб постачальник гарантував схожість, констатовану під час попереднього аналізу; ця схожість повинна, для цілей реалізації, бути задекларована на спеціальній етикетці, що містить назву та адресу постачальника, а також реєстраційний номер партії.
Ці положення не застосовують до насіння, імпортованого з третіх країн, за винятком передбачених статтею 22 випадків щодо розмноження поза межами Співтовариства.
За використання відступу, передбаченого у підпараграфі (a) або (b), держави-члени повинні надавати одна одній адміністративну допомогу у сфері контролю.
Стаття 6.
1. Незалежно від положень статті 3(1), держави-члени на своїй власній території можуть дозволити виробникам вводити в обіг:
(a) невеликі кількості насіння для наукових цілей або селекційної роботи;
(b) обґрунтовані кількості насіння для інших випробувально-дослідних цілей за умови, що воно належить до сортів, заявку на внесення яких у каталог подано у заінтересованій державі-члені.
У випадку генетично модифікованого матеріалу, такий дозвіл може бути наданий, тільки якщо, щоб запобігти негативному впливу на здоров’я людини та довкілля, вжито всіх обґрунтованих заходів. Щоб провести у цьому зв'язку оцінювання ризику для довкілля, відповідним чином застосовують положення
статті 7(4) Директиви 2002/53/ЄС.
2. Цілі, для яких можуть бути надані дозволи, зазначені в параграфі 1(b), положення щодо маркування пакунків, та кількості і умови, згідно з якими держави-члени можуть надавати такий дозвіл, визначають згідно з процедурою, зазначеною в статті 28(2).
3. Дозволи, надані до 14 грудня 1998 року державами-членами на їхній власній території виробникам для визначених в параграфі 1 цілей, залишаються чинними, допоки не буде визначено положень, зазначених в параграфі 2. Надалі усі такі дозволи повинні відповідати положенням, встановленим згідно з параграфом 2.
Стаття 7.
Держави-члени можуть, що стосується умов, встановлених у додатку I, висувати додаткові або жорсткіші вимоги до сертифікації насіння, виробленого на їхній власній території.
Стаття 8.
Держави-члени забезпечують конфіденційність поводження, на вимогу селекціонера, з описом генеалогічних компонентів, що його можуть вимагати.
Стаття 9.
1. Держави-члени вимагають, щоб для перевірки сортів, а також для експертизи насіння для сертифікації зразки відбирали офіційно або під офіційним наглядом згідно з відповідними методами. Проте відбір зразків насіння для визначених у статті 25 контрольних цілей проводять офіційно.
1a. Якщо відбір зразків насіння проводять під офіційним наглядом, передбаченим параграфом 1, необхідно дотримуватися таких вимог:
(a) відбір зразків насіння проводять відбірники насіння, уповноважені на це органом сертифікації насіння заінтересованої держави-члена згідно з умовами, визначеними в (b), (c) та (d);
(b) Відбірники насіння мають необхідну технічну кваліфікацію, отриману під час навчання, організованого відповідно до умов, застосовних до офіційних відбірників насіння, та підтверджену офіційними екзаменами.
Вони проводять відбір зразків насіння згідно з сучасними міжнародними методами;
(c) Відбірниками насіння є:
(i) незалежні фізичні особи;
(ii) особи, що працюють на фізичних чи юридичних осіб, діяльність яких не передбачає виробництво насіння, вирощування насіння, оброблення насіння чи торгівлю насінням;
або
(iii) особи, що працюють на фізичних чи юридичних осіб, діяльність яких передбачає виробництво насіння, вирощування насіння, оброблення насіння чи торгівлю насінням.
................Перейти до повного тексту