1. Судова система є однією з найцінніших інституцій в суспільстві.

2. Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст. 14(1)) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку.

Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права.

3. Незалежність суддів передбачає, що:

a) судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин;

b) судді мають юрисдикцію, пряму або шляхом перегляду, над усіма питаннями правового характеру.

4. Підтримка незалежності суддів є дуже важливою для досягнення цілей та належного функціонування суспільства, що базується на верховенстві права. Незалежність суддів має гарантуватися державою та бути прописана в Конституції чи законі.

5. Обов'язком суддів є повага до цілей та функцій інших інститутів влади. У свою чергу, інші інститути влади повинні поважати цілі та функції судової влади.

6. У процесі прийняття рішень судді є незалежними від своїх колег по суду, жодна ієрархічна структура суддівства і жодна різниця у ранзі чи класі суддів ніяким чином не можуть ставати на перешкоді праву судді на індивідуальне чи колективне відправлення правосуддя. У свою чергу, судді, індивідуально та колективно, мають здійснювати свої функції відповідно до Конституції та законів.

7. Судді мають підтримувати принцип неупередженості та незалежності шляхом уникання упередженості чи схожості на упередженість у своїй власній діяльності.

8. За межами своїх посадових обов'язків судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, віросповідування, участі в зібраннях та асоціаціях.

9. Судді мають право засновувати чи вступати в асоціації суддів, входити в інші організації, що представляють інтереси суддів та розвивають їх професійні навички, а також здійснювати іншу діяльність для захисту своєї незалежності.

10. Цілі та функції суддів включають:

a) гарантування безпеки життя усіх людей та верховенства права;

b) сприяння, у межах судових функцій, дотриманню та досягненню принципу захисту прав людини;

c) об'єктивне відправлення правосуддя між громадянами та між громадянином і державою;

11. Для досягнення суддями своїх цілей та реалізації своїх функцій судді повинні обиратися на засадах компетентності, неупередженості та незалежності.

12. Спосіб обрання суддів повинен гарантувати обрання найбільш кваліфікованого кандидата на посаду. Такий спосіб має захищати від будь-якого впливу та забезпечувати призначення компетентних, незалежних та неупереджених осіб.

13. У процесі обрання суддів не повинно бути жодної дискримінації за ознаками раси, кольору, статі, мови, релігії, політичних чи інших поглядів, національного або соціального походження, майнового стану, місця народження або статусу, за винятком вимог щодо громадянства, що не можуть вважатися дискримінацією.

14. Структура юридичних професій та шляхи, що приводять особу - юриста на посаду судді, різняться в різних країнах. У деяких країнах судова служба - це служба кар'єрна(*), в інших судді вибираються серед практикуючих представників юридичної професії(**). Тим не менше, в усіх країнах повинні бути прийняті відповідні процедури, що гарантують справедливе і прозоре призначення суддів.

15. У деяких країнах призначення суддів здійснюється після консультації з Комісією з питань суддівської служби, тобто органу, що покликаний забезпечити обрання належних кандидатів. У країнах, де існує такий чи подібний орган, до складу цього органу мають входити представники вищих судових ланок та незалежні юристи для того щоб забезпечити обрання незалежних, компетентних та неупереджених суддів.

16. У випадку відсутності такого органу процедура призначення суддів має бути чітко визначена, а інформація про неї відома широкому загалу.

17. Підвищення судді на посаді має засновуватися на об'єктивній оцінці чесності кандидата та незалежності його рішень, професійної компетенції та досвіду.

18. Судді мають право на гарантований строк перебування на посаді.

19. У деяких країнах строк перебування на посаді залежить від певних процедур, наприклад переобрання шляхом публічного голосування чи інших підстав.

20. Тим не менше, бажано, щоб всі судді, що працюють у судах однієї юрисдикції, призначалися на той самий строк, який би закінчувався при досягненні певного віку.

21. Строк перебування судді на посаді не може змінюватися під час перебування на посаді.