На зустрічі в м. Брюссель 3 травня 2011 року члени Європейського парламенту та члени парламентів Східноєвропейських партнерів,

Беручи до уваги той факт, що в рамках Східного партнерства Європейський Союз та Східноєвропейські партнери з інтересом сприйняли пропозицію Празького саміту Східного партнерства, що проходив у Празі (Чеська Республіка) 7 травня 2009 року, щодо заснування Парламентської Асамблеї ЄС - Східні Сусіди, тобто Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ;

Беручи до уваги те, що Європейська Комісія представила повідомлення щодо Східного партнерства 3 грудня 2008 року, а Європейська Рада привітала започаткування амбітного Східного партнерства та прийняла важливу Декларацію щодо Східного партнерства на своєму засіданні 19-20 березня 2009 року, що передбачає інституалізацію Східного партнерства;

Беручи до уваги те, що створення багатосторонніх виконавчих структур Східного партнерства має завершитись створенням Парламентської асамблеї, що покликана контролювати та ретельно перевіряти діяльність виконавчих структур;

Беручи до уваги те, що ідея створення Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ бере свій початок з Резолюції Європейського парламенту від 15 листопада 2007 року, в якій було запропоновано заснувати таку асамблею за зразок багатосторонніх парламентських асамблей, що вже були створені за участю Європейського парламенту;

Беручи до уваги те, що до заключної заяви, прийнятої на Міжпарламентській конференції з питань Східного виміру Європейської політики сусідства 4-5 червня 2008 року Європейським парламентом за участю представників шести країн Східного Сусідства: Республіки Вірменія, Республіки Азербайджан, Грузії, Республіки Молдова, України та Республіки Білорусь, було включено положення про створення Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ;

Беручи до уваги те, що парламентарії Східноєвропейських партнерів на спільній зустрічі в Києві 18 травня 2009 року висловили свій інтерес у започаткуванні парламентського виміру Східного партнерства шляхом створення Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ та прийняли рекомендації щодо цього;

домовились про наступне:

Цим актом Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ визначена як парламентська установа Східного партнерства між Європейським Союзом та його Східноєвропейськими партнерами, до якої в цілому може бути застосована стаття 49 Угоди про Європейський Союз. Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ заснована на спільних інтересах та зобов'язаннях, а також на принципах диференціації, спільної власності та відповідальності. З огляду на це, принцип диференціації не має порушувати права окремих Східноєвропейських партнерів, але, з іншого боку, він має бути спрямований на визначення відмінностей в інтересах та цілях, залежно від взаємовідносин кожного Східноєвропейського партнера з Європейським Союзом.

Участь у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ має бути добровільною та підтримувати дух інтеграції та відкритості.

Європейський парламент та Східноєвропейські партнери поважають багатогранність культур і традицій, а також національну ідентичність народів країн - членів Європейського Союзу та Східноєвропейських партнерів, так само як і організацію їх державних органів.

Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ має сприяти підтримці, просуванню та консолідації Східного партнерства в практичному сенсі шляхом забезпечення діяльності всіх чотирьох тематичних платформ, а саме:

(a) питання щодо фундаментальних цінностей, включаючи демократію, верховенство права, повагу до прав людини та її фундаментальних свобод, а також питання щодо ринкової економіки, сталого розвитку та належного державного управління;

(b) подальша економічна інтеграція між ЄС та його Східноєвропейськими партнерами, підтримуючи реформи в країнах Східноєвропейських партнерах у соціально-економічній сфері, а також торгівлі та лібералізації інвестицій, що веде до узгодження із законами та стандартами ЄС з метою утворення мережі поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі;

(c) спільна енергетична підтримка і механізми безпеки та гармонізація енергетичних політик Східноєвропейських партнерів;

(d) сприяння міжлюдським контактам та прискорення взаємодії між громадянами Європейського Союзу та Східноєвропейських партнерів, зокрема, між молоддю; сприяння культурній взаємодії та міжкультурному діалогу, а також підтримка освіти, наукових досліджень, розвитку інформаційного та медіа суспільства.