Європейський Парламент,

- беручи до уваги попередні резолюції щодо України;

- беручи до уваги Спільну заяву, схвалену за результатами Саміту Україна - ЄС, який відбувся в Брюсселі 22 листопада 2010 року;

- беручи до уваги Заключну заяву та рекомендації за результатами 15-го засідання Комітету парламентського співробітництва Україна - ЄС, яке відбулося 4-5 листопада 2010 року в Києві та Одесі;

- беручи до уваги місію Європейського Парламенту з членів Комітету парламентського співробітництва Україна - ЄС зі спостереження за місцевими та регіональними виборами в Україні 31 жовтня 2010 року;

- беручи до уваги Угоду про партнерство та співробітництво (УПС) між Європейським Союзом та Україною, яка набула чинності 1 березня 1998 року, а також триваючі переговори щодо Угоди про асоціацію, яка має замінити УПС;

- беручи до уваги 14-е засідання Ради з питань співробітництва Україна - ЄС, яке відбулося в Люксембурзі 15 червня 2010 року;

- беручи до уваги Спільну заяву щодо "Східного партнерства", започаткованого у Празі 7 травня 2009 року;

- беручи до уваги Висновки щодо "Східного партнерства", схвалені Радою міністрів у закордонних справах 25 жовтня 2010 року;

- беручи до уваги резолюцію 1755 Парламентської асамблеї Ради Європи, схвалену 5 жовтня 2010 року щодо функціонування демократичних інституцій в Україні;

- беручи до уваги Висновки Європейської Ради щодо України 16 вересня 2010 року;

- беручи до уваги Порядок денний асоціації Україна - ЄС, який замінив План дій та був схвалений Радою з питань співробітництва Україна - ЄС у червні 2009 року;

- беручи до уваги Угоду між Європейськими Співтовариствами та Україною щодо спрощення оформлення віз, підписану 18 червня 2007 року, яка набула чинності 1 січня 2008 року, та візовий діалог Україна - ЄС, започаткований у жовтні 2008 року;

- беручи до уваги Спільний звіт Робочої групи Спільного Комітету парламентського співробітництва Україна - ЄС щодо візової політики між ЄС та Україною від 4 листопада 2010 року;

- беручи до уваги прийняті незадовго до проведення місцевих виборів зміни до українського виборчого законодавства, схвалені Верховною Радою у червні 2010 року;

- беручи до уваги Національну індикативну програму для України на 2011-2013 роки;

- беручи до уваги положення 110 (4) його Правил процедури;

а. Враховуючи, що Україна є європейською країною стратегічної важливості для ЄС, враховуючи, що її розмір, ресурси, населення та географічне розташування забезпечують Україні важливе місце в Європі та роблять її ключовим регіональним гравцем;

б. Враховуючи, що новообраний Президент України Віктор Янукович та Верховна Рада підтвердили рішуче прагнення України вступити до Європейського Союзу;

в. Враховуючи озвучені протягом останніх місяців звинувачення про утиски демократичних свобод, таких як свобода зібрань, свобода висловлювання та свобода засобів масової інформації;

г. Враховуючи, що рішення Конституційного суду України від 1 жовтня 2010 року відновило президентську форму правління; враховуючи, що запровадження демократичної, дієвої та стабільної системи стримувань і противаг має залишатися пріоритетом, а процес досягнення цього має бути відкритим, всеохоплюючим та доступним для всіх політичних партій та акторів в Україні;

ґ. Враховуючи, що місцеві та регіональні вибори відбулися в Україні 31 жовтня 2010 року у спокійній атмосфері без жодного інциденту; враховуючи висловлену критику щодо окремих аспектів організації виборів, зокрема щодо закону про вибори, процедур його схвалення та окремих змістовних елементів закону;

д. Враховуючи, що після президентських виборів у січні 2010 року посилюються тенденції, які викликають стурбованість, щодо зниження поваги до демократії та плюралізму, про що свідчить зокрема, поводження з деякими неурядовими організаціями та індивідуальні скарги журналістів щодо тиску з боку їхніх редакторів чи власників видань стосовно висвітлення чи невисвітлення окремих подій, а також посиленої та політично вмотивованої діяльності Служби безпеки України та використання в політичних цілях ресурсів адміністративної та судової систем;

е. Враховуючи заяву Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ від 13 жовтня 2010 року, що Україна досягла високого рівня свободи ЗМІ, але повинна вжити невідкладних заходів для його збереження, та заклик до уряду утриматися від спроб впливати чи піддавати цензурі медіа-контент та дотримуватися міжнародних стандартів свободи ЗМІ та зобов'язань у сфері свободи ЗМІ в рамках ОБСЄ;

є. Враховуючи, що "Східне партнерство" може запропонувати Україні додаткові засоби для інтеграції до Європейського Союзу, але може бути успішним лише, якщо буде засноване на практичних та прозорих проектах та забезпечено фінансовими ресурсами у достатній мірі;

1. Підкреслює, що, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, Україна може подати заявку на членство в ЄС, як і будь-яка європейська держава, яка дотримується принципів свободи, демократії, поваги прав людини та основних свобод і верховенства права;

2. Наголошує, що Україна має європейську перспективу, як держава з міцними історичними, культурними та економічними зв'язками з ЄС, а також тому, що Україна є одним з ключових партнерів Союзу у його східному сусідстві та здійснює важливий вплив на безпеку, стабільність і процвітання всього континенту;

3. Вітає консолідовану позицію українського уряду та політичної опозиції стосовно євро інтеграційних прагнень України, а також її довгострокову мету стати державою - членом Європейського Союзу; бере до уваги, що ця мета продовжує спиратися на консенсус усіх акторів на політичній сцені; закликає українську владу створити спільний форум для координації політичної позиції України щодо Європейського Союзу, який повинен складатися з представників як правлячої коаліції, так і опозиції,

4. Зазначає, що місцеві та регіональні вибори, які відбулися 31 жовтня 2010 року, хоча і були проведені належним чином з організаційно-технічної точки зору, не створили нового позитивного стандарту; висловлює жаль, що Україна змінила своє виборче законодавство за декілька місяців до проведення місцевих та регіональних виборів, що залишило обмаль часу для поліпшення закону і підготовки до належного та демократичного проведення виборів;

5. Висловлює жаль, що у зв'язку з тим, що реєстрація запитів опозиційних партій не приймалася виборчими комісіями до подання списків Партії Регіонів, внаслідок чого правляча партія отримала перші місця у виборчих списках у приблизно 85% округів; бере до уваги, що через недоліки у виборчому законодавстві, яке не змогло забезпечити достатні гарантії для захисту права політичних партій на конкуренцію, деяким партіям, як Батьківщина, не вдалося зареєструвати своїх кандидатів у декількох округах і взяти участь у виборах;