Комісія ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії, і зокрема, статтю 30, другий пункт статті 33, перший пункт статті 38, а також другий абзац статті 124,

Беручи до уваги висновок Групи експертів, призначеної Науково-технічним комітетом згідно зі статтею 31 Договору,

Оскільки:

(1) Директива Ради 96/92/Євратом від 13 травня 1996 року, встановлюючи основні стандарти з техніки безпеки для захисту здоров'я працівників та громадськості від іонізуючого випромінювання(1), затверджує систему контролю опромінення від джерел фонового випромінювання внаслідок трудової діяльності. Розділ VII Директиви застосовується до трудової діяльності, в процесі якої присутність джерел фонового випромінювання призводить до значного підвищення опромінення працівників або членів суспільства. Держави-члени зобов'язані визначити види трудової діяльності, які можуть викликати занепокоєння.

(2) Зважаючи на велику географічну неоднорідність природних родовищ радону та ступінь ураження населення і систем водопостачання, необхідний гнучкий підхід для того, щоб дозволити державам-членам застосувати концепцію оптимізації при забезпеченні захисту частини населення, яка найбільше піддається опроміненню. Такий підхід відповідає статті 6(3)(а) Директиви 96/29/Євратом.

(3) Група експертів, створена згідно зі статтею 31 Договору Євратом, здійснює технічне керівництво(2) впровадженням розділу VII Директиви 96/29/Євратом(1). Керівництво включає захист працівників від вдихуваного радону в установах, де значні кількості радону потрапляють з води до повітря всередині приміщення.

(1) OB L 159, 29.6.1996, C. 4.

(2) Захист від випромінювання 88. Рекомендації щодо впровадження розділу VII Директиви про основні стандарти з техніки безпеки у Європі (BSS) стосовно значного підвищення опромінення від джерел фонового випромінювання. Європейська Комісія, Люксембург, 1997.

(4) Рекомендація Комісії 90/143/Євратом від 21 лютого 1990 року про захист громадськості від опромінення радоном всередині приміщення(3) запроваджує контрольний і розрахунковий рівні радону всередині приміщення. Контрольний рівень для проведення корегувальних заходів становить 400 Бк/куб.м, а розрахунковий рівень для майбутнього будівництва становить 200 Бк/куб.м.

(3) OB L 80, 27.3.1990, C. 26.

(5) Дослідження, проведені у державах-членах, виявили подекуди підвищену концентрацію радону у ґрунтових водах, особливо у регіонах з кристалічними гірськими породами. Існують умови, за яких концентрація радону у питній воді є радіологічно високою, адже населення піддається підвищеним дозам опромінення. Не можна нехтувати цими умовами з точки зору захисту від випромінювання. Високі концентрації зазвичай мають місце в окремо пробурених свердловинах, проте інколи - й на станціях водопостачання, де використовуються водоносні шари з гірських порід або ґрунту.

(6) У багатьох державах-членах зростає обізнаність стосовно масштабів опромінення населення радоном, що міститься у питній воді. У декількох країнах вже розроблена або розробляється політика контролю доз опромінення. У багатьох випадках політика контролю доз опромінення розробляється згідно з принципами захисту, встановленими у Директивах Ради 96/29/Євратом і 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 року про якість води, призначеної для побутового використання(4).

(4) OB L 330, 5.12.1998, C. 32.

(7) Радон - це природний радіоактивний благородний газ, значимим ізотопом якого є радон-222 з періодом напіврозпаду 3,82 дня. Цей ізотоп є елементом радіоактивного ряду урану-238, і його присутність у навколишньому середовищі головно пов'язана з незначною кількістю у гірських породах та ґрунті його безпосереднього джерела, радія-226. Оскільки радон - інертний газ, він може достатньо вільно переміщуватися крізь пористе середовище, наприклад, ґрунт або уламкові породи. У місцях, де пори насичені водою, наприклад, у ґрунті та гірських породах, які розташовані нижче рівня ґрунтових вод, радон розчиняється у воді, а потім переноситься нею. Ґрунт, насичений водою, який має пористість 20% та концентрацію радію 40 Бк/кг, що є середніми загальносвітовими показниками для земної кори, спричинює концентрацію радону у ґрунтових водах приблизно 50 Бк/л.

(8) Дослідження, проведені у державах-членах, виявили, що концентрація радону у поверхневих водах дуже низькі, зазвичай нижче 1 Бк/л. Концентрація у ґрунтових водах змінюється від 1-50 Бк/л для водоносних шарів з осадових гірських порід до 10-300 Бк/л для свердловин, викопаних у ґрунті, та 100-50000 Бк/л для кристалічних гірських порід. Найвища концентрація зазвичай пов'язана з великою концентрацією урану у скельній основі. Характерною особливістю концентрацій радону у водоносних шарах з гірських порід є їх непостійність; у межах регіону з досить однорідними типами гірських порід у деяких свердловинах спостерігаються концентрації, набагато вищі за середні показники для цього регіону. Виявлені також значні сезонні зміни концентрації.

(9) Радон у системах комунально-побутового водопостачання спричинює опромінення людей у процесі вдихання та споживання їжі. Радон може потрапити всередину через пряме споживання водопровідної або прісної пляшкової води. З водопровідної води радон потрапляє у повітря всередині приміщення, що викликає опромінення радоном в процесі дихання.

(5) Звіт UNSCEAR від 1993 року. Джерела та вплив іонізуючого випромінювання. Науковий Комітет Організації Об'єднаних Націй з впливу атомного випромінювання, Нью-Йорк, 1993.

(6) Оцінювання ризиків, пов'язаних з радоном, що міститься у питній воді. Комітет з оцінювання ризиків опромінення радоном, що міститься у питній воді, Комісія з дослідження впливу радіації, Комісія з біологічних наук, NRC (Національна науково-дослідницька рада). National Academy Press, Вашингтон, 1999.

(11) Підвищення концентрації радону всередині приміщення, викликане водопровідною водою, залежить від багатьох показників, таких як сукупне споживання води у будинку, розміри будинку і кратність повітрообміну. Обидві організації, UNSCEAR та Національна науково-дослідницька рада, визначили, що концентрація радону у водопровідній воді 1000 Бк/л спричинить підвищення його концентрації в середньому на 100 Бк/куб.м.

(12) З фізико-технічної точки зору, радон у питній воді можна контролювати; розроблені і доступні для придбання ефективні методи видалення радону з питної води(7). Так само необхідно заснувати відповідну систему для зменшення значного опромінення. Важливою частиною системи є ухвалення початкових рівнів для проведення корегувальних або превентивних заходів.

(7) Комісія профінансувала та фінансує декілька дослідницьких проектів стосовно ризику опромінення радоном. Проект TENEWA (Технології очищення води від природних радіонуклідів), реалізований за контрактом Комісії Європейського Співтовариства N FI4PCT960054, представив значну кількість інформації щодо технологій видалення радону, включаючи інформацію про можливу радіологічну небезпеку, спричинену устаткуванням для видалення радону.

(13) Методи й устаткування, які використовуються для видалення з води радону та довго живучих продуктів його розпаду, не мають значних відмінностей у технологіях або витратах, якщо порівняти існуючі системи водопостачання та нові системи, використання яких планується у майбутньому. Отже, для проведення корегувальних заходів на існуючих системах водопостачання і для встановлення превентивних вимог щодо нових систем водопостачання можуть застосовуватися однакові критерії, включаючи й визначення контрольних рівнів.

(14) У системах індивідуального водопостачання, що не використовуються для постачання води для промислових або комунальних цілей, опромінення, викликане радоном, що знаходиться у воді, є майже подібним до опромінення радоном у житлових приміщеннях. Відповідно, необхідно застосовувати подібні критерії радіологічного захисту. Враховуючи обидва шляхи: вживання їжі і вдихання, згідно з останніми данними, річна ефективна доза опромінення, викликаного водою з концентрацією радону 1000 Бк/л, є порівнянною з опроміненням, що викликане концентрацією радону у приміщеннях - 200 Бк/куб.м, розрахунковим рівнем, встановленим у Рекомендації 90/143/Євратом.

(15) Якщо водопостачання здійснюється для промислових або комунальних цілей, наприклад, через водопровідні станції, споживач не має змоги контролювати отриману дозу, як це робить власник систем індивідуального водопостачання. Звідси, споживач має бути впевнений, що вода не представляє жодного ризику для здоров'я людини. Крім того, корегувальні заходи, проведені на таких системах водопостачання, торкаються багатьох людей, що робить ці заходи більш економічними за умов нижчих концентрацій радону, ніж у системах індивідуального водопостачання. Отже, цілком обґрунтованим було б зробити політику контролю води, яка постачається для промислових або комунальних цілей, більш суворою, ніж контроль систем індивідуального водопостачання, включаючи нижчі контрольні рівні. Невеликі кількості радону у воді присутні усюди, через це необхідність у корегувальних заходах відсутня, якщо його концентрація не перевищує 100 Бк/л. Дослідження на національному рівні мають виявити необхідність встановлення більш високих контрольних рівнів для виконання реальної програми з радону. Малоймовірно, що комунальне або промислове водопостачання з концентрацією радону, яка перевищує 1000 Бк/л, є допустимим з точки зору радіаційного захисту.