КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Директиву 2002/21/ЄС Європейського Парламенту та Раді від 7 березня 2002 року про спільну регулятивну базу у сфері мереж та послуг електронного зв'язку (Директива про регулятивну базу)(1), та зокрема, частину 1 статті 19,

(1) OB L 108, 24.4.2002, C. 33.

Після проведення консультацій із Комітетом у справах зв'язку,

Оскільки:

(1) Певні положення регулятивної бази у сфері мереж та послуг електронного зв'язку вимагають застосування відповідних механізмів ведення обліку витрат. Зокрема, це стосується статей 9, 11, 13 та частини 1 статті 6 Директиви 2002/19/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про доступ до та взаємозв'язок мереж електронного зв'язку, а також пов'язаних з ним засобів (Директива про доступ)(2), що передбачено Додатком I; Статей 17 та частини 1 статті 18 Додатку VII(2) до Директиви 2002/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про універсальне обслуговування та права користувачів мереж та послуг електронного зв'язку (Директива про універсальне обслуговування)(3); Статті 13 Директиви 2002/21/ЄС.

(2) OB L 108, 24.4.2002, C. 7.

(3) OB L 108, 24.4.2002, C. 51.

(2) На операторів, які мають значну ринкову владу (ЗРВ) на відповідному ринку (надалі "повідомлені оператори"), що було встановлено за результатами проведення аналізу ринку згідно статті 16 Директиви 2002/21/ЄС, можуть бути покладені зобов'язання, в тому числі щодо підготовки роздільних бухгалтерських звітів та/або ведення обліку витрат. Метою накладення таких зобов'язань є забезпечення більшої прозорості операцій, що здійснюються між операторами, та/або визначення фактичної вартості наданих послуг. Крім цього, національні державні установи у сфері регулювання можуть застосовувати вимоги щодо ведення роздільного бухгалтерського обліку та ведення обліку витрат як доповнення до інших регулятивних заходів (зокрема, тих, що спрямовані на забезпечення прозорості, запобігання дискримінації та координування витрат), які застосовуються по відношенню до повідомлених операторів.

(3) Ця Рекомендація спрямована на оновлення Рекомендації Комісії 98/322/ЄС від 8 квітня 1998 року про взаємозв'язок на лібералізованому ринку телекомунікацій (Частина 2 - Роздільний бухгалтерський облік та ведення обліку витрат)(4) з огляду на введення регулятивної бази у сфері електронного зв'язку (25 липня 2003 року). Необхідність у такому перегляді пояснюється тим, що регулятивна база 2002 року внесла деякі суттєві зміни до пакету нормативних актів 1998 року. Зокрема, сферу застосування такої регулятивної бази було розширено; принципи накладення зобов'язань ex ante (очікуваних) - змінено; сферу застосування спеціальних положень щодо ведення обліку витрат та роздільного бухгалтерського обліку - змінено. Крім цього, було застосовано принцип технічного нейтралітету.

(4) OB L 141, 13.5.1998, C. 6.

(4) Загальною метою цієї Рекомендації є прискорення застосування послідовних принципів та методів ведення бухгалтерського обліку на території ЄС, враховуючи досвід, набутий національними державними регулятивними органами у сфері обліку витрат та роздільного бухгалтерського обліку, підвищення прозорості систем бухгалтерського обліку, методологій, даних, що подаються у бухгалтерських звітах, а також покращення аудиту та звітування в інтересах усіх зацікавлених сторін.

(5) Оператори можуть працювати на ринках, де встановлена присутність їхньої значної ринкової влади, а також на конкурентних ринках, де вони не мають такого впливу. Для здійснення своїх регулятивних функцій національним регуляторним органам необхідно мати інформацію про ринки, на яких оператори не мають ЗРВ. У випадку, коли на повідомленого оператора, який має ЗРВ на одному чи декількох ринках, накладається зобов'язання щодо ведення роздільного бухгалтерського обліку, таке зобов'язання може стосуватися також і ринків, на яких оператор не має ЗРВ. Таким чином, наприклад, досягається когерентність даних.

(6) Будь-яка методологія обліку витрат або ведення роздільного бухгалтерського обліку, яка є обов'язковою та береться за основу при прийнятті рішень про регулювання цін, вимагає детального визначення з тим, щоб сприяти ефективному інвестуванню, встановлювати потенційні неконкурентні дії, особливо при штучному підвищенні прибутку, а також має відповідати політиці національного регулятивного органу, зазначеній у статті 8 Директиви 2002/21/ЄС.

(7) В результаті застосування нової або оновленої методології обліку витрат може з'ясуватись, що існуючі рівні регульованих тарифів та/або цін є дещо невідповідними або неспівпадаючими. У випадку, якщо національний регулятивний орган вважатиме коригування необхідним, таке рішення має належним чином враховувати ситуацію у сфері бізнесу та економіки з тим, щоб мінімізувати ризики та невизначеність на відповідних ринках. Наприклад, такі заходи можуть включати відповідне узгодження ціни якої-небудь продукції протягом необхідного періоду.

(8) Застосування системи бухгалтерського обліку на основі методу випередження (наприклад через визначення вартості прирощення з охопленням довгого періоду часу), який базується не на витратах за період, який минув, а на поточних витратах, що наприклад передбачає переоцінку активів згідно вартості використання сучасної еквівалентної інфраструктури, побудованої за допомогою найефективнішої на той час технології, може вимагати від національного регулятивного органу узгодження параметрів методології визначення вартості для досягнення зазначених вище цілей. За необхідності, слід передбачити координоване застосування висхідного та низхідного методів. Системи обліку мають базуватися на принципі причинно-наслідкового зв'язку, наприклад зв'язку між діяльністю та витратами.

(9) У випадку ведення обліку поточних витрат (ОПВ) у сфері мережевих активів, таких як активи місцевих ліній зв'язку, відтворення яких у середньостроковій перспективі вважається менш реальним, послідовне застосування методологій обліку вимагає відповідного узгодження параметрів (таких як вартість капіталу, дані щодо амортизації, націнки, а також компоненти, що залежать від часу) національними регулятивними органами.

(10) Застосування системи управління витратами згідно частини 4 статті 13 Директиви 2002/19/ЄС вимагає настільки детального визначення принципів розподілу витрат, наскільки є необхідним для встановлення чіткого зв'язку між витратами та тарифами на мережеві компоненти та послуги. При цьому, необхідно також вказувати основні принципи розподілу між різними статтями обліку прямих та непрямих втрат.

(11) Ця Рекомендація дає поради щодо ведення обліку витрат та здійснення роздільного бухгалтерського обліку згідно регулятивної бази 2002 року, а Рекомендація 98/322/ЄС - згідно регулятивної бази 1998 року. Застосування Рекомендації від 1998 року продовжується у випадках, коли держави-члени ще не закінчили перегляд існуючих зобов'язань щодо ведення обліку витрат та здійснення роздільного бухгалтерського обліку згідно статті 16 Директиви 2002/21/ЄС.

(12) У випадку застосування державами-членами компенсаційного механізму, що передбачає фінансові трансфери, здійснення останніх має бути об'єктивним, прозорим, недискримінаційним та пропорційним, як того вимагає частина Б Додатку IV до Директиви про універсальне обслуговування. Досягнення цих цілей вимагає належного звітування за допомогою систем роздільного бухгалтерського обліку щодо всіх компенсаційних сум, отриманих для виконання зобов'язань, які стосуються універсального обслуговування.

(13) Що стосується фінансування виконання зобов'язань, пов'язаних із універсальним обслуговуванням, Рекомендація не спричиняє шкоди Директиві Комісії 80/723/ЄЕС від 25 червня 1980 року про прозорі фінансові стосунки між державами-членами та державними підприємствами, а також про фінансову прозорість в рамках діяльності певних організацій(1).

(1) OB L 195, 29.7.1980, C. 35. Директива із останніми змінами, внесеними Директивою 2000/52/ЄС (OB L 193, 29.7.2000, C. 75).

(14) Застосування принципів, передбачених цією Рекомендацією не зашкоджує державам-членам та організаціям виконувати зобов'язання щодо повного дотримання правил конкуренції на території Співтовариства.

(15) Рекомендація Комісії 2002/590/ЄС від 16 травня 2002 року "Про проведення обов'язкових незалежних аудиторських перевірок на території ЄС: комплекс фундаментальних принципів"(2) створює надійну базу, за допомогою якої можна проводити перевірку незалежності аудиторів при виникненні такої необхідності.

(2) OB L 191, 19.7.2002, C. 22.

(16) Європейська Група Регуляторів (ЄГР)(3) видала висновок щодо перегляду Рекомендації Комісії про роздільний бухгалтерський облік та облік витрат від 1998 року, який містить детальний додаток стосовно аспектів ведення обліку витрат та здійснення роздільного бухгалтерського обліку,

(3) Європейська Група Регуляторів була створена згідно Рішення Комісії 2002/627/ЄС (OB K 200, 30.7.2002, C. 38) із змінами, внесеними Рішенням 2004/641/ЄС (OB L 293, 16.9.2004, C. 30).

ЦИМ РЕКОМЕНДУЄ:

1. Ця Рекомендація стосується імплементації систем ведення обліку витрат та роздільного бухгалтерського обліку операторами, визначеними національними регуляторними органами в якості тих, що мають значну ринкову владу на відповідних ринках, в результаті аналізу ринку, проведеного у відповідності до статті 16 Директиви 2002/21/ЄС. Оператори, на яких покладені такі зобов'язання надалі іменуються "повідомлені оператори".

Метою накладення зобов'язання щодо імплементації системи ведення обліку витрат є забезпечення дотримання повідомленими операторами справедливих, об'єктивних та прозорих критеріїв при розподілі своїх витрат на послуги у випадках, коли вони підпадають під дію зобов'язань, пов'язаних із регулюванням цін або витратним ціноутворенням.

Метою накладення зобов'язання щодо ведення роздільного бухгалтерського обліку є забезпечення надання більш детальної інформації, ніж та, що подається повідомленими операторами в обов'язкових фінансових звітах, з метою найреальнішого відображення діяльності частин їх бізнесу, якби вони були окремими структурами, а у випадку вертикально інтегрованих організацій - запобігання дискримінації в інтересах діяльності повідомлених операторів та несправедливому кросс-субсидуванню.

2. Рекомендується національним регуляторним органам вимагати від повідомлених операторів ведення роздільного обліку поточних витрат, задіяного капіталу та прибутків таким чином, щоб забезпечувати дотримання принципів пропорційності, прозорості та регуляторної політики, передбаченої національним законодавством або законодавством Співтовариства.

Рекомендується розподіляти витрати, задіяний капітал та прибутки згідно принципів витратно-орієнтованого причинно-наслідкового зв'язку (наприклад, витратно-орієнтована діяльність "ВОД").

Системи ведення обліку витрат та роздільного бухгалтерського обліку, що застосовуються повідомленими операторами, мають забезпечувати надання регулятивної фінансової інформації з метою підтвердження їхньої повної відповідності регулятивним вимогам. Рекомендується, щоб ступінь такого забезпечення визначалася згідно якісних критеріїв відповідності, достовірності, порівнянності та суттєвості.