1. Парламентська Асамблея висловлює жаль з приводу того, що законодавство одинадцяти держав-членів Ради Європи та семи держав, чиї законодавчі асамблеї мають статус спеціально запрошеного, все ще передбачає смертну кару.

2. Глибоко вражає той факт, що п'ятдесят дев'ять осіб були страчені на законних підставах минулого року і принаймні 575 засуджених, як відомо, зараз чекають на страту.

3. Асамблея вважає, що смертна кара не має законного місця у карних системах сучасного цивілізованого суспільства, і що її застосування можна насправді порівняти з катуванням і розглядати, як нелюдське і таке, що принижує, покарання за змістом Статті 3 Європейської Конвенції з Прав Людини.

4. Вона також нагадує, що застосування смертної кари як засобу залякування виявилось неефективним і трагічним через страти невинних людей внаслідок завжди можливих помилок людського правосуддя.

5. Вона підкреслює, що, загалом, норми права, які чинні за спеціальних обставин, мають не відрізнятись від звичайних норм доти, доки не з'явиться "гарний привід" для цього. Асамблея гадає, що не існує ніяких підстав для того, щоб смертна кара застосовувалась під час війни, якщо вона не застосовується в мирний час. Навпаки, вважає вона, існує дуже важлива причина для того, щоб смертна кара ніколи не застосовувалась під час війни: смертні вироки, що виносяться у такий час, повинні відлякувати інших осіб від скоєння аналогічних злочинів і звичайно виконуються дуже швидко з тим, щоб не втратити ефекту залякування. Внаслідок цього в емоційно напруженій атмосфері війни виникає брак правового захисту і дуже підсилюється ризик страти невинно засуджених.

6. Тому Асамблея рекомендує Комітетові Міністрів:

i. підготувати додатковий протокол до Європейської Конвенції з Прав Людини, що забороняє смертну кару як у мирний час, так і під час війни, а також зобов'язує тих, хто його підписав, ні за яких обставин не вводити її знов;