Держави-учасниці цієї Угоди, іменовані в подальшому "держави-учасниці",

керуючись Угодою між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей від 14 лютого 1992 року,

враховуючи важливість медичного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, робітників та службовців Збройних Сил держав-учасниць Співдружності, Об'єднаних Збройних Сил Співдружності у справі підтримання боєздатності військ та сил флоту,

домовилися про нижченаведене:

Військовослужбовці Збройних Сил держав-учасниць Співдружності, Об'єднаних Збройних Сил Співдружності при наявності медичних показань направляються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів держав Співдружності на недискримінаційній основі. За відсутності за місцем служби або проживання військово-медичних закладів, а також у невідкладних випадках, медична допомога надається без перешкод і в цивільних закладах охорони здоров'я держав-учасниць, незалежно від їх відомчої приналежності.

Медична допомога членам сімей військовослужбовців, працівникам та службовцям Збройних Сил держав-учасниць Співдружності, Об'єднаних Збройних Сил Співдружності надається в лікувальних закладах місцевих органів охорони здоров'я на однакових умовах з громадянами відповідних держав-учасниць.

У випадках, коли це неможливо (закриті, віддалені гарнізони, групи військ), медична допомога надається у військово-медичних закладах зазначених гарнізонів, груп військ.

Санаторно-курортне лікування та організований відпочинок військовослужбовців і членів їх сімей, працівників та службовців Збройних Сил держав-учасниць Співдружності, Об'єднаних Збройних Сил Співдружності здійснюється у військових санаторіях, будинках відпочинку та туристичних базах держав-учасниць за договірними умовами з урахуванням пільг, встановлених законами, а також нормативними актами держав-учасниць Співдружності і колишнього Союзу РСР, якщо його закони не суперечать законодавству держав-учасниць.