Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Сіетлі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1946 року на свою двадцять восьму сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно харчування і столового обслуговування команд на борту суден, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять сьомого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1946 року про харчування і столове обслуговування команд на борту суден:

1. Кожний член Міжнародної організації праці, щодо якого ця Конвенція набула чинності, несе відповідальність за встановлення відповідних норм харчування і столового обслуговування команд своїх морських суден, що є державною чи приватною власністю, які використовуються для комерційних перевезень вантажів або пасажирів і зареєстровані на території, стосовно якої ця Конвенція набула чинності.

2. Національне законодавство, а за відсутності такого законодавства колективні угоди, укладені між роботодавцями і працівниками, встановлюють, за яких умов судна або категорії суден вважаються морськими відповідно до мети цієї Конвенції.

Компетентні органи влади візьмуть на себе такі функції, оскільки вони не здійснюються належним чином стосовно виконання колективних угод:

a) опрацювання і запровадження в життя правил щодо забезпечення їжею, водою та столового обслуговування, а також будування, вибір місця розташування, вентиляція, опалення, освітлення, водопостачання та обладнання кухонних і морозильних камер;

b) інспекція запасів їжі та води, які є на борту, а також приміщень, установок і обладнання для складування, обробки й приготування продуктів харчування;

c) видача свідоцтв про кваліфікацію тим членам команди, від яких вимагається певна кваліфікація;

d) вивчення методів, що дадуть змогу забезпечити команди задовільним харчуванням і столовим обслуговуванням, а також поширення відомостей про такі методи.

1. Компетентний орган влади проводить свою роботу у тісному співробітництві з організаціями судновласників і моряків, а також із відповідними центральними й місцевими органами влади, які відають питаннями харчування та громадської гігієни, і може в разі потреби користуватися обслуговуванням, яке забезпечують ці органи.

2. Робота цих різних органів належним чином координується з тим, щоб запобігти дублюванню чи сумнівам щодо їхньої компетенції.

Компетентний орган влади має укомплектований постійний штат кваліфікованих працівників, серед них інспекторів.

1. Кожний член Організації дотримується законодавства, яке регулює норми харчування і столового обслуговування, з метою охорони здоров'я та забезпечення добробуту команд суден, згаданих у статті 1.

2. Це законодавство передбачає:

a) задовільне забезпечення їжею і водою, враховуючи склад команди, а також тривалість і вид рейсу, з погляду кількості, поживності, якості та різноманітності;

b) облаштування і обладнання харчоблоку на борту всіх суден з метою забезпечення команд якісною їжею.

Законодавство країни передбачає систему нагляду, що здійснюється відповідним органом влади щодо:

a) запасів їжі та води;

b) всіх приміщень і обладнання, яке використовується для складування та обробки запасів їжі й води;

c) кухонних та інших установок для приготування їжі та її подачі;

d) професійної підготовки членів команди, зайнятих на кухні та в обслуговуванні, від яких згідно з цим законодавством вимагається певна кваліфікація.

1. Національним законодавством, а за відсутності такого законодавства колективними угодами між роботодавцями і працівниками передбачається проведення в певні проміжки часу в морі капітаном чи його уповноваженими офіцерами у супроводі відповідального за харчоблок члена команди оглядів:

a) запасів їжі й води;

b) усіх приміщень і обладнання для складування та обробки запасів їжі й води, а також кухонних та інших установок для приготування їжі і її подачі.

2. Результати огляду кожний раз мають бути відображені в акті.

Представники компетентного органу влади території реєстрації проводять особливу інспекцію у разі надходження скарг від певної кількості членів екіпажу чи від законодавчо визначеної його частини або скарги від імені визнаних організацій судновласників чи моряків. Для того, щоб не затримувати відходу судна, такі скарги подаються якомога раніше, принаймні за 24 години до визначеного часу відходу з порту.

1. Інспектори мають повноваження давати судновласнику, капітанові судна чи іншій відповідальній особі поради з метою вдосконалення норм столового обслуговування.

2. Національне законодавство передбачає санкції відносно:

a) судновласника, капітана, члена команди чи іншої відповідальної особи за непідкорення вимогам чинного законодавства;

b) будь-якої особи за спроби протидії інспекторам під час виконання ними службових обов'язків.

3. Інспектори подають до компетентного органу влади встановлені за єдиним зразком періодичні доповіді з переліком проведеної ними роботи та її результатів.

1. Компетентний орган влади складає щорічний звіт.