1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Конвенція


Конвенція
про міжнародне право спростування
( Додатково див. Резолюцію 630 (VII ) від 16.12.1952
Преамбула
Договірні держави,
бажаючи, щоб їхні народи могли користуватися своїм правом на повне та об'єктивне поінформування, бажаючи покращити взаєморозуміння між народами шляхом вільного обміну інформацією та поглядами,
бажаючи цим самим оберігати людство від страхів війни, запобігати повторенню агресії з будь-якого боку і боротися з усілякою пропагандою, яка має на меті або може викликати загрозу миру, порушення миру або акт агресії, чи сприяти їм,
беручи до уваги небезпеку для підтримання дружніх відносин між народами та для збереження миру, що викликається опублікуванням фальшивих відомостей,
беручи до уваги, що Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй на своїй другій черговій сесії рекомендувала вжити заходів, спрямованих на боротьбу з поширенням неправдивих або перекручених відомостей, що можуть завдати шкоди дружнім взаєминам між державами,
беручи до уваги, однак, що тепер видається недоцільним встановлювати такий міжнародний порядок перевірки правдивості повідомлень, що міг би спричинитися до накладання покарання за опублікування неправдивих або перекручених відомостей,
беручи до уваги, окрім того, що для запобігання опублікуванню повідомлень такого виду або для зменшення ними завданої шкоди перш за все необхідно сприяти широкому розповсюдженню інформації і підвищенню почуття відповідальності тих, хто регулярно займається розповсюдженням інформації,
беручи до уваги, що справжнім методом досягнення цього є надання державам, яких безпосередньо стосується будь-яке повідомлення, що поширюється інформаційним агентством і визнається ними неправдивим або перекрученим, можливості забезпечити відповідно широке опублікування їх спростування,
беручи до уваги, що законодавство деяких держав не передбачає права спростування, яким можуть користуватися іноземні уряди, і що тому бажано встановити таке право в міжнародному масштабі,
прийнявши рішення укласти Конвенцію для досягнення цієї мети,
погодились про наступне:
Стаття I
У цій Конвенції:
1. Вираз "інформаційне повідомлення" означає інформаційний матеріал, що передається письмово або з допомогою електрозв'язку в тій формі, якою звичайно користуються інформаційні агентства при передачі інформаційного матеріалу в газети, періодичні видання та організації радіомовлення для його опублікування.
2. Вираз "інформаційні агентства" означає будь-яку організацію в галузі друку, радіо, кіно, телебачення або телефотографії, урядову або приватну, що регулярно займається збиранням та розповсюдженням інформаційного матеріалу і створену та організовану у відповідності із законами та постановами Договірної держави, на території якої перебуває головне управління цієї організації і яка функціонує у відповідності із законами та постановами кожної Договірної держави, на території якої ця організація працює.
3. Вираз "кореспондент" означає громадянина однієї з Договірних держав або іншу особу, що перебуває на службі інформаційного агентства одної з Договірних держав, регулярно займається збиранням та розповсюдженням інформаційного матеріалу і, перебуваючи за кордоном, має відповідний паспорт або аналогічний міжнародно визнаний документ, який підтверджує, що він є кореспондентом.
Стаття II
1. Визначаючи, що професійна відповідальність кореспондентів та інформаційних агентств вимагає від них, щоб вони повідомляли факти без дискримінації та в належному зв'язку, підносячи тим самим повагу до прав людини та основних свобод, сприяючи міжнародному взаєморозумінню та співпраці і сприяючи підтримці міжнародного миру та безпеки;
беручи також до уваги, що у відповідності з професійною етикою усі кореспонденти та інформаційні агентства повинні дотримуватися звичайної практики передачі в такому ж порядку або опублікування спростувань тих інформаційних повідомлень, що передані чи опубліковані ними, виявилися неправдивими або перекручені,
Договірні держави погоджуються, що в тих випадках, коли одна з Договірних держав твердить, що інформаційні повідомлення, які можуть завдати шкоди його відносинам з іншими державами або його національному престижові та гідності, передані з однієї країни в іншу кореспондентами чи інформаційними агентствами іншої Договірної держави, або держави, що не є учасницею цієї Конвенції та опубліковані або розповсюджені поза її межами, є неправдивими або перекрученими, вона має право подати свою версію фактів (що далі називається "комюніке") Договірним державам, на території яких ці повідомлення були опубліковані або розповсюджені.
Копія цього Комюніке відсилається одночасно відповідному кореспондентові або інформаційному агентству для того, щоб дати цьому кореспондентові чи інформаційному агентству можливість виправити відповідне інформаційне повідомлення.
2. Таке Комюніке може бути випущене тільки стосовно інформаційних повідомлень і не повинно містити в собі будь-яких зауважень чи висловлювань думок (поглядів). Воно не повинно бути довшим, ніж це необхідно для виправлення нібито припущеної неточності чи викривлення, і до цього Комюніке має бути доданим буквальний текст опублікованого чи розповсюдженого повідомлення, а також докази того, що це повідомлення передано з-за кордону кореспондентом або інформаційним агентством.
Стаття III
1. У можливо короткий час і в усякому випадку протягом 5 діб від дня отримання Комюніке, переданого у відповідності з постановами ст. II, Договірна держава, що отримала таке Комюніке повинна незалежно від зайнятої нею позиції стосовно фактів, про які йде мова:
a) передати це Комюніке кореспондентам та інформаційним агентствам, що працюють на її території, загальним порядком, встановленим для передачі повідомлень, що стосуються міжнародних питань, з метою їх опублікування, та

................
Перейти до повного тексту