Держави-учасниці цієї Конвенції, іменовані надалі "Сторонами",

з метою подальшого розвитку співробітництва в консульській сфері, прагнучи в інтересах своїх громадян до удосконалення системи захисту їхніх законних прав і інтересів на території третіх країн,

на розвиток положень Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, а також відповідних двосторонніх конвенцій,

підтверджуючи, що з питань, які не обумовлені у цій Конвенції, застосовуватимуться норми міжнародного права, багатосторонніх і двосторонніх міжнародних договорів,

вирішили укласти цю Конвенцію і домовилися про таке:

Сторони будуть сприяти всебічному співробітництву консульських служб у різних сферах консульської діяльності й обмінюватися досвідом роботи шляхом проведення консультацій, організації семінарів і обміну стажистами, налагодження між собою різних форм зв'язків.

Сторони за взаємною згодою у кожному конкретному випадку будуть надавати одна одній взаємну допомогу по захисту прав та інтересів громадян Сторін на території третіх держав, за згодою останніх, у випадку відсутності в цих державах дипломатичних представництв і консульських установ однієї зі Сторін.

Ця допомога буде здійснюватися в рамках компетенції дипломатичного представництва або консульської установи і стосуватися:

- інформування по дипломатичних каналах про нещасні або смертельні випадки, що трапилися з громадянами Сторін;

- надання сприяння, у рамках можливого, громадянам, які постраждали в результаті нещасних випадків або надзвичайних ситуацій, і інформування консульської служби відповідної Сторони;

- сприяння в організації розшуку громадян, місце перебування яких невідоме, з наступною передачею отриманої інформації консульській службі Сторони, громадянами якої вони є;

- одержання відомостей про громадян Сторін, які були затримані або заарештовані в державі перебування, і інформування консульської служби держави, громадянами якої вони є;

- інформування з питань медичної чи юридичної допомоги в державі перебування шляхом надання відомостей про відповідних фахівців;

- витребування і пересилання документів, необхідних для захисту законних інтересів громадян з соціально-правових, спадкоємних, майнових та інших питань;

- вивчення питань, що стосуються консульської тематики, у діяльності держави перебування і взаємної інформації про них.

Сторони будуть інформувати одна одну про спроби використання підроблених паспортів і віз, фальсифікації інших документів громадянами держав Сторін.