1. Розглядаючи питання виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною, Асамблея приймає до уваги Резолюції 1179 (1999), 1194 (1999), 1239 (2001) і 1244 (2001) та Рекомендації 1395 (1999), 1416 (1999), 1451 (2000) і 1497 (2001).

2. Незважаючи на декілька позитивних заходів, здійснених українськими органами влади, особливо ратифікацію Протоколу N 6 Європейської Конвенції з прав людини від 4 квітня 2000 року, постанову Конституційного Суду України про неконституційність смертної кари, Асамблея вважає, що Президент, Уряд та Парламент (Верховна Рада) не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи.

3. У цьому зв'язку Асамблея пригадує тверду обіцянку української делегації та керівників партій і фракцій у Верховній Раді про те, що зобов'язання України у законодавчій сфері, перелічені Асамблеєю у Висновку 190 (1995), будуть виконані. Дані зобов'язання включають:

i. рамковий акт щодо правової політики України в питаннях захисту прав людини,

ii. рамковий акт щодо правової та судової реформи,

iii. нові Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси,

iv. нові Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекси,

v. трансформація ролі і функцій Прокуратури.

Крім того, Україна має завершити призупинений процес ратифікації Європейської Хартії про регіональні мови або мови меншин та забезпечити належний захист усіх меншин в Україні.

4. Асамблея стурбована вбивствами, неодноразовими нападами та безперервним залякуванням журналістів, парламентарів та опозиційних політиків в Україні, частими та серйозними зловживаннями з боку українських органів виконавчої влади стосовно свободи слова та зборів.

5. Асамблея закликає українські органи влади, особливо Президента, покінчити з практикою залякування і репресій опозиційних політиків і незалежної преси та прийняти усі необхідні заходи з метою припинення нападів і погроз на адресу журналістів та інших представників ЗМІ. Вона знову закликає відповідні органи української влади удосконалити загальні умови роботи ЗМІ, визначені у параграфі 5 Резолюції 1239 (2001):

i. оперативне та прозоре розслідування усіх випадків насилля та смерті журналістів;

ii. термінове скасування постанов та відмова від практичних дій, які дозволяють позасудове закриття органів інформації й припинення телетрансляцій та радіомовлення;

iii. прийняття без будь-яких подальших зволікань поправок до законодавства щодо штрафів чи збитків, заподіяних наклепом, та декриміналізації наклепів;

iv. поправки до Закону про Національну Раду з питань телебачення і радіомовлення у відповідності з експертизою, проведеною Радою Європи;

v. створення однакових умов для функціонування усіх ЗМІ, особливо шляхом внесення поправок до Закону про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів від 1997 року;

vi. припинення практики тиску на ЗМІ через створення перешкод підчас друкування та розповсюдження;