1. Асамблея, нагадуючи, зокрема, про Резолюцію 1087 (1996 року) про наслідки Чорнобильської катастрофи. Резолюцію 1127 (1997 року) стосовно впливу аварії, що сталася на Чорнобильській атомній станції на здоров'я та Рекомендацію 1311 (1997 року) щодо безпеки ядерних установок в країнах Центральної та Східної Європи, вітає закриття Чорнобильської атомної станції у грудні 2000 року, через 15 років після того, як вибух четвертого реактора станції став причиною смерті та захворювань по всій Україні, в сусідніх країнах Європи та за її межами.

2. Асамблея схвалює рішення України щодо її згоди закрити Чорнобильську станцію, і рішення міжнародного співтовариства, яке діяло через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Євроатом, щодо основної фінансової допомоги у цьому процесі у відповідності з Меморандумом про взаєморозуміння, укладеним в 1995 році між Урядом України, Урядами країн "Великої сімки" та Європейською Комісією.

3. Асамблея визнає сьогоденні економічні труднощі України. Вона також звертає увагу на попередню згоду між Україною та ЄБРР стосовно допомоги у завершенні фінансування двох нових ядерних реакторів у Хмельницькому та Рівному, так званий проект "Х2/Р4" (K2/R2).

4. Асамблея визнає, що проект Х2/Р4 - це рішення тільки для України. Однак вона має серйозні сумніви щодо фінансування проекту міжнародною спільнотою. Причини полягають в тому, що проект Х2/Р4 буде збільшувати залежність України від атомної енергії, і що було б краще, якби кошти використовувались на диверсифікацію джерел енергії в країні шляхом зменшення надмірних енергетичних втрат в усіх галузях економіки, і що даний проект суттєво збільшить зовнішній борг країни.

5. Асамблея сподівається, що будуть розглянуті додаткові проекти щодо допомоги Україні у задоволенні її енергетичних потреб. Цього можна досягти шляхом зменшення енергетичних витрат у всіх галузях економіки, диверсифікації енергетичних ресурсів та шляхом модернізації систем безпеки та економічної ефективності на тих атомних і теплових станціях, що залишилися в країні.