1. Усе кримськотатарське населення (приблизно 200 тис.) було депортоване із своєї історичної Батьківщини в 1944 році за колабораціонізм з фашистами (як стверджувалося) в роки другої світової війни. Під час цього примусового переселення, перш за все до Узбекистану та інших центральноазіатських республік, протягом 2 років 46% кримських татар померло від голоду та захворювань. Відповідно до радянського указу від 1967 року кримськотатарський народ був повністю реабілітований. Проте не було зроблено жодного кроку для їх повернення або компенсації кримським татарам за завдані тяжкі втрати. До останніх днів існування СРСР кримським татарам не дозволяли повертатися до Криму.

2. Асамблея нагадує загальні принципи та рекомендації, викладені в Рекомендації 1334 (1997) "Про біженців, шукачів притулку та переміщених осіб в Співдружності Незалежних Держав (СНД)" та висловлює жаль з приводу невиконання більшості пропозицій, зазначених в них.

3. За останні десятки років приблизно 260000 людей кримськотатарської громади (за оцінками, її розміри: від 400000 до 550000) повернулися до Криму. Проте проблеми, з якими стикаються ті, хто повертаються, є комплексними та багатогранними. Це питання громадянства, зайнятості, забезпечення житлом, соціального захисту та культурного відродження. До того часу, поки не будуть вирішені ці проблеми, не можна буде відновити повної національної ідентичності кримських татар, які повернулися. Інтеграція означає цілковите викорінення залишків ксенофобії та дискримінації, з якими час від часу стикаються ті, хто повертаються.

4. Асамблея стурбована тим, що програми допомоги з питань інтеграції, що здійснюються Урядом України, значно скорочуються та недофінансуються через тяжку економічну кризу в країні. Вона вітає готовність Уряду України сприяти реінтеграції кримських татар, зокрема спрощення порядку набуття громадянства України. Асамблея схвалює зусилля з боку Європейського Союзу (ЄС) та міжнародних організацій, а саме: Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо прискорення та сприяння інтеграції та закликає країни-члени надати цілковиту допомогу програмам, що здійснюються.

5. Асамблея підкреслює, що кримські татари, які повернулися, не зможуть вести нормальне життя, поки вони не отримають належне житло і не будуть забезпечені необхідною інфраструктурою. Пріоритетним питанням в цьому регіоні повинна бути матеріальна допомога, і Банк Розвитку Ради Європи повинен розглянути можливість надання матеріальної допомоги в цьому регіоні. Таким же чином, Асамблея упевнена, що приєднання України до Банку Розвитку сприятиме наданню такої допомоги.

6. Для уникнення соціальної ерозії кримськотатарської громади, яка повернулась, необхідно започаткувати або інтенсифікувати програми по навчанню та створенню робочих місць. Для цього особливо необхідні міжнародні програми надання матеріальної та іншої допомоги. Країни-члени і світова спільнота загалом повинні сприяти більш широкому економічному відродженню Криму.

7. У зв'язку з цим, Асамблея рекомендує Комітету Міністрів:

i. Інтенсифікувати діалог з інститутами Європейського Союзу і міжнародними організаціями, які надають активну допомогу кримським татарам, зокрема Верховним Комісаром ООН з питань біженців та ОБСЄ, з тим, щоб організувати більш широку участь Ради Європи в проектах, які входять у сферу її компетенції, а саме, в юридичному вирішенні питань, пов'язаних з інтеграцією осіб, які повернулись, наприклад, наданні громадянства, дозволу на проживання і т.д., та якомога швидше залучити кримських татар до обговорення;