Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Сіетлі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1946 року на свою двадцять восьму сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно медичного огляду моряків, що є частиною п'ятого пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять дев'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1946 року про медичний огляд моряків:

1. Ця Конвенція застосовується до всіх мореплавних суден, державних або приватних, зайнятих перевезенням вантажів чи пасажирів з комерційною метою і зареєстрованих на території, щодо якої ця Конвенція є чинною.

2. Національне законодавство визначає, в яких випадках судна вважаються мореплавними відповідно до потреб цієї Конвенції.

3. Ця Конвенція не застосовується:

a) до суден тоннажністю менше ніж 200 брутто-реєстрових тонн;

b) до таких дерев'яних суден примітивної будови, як плоскодонки та джонки;

c) до риболовних суден;

d) до суден, які плавають у гирлах річок.

Без шкоди для заходів, вживаних для забезпечення того, щоб нижчезгадані особи мали добре здоров'я і не чинили безпеки для здоров'я інших осіб на борту, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, зайнятих на будь-якій посаді на борту суден, за винятком:

a) лоцмана, який не входить до складу екіпажу;

b) осіб, що перебувають на борту на службі не у судновласника, а в іншого роботодавця, за винятком офіцерів-радистів, які перебувають на службі радіотелеграфної компанії;

c) мандрівних вантажників, які не входять до складу екіпажу;

d) осіб, зайнятих у портах і, звичайно, не зайнятих у морі.

1. Жодна особа, до якої застосовується ця Конвенція, не приймається на роботу на судні, до якого застосовується ця Конвенція, якщо вона не подасть посвідки, що підтверджує її придатність до роботи в морі, на яку вона наймається, підписаної лікарем або, при свідченні, що стосується лише її зору, особою, уповноваженою компетентним органом влади видавати такі посвідки.

2. Проте протягом двох років з моменту настання чинності цієї Конвенції для цієї території будь-яка особа може бути найнята, якщо вона подасть доказ, що вона значний час протягом двох попередніх років працювала на морському судні, до якого застосовується ця Конвенція.

1. Компетентний орган влади, після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників і моряків, встановлює тип медичного огляду, що проводиться, і ті дані, що заносяться у медичну посвідку.

2. Встановлюючи тип огляду, беруть до уваги вік особи, яка проходить огляд, і зміст тих обов'язків, котрі вона повинна буде виконувати.

3. Зокрема, медична посвідка повинна підтверджувати:

a) що слух і зір особи, а для осіб, які мають працювати на палубі (крім деяких працівників, придатність яких до виконуваної роботи не знижується від нездатності розрізнювати кольори), - їхня здатність розрізнювати кольори - є цілком задовільними; і

b) що вона не хвора на будь-яку хворобу, здатну загостритися внаслідок служби на морі, чи зробити її непридатною до такої служби, або загрожувати здоров'ю інших осіб на борту.

1. Медична посвідка лишається дійсною не більш ніж два роки з моменту її видачі.

2. Тією мірою, якою медична посвідка стосується здатності розрізнювати кольори, вона лишається дійсною не більше ніж шість років з моменту її видачі.

3. Якщо строк дії посвідки минає під час перебування в плаванні, вона лишається дійсною до кінця плавання.

1. У виняткових випадках компетентний орган влади може дозволити найняти для одного плавання особу, яка не задовольняє вимоги попередніх статей.

2. У таких випадках строки та умови найму є такі самі, що й для моряків тієї ж категорії, які мають медичну посвідку.

3. Робота, обумовлена в цій статті, надалі не вважається роботою в попередній час у розумінні статті 3.

Компетентний орган влади може передбачити заміну медичної посвідки довідкою встановленої форми про те, що посвідка, яка вимагається, була видана.