Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Монреалі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 19 вересня 1946 року на свою двадцять дев'яту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно обмеження нічної праці дітей та підлітків на непромислових роботах, що є частиною третього пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1946 року про нічну працю підлітків на непромислових роботах:

1. Ця Конвенція поширюється на дітей та підлітків, які працюють за заробітну плату або працюють прямо чи посередньо за винагороду на непромислових роботах.

2. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "непромислові роботи" охоплює всі роботи, за винятком таких, що розглядаються компетентною владою як промислові, сільськогосподарські та морські роботи.

3. Компетентна влада встановлює розмежування між непромисловими роботами, з одного боку, і промисловими, сільськогосподарськими та морськими роботами - з другого.

4. На підставі національних законів чи правил ця Конвенція може не поширюватися на:

a) роботу домашньої прислуги у приватних домах; і

b) роботи, які не вважаються шкідливими, такими, що завдають шкоди, або небезпечними для дітей чи підлітків на родинних підприємствах, де зайняті лише батьки та їхні діти, або особи, якими вони опікуються.

1. Діти віком до чотирнадцяти років, які можуть використовуватись на роботі протягом повного чи неповного робочого дня, і діти старшого, ніж чотирнадцять років, віку, які все ще зобов'язані відвідувати школу на повний навчальний час, не використовуються на роботах у нічний час протягом періоду тривалістю принаймні чотирнадцять послідовних годин, куди входить проміжок часу між восьмою годиною вечора і восьмою годиною ранку.

2. Однак на підставі національних законів чи правил там, де цього вимагають місцеві умови, може бути введено інший проміжок часу, тривалістю дванадцять годин, початок якого встановлюється не пізніше ніж з восьмої години тридцяти хвилин вечора, а закінчення - не раніше ніж о шостій годині ранку.

1. Діти старшого, ніж чотирнадцять років, віку, які вже не зобов'язані відвідувати школу на повний навчальний час, і підлітки віком до вісімнадцяти років не використовуються на роботах у нічний час протягом періоду тривалістю принаймні дванадцять послідовних годин, куди входить проміжок часу між десятою годиною вечора і шостою годиною ранку.

2. Однак за наявності особливих обставин, котрі позначаються на певній галузі діяльності чи певному районі, компетентна влада може після проведення консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників встановити щодо дітей та підлітків, зайнятих у цій галузі діяльності чи районі, проміжок часу між одинадцятою годиною вечора і сьомою годиною ранку замість проміжку між десятою годиною вечора і шостою годиною ранку.

1. У країнах, де через кліматичні умови робота в денний час особливо важка, нічний період може бути коротший, ніж це встановлено у попередніх статтях, за умови, що відпочинок компенсується протягом дня.

2. Заборона нічної праці може бути тимчасово відмінена урядом щодо підлітків віком шістнадцять років і старших на випадок виникнення надзвичайних обставин, коли цього вимагають громадські інтереси.

3. Національні закони чи правила можуть надати відповідній владі повноваження на видачу тимчасових індивідуальних дозволів для надання можливості підліткам віком шістнадцять років і старшим працювати в нічний час, коли цього вимагає особлива потреба здійснення професійного навчання, причому період відпочинку повинен бути не менший ніж одинадцять послідовних годин на добу.

1. Національні закони чи правила можуть уповноважувати відповідну владу на видачу індивідуальних дозволів для надання дітям та підліткам віком до вісімнадцяти років можливості виступати в нічний час як актори в публічних виставах або брати участь у нічний час як актори в кінематографічних зйомках.

2. Мінімальний вік для видачі таких дозволів визначається національними законами чи правилами.

3. Такі дозволи не даються в тих випадках, коли через рід вистави чи обставин, у яких вона відбувається, або рід кінематографічної зйомки чи умов, в яких вона здійснюється, участь у виставі чи кінематографічній зйомці може бути небезпечною для життя, здоров'я або моральності дитини чи підлітка.

4. У разі видачі дозволів діють такі умови:

a) робота триває не довше ніж до півночі;

b) встановлюються суворі гарантії для захисту здоров'я і моральності дитини чи підлітка, для забезпечення гарного поводження з ними, а також для запобігання порушенню нормального перебігу їхнього навчання;

c) дитині чи підліткові надається період відпочинку тривалістю принаймні чотирнадцять послідовних годин.

1. Для забезпечення належного здійснення положень цієї Конвенції національне законодавство:

a) передбачає створення системи громадського контролю та нагляду, потрібної для задоволення певних потреб у різних галузях діяльності, на які поширюється Конвенція;

b) вимагає від кожного роботодавця ведення реєстраційної книги або заповнення наявних офіційних формулярів із зазначенням імен та дат народження всіх осіб віком до вісімнадцяти років, яких він використовує на роботі, та з зазначенням тривалості їхнього робочого часу; в тих випадках, коли діти і підлітки працюють надворі або в громадських місцях, у реєстраційній книзі чи в формулярах зазначається тривалість їхнього робочого часу, встановлена при укладенні контракту про найняття на роботу;

c) встановлює відповідні заходи для нагляду за особами віком до вісімнадцяти років, використовуваними згідно з рішенням роботодавця чи своїм власним рішенням на роботах надворі чи в громадських місцях, а також для забезпечення встановлення їхньої особистості;

d) встановлює міри покарання, які застосовуються до роботодавців або інших відповідальних дорослих осіб за порушення таких законів чи правил.

2. Щорічні доповіді, котрі подаються згідно зі статтею 22 Статуту Міжнародної організації праці, містять повну інформацію щодо всіх законів та правил, на підставі яких здійснюються положення цієї Конвенції, і зокрема відносно:

a) будь-якого проміжку часу, який може бути введений замість проміжку, встановленого в параграфі 1 статті 2 на виконання положень параграфа 2 цієї статті;

b) міри використання положень параграфа 2 статті 3;