1. Конгрес визнає величезний вклад жінок у розвиток суспільства, економічне життя і справу профспілкового руху. Він висловлює жаль у зв'язку з реальним існуванням та повсюдним поширенням дискримінації щодо жінок в усіх сферах економічної і соціальної діяльності і заявляє, що МКВП повинна добиватися її ліквідації.

2. Гендерна дискримінація очевидна в усьому світі. Вона стосується доступу до ресурсів, освіти, економічних можливостей, до права політичного голосу, до влади. Ступінь участі жінок у глобальній робочій силі сьогодні сягає 40% і продовжує зростати; проте їм платять за працю на 30 - 60% менше, ніж чоловікам. В основному жіноча праця використовується на ненадійних робочих місцях, на місцях, що не вимагають високої кваліфікації. Жінки нерідко піддаються домаганням на роботі, частіше і довше, ніж чоловіки, страждають від безробіття. Заяви про підвищені політичні зобов'язання, законодавчі положення на захист рівності, безумовно, важливі. Але цих дій виявляється недостатньо для викоренення дискримінації, особливо її прихованих форм. Окрім того, на жінках, як і колись, лежить основна частка сімейних обов'язків.

3. Багато аспектів глобалізації негативно впливають на статус жінок на робочому місці та в суспільстві. Глобалізація загострює нерівність, замість того, щоб сприяти її усуненню. Самоусунення держав від регулювання економічної діяльності, приватизація, скорочення державних видатків на соціальне обслуговування - все це негативно впливає на ситуацію з правами трудящих. Подібні процеси нерідко відбуваються у контексті програм реструктуризації. Існує загроза, що переговори з питань торгівлі послугами у рамках ГАТС (Генеральна угода з торгівлі послугами) можуть призвести до подальшого загострення становища. Ці процеси подвійно дискримінаційні стосовно жінок, оскільки негативно впливають на рівень і умови зайнятості в галузях, де широко використовується праця жінок; вони також ведуть до скорочення надання тих видів громадського обслуговування, від яких залежність жінок є непропорційно великою, особливо через взяту на себе нерівну частку сімейних обов'язків.

4. Жінки становлять майже 80% від 50-мільйонної робочої сили, зайнятої в Особливих експортних зонах (ОЕЗ), кількість яких в усьому світі зростає, що зумовлено намаганням урядів знизити витрати в умовах глобальної конкуренції. ОЕЗ - це таке середовище, у якому профспілкова діяльність або заборонена, або виявляється практично неможливою, що сприяє поширенню експлуататорських, небезпечних, жорстоких методів організації праці, жертвами яких найчастіше стають жінки.

5. Жінки становлять 48% мігрантів усього світу. Надзвичайна уразливість жінок-мігрантів - ще одна проблема, що вимагає від МКВП невідкладних дій. Має місце сегрегація жінок у декількох найменш захищених і найбільш експлуатованих секторах робочої сили. Жінки дедалі частіше стають об'єктом торгівлі з метою незаконної зайнятості та примусової проституції.

Конгрес висловлює глибоке занепокоєння у зв'язку з поширенням цієї форми рабства і підкреслює обов'язок МКВП приєднатися до боротьби з подібними проявами.

6. Жінки становлять більшість серед працівників, що знаходяться в нетипових або ненадійних умовах праці, таких як часткова зайнятість, тимчасова або сезонна праця. Більше того, майже половина не пов'язаної із сільським господарством жіночої праці припадає на неформальну економіку. Це означає, що жінки позбавлені мінімальної допомоги і захисту, передбачених національними механізмами, змушені працювати в поганих умовах і все більше ущемляються в основних правах. Особливо корисною для жінок була б профспілкова діяльність з метою формалізації неформальної праці та залучення працівників неформальної праці до профспілок. Всі членські організації МКВП визнають, що концентрація жінок у цій сфері є симптомом глибоко вкорінених дискримінації і пригноблення, усуненням яких необхідно безпосередньо займатися.

7. Конгрес вітає здійснювані протягом минулих чотирьох років зусилля профспілок, спрямовані на те, щоб винести гендерні питання у центр програм профспілкового руху. Такі зусилля були особливо очевидними на регіональному та міжнародному рівнях. Зокрема, вони включали в себе моніторинг процесу інтеграції в політику питань, пов'язаних зі статтю, а також залучення жінок до активної участі в питаннях економічної політики. Однак потрібно добиватися ще більшого прогресу. Потрібно створювати умови для участі жінок у боротьбі за вирішення гендерних питань в усіх сферах праці глобальної економіки. Профспілки не тільки несуть відповідальність за забезпечення гендерного паритету у своїх власних лавах, зокрема, рівної участі чоловіків і жінок у роботі органів, які приймають рішення і ведуть переговори, але і повинні бути очевидно зацікавленими у цьому. Такі зусилля - в інтересах профспілок, і профспілки мають безперервно добиватися того, щоб дискримінація, сексуальні домагання і погане поводження з жінками не мали місця всередині профспілкових структур.

8. Хоча рівень членства жінок у профспілках МКВП вже нині зріс до 40%, Конгрес із жалем визнає, що повна інтеграція гендерних питань у профспілкову політику і діяльність профспілок залишається поки що віддаленою перспективою. Важливо визнати, що застарілі і консервативні підходи до проблем жінок на всіх рівнях профспілкових організацій все ще залишаються перепоною для прогресу, і що гендерна рівність не буде досягнута без постійного прагнення профспілок до зміни своєї культури, структур і методів. Конгрес із задоволенням відзначає факти обрання жінок на вищі посади у ряді організацій, однак водночас він підкреслює: саме на керівному рівні, де лише 20% жінок, гендерний розрив є найширшим. Тут потрібні якнайшвидші зміни.