Дата підписання Україною: 14 травня 1993 р.

Набуття чинності для України: 14 травня 1993 р.

У ході роботи щодо створення та функціонування Економічного союзу держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав необхідно підготувати багатосторонні правові акти відповідно до принципів міжнародного права та законодавства держав-учасниць Співдружності, а також виробити механізми, які забезпечують:

ефективне функціонування економічного простору, маючи на увазі створення умов для вільного руху товарів, послуг, робочої сили, капіталу;

організацію системи врегулювання взаємовідносин (включаючи економічні), контролю та інформації про виконання взятих зобов'язань, забезпечення дієвості економічних механізмів запобігання невиконанню угод;

введення загальних правил та механізмів квотування та ліцензування експорту продукції, які дозволяють проводити узгоджену політику в галузі державного регулювання поставок найважливіших видів продукції;

здійснення узгодженої політики в грошово-кредитній і валютній галузях і організацію міждержавних розрахунків;

завершення організаційної роботи по створенню Міждержавного банку (в тому числі пов'язаної з ратифікацією відповідних угод) до 10 червня 1993 року з тим, щоб Міждержавний банк розпочав свою практичну роботу з 1 жовтня 1993 року;

прискорення створення платіжного союзу СНД;

зняття або поступове вирівнювання митних зборів і тарифів, введення єдиного митного режиму відносно третіх країн, забезпечення недопустимості реекспорту;

уніфікацію елементів витрат, податкових систем та податкових ставок, насамперед у галузі непрямого оподаткування, координацію цінової політики;

недопущення бойкоту транзиту вантажів через території держав-учасниць Співдружності, узгодження політики стосовно третіх країн, які перешкоджають йому;

проведення спільної антимонопольної політики;

вироблення принципів координації зовнішньоекономічної діяльності;

узгодження політики в галузі зовнішньоторгових цін та антидемпінгових заходів;

урегулювання експорту зброї, урану та рідкісноземельних елементів, технологій і техніки подвійного призначення;

застосування заходів економічного впливу проти держав, які систематично не виконують міжурядові угоди;

пом'якшення, а в подальшому і скасування квот ввозу та вивозу товарів й інших митних обмежень та перешкод;

узгодження дій з основних напрямків реформи, що зачіпають інтереси інших держав;

забезпечення взаємної підтримки та захисту інвестування іноземних капіталів у розвиток економік держав.

Для держав, які входять до єдиної рублевої зони, що грунтується на використанні рубля Російської Федерації як законного платіжного засобу, необхідно виходити з такого: