1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
про співробітництво у розв'язанні проблем ВІЛ-інфекції
Статус Угоди див.
( Угоду ратифіковано Законом N 1765-III від 01.06.2000 )
Держави - учасниці цієї Угоди в особі урядів (далі - Сторони),
визнаючи, що захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини (далі - ВІЛ-інфекція), набуло масового поширення у всьому світі і створює загрозу суспільній і національній безпеці держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, призводить до важких соціально-економічних і демографічних наслідків,
беручи до уваги особливу соціальну значущість проблеми в умовах безвізового режиму і активних міграційних процесів у державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав,
враховуючи, що в кожній державі-учасниці Співдружності Незалежних Держав програми профілактики ВІЛ-інфекції здійснюються з урахуванням національних інтересів,
підтверджуючи необхідність застосування своєчасних, ефективних заходів комплексної профілактики ВІЛ-інфекції і вжиття узгоджених заходів для забезпечення захисту прав та інтересів населення,
дійшли згоди щодо:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди наведені нижче терміни означають:
ВІЛ-інфекція - захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини;
ВІЛ-інфіковані - особи, заражені вірусом імунодефіциту людини;
СНІД - ВІЛ-інфекція в стадії стійкої непрацездатності;
держава тимчасового перебування - держава, що надає медичні послуги пацієнту, який не є громадянином цієї держави.
Стаття 2
Сторони надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД громадянам держав-учасниць Співдружності відповідно до Угоди про надання медичної допомоги громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27 березня 1997 року.
Стаття 3
Сторони, маючи повну самостійність у вжитті заходів для забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, координують свої дії в попередженні цього захворювання.
Стаття 4
Сторони вживають заходів для удосконалення епідеміологічного нагляду за поширенням ВІЛ-інфекції на території своїх держав.
Стаття 5
Сторони забезпечують здійснення контролю за безпекою медичних маніпуляцій, донорської крові, медичних імунобіологічних препаратів, біологічних рідин, органів і тканин.
Стаття 6
Сторони гарантують доступний і безоплатний медичний огляд з метою виявлення ВІЛ-інфекції всім особам незалежно від їхнього громадянства.
Медичний огляд з метою виявлення ВІЛ-інфекції провадиться уповноваженими медичними закладами на основі принципу конфіденційності і добровільності, за винятком випадків, передбачених відповідними законами Сторін.
Стаття 7
Сторони в особі уповноважених органів гарантують забезпечення безпеки медичного огляду як для особи, що проходить огляд, так і для особи, що його проводить.
Стаття 8
Сторони гарантують дотримання всіх прав і свобод ВІЛ-інфікованих громадян відповідно до національного законодавства. Права і свободи громадян держави і осіб, що проживають у державі тимчасового перебування, у зв'язку з наявністю в них ВІЛ-інфекції можуть бути обмежені лише законами держави, на території якої ВІЛ-інфіковані знаходяться.
Стаття 9
Сторони гарантують громадянам держав-учасниць Співдружності безперешкодний, без пред'явлення сертифіката про відсутність у них ВІЛ-інфекції, в'їзд на територію Сторони.
Стаття 10
Сторони зобов'язуються оперативно інформувати про виявлення на своїй території ВІЛ-інфікованих осіб інші Сторони, громадянами яких є ці особи.
Стаття 11
Сторони вживають необхідних заходів до зближення національного законодавства з проблеми ВІЛ-інфекції, а також своєчасно інформують одна одну про нові національні нормативно-правові акти.
Стаття 12
З метою виконання цієї Угоди приймається Міждержавна програма співробітництва в галузі профілактики і лікування ВІЛ-інфекції в державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав на період до 2005 року (додається).
Ця Програма є невід'ємною частиною цієї Угоди і реалізується на основі національних програм з профілактики ВІЛ-інфекції.
Стаття 13
Сторони створюють необхідні умови, що гарантують рівні права учасників спільних програм, проектів і розробок, сприяють регулярним контактам, консультаціям і розвитку прямих зв'язків між організаціями, що займаються проблемами ВІЛ-інфекції.
Стаття 14
Сторони забезпечують підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, а також обмін спеціалістами, які займаються проблемами ВІЛ-інфекції, відповідно до прийнятих угод.
Стаття 15
Сторони забезпечують регулярне інформування населення через засоби масової інформації про здійснення заходів з профілактики ВІЛ-інфекції.
Стаття 16
Сторони здійснюють фінансування робіт із реалізації Міждержавної програми співробітництва в галузі профілактики і лікування ВІЛ-інфекції в державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав на період до 2005 року в рамках своїх національних програм.
Стаття 17
Ця Угода набирає чинності з дня її підписання, а для держав, законодавство яких потребує виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності, - з дня здачі депозитарію відповідного повідомлення.
Про необхідність виконання таких процедур Сторони повідомляють депозитарію протягом трьох місяців з дня підписання цієї Угоди.
Стаття 18
Ця Угода діє протягом п'яти років з дня набрання нею чинності. Після закінчення цього терміну Угода автоматично продовжується щоразу на п'ятирічний період, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.
Стаття 19
Кожна Сторона може розірвати цю Угоду, надіславши письмове повідомлення про це депозитарію не пізніше ніж за шість місяців до виходу, врегулювавши фінансові та інші зобов'язання, які виникли за час дії Угоди.
Стаття 20
Ця Угода відкрита для приєднання інших держав, що поділяють її цілі і принципи і готові взяти на себе зобов'язання, що випливають з цієї Угоди, шляхом передачі депозитарію документів про таке приєднання.
Здійснено в місті Москві 25 листопада 1998 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цю Угоду, її завірену копію.
За Уряд Азербайджанської Республіки
За Уряд Республіки Білорусь
За Уряд Республіки Вірменія
За Уряд Грузії
За Уряд Республіки Казахстан
За Уряд Киргизької Республіки
За Уряд Республіки Молдова
За Уряд Російської Федерації
За Уряд Республіки Таджикистан
За Уряд Туркменистану
За Уряд Республіки Узбекистан
За Уряд України

................
Перейти до повного тексту