Рада,

Посилаючись на те, що Статут Організації був прийнятий 19 жовтня 1953 р. та набрав чинності 30 листопада 1954 р., і на те, що 20 травня 1987 р. Радою були прийняті зміни до Статуту, які набрали чинності 14 листопада 1989 р.,

Пам'ятаючи про необхідність переглядати Статут з метою підсилення структури і оптимальної організації процесу прийняття рішень Організацією,

Посилаючись далі на свою Резолюцію N 973 (LXXIV) від 26 листопада 1997 р., якою вона вирішила заснувати необмежену Робочу групу з представників зацікавлених Держав-членів, під головуванням Голови Ради або представника, призначеного Робочою групою, з метою розгляду можливих змін до Статуту Організації,

Отримавши і розглянувши запропоновані зміни, які містяться у Доповіді Робочої групи з можливих змін до Статуту (МС/1944), надісланій Генеральним директором за рекомендацією Робочої групи,

Звертаючи увагу на те, що положення пункту 1 статті 30 Статуту, які вимагають, щоб тексти запропонованих змін до Статуту направлялися Генеральним директором Урядам Держав-членів щонайменше за три місяці до їхнього розгляду Радою, були належним чином виконані,

Вважаючи, що запропоновані зміни не створюють нових зобов'язань для членів,

Діючи відповідно до пункту 2 статті 30 Статуту,

Приймає зміни до Статуту, зазначені у Додатку до цієї Резолюції, тексти яких англійською, французькою і іспанською мовою є рівно автентичними;

Запрошує Держави-члени прийняти ці зміни якомога раніше відповідно до їх конституційних процесів і відповідно повідомити Генерального директора.

Членами організації є:

a) ...

b) інші Держави, які проявляють інтерес до принципу вільного пересування осіб, і які зобов'язуються робити фінансові внески, принаймні на адміністративні потреби Організації, розмір яких буде узгоджено між Радою і відповідною Державою за умови прийняття рішення Радою більшістю в дві третини голосів і у разі визнання такою Державою цього Статуту відповідно до її конституційного процесу.

1. Держава-член, яка має заборгованість у сплаті своїх фінансових внесків Організації, не матиме права голосу, якщо сума боргів дорівнює або перевищує суму, яку вона мала сплатити протягом двох попередніх років. Однак, втрата права голосу набуває чинності через рік після того, як Раду було проінформовано про те, що відповідний член має борги в такому розмірі, який призводить до втрати права голосу, якщо на цей час Держава-член все ще має борги у зазначеному розмірі. Незважаючи на це, Рада може простою більшістю голосів зберегти чи відновити право голосу такої Держави-члена, якщо вона впевниться, що несплата сталася внаслідок обставин, незалежних від Держави-члена.