Генеральна Асамблея,

розглянувши доповідь Комітету по використанню космічного простору в мирних цілях про роботу його тридцять п'ятої сесії і текст Принципів, що стосуються використання ядерних джерел енергії в космічному просторі, схвалений Комітетом, і який міститься в додатку до його доповіді,

визнаючи, що ядерні джерела енергії є особливо зручними і навіть незамінними для виконання деяких польотів у космічний простір завдяки своїй компактності, тривалому строку служби та іншим якостям,

визнаючи також, що використання ядерних джерел енергії в космічному просторі має бути зорієнтовано на таке застосування, яке дозволяє скористатися специфічними властивостями ядерних джерел енергії,

визнаючи також, що використання ядерних джерел енергії в космічному просторі повинно грунтуватися на ретельній оцінці безпеки, включаючи ймовірний аналіз ризику, з особливим наголосом на зниження ризику тому, що в результаті аварії населення зазнає впливу шкідливого випромінювання або радіоактивних речовин,

визнаючи в цьому контексті необхідність зводу принципів, який містить цілі та керівні вказівки, покликані забезпечити безпечне використання ядерних джерел енергії в космічному просторі,

підтверджуючи, що цей звід принципів застосовується до ядерних джерел енергії в космічному просторі, призначених для вироблення електричної енергії на борту космічних об'єктів в цілях, не зв'язаних з живленням рушійної установки, характеристики яких в цілому співпадають з характеристиками використовуваних систем і виконуваних польотів на момент прийняття принципів,

визнаючи, що в майбутньому цей звід принципів вимагатиме перегляду в зв'язку з появою нових видів застосування ядерної енергії та міжнародних рекомендацій щодо радіологічного захисту,

приймає нижчевикладені Принципи, що стосуються використання ядерних джерел енергії в космічному просторі.

Діяльність, пов'язана з використанням ядерних джерел енергії в космічному просторі, здійснюється згідно з міжнародним правом, включаючи, зокрема, Статут Організації Об'єднаних Націй і Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

1 Для цілей цих принципів термін "держава, що запускає", означає державу, яка здійснює юрисдикцію і контроль над космічним об'єктом з ядерними джерелами енергії на борту в будь-який даний момент часу, стосовно до відповідного принципу.

2. Для цілей принципу 9 застосовується визначення терміну "держава, що запускає", яке міститься у вказаному принципі.

3. Для цілей принципу 3 терміни "передбачуваних" і "будь-яких можливих" характеризують клас подій або обставин, загальна ймовірність настання яких є такою, що вважається охоплюючою тільки можливості, які є надійно допустимими для цілей аналізу безпеки. Термін "загальний принцип глибокого захисту", коли він застосовується до ядерних джерел енергії в космічному просторі стосується використання елементів конструкції та польотних операцій замість активних систем або в додаток до них для запобігання або пом'якшення наслідків неполадок системи. Для досягнення цієї мети необов'язково вимагається надмірність систем безпеки для кожного окремого компонента.

Зважаючи на особливі вимоги, які притаманні використанню ядерних джерел енергії в космосі, і різним польотам, ніякий конкретний комплекс систем або елементів не може бути виділений як абсолютно необхідний для досягнення цієї мети. Для цілей пункту 2d принципу 3 термін "виводяться на критичний рівень" не включає такі дії, як перевірка при нульовій потужності, яка має основоположне значення для забезпечення безпеки системи.

Для зведення до мінімуму кількості радіоактивного матеріалу в космосі і пов'язаних з цим ризиків використання ядерних джерел енергії в космічному просторі обмежується тими космічними польотами, які не можуть здійснюватися розумним способом з використанням неядерних джерел енергії.

a) Держави, які запускають космічні об'єкти з ядерними джерелами енергії на борту, докладають зусилля для захисту окремих осіб, населення та біосфери від радіологічної небезпеки. Конструкція та використання космічних об'єктів з ядерними джерелами енергії на борту з високим ступенем впевненості забезпечують, щоб за передбачуваних або аварійних обставин небезпека була нижчою за прийнятні рівні, визначені в підпунктах b та c пункту 1.

Така конструкція і використання також забезпечують з високою надійністю, щоб радіоактивний матеріал не викликав значного забруднення космічного простору.

b) У ході нормальної експлуатації космічних об'єктів з ядерними джерелами енергії на борту, включаючи спуск з достатньо високої орбіти, як вона визначена в пункті 2b, додержується рекомендована Міжнародною комісією по радіологічному захисту вимога забезпечення належного радіаційного захисту населення. У ході такої нормальної експлуатації не відбувається значне радіаційне опромінення.

c) Для зниження опромінення у випадку аварії при проектуванні та конструюванні систем ядерних джерел енергії враховуються відповідні й загальноприйняті міжнародні керівні принципи радіологічного захисту.

За винятком випадків малоймовірних аварій, пов'язаних з серйозними радіологічними наслідками, конструкції систем ядерних джерел енергії з високим ступенем впевненості забезпечує обмеження радіаційного опромінення певним географічним регіоном та індивідуальною дозою до принципової межі в 1 mSv на рік. Є допустимим застосування допоміжної граничної дози 5 mSv на рік протягом ряду років за умови, що еквівалентна середньорічна ефективна доза за час життя не буде більшою принципової межі в 1 mSv на рік.

Дуже низька ймовірність аварій з вищезгаданими потенційно серйозними радіологічними наслідками забезпечується за рахунок конструкції системи.

Майбутні модифікації керівних принципів, згаданих у цьому пункті, застосовуються, як тільки це стане практично можливим.

d) Системи безпеки проектуються, конструюються та експлуатуються відповідно до загального принципу глибокого захисту. Цей принцип означає наявність можливості усувати або нейтралізувати будь-які передбачувані відкази або неполадки в роботі устрою, здатні вплинути на безпеку, з допомогою будь-якої операції або процедури, можливо в автоматичному режимі.

Надійність систем, які мають важливе значення для безпеки, забезпечується, серед іншого, за рахунок дублювання, фізичного поділу, функціональної ізоляції та адекватної незалежності їх компонентів.

Для підвищення рівня безпеки застосовуються також інші заходи.

a) Ядерні реактори можуть використовуватися:

i) під час міжпланетних польотів;

ii) на достатньо високих орбітах, як вони визначені в пункті 2b;

iii) на низьких навколоземних орбітах, якщо після виконання робочої частини свого польоту вони зберігаються на достатньо високих орбітах,

b) Достатньо висока орбіта - це орбіта, тривалість перебування на якій є досить великою, щоб забезпечити достатній розпад продуктів ділення приблизно до рівня радіоактивності актінідів. Достатньо висока орбіта має бути такою, щоб звести до мінімуму ризик для нинішніх і майбутніх космічних польотів, а також ймовірність зіткнення з іншими космічними об'єктами. При визначенні висоти достатньо високої орбіти враховується, що частоти зруйнованого реактора також повинні досягнути потрібного рівня розпаду до їх повернення в атмосферу Землі.

c) Як топливо в ядерних реакторах використовується лише високозбагачений уран-235. В конструкції враховується радіоактивний розпад продуктів ділення та активізації.

d) Ядерні реактори не виводяться на критичний рівень до досягнення ними експлуатаційної орбіти або до виведення на міжпланетну траєкторію.

e) Конструкція ядерного реактора забезпечує, що він не перейде в критичний стан до виходу на експлуатаційну орбіту під час будь-яких можливих подій, включаючи вибух ракети, повернення в атмосферу, падіння на поверхню або у воду, занурення у воду або проникнення води в активну зону.

f) З метою значного зменшення можливості аварій на супутниках з ядерними реакторами на борту в ході їх експлуатації на орбіті з меншою тривалістю перебування, ніж на достатньо високій орбіті (включаючи операції по виведенню на достатньо високу орбіту), застосовується високонадійна експлуатаційна система для забезпечення ефективного і контрольованого віддалення реактора.