1. Ми, глави держав та урядів країн-членів Організації Північноатлантичного договору, взяли участь у засіданні, під час якого ухвалили рішення щодо розширення Альянсу та подальшого зміцнення його ролі з метою гарантування більш ефективного протистояння новим серйозним загрозам та широкомасштабним викликам у галузі безпеки, що виникли у XXI столітті. Об'єднані спільним баченням, яке закладене у Вашингтонському договорі, ми зобов'язуємося втілити трансформацію НАТО, прийнявши до Альянсу нових членів, а також шляхом вдосконалення потенціалу наших країн та розвитку нових відносин з країнами-партнерами. Ми рішуче налаштовані зберегти трансатлантичний зв'язок, продовжувати виконання основоположних завдань НАТО у галузі безпеки, зокрема, нашу місію щодо гарантування колективної безпеки; підтверджуємо нашу відданість спільним демократичним цінностям, а також вірність положенням Статуту Організації Об'єднаних Націй.

2. Ми ухвалили рішення запросити Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину та Словенію розпочати переговори щодо вступу до Альянсу. Ми вітаємо їх із цим історичним рішенням, ухвалення якого саме у Празі видається символічним. Вступ цих нових членів сприятиме зміцненню безпеки в інтересах усіх народів, що населяють євроатлантичний простір, та допоможе досягти нашої спільної мети - побудування вільної та неподільної Європи, об'єднаної миром та загальними цінностями. Двері НАТО залишаються відкритими для демократичних європейських країн, які прагнуть та здатні перебрати на себе відповідальність та обов'язки, що випливають із членства в Альянсі відповідно до статті 10 Вашингтонського договору.

3. Враховуючи трагічні події 11 вересня 2001 року та рішення, ухвалене внаслідок тих подій, стосовно введення в дію статті 5 Вашингтонського договору, ми ввели в дію широкомасштабну програму заходів, яка грунтується на Стратегічній концепції НАТО, з метою поліпшення здатності наших країн протистояти викликам, які загрожують безпеці збройних сил, населення та територій наших країн, звідки вони б не походили. Сьогоднішнє рішення забезпечить розвиток збалансованого та ефективного потенціалу у межах Альянсу, що зробить НАТО здатним краще виконувати увесь спектр його завдань та колективно реагувати на виклики, що походять, зокрема, від тероризму та поширення зброї масового знищення та засобів її доставки до цілі.

4. Ми підкреслюємо, що наші зусилля, спрямовані на здійснення трансформації та адаптації Альянсу, не повинні сприйматися жодною країною або організацією як загроза їхній безпеці. Їх слід радше сприймати як прояв нашої рішучості захищати населення, території та збройні сили наших країн від будь-якого збройного нападу, включаючи терористичні акти, спрямовані з-за кордону. Ми будемо рішуче стримувати, перешкоджати, оборонятися та захищатися від будь-якого нападу проти будь-якого з членів Альянсу згідно із положеннями Вашингтонського договору та Статуту Організації Об'єднаних Націй. Щоб забезпечити здатність Альянсу виконувати увесь спектр його місій, йому необхідні збройні сили, здатні швидко розгортатися там, де в них виникає потреба, за рішенням Північноатлантичної ради; Альянс також має бути здатним забезпечувати операції, що проводяться на відстані та можуть бути довготерміновими, зокрема, й у такому середовищі, де військам може загрожувати застосування ядерної, біологічної та хімічної (ЯХБ) зброї, та забезпечувати досягнення мети операцій. Ефективні військові сили, які є невід'ємною складовою загальної політичної стратегії Альянсу, відіграють вирішальну роль щодо гарантування свободи та безпеки населення наших країн, а також сприяння миру та безпеці в усьому євроатлантичному просторі. З огляду на вищезазначене ми ухвалили таке рішення:

a) створити сили НАТО швидкого реагування (СШР), які складатимуться із передових за технічним оснащенням, гнучких, здатних до оперативних розгортань, оперативно сумісних та витривалих підрозділів, включаючи сухопутні, військово-морські та військово-повітряні сили, готові негайно прибути у будь-який район за рішенням Ради НАТО. СШР також стануть чинником, що стимулюватиме та прискорюватиме процес вдосконалення військового потенціалу країн-членів Альянсу. Ми видали настанову щодо вироблення всеохоплюючої концепції таких сил, початковий оперативний потенціал яких має бути забезпечено у найкоротший можливий термін, але не пізніше жовтня 2004 року. Водночас їх кінцевий оперативний потенціал має бути гарантований не пізніше жовтня 2006 року та для перевірки міністрами оборони країн-членів Альянсу - навесні 2003 року. Робота над створенням СШР та подібна діяльність, яка ведеться у напрямі досягнення головної мети ЄС, повинні доповнювати одна одну, водночас поважаючи незалежність кожної з двох організацій;

b) здійснити раціоналізацію механізмів військового командування НАТО. Ми ухвалили звіт, укладений міністрами оборони країн-членів Альянсу, у якому вони визначили можливості переходу до менш чисельної, раціональнішої, більш ефективної та краще пристосованої до розгортань структури військового командування силами Альянсу з метою досягнення відповідності оперативним вимогам з усього спектра завдань НАТО. Звіт грунтується на узгодженому документі, щодо механізмів командування силами Альянсу, у якому визначені мінімальні вимоги до збройних сил. Ця структура покликана сприяти зміцненню трансатлантичного зв'язку, привести до суттєвого скорочення штабів та центрів об'єднаних військово-повітряних операцій та забезпечити необхідну адаптацію оборонного потенціалу наших країн. Буде створено два штаби сил НАТО - оперативний та функціональний. Стратегічному командуванню операцій зі штабом у Європі (Бельгія) будуть підпорядковані два командування об'єднаних сил, які будуть здатні формувати штаби Багатонаціональних об'єднаних оперативно-тактичних сил (БООТС) на основі сухопутних підрозділів та розвинені, проте обмежені за чисельністю постійно діючі штаби, які будуть здатні формувати БООТС на основі підрозділів ВМС. Існуватимуть також сухопутні, військово-морські та військово-повітряні підрозділи. Стратегічне командування з питань трансформації зі штабом у США, а також присутнє у Європі, опікуватиметься перебігом трансформації військового потенціалу та сприятиме підвищенню рівня оперативної сумісності підрозділів країн-членів Альянсу у взаємодії з Об'єднаним оперативним командуванням, коли це буде доцільно. Ми доручили Раді та Комітету оборонного планування, враховуючи підсумки роботи військового керівництва НАТО та об'єктивні військові чинники, конкретизувати майбутню структуру, включаючи географічне розташування штабів нової структури командування та інших підрозділів, щоб забезпечити ухвалення остаточних рішень під час засідання на рівні міністрів оборони у червні 2003 року;

c) ухвалити Празьке зобов'язання щодо вдосконалення потенціалу (ПЗП) як складову частину зусиль, що їх продовжує докладати Альянс, з метою поліпшення та розвитку нових військових можливостей за сучасних умов ведення війни у середовищі із підвищеним рівнем загроз. Окремі країни-члени НАТО взяли на себе чіткі та тверді політичні зобов'язання, які стосуються поліпшення оборонного потенціалу їхніх країн у таких галузях, як захист від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї; розвідка, спостереження та виявлення цілей; наземне спостереження з повітря; системи командування, управління та зв'язку; ефективність бойових дій, зокрема, боєприпаси точного наведення та пригнічення протиракетної оборони противника; стратегічні повітряні та морські перевезення; дозаправлення у повітрі; здатні до розгортання підрозділи безпосередньої підтримки та тилового забезпечення. Наші зусилля вдосконалити військовий потенціал у рамках ПЗП та намагання Європейського Союзу поліпшити військовий потенціал у рамках Плану дій щодо потенціалу європейських країн є двома окремими ініціативами, які покликані доповнювати одна одну, водночас поважаючи незалежність кожної з двох організацій та у дусі відкритості.

Ми якнайшвидше втілимо всі аспекти Празького зобов'язання щодо вдосконалення потенціалу. Ми вживемо необхідних заходів для поліпшення нашого потенціалу у визначених галузях та продовжимо роботу над подоланням недоліків у цій галузі. Такі кроки можуть передбачати багатонаціональні зусилля, рольову спеціалізацію та зміну пріоритетів, беручи до уваги, що у багатьох випадках знадобляться додаткові фінансові ресурси, виділення яких має ухвалюватися у рамках відповідних парламентських процедур. Ми готові активно вдосконалювати оборонний потенціал. Ми доручили Раді у постійному складі поінформувати міністрів оборони щодо перебігу запровадження цієї ініціативи;

d) ввести в дію узгоджену військову концепцію захисту від тероризму. Ця концепція є частиною програми заходів, спрямованих на вдосконалення потенціалу НАТО у цій галузі, що також передбачає поліпшення обміну розвідувальними даними та механізмів реагування на кризи.

Тероризм, який для нас є однозначно неприйнятним і який ми одностайно засуджуємо в усіх його формах та проявах, становить серйозну і дедалі гострішу загрозу безпеці населення, територій та збройних сил наших країн, а також безпеці у світі загалом. Ми рішуче налаштовані боротися з цим злом, скільки буде необхідно. Щоб ефективно протистояти тероризму, ми повинні бути здатними діяти всеохоплююче та у різних напрямах.

Ми зобов'язуємося цілковито реалізувати у взаємодії з нашими країнами-партнерами Програму дій у галузі планування на випадок цивільних надзвичайних станів з метою підвищення рівня готовності цивільного населення до можливих нападів із застосуванням хімічних, біологічних або радіологічних речовин. Ми поліпшимо нашу здатність надавати підтримку національним установам на їхнє прохання на випадок проведення операцій з ліквідації наслідків терористичних актів, зокрема, нападів із застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї проти ключової інфраструктури, як передбачено Програмою дій у галузі планування на випадок цивільних надзвичайних станів;

e) ввести в дію п'ять ініціатив у галузі захисту від ядерної, хімічної та біологічної (ЯХБ) зброї, які сприятимуть зміцненню спроможності країн-членів здійснювати захист від зброї масового знищення. Це включатиме створення моделі пересувної аналітичної лабораторії з питань ЯХБ зброї, моделі групи реагування у разі застосування ЯХБ зброї, віртуального центру майстерності у галузі захисту від ЗМЗ та запаси засобів захисту від біологічної та хімічної зброї, а також систему контролю захворювань. Ми знову підтверджуємо нашу готовність підвищити та суттєво вдосконалити наш потенціал у галузі захисту від ЯХБ зброї;

f) поліпшити нашу здатність боротися з комп'ютерним тероризмом;

g) визначити можливості запобігання загрозі, що стає дедалі нагальнішою, стосовно потенційного застосування ракет проти територій держав-членів Альянсу, військових сил та щільно населених районів. Це завдання має бути виконане якомога ефективніше та раціональніше шляхом відповідного поєднання політичних та оборонних засобів поряд із застосуванням стримування. Сьогодні ми започаткували новий аналіз спроможностей у галузі протиракетної оборони країн НАТО з метою вивчення можливостей поліпшення захисту територій, військових сил та населення країн-членів Альянсу від усього спектра ракетних загроз, які ми продовжуватимемо переглядати. Наші зусилля у цьому напрямі цілком відповідатимуть принципу неподільності безпеки країн-членів Альянсу. Ми підтримуємо розширення ролі Центру ЗМЗ, який функціонує у рамках Міжнародного секретаріату НАТО, з метою сприяння втіленню зусиль Альянсу, спрямованих на подолання цієї загрози.

Ми знову підтверджуємо, що роззброєння, контроль над озброєннями та запобігання поширенню ЗМЗ залишаються вагомими чинниками, що перешкоджають поширенню зброї масового знищення та засобів її доставки до цілі. Ми наголошуємо на важливості дотримання та підсилення чинних міжнародних правил щодо запобігання поширенню ЗМЗ та контролю експорту, а також норм міжнародних домовленостей із контролю над озброєннями та роззброєння.

5. Приєднання Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини та Словенії як нових членів Альянсу сприятиме поліпшенню здатності НАТО протистояти нинішнім та майбутнім загрозам. Ці країни засвідчили свою відданість основоположним принципам та цінностям, окресленим у Вашингтонському договорі, довели свою здатність брати участь у втіленні усього спектра завдань Альянсу, зокрема такої його функції, як колективна безпека, та свою непохитну відданість справі підтримання безпеки та стабільності, особливо у регіонах криз та конфліктів. Переговори щодо приєднання розпочнуться негайно, маючи на меті підписати Протоколи щодо приєднання до кінця березня 2003 року. Водночас внутрішні процеси ратифікації мають завершитися не пізніше травня 2004 року, коли під час наступного саміту Альянсу ці країни стануть повноправними членами. Протягом періоду, що передуватиме вступу цих нових членів, Альянс якомога активніше залучатиме запрошені країни до своїх заходів. Ми запевняємо, що і надалі надаватимемо нашу допомогу і підтримку у рамках Плану дій щодо набуття членства . Ми очікуватимемо, що запрошені країни нададуть нам затверджені терміни запровадження необхідних реформ, над якими вони мають продовжувати працювати до та після вступу до Альянсу з метою поліпшення їхньої здатності перебрати на себе обов'язки нових членів організації.