Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 1 червня 1966 року на свою п'ятдесяту сесію,

враховуючи положення Рекомендації 1962 року щодо професійного навчання,

вважаючи, що при використанні цього акту професійне навчання рибалок повинно бути на такому самому рівні, як і професійне навчання в інших професіях, заняттях та галузях промисловості,

враховуючи далі, що основними цілями професійного навчання рибалок повинні бути:

підвищення ефективності роботи риболовної промисловості та забезпечення загального визнання економічного та соціального значення риболовної промисловості для народного господарства;

заохочення до вступу в риболовну промисловість достатньої кількості відповідних осіб;

забезпечення можливостей навчання та перенавчання відповідно до теперішніх та майбутніх потреб риболовної промисловості в робочій силі для різних професій риболовного промислу;

сприяння працевлаштуванню всіх тих осіб, хто пройшов підготовку після закінчення курсу навчання;

сприяння тим, хто навчається, в досягненні ними вищої продуктивності та здатності заробляти;

підвищення норм безпеки праці на борту риболовних суден;

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо професійного навчання рибалок, що є частиною шостого пункту порядку денного сесії, і

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації,

ухвалює цього двадцять першого дня червня місяця тисяча дев'ятсот шістдесят шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка може називатися Рекомендацією 1966 року щодо професійного навчання рибалок:

1.1) Для цілей цієї Рекомендації термін "риболовне судно" включає всі державні та приватні морехідні кораблі та судна будь-якого типу, які зайняті морською рибною ловлею в солоних водах, за винятком кораблів та суден, зайнятих китобійними чи подібними промислами, а також кораблів та суден, які здійснюють науково-дослідницьку роботу та охорону рибних ресурсів.

2) Ця Рекомендація застосовується до всіх видів навчання для роботи на борту риболовних суден.

3) Ця Рекомендація не застосовується до тих осіб, які займаються рибною ловлею для спортивних цілей чи для відпочинку.

2. В цілях цієї Рекомендації перераховані нижче терміни слід розуміти в тому значенні, яке їм надається:

a) капітан: будь-яка особа, яка здійснює командування або керівництво риболовним судном;

b) помічник капітана: будь-яка особа, яка виконує підлеглі функції командування риболовним судном, в тому числі будь-яка особа, за винятком лоцмана, на яку в будь-який час може бути покладене керівництво водінням такого судна;

c) механік: будь-яка особа, яка постійно несе відповідальність за механічне переміщення риболовного судна, а також будь-яка інша особа, якій може бути доручена експлуатація та обслуговування машин і механічного обладнання такого судна;

d) кваліфікований рибалка: будь-який досвідчений член палубної команди, який працює на борту риболовного судна, бере участь в операціях судна, готує знаряддя лову, виймає та оброблює улов, здійснює технічне обслуговування та ремонт сіток або іншого риболовного обладнання.

3. При плануванні політики народної освіти та професійного навчання компетентні органи влади тих країн, які мають риболовну промисловість або планують її створити, повинні стежити за тим, щоб у загальній мережі учбових закладів було передбачено і професійне навчання рибалок.

4. Там, де умови в країні не дозволяють створити мережу учбових закладів для навчання на всіх необхідних рівнях кваліфікації, слід вивчити можливість співпраці з іншими країнами, а також з міжнародними організаціями для організації загальних програм професійного навчання для таких видів кваліфікації та таких професій, які не можуть бути охоплені програмами окремих країн.

5. 1) Діяльність усіх державних і приватних учбових закладів окремих країн, які займаються професійним навчанням рибалок, повинна розвиватися та координуватися на підставі національної програми.

2) Така програма повинна бути розроблена компетентними органами влади в співпраці з організаціями власників риболовних суден та організаціями рибалок, з учбовими закладами та дослідницькими установами та із іншими організаціями або окремими особами, які мають глибокі знання в галузі професійної підготовки рибалок. Спеціалізовані дослідні інститути або організації, створені в країнах, що розвиваються, у співпраці з іншими країнами або міжнародними організаціями, повинні відігравати вирішальну роль у розробці національної програми.

3) Для полегшення планування, розвитку, координації та адміністрації програм навчання рибалок на рівні країни і у випадках потреби на рівні району чи на місцевому рівні повинні, коли це можливо, створюватися об'єднані консультативні органи з питання політики та адміністрації.

6. Компетентні органи повинні забезпечити, щоб різні організації та установи, які займаються розповсюдженням інформації щодо професійного навчання та можливостей працевлаштування, як, наприклад, початкові та середні школи, служби професійної орієнтації, служби, які консультують з питань зайнятості, державні служби працевлаштування, професійно-технічні учбові заклади, а також організації власників риболовних суден та організації рибалок, постачалися повною інформацією щодо державних та приватних програм професійного навчання рибалок та умов працевлаштування в риболовну промисловість.

7. Компетентні органи влади повинні забезпечити, щоб програми професійного навчання рибалок були повністю узгоджені з іншими програмами та засобами, державними або приватними, які стосуються риболовної промисловості. Зокрема, вони повинні слідкувати за тим, щоб:

a) дослідні інститути надавали інформацію про свої останні відкриття, які мають практичний інтерес для риболовної промисловості, в розпорядження учбових центрів та інших зацікавлених органів, а через них рибалкам. По можливості зазначені дослідні інститути повинні брати участь у підвищенні кваліфікації рибалок, а центри професійного навчання моряків повинні сприяти, коли це доцільно, таким інститутам у здійсненні такої діяльності;

b) вживались заходи шляхом забезпечення загального навчання щодо отримання професійного навчання чи разом із ним з метою підняття загального рівня освіти в риболовних районах, щоб забезпечити більше вдоволення серед рибалок та полегшити їм засвоєння професійно-технічного навчання;

c) у співпраці з власниками риболовних суден та організаціями рибалок було вжито заходів, щоб при працевлаштуванні за інших рівних обставин перевага надавалась особам, які закінчили державні або приватні курси професійного навчання;

d) у співпраці з власниками риболовних суден та організаціями рибалок було вжито заходів, особливо у країнах, що розвиваються, щоб ті, хто навчається та закінчує державні чи приватні курси, або працевлаштовувались на риболовні судна, або могли отримати та експлуатувати належним чином обладнані риболовні судна чи індивідуально, чи шляхом створення кооперативів для спільної купівлі та використання риболовних суден або іншим чином;

e) кількість рибалок, які пройшли навчання, повинна відповідати кількості суден та обсяг обладнання, яке вже є чи планується мати у відповідній країні.

8. 1) Програми професійного навчання рибалок повинні проводитись систематично на регулярній та достатньо фінансованій основі, і вони повинні враховувати сучасні та заплановані потреби та розвиток риболовної промисловості.

2) Там, де це потрібно, уряд повинен брати участь у фінансуванні програм навчання, які проводяться місцевими державними або приватними органами. Ця участь може здійснюватися шляхом надання загальних субсидій, земельних ділянок або приміщень або таких учбових матеріалів, як човни, двигуни, навігаційне обладнання та риболовні снасті, шляхом безплатного виділення інструкторів або оплати за навчання рибалок.

3) Навчання в державних центрах професійної підготовки рибалок повинно бути безплатним для тих, хто навчається. Крім того, навчання дорослих та молодих людей, які його потребують, повинно полегшуватися такою фінансовою та матеріальною допомогою, аналогічно тому як це передбачено в пунктах 3) та 5) параграфа 7 Рекомендації 1962 року щодо професійного навчання.

9. 1) У співпраці із зазначеними в пункті 3) параграфа 5 цієї Рекомендації об'єднаними органами компетентні органи влади повинні визначати та встановлювати загальні норми, що регулюють професійне навчання рибалок на всій території країни. Ці норми повинні відповідати національним потребам з метою отримання різних свідоцтв рибалок про кваліфікацію і повинні встановлювати:

a) мінімальний вік для вступу на курси професійного навчання рибалок;

b) характер медичних оглядів, включаючи перевірку легень за допомогою рентгену, перевірки слуху та зору, які необхідні особам для вступу на курси навчання. Ці огляди, особливо перевірка слуху та зору, можуть бути різними для осіб, які вступають на палубне та на машинне відділення навчання;

c) рівень загальної освіти, який вимагається для прийому на курси професійного навчання рибалок;

d) курси риболовства, навігації та матроської справи, техніки безпеки, механіки, приготування їжі та інші дисципліни, які повинні бути в навчальних програмах;

e) обсяг практичної підготовки, яку повинні пройти ті, хто навчається, включаючи час роботи в майстернях і час роботи на морі;

f) тривалість курсів професійного навчання для різних професій риболовної промисловості та для різних рівнів кваліфікації;

g) характер будь-яких екзаменів після закінчення зазначених курсів та

h) досвід і кваліфікація персоналу викладачів навчальних закладів.

2) Там, де неможливо встановити національні норми, компетентні органи влади у співпраці з об'єднаними органами, зазначеними в пункті 3) параграфа 5 цієї Рекомендації, повинні розробити рекомендовані норми, які будуть керівництвом при встановленні якомога більше однакових норм на території країни.

10. Учбові програми різних професійних навчальних закладів для рибалок повинні базуватися на систематичному аналізі праці, яка потрібна в риболовній промисловості і повинні встановлюватися шляхом співпраці із згаданими в пункті 3) параграфа 5 цієї Рекомендації об'єднаними органами. Вони повинні періодично переглядатися і поновлюватися відповідно до останніх технічних досягнень і повинні з урахуванням функцій, які необхідно виконувати, включати навчання таких предметів:

a) методи риболовства, включаючи у разі доцільності використання і догляд за електронними засобами виявлення риби, а також методи використання обслуговування та ремонту риболовної снасті;

b) навігація, матроська справа, управління судном залежно від району моря чи типу рибальства, для яких розрахований курс, включаючи певне значення міжнародних правил щодо запобігання зіткненню на морі;

c) укладка, чищення та обробка риби на борту судна;

d) догляд за судном та інші пов'язані з цим питання;