Уряди України, Азербайджанської Республіки та Ісламської Республіки Іран, далі - Договірні Сторони,

маючи наміри розвивати свої відносини в різних галузях на основі принципів суверенної рівності та взаємної користі,

керуючись загальновизнаними нормами і принципами міжнародного права,

виходячи з необхідності в нових умовах сприяти розвитку нафтової та газової промисловості кожної з Договірних Сторін,

будучи впевнені в тому, що співробітництво в цій галузі буде сприяти підвищенню добробуту їх народів,

домовились про таке:

Договірні Сторони співпрацюватимуть на дво- і тристоронній основі між собою в галузі нафтової та газової промисловості.

З метою задоволення потреб Азербайджанської Республіки і України в нафті та газі та забезпечення можливостей для їхнього транспортування до інших країн, які не є сторонами цієї Угоди, Договірні Сторони утворять спільний міждержавний комітет для розгляду конкретних проектів.

Договірні Сторони співпрацюватимуть між собою в різних видах діяльності, таких як буріння свердловин нафти і газу, облаштування родовищ, постачання матеріалів і обладнання для нафто- і газовидобувних об'єктів.

Процедури і деталі такого співробітництва узгоджуватимуться між Договірними Сторонами додатково.

Договірні Сторони з метою виконання положень, передбачених статтею 2 цієї Угоди, створять спільне підприємство.

З метою задоволення потреб Азербайджанської Республіки і України в поставках газу Договірними Сторонами будуть спільно використовуватися існуючі газотранспортні системи. Вони також використовуватимуться для постачання газу до країн, які не є сторонами цієї Угоди, за узгодженням Ісламською Республікою Іран.

Договірні Сторони проводитимуть регулярні консультації з питань виконання цієї Угоди.

Всі технічні та фінансові питання, що пов'язані із здійсненням цієї Угоди, регулюватимуться відповідними протоколами, які є невід'ємною їх частиною.

Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання.

Вчинено в м. Баку 7 січня 1992 року в чотирьох примірниках, кожний українською, російською, азербайджанською мовами і мовою фарсі, при цьому всі тексти мають однакову чинність.